agro business 160 160

Авіаційне обприскування на озимій пшениці

/ Агрономія Сьогодні / Вівторок, 05 квітня 2011 11:19

Сергій БАБИЧ, канд. с.-г. наук, старший науковий співробітник, Інститут захисту рослин НААНУ

Основним напрямом у збільшенні виробництва рослинної продукції є підвищення урожайності та одержання високоякісного зерна озимої пшениці. За умови підвищення чисельності та шкідливості фітофагів, високої забур’яненості посівів, інтенсивного розвитку та розповсюдження хвороб істотно погіршується фітосанітарний стан посівів, що завдає значних збитків у сільськогосподарському виробництві.
Останнім часом розвиток основних шкідників у посівах зернових колосових культур дедалі частіше дає підставу прогнозувати подальше зростання їх чисельності та шкідливості. У степовій зоні посівам озимої пшениці впродовж весняно-літньої вегетації постійно виникає загроза від таких небезпечних шкідників, як хлібні клопи із родини пентатомід, хлібних жуків, злакових попелиць, трипсів, пильщиків тощо. Система інтегрованого захисту зернових колосових культур від шкідливих організмів, включаючи і шкідників, передбачає не просто суміщення двох і більше методів, а й інтеграцію різних прийомів і способів використання, які спрямовані регулювати чисельність нижчу за рівень порогу їх шкідливості. У цій системі хімічний метод був, є і залишається одним із провідних заходів, що дають змогу уникнути кількісних і якісних втрат урожаю зерна.
Однак проведення хімічного захисту у посівах зернових колосових проти шкідливих організмів, зокрема шкідників, ускладнюється з огляду на різні чинники. Так, для експлуатації наземної тракторної апаратури існує ряд обмежень, а саме: відсутність технологічних колій, незадовільний стан ґрунту, особливо за сильного його зволоження після зимового періоду або зливових дощів влітку, різна відмінність рельєфу полів, далека відстань розташування посівів, що підлягають проведенню хімічних обробок, сортова особливість культур (високорослі рослин) тощо. У зв’язку з цим для проведення таких заходів аграрії дедалі частіше звертаються до організацій або фірм, які мають авіаційну техніку і надають певні послуги із захисту рослин.
Постійне ускладнення екологічної ситуації у нашій країні змушує агрономів більш зважено ставитися до хімічного методу і намагатися зменшувати ступінь ризику його небезпеки для людини та довкілля. Підвищення ефективності систем інтегрованого захисту сільськогосподарських культур від основних шкідників полягає у своєчасному і якісному виконанні захисних заходів за умов високої організації робочих процесів. Для вдосконалення авіаційного способу захисту рослин основним є розробка технологій раціонального застосування пестицидів, зокрема інсектицидів, які дають можливість досягти максимального захисного ефекту від їх використання за мінімальних фінансових витрат. Сучасні технології застосування інсектицидів, зокрема для авіаційного способу, спрямовані на зменшення витрати робочої рідини, а за можливості й норму препарату на гектар без зниження ефективності його дії, щоб знизити пестицидний тиск на агробіоценози та довкілля.
Практикою доведено, що своєчасне та оперативне обприскування озимої пшениці інсектицидами ефективно контролює чисельність основних шкідників. Іноді використання сільськогосподарської авіації для захисту посівів від них стає вкрай необхідним, особливо при збереженні показників якості зерна. Однак не слід сподіватися на те, що авіаційний спосіб серед інших є одним із найкращих технологічних систем при застосуванні хімічних засобів захисту у рослинництві. Цей метод і в умовах сьогодення залишається перспективним для захисту багатьох польових культур і насаджень від шкідливих організмів.
За різних технічних систем застосування хімічних засобів захисту рослин (тракторна або авіаційна) визначальними є якісна обробка пестицидами та економічна ефективність проведення обприскування посівів. Основними показниками, які впливають на ефективність авіаційно-хімічних робіт (АХР), є якість обробки пестицидами, щільність краплинного покриття рослин (листя, стебла), дисперсність та рівномірність розподілу розчину пестицидів у робочій зоні обприскування, відсоток яких становить при знесенні препарату вітром, придатність води для приготування робочої рідини тощо. Крім того, на ефективність дії пестицидів впливає низка метеорологічних та біологічних факторів.
Відомо, що краплі меншого розміру забезпечують краще покриття поверхні рослин чи комахи і проникають у їх клітини. Зменшення розмірів крапель і збільшення їх кількості знижує ступінь осідання препарату на поверхні рослин. Час існування окремої частки крапель (дрібної фракції), що утворюються, вимірюється хвилинами, і зростає висока ймовірність знесення їх вітром або повне випаровування до кристалічного стану. Негативний бік цих явищ у кінцевому результаті призводить до зниження ефективності дії препаратів. Крім того, за такої ситуації при авіаційному обприскуванні дрібні краплини водного розчину хімічних речовин зазвичай будуть віднесені навіть незначними повітряними потоками під час або після проведення АХР далеко за межі робочої зони. Щоб забезпечити високу ефективність дії препаратів при хімічному захисті культури авіаційним способом, потрібно створити такі умови, які сприяють одержанню крапель робочого розчину препарату відповідних розмірів та випаданню їх на рослини у певних кількостях.
