Шкідливі організми у посівах ріпаку

Шкідливі організми у посівах ріпаку

/ Агрономія Сьогодні / Вівторок, 23 жовтня 2018 12:44

За останні роки в Україні заселення посівів ріпаку окремими видами шкідників відбувається дуже інтенсивно, а їх чисельність часто перевищує поріг шкідливості у декілька разів. Видовий склад фітофагів у посівах ріпаку досить різноманітний.

Екологічна та економічна доцільність застосування засобів захисту неможлива без завчасної інформації про очікувану чисельність, розповсюдження шкідливих організмів і строки заселення ними сільськогосподарських культур, що, своєю чергою, потребує досконалого визначення комплексів домінантних шкідників.

 

Розпізнати шкідника

Хрестоцвітий (чорний стебловий ) капустяний прихованохоботник (Ceutorhynchus picitarsis Gyll.) відкладає яйця у пазухах листків із вересня. Навесні шкодять личинки, восени — імаго, а за умов довготривалої теплої осені відроджую­ться і шкодять личинки. Типовим пошкодженням посівів є руйнування головного стебла, вилягання рослин на рівні поверхні ґрунту. Внаслідок пошкодження рослин цим шкідником восени верхівка пагона відмирає, рослина вимерзає.

ripak 4Проводити обробки проти личинок хрестоцвітого прихованохоботника навесні неефективно, тому що вони знаходяться в середині стебла і захищені від дії інсектициду. За умов теплої тривалої осені обробки проводять в період масового заселення площ жуками шкідника до початку відкладання яєць — вересень-середина жовтня (ЕПШ 10 жуків/жовту чашку, впродовж 3-х днів).

Стебловий капустяний прихованохоботник (Ceutorhynchus quadridens Pz.) найбільше шкодить у південних, центральних і західних областях. Зимують жуки в лісосмугах, на узліссях і в чагарниках під сухим листям та рослинними рештками. Навесні з місця зимівлі виходять за прогрівання верхнього шару ґрунту до 8-9°С. Шкодять дорослі жуки і личинки. Пошкоджені рослини ріпаку дозрівають на 10-15 днів раніше, ніж здорові, але стручки недорозвинені, насіння дрібне.

Жуки та личинки капустяного стручкового прихованохоботника (Ceutorhynchus assimilis Payk.) (насіннєвий прихованохоботник) зимують у лісосмугах, на узліссях і в чагарниках під сухим листям та рослинними рештками. З місць зимівлі виходять в квітні-на початку травня.

Імаго капустяного галового прихованохоботника (Ceutorhynchus pleurostigma Mrsh.) з’являється на посівах озимого ріпаку у кінці серпня-на початку вересня. Живляться довгоносики на сходах ріпаку до зниження температури. Ознаками пошкодження капустяного галового прихованохоботника є наріст на корені — гали розміром до 1 см, що послаблює зимостійкість і ріст рослин, знижує стійкість до ураження грибковими хворобами.

Прихованохоботники можуть бути причиною раннього (осіннього і весняного) вилягання рослин, зниження зимо­- та стійкості рослин до ураження хворобами.

УВАГА: накопичення прихованохоботників зумовлене недотриманням сівозмін, агротехніки, просторової ізоляції від минулорічних посівів і несвоєчасне проведення заходів захисту. Для виявлення шкідників використовують пастки — «жовті посудини», або жовті клейові пастки.

Посіви проти стеблового капустяного прихованохоботника захищають навесні у фазі 2-4-х листків за чисельності шкідника 1-2 жуки/40 рослин та температури повітря понад 12°С або 4-6 жуків/пастку (жовту посудину) на краю поля за добу.

 

 

НАЙБІЛЬШЕ ШКОДЯТЬ ПОСІВАМ РІПАКУ!

У весняно-літній період серед комплексу шкідників на посівах озимого ріпаку, не­­за­­лежно від погодних умов, домінантними є:

- у фази утворення розетки-стеб­­лування — капустяний стебловий приховано­хо­бот­ник (Ceutorhynchus quadridens Pz.)

- у фази стеблування-цвітіння — ріпа­­ковий квіткоїд (Meligethes aeneus F.);

- у фази початок цвітіння-кінець цві­­тін­­ня — капустяний стручковий прихова­нохоботник (Ceutorhynchus assimilis Payk.),

- у фази повне цвітіння-зелений стру­­чок — капустяний стручковий комарик (Dasyneura brassicae Winn.).

 

На посівах ярого ріпаку:

- у фази проростання-утворення ро­­­­­зетки — хрестоцвітні блішки (Phyllotreta spp.);

- у фази бутонізації-цвітіння — ріпа­ковий квіткоїд (Meligethes aeneus F.);

- у фази початок цвітіння-кінець цві­­тіння — капустяний стручковий прихова­но­­хоботник (Ceutorhynchus assimilis Payk.),

- у фази повне цвітіння-зелений стру­­­чок — капустяний стручковий комарик (Dasyneura brassicae Winn.).

