×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 88

Технологічні основи вирощування льону-довгунця в Україні

Технологічні основи вирощування льону-довгунця в Україні

/ Агрономія Сьогодні / Вівторок, 09 жовтня 2018 10:51

Розміщуючи льон у сівозміні, необхідно враховувати, що він погано витримує часте повернення на попереднє місце.

Спостерігається так звана льоновтома: урожайність і якість льону різко знижуються, а іноді він навіть гине внаслідок значного накопичення у ґрунті патогенів (збудників фузаріозу, антракнозу і поліспорозу). Серед ефективних засобів уникнення льоновтоми найпершим є дотримання чергування полів у сівозміні з поверненням культури на попереднє поле не раніше ніж через 6–7 років.

Із рекомендованих попередників льону-довгунця кращими в умовах України є озимі зернові культури, які вирощувалися по пласту багаторічних бобових трав, та ярі зернові після удобрених просапних культур. Зернові не пошкоджую­ться збудниками хвороб льону і сприяють очищенню грунту від фітопатогенів. Крім того, у санітарних цілях після збирання зернових культур слід засівати поле, на якому планує­ться висівати льон, проміжними культурами із сімейства капустяні (ріпак, суріпиця), ризосферна мікофлора яких позитивно впливає на біологічну активність грунту, знижує її інфекційний потенціал. Висівають льон також після картоплі, коренеплодів, гороху.

Пласт багаторічних трав як попередник льону часто поступається своєю активністю пласту озимих культур, після яких його розміщують. Зумовлено це тим, що після бобових трав (на Поліссі — конюшини) ґрунт збагачується рухомим азотом, який стає причиною вилягання волокна й погіршення його якості. Тому багаторічні трави як попередник можуть бути використані тільки на бідних, слабоокультурених грунтах.

11 378 73 2Льон-довгунець виявляє високу реакцію на внесення добрив, що пояснюється недостатньою фізіологічною активністю його кореневої системи, високим виносом урожаєм елементів живлення та коротким періодом вегетації і нерівномірністю їх засвоєння впродовж вегетації. Необхідно дотримуватися розробленої для кожного господарства системи удобрення та уникати надлишкового внесення азотних добрив, які збільшують тривалість вегетаційного періоду і сприяють розвитку ряду захворювань.

Льон краще росте й розвивається на слабокислих грунтах (рН — 5,0–5,5). Крім того, в кислих сповільнюються мікробіологічні процеси, порушується баланс між корисною і патогенною грунтовою мікрофлорою у бік накопичення грибкової інфекції. Таким чином, вапнування не тільки створює сприятливі умови для розвитку льону, але і пригнічує розвиток збудників грибкових хвороб.

На дерново-підзолистих ґрунтах Полісся, які мають підвищену кислотність ґрунтового розчину, льон-довгунець позитивно реагує на внесення невеликих норм вапна: за рН 4,5 і менше — 2,5–3 т/га; рН 4,6–5,0–2–2,5 т/га; рН 5,0–5,5–1,5–2 т/га. Вносити вапно краще під попередник. Вапнування кислих грунтів є ефективним заходом з обмеження шкідливості фузаріозу льону.

Але, з іншого боку, надлишок кальцію сприяє виникненню кальцієвого хлорозу (бактеріозу), тому що ускладнює поглинання калію, магнію, бору, цинку, які переходять у важкодоступні малорухливі з’єднання. Негативний вплив вапнування на льон можна нейтралізувати завчасним внесенням вапна (за 2–3 роки до посіву, під попередник), внесенням калійних добрив із підвищеними нормами (на 15–20%), мікроелементів, рівномірним розподілом вапна полем, вапнуванням доломітовим борошном, що містить магній.

Внесення мінеральних добрив — один із найбільш складних і відповідальних елементів агротехніки. Льон менше інших культур засвоює поживних речовин, але в той же час має підвищені вимоги до забезпеченості грунтів поживними речовинами. Це пояснюється тим, що коренева система не здатна засвоювати поживні речовини з важкорозчинних сполук. Як брак, так і надлишок елементів живлення негативно позначається на фізіологічному стані рослин і стійкості їх до хвороб.

Так, особливо надлишок азоту викликає посилений розвиток пухких тканин, найбільш уразливих для патогенів (іржа, антракноз), а також нестійких до вилягання. А на полеглому льоні сильно розвиваються сіра і біла гнилі. Надлишок фосфору сприяє ураження льону поліспорозом та іржею, а калію — підвищує стійкість до хвороб. Тому дози NРК повинні встановлюватися згідно з картограмою, попередника і запланованого врожаю, а також з урахуванням біологічних особливостей сортів та їх чутливості до умов живлення. Для формування вирівняного стеблостою льону переважніше внесення добрив під зяблеву оранку.

Внесення мікроелементів є ефективним прийомом підвищення урожаю і якості льонопродукції на дерново-підзолистих грунтах, особливо з реакцією середовища, близькою до нейтральної, що знижує ураженість рослин льону кальцієвим хлорозом (бактеріозом) більш ніж удесятеро, а іноді у 100 разів і збільшує врожай на 30%.

З органічних добрив можна використовувати під льон перегній-сипець (до 10 т/га під зяблевий обробіток), гноївку (3–5 т/га під весняну культивацію), пташиний послід (0,6–0,8 т/га під весняну культивацію). Гній, торфогнойові компости зазвичай вносять під попередник. Безпосереднє їх внесення під льон часто призводить до формування невирівняного стеблостою, вилягання рослин і погіршення якості волокна.

Слід уникати розміщення льону на перезволожених полях, із метою зменшення ураження культури фузаріозом, іржею, поліспорозом.