Відомо, що окремі технологічні прийоми при виконанні АХР дозволяють значно підвищити ефективність дії інсектицидів і оптимізувати хімічний захист пшениці проти шкідників. Так, у минулі роки для зменшення випаровування води з робочих розчинів пестицидів широко застосовували різні домішки, які виконували роль антивипаровувачів, або інших речовин для покращення прилипання препаратів до оброблюваної поверхні культури. При захисті озимої пшениці від личинок клопів черепашки, трипсів, хлібних жуків та інших фітофагів за допомогою авіації до робочих розчинів інсектицидів раніш додавали карбамід (сечовина) або водний розчин аміачної селітри, чи плав (суміш карбаміду з аміачною селітрою). Крім того, виконання заходів щодо позакореневого підживлення рослин сприяє підвищенню якісних показників зерна, зокрема збільшенню вмісту у зерні сирої клейковини.
При вдосконаленні існуючих авіаційних технологій застосування інсектицидів передбачено використання допоміжних речовин, які підсилюють і продовжують ефективну дію хімічних засобів проти шкідливих комах, тим самим оптимізують хімічний метод захисту рослин. Останнім часом, аби знизити негативний вплив високого температурного режиму і низької вологості повітря, які часто трапляються у південних областях, на ефективність АХР та покращити якість обприскування використовують поверхнево-активні речовини (ПАР) -- сурфактанти та ад’юванти. Різнобічні позитивні їх властивості є особливо доцільними при малооб’ємному (МО) або ультрамалооб’ємному (УМО) обприскуванні проти шкідників польових культур тракторною та авіаційною апаратурою.
Застосування допоміжних речовин зменшує негативний вплив зовнішніх факторів на ефективність пестицидів, покращує якість обприскування, підсилює захисну дію препаратів, дає можливість зменшити витрату води на приготування робочих розчинів тощо. За даними вітчизняних досліджень відомо, що сурфактанти (на основі соснового або цитрусового лімонену) завдяки зволожуючому ефекту зменшують процес висихання крапель робочого розчину, швидкість кристалізації, чим підвищують ефективність дії препарату. Такі домішки дозволяють зменшити ймовірність стікання крапель великих розмірів із листків чи стебел на поверхню ґрунту. Відмічені переваги таких речовин особливо є важливими при виконанні обприскувань із високою швидкістю наземної та авіаційної техніки. Ад’юванти з органосиліконової групи сприяють кращому розтіканню та прилипанню робочої рідини, дія їх спрямована на зниження поверхневого натягу водних розчинів хімічних препаратів. Завдяки цьому робочі розчини пестицидів більш рівномірно змочують листкову поверхню, краще прилипають до рослин або комах.
Обсяги використання цих речовин у суміші з пестицидами з кожним роком збільшуються. Про перспективу їх використання свідчать матеріали різних публікацій з питань захисту рослин від бур’янів та шкідників авіаційним способом. Якщо вказані домішки не вносити до робочого розчину гербіциду, то за швидкого висихання крапель утворюються кристали діючих речовин препарату, які потім зносяться потоками повітря. Як результат, знижується ефективність хімічного захисту зернових колосових культур. Поверхнево-активні речовини забезпечують краще поглинання рослинами гербіцидів і підвищують ефективність їх дії. Наприклад, така речовина, як змочувач Сільвет із групи ад’ювантів сприяє більш тривалій, пролонгованій дії піретроїдних препаратів проти шкідників, особливо в умовах посушливої погоди.
Доцільність використання таких домішок у суміші з інсектицидами визначено при захисті озимої пшениці від основних шкідників у господарствах Донецької, Кіровоградської та Херсонської областей. Посіви обприскували за допомогою традиційної сільськогосподарської авіації (ТСА), зокрема, Ан-2, норма витрати робочої рідини якого становить 25 л/га, Мі-2 -- 25 л/га, Ка-26 -- 10 л/га, а також літака надлегкої авіації (НЛА) -- НАРП-1 із нормою 5 л/га. Виконання АХР здійснювали у ранкові або надвечірні години доби, коли температура повітря не перевищувала +22-240С, а швидкість вітру сягала 1,5-2,5 м/с.