 

Восени небезпеку сходам озимого рі­­паку повсюдно, перш за все за посушливих умов, створюватимуть: хрестоцвіті блішки, підгризаючі та листогризучі совки, білани, попелиці, ріпаковий пильщик та листоїд, хрестоцвітий та капустяний галовий при­­хованохоботники, грунтові шкідники, мишо­­подібні гризуни.

  

Для запобігання шкідливості капустяного стручкового прихованохоботника обробку проводять: у період опадання пелюсток з квіток і утворення перших стручків. Поріг шкідливості на початку цвітіння —1 жук/рослину, у фазі цвітіння — 1 жук/2 рослини. Обприскування доцільно проводити в теплу сонячну погоду.

Ріпаковий квіткоїд (Meligethes aeneus F.) З місць зимівлі жуки виходять за прогрівання ґрунту до 10°С. На посіви озимого ріпаку квіткоїд переселяється у фазі стеблування-утворення бутонів (за нашими спостереженнями, фітоіндикатором появи жуків на посівах ріпаку може слугувати початок цвітіння клену звичайного). Пошкоджені шкідником бутони і квітки опадають, у разі часткового пошкодження формуються неповноцінні стручки. Личинки живляться пилком та іншими частинами квітки, заляльковуються у ґрунті. На території України розвивається 2-3 покоління. Завдає шкоди як озимому, так і ярому ріпакам. Чим раніше з’являється шкідник на полі, тим більша шкода заподіяна ним, за пізнього розвитку бутонів втрати урожаю можуть сягати 50%. Менше потерпають від ріпакового квіткоїда сорти ріпаку з інтенсивним квіткуванням.

ripak 12Для ефективного регулювання чисельності шкідника важливим є визначення початку міграції імаго на посіви ріпаку для своєчасного застосування інсектицидів. Обробку проводять за чисельності шкідника в період початку бутонізації — 1-2 жуки/рослину; бутонізації — 2-3 жуки/рослину ; кінець бутонізації — початок цвітіння 5-6 жуків/рослину.

Ріпаковий пильщик (Athalia rosae L.) найбільше шкодить у зволожених західних районах Полісся і Лісостепу. Зимує доросла личинка в коконі у ґрунті, заляльковує­ться навесні, дорослі комахи з’являються у кінці травня-на початку червня. Додаткове живлення відбувається на молочайних, капустяних рослинах тощо. В теплі роки з достатньою вологою шкідник становить загрозу ярому ріпаку. Восени він масово з’являється із настанням прохолодної погоди, особливо за високої вологості. Пошкодження личинками рослин може призвести до повної загибелі посівів.

Для зниження чисельності ріпакового пильщика на посівах і навколо них викорінюють капустяні та інші бур’яни до цвітіння, проводять глибоку зяблеву оранку, при якій знищуються кокони з личинками. Одним із заходів захисту культури від пильщика є обробка насіння та сходів за чисельності личинок, молодших віків 1-2 екз./рослину, під час утворення розетки — 3,0 екз./м²

Ріпаковий листоїд (Entomoscelis adonidis Pall.) поширений повсюдно, більше шкодить у Степу та Лісостепу. Зимує у стадії яйця, інколи личинки у верхніх шарах ґрунту. Останні виходять у кінці квітня, живляться спочатку на капустяних бур’янах, потім на ріпаку, заляльковуються у ґрунті. Молоді жуки з’являються в кінці травня-на початку червня, а з настанням високих температур зариваються у грунт, з діапаузи виходять у кінці серпня і знову живляться капустяними культурами. Жуки грубо обгризають листки, квіти, стручки, а личинки скелетують, об’їдають листя із країв або вигризають овальні дірочки.

Для стримування чисельності ріпакового листоїда знищують бур’яни, проводять зяблеву оранку, за масової появи жуків та личинок застосовують обприскування інсектицидами. Поріг шкідливості під час утворення розетки становить 3,0 екз./м².

Хрестоцвітні блішки створюють загрозу сходам ярого ріпаку за умов теплої весни. З’являються вони на початку квітня-у травні на бур’янах — суріпиці, дикій редьці, гірчиці, а з появою сходів ярого ріпаку переміщуються на них. З літньої діапаузи жуки пробуджуються у серпні і починають живитися на рослинах падалиці і сходах озимого ріпаку. У фазі сходів вони можуть повністю знищити посіви.

Для попередження шкоди від хрестоцвітих блішок сівбу ярого ріпаку проводять у ранні оптимальні строки й на оптимальну глибину, що підвищує стійкість рослин проти пошкоджень. З метою захисту від блішок обов’язково проводять передпосівну обробку насіння системними інсектицидами, в період вегетації обприскують крайові смуги — 20-50 м чи все поле. Поріг шкідливості понад 3 жуки/м², або один укол у сім'ядолі на 30% рослин (за температури повітря понад 15°С і сухої погоди).

 

ВЕСНЯНІ ХВОРОБИ РІПАКУ

- бактеріоз коренів, що обумовлено пе­­ре­падами температури у зимово-весняний період із таненням снігу та утворенням крижаної кірки;

- пероноспороз за прохолодної, дощо­вої погоди;

- снігова пліснява — за частих відлиг взимку та надмірного зволоження ґрунту, особливо у перерослих посівах;

- чорна ніжка — за прохолодної дощо­вої погоди;

- альтернаріоз — за високої вологості по­­вітря у період наливу і дозрівання насіння.

Заходи боротьби: для стримування по­­ширення та ступеню розвитку снігової плісняви, чорної ніжки, пероноспорозу, альтернаріозу, особливо в ослаблених посівах, за нормальної густоти стояння рослин площі посівів боронують з одно­­часним підживлення азотними доб­­ривами (2/4 дози від загальної) з мікроелементами.

  

Ріпакова блішка (Psylliodes chrysocephalus L.) завдає шкоди озимому ріпаку восени під час сходів. Знижує актвність лише за низьких температур (близько 6°С тепла). На молодих листках ріпаку жуки вигризають отвори. Личинки живляться у черешках та стеблах молодих рослин, що призводить до відставання у рості, зниження зимостійкості, сприяє ураженню хворобами.

Капустяна попелиця завдає шкоди у в роки після м’яких зим, із сухою і теплою погодою навесні. Негативно впливають на поширення попелиці дощі і холодна погода. Попелиця висмоктує сік із листя стебел черешків та стручків рослин, які внаслідок цього відстають у рості, викривляються, передчасно жовтіють. Капустяна попелиця є переносником вірусних хвороб.

Капустяний стручковий комарик поширений у всіх зонах вирощування ріпаку. Зимує личинка в коконі у грунті. Вилітають із грунту комарики за температури грунту +12-15°С, на посівах озимого ріпаку з’являються у період цвітіння.

Яйця відкладають в молоді стручки. Личинки висмоктують сік зі стінок стручка та насіння, той передчасно жовкне, деформується і розтріскується.

Для стримування чисельності шкідника після збирання урожаю проводять зяблеву оранку або ранньовесняне розпушування ґрунту. За необхідності посіви обприскують інсектицидами.

Серед багатоїдних шкідників ріпаку шкодять: ковалики — смугастий і темний, найбільшої шкоди завдають личинки у зоні Лісостепу та Полісся, особливо у посівах ріпаку, де попередником були багаторічні трави, кукурудза, та в забур'янених посівах. Личинки травневого, червневого хрущів, хлібних жуків — кузька, красун, хрестоносець живляться підземними частинами рослин, найбільше шкодять також у зоні Полісся і Лісостепу, особливо на посівах поблизу дерев’янистих насаджень, неорних земель. Озима совка поширена у всіх зонах, де висівають ріпак.

 

ОСІННІЙ ЗАХИСТ РІПАКУ

Восени поширення хвороб на площах озимого ріпаку стримують завдяки проведенню профілактичних хімічних заходів: у фазі 2-4 справжніх листки проти несправжньої борошнистої роси за ураження понад 5% рослин в умовах високої вологості повітря (90-100%) і серед­ньодобової температури +8...+12°С; проти альтернаріозу, фомозу — за умов три­­валої теплої осені, вологості повітря 80% і вище, інтенсив­ності ураження рос­лин до 2% та розповсюдження хвороби понад 10%; проти циліндроспоріозу — за ураження рослин до 10% в умовах високої вологості, частих дрібних дощів із вітром. У фазі 4-6 розет­кових листків обприскують проти бактеріозу коріння, альтернаріозу, фомозу, циліндроспоріозу, сірої та білої гнилей; проти переростання рослин перед входженням їх у зиму, призупинення росту вегетативної маси та підвищення їх зимостійкості — фунгіциди, які мають регулюючі властивості.

 

Для захисту посівів ріпаку від грунтовоживучих шкідників необхідно дотримуватись сівозмін, що істотно обмежує розмноження цих шкідників. Проводити лущення стерні відразу ж після збирання зернових культур, культивацію, дискування у 2-3 сліди на глибину 8-10 см після багаторічних трав, глибоку відвальну зяблеву оранку, для пошкодження шкідників, що знаходяться у грунті, знищення бур’янів, тим самим по­збавляючи їх кормової бази, сіяти