 

11 378 73 1

 

Дуже важливим є передпосівний обробіток грунту, під час якого не слід допускати пересихання поверхневого шару, він повинен бути добре вирівняним та закоткованим перед сівбою. Правильно проведений основний обробіток грунту (з урахуванням механічного складу, попередника, засміченості) — дієвий захід боротьби з бур’янами, які, з одного боку, є резерваторами інфекції фузаріозу, поліспорозу, а з іншого, забирають у рослин льону вологу, світло, поживні речовини. У разі розміщення льону по зернових попередниках після їх збирання слід провести лущення стерні на глибину 6–8 см, а через 2 тижні — зяблеву оранку плугами з передплужниками на глибину орного горизонту — 18–22 см, потім, з інтервалом 2–3 тижні — культивацію на глибину 8–10 см. На полях, засмічених кореневищними бур’янами, лущення стерні не виконується, а бур’яни, що вегетують, обприскують відповідним гербіцидом, і через два тижні орють, а потім культивують.

Льон необхідно сіяти в оптимальні строки, що забезпечує більш дружні сходи. Ранні посіви менш чутливі до ураження збудниками хвороб. Сіяти його рекомендовано починати у ранні строки, як тільки ґрунт перестає налипати на знаряддя і добре обробляється, що буває під час його прогрівання на глибину 10 см до 5–6 °С.

 

Захист посівів льону

Відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» під час догляду за посівами для обмеження шкідливості антракнозу і пасма рослини обприскують у фазі «ялинки» фунгіцидом на основі діючої речовини беноміл, 500 г/кг. У цей період для обмеження шкідливості таких хвороб, як іржа, антракноз, фузаріоз тощо, посіви льону рекомендовано обробляти хлорокисом міді, 90% з. п. (2,2 кг/га). З метою зниження ризику появи кальцієвого хлорозу можна додавати мікроелементи (борну кислоту — 0,3 кг/га і сірчанокислий цинк — 0,3–0,5 кг/га).

Захист льону від хвороб під час збирання культури, з метою отримання здорового насіння та якісного волокна льону, повинен включати такі заходи: за тиждень до збирання — проведення апробації насіннєвих ділянок. Посіви, уражені фузаріозом понад 5% і комплексом хвороб більш як на 30%, а також, де є пасмо, використовувати на насіння не дозволяється. Перед збиранням необхідно провести знезараження тари, машин, зерносховищ, сушильних пунктів.

Надзвичайно важливим є своєчасне збирання льону, щоб уникнути інфікування пасмом, запобігти сильному розвитку антракнозу та інших хвороб. Для контролю фузаріозу важливим є недопущення перестою льону в полі. З метою отримання високих і якісних урожаїв волокна льону необхідно збирати на початку фази ранньої жовтої стиглості і закінчувати не пізніше фази жовтої стиглості (цей період триває 8–12 днів).

Рання жовта стиглість настає приблизно через 25–30 днів після цвітіння. Насіннєві ділянки необхідно збирати у фазі жовтої стиглості, яка настає через 35–40 днів після масового цвітіння. Насіння, отримане у цей час і висушене за оптимальних умов, має високу схожість (94–97%), незначно заражене грибковими хворобами. Забороняє­ться льоносолому розстилати на полях сівозміни, особливо на багаторічних травах, а також на місцинах і низинах, які погано провітрюються, тому що залишки трести, уражені хворобами, інфікують грунт.

Після збирання льону рекомендовано провести зяблеву оранку, з метою обмеження поширення хвороб. Перед оранкою поля ретельно очистити від післяжнивних решток (полови, трести тощо).

Насіння очищують, сортують, забезпечують йому повітряний обігрів. Під час цих заходів потрібно не допускати його пересушування і травмування. Зберігати його слід за вологості не вище 13%, інакше воно може вкритися нальотом цвільових грибів, на яких розвивається борошняний кліщ, що є переносником хвороб.

 

Ігор СТОРЧОУСканд. с.-г. наук
спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

1

 12 грудня 2018
На сьогоднішній день вирощування фундука є одним з найприбутковіших і низьковитратних напрямків садівництва.
На сьогоднішній день вирощування фундука є одним з найприбутковіших і низьковитратних напрямків садівництва.
12 грудня 2018
 12 грудня 2018
Завод «Енергомашспецсталь» виготовить 15 валів ротора для вітроенергетичних установок потужністю 4,5 МВт.
Завод «Енергомашспецсталь» виготовить 15 валів ротора для вітроенергетичних установок потужністю 4,5 МВт.
12 грудня 2018
 11 грудня 2018
Наразі у Верховній Раді зареєстровано 13 законопроектів про земельний мораторій.
Наразі у Верховній Раді зареєстровано 13 законопроектів про земельний мораторій.
11 грудня 2018
 11 грудня 2018
В кінці третьої декади листопада - початку першої декади грудня агрометеорологічні умови для перезимівлі озимих зернових культур складалися задовільно.
В кінці третьої декади листопада - початку першої декади грудня агрометеорологічні умови для перезимівлі озимих зернових культур складалися задовільно.
11 грудня 2018
 11 грудня 2018
Минулого тижня обсяг експорту ячменю склав 73 тис. тонн.
Минулого тижня обсяг експорту ячменю склав 73 тис. тонн.
11 грудня 2018
 11 грудня 2018
Саджанці будуть вироблятися після і в разі успішного проходження запланованих досліджень
Саджанці будуть вироблятися після і в разі успішного проходження запланованих досліджень
11 грудня 2018

Please publish modules in offcanvas position.