Так, у Кіровоградській області літаком НАРП-1 проводили захист озимої пшениці проти личинок клопів шкідливої черепашки, пшеничного трипсу, злакових попелиць у період наливу зерна. Ефективність дії інсектициду (д.р. альфа-циперметрин, 100 г/л) за норми витрати препарату 0,15 л/га проти сисних шкідників становила 85%, а за 0,1 л/га -- 75%. Для покращення ефективності авіаобприскування був використаний один із сурфактантів -- Cide-Kick (неіонований, проникаючий та зволожуючий реагент). Домішка цієї речовини до водного розчину інсектициду за зниженої норми його витрати (0,1 л/га) сприяла підвищенню ефективності проти вказаних шкідників на 10-15% та більш тривалій захисній дії препарату. У підсумку обприскування посівів цим інсектицидом у повній нормі витрати (0,15 л/га) і зменшеній (0,1 л/га), але у суміші з сурфактантом було знижено пошкодженість зерна сисними шкідниками з 10,5% (без обробки) до 1,5% (на дослідних ділянках). Завдяки проведенню такого хімічного захисту озимої пшениці від комплексу шкідників було збережено врожай зерна та покращено його якість.
У Херсонській області захист озимої пшениці від основних шкідників у фазі молочної стиглості зерна проводили за допомогою літака Ан-2 піретроїдним інсектицидом (д.р альфа-циперметрин, 100 г/л). Посіви пшениці були заселені личинками черепашки, трипсів, злаковими попелицями. Інсектицид застосовували у нормі витрати 0,15 л/га без домішок, а норма 0,1 л/га була у суміші з ад’ювантом -- змочувачом з органосиліконової групи. Технічна ефективність препарату у нормі витрати 0,15 л/га проти вказаних шкідників була високою і сягала 93-98%. Досить хороші результати забезпечило обприскування цим інсектицидом за норми 0,1 л/га, але у суміші з домішкою ад’юванта -- 85-95%. Пошкодженість зерна личинками клопів черепашки знизилась з 9,1% (на контролі, без обробки) до 1,5-2,5%. У підсумку було збережено врожай та значно покращено технологічні показники зерна.
Оптимізація хімічного захисту озимої пшениці від шкідників авіаційним способом є можливою за обприскування посівів сумішами інсектицидів. Встановлено, що при змішуванні препаратів різних за хімічним складом та механізмом дії у половинних нормах їх витрати, суміш набуває позитивних властивостей, зокрема, підвищується її ефективність за рахунок початкової швидкої токсичної дії піретроїдного препарату та більш тривалого захисного ефекту від фосфороорганічного інсектициду.
За використання таких сумішей інсектицидів зменшується негативний вплив дії високих температур повітря на токсичність робочого розчину, а також знижується загроза виникнення стійких популяцій шкідників до інсектицидів. Норма витрати на гектар такої суміші інсектицидів значно дешевша, ніж за використання окремо взятих препаратів. Так, за допомогою гелікоптера Мі-2 (Донецька обл.) озиму пшеницю обприскували проти шкідників сумішшю інсектицидів у фазі молочної стиглості зерна. Технічна ефективність суміші інсектицидів з д.р. диметоат, 400 г/л та зета-циперметрин, 100 г/л за половинних норм їх витрати проти личинок хлібних клопів і трипсів становила 85-98%.
У Херсонській області було використано суміш інсектицидів з д.р. есфенвалерат, 50 г/л + фенітротіон, 500 г/л за половинних норм їх витрати. До цієї суміші препаратів додавали ще й змочувач Сільвет. Результати обприскувань показали, що ефективність дії такої суміші була високою проти личинок шкідливої черепашки -- 82-95%, пшеничного трипсу, злакових попелиць і хлібних жуків -- 85-98%. При цьому зниження пошкодженості зерна клопом шкідливої черепашки сягало до 1,2-1,5%, тобто було одержано зерно озимої пшениці 2-3 класу.
Для підвищення урожайності озимої пшениці та збереження якісних показників зерна у Запорізькій області (Гуляйпільський район) спільно з ПП «Колоріт» та НВЦ «РЕАКОМ» опрацьовували технологію застосування хелатних мікродобрив вітчизняного виробництва у сумішах із пестицидами. Зокрема, для захисту озимої пшениці проти бур’янів та шкідників було використано літак Х-32 «Бекас» (норма витрати робочої рідини -- 5 л/га) надлегкої авіації (НЛА). Результати авіаобприскувань свідчать, що суміш гербіциду (д.р. трибенурон-метил, 750 г/кг) із хелатним мікродобривом Реаком забезпечує високу технічну ефективність (у межах 95%) проти бур’янів при застосуванні на початку виходу рослин пшениці у трубку. Крім того, у період молочної стиглості зерна посіви пшениці проти шкідників обприскували сумішшю Реаком + піретроїдний інсектицид. Внаслідок проведеного нами авіахімічного захисту озимої пшениці від шкідливих організмів значно підвищено врожайність культури та покращено якісні показники зерна.
Останнім часом обсяги авіаційно-хімічних робіт в Україні дійсно постійно зростають. Тому виникає потреба у постійному вдосконаленні існуючих технологій, які б дозволяли підвищити рівень ефективності цих робіт, знизити небезпеку внесення пестицидів авіаційним способом тощо. Спеціалістами ІЗР НААН України підготовлено ряд публікацій та методичні рекомендації з питань виконання АХР проти шкідливих організмів на польових культурах, в яких використано різні матеріали та досвід фахівців як за минулі, так і останні роки розвитку сільськогосподарської авіації. 

 

 29 березня 2024
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit ...
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit радять включати ...
29 березня 2024
 29 березня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
29 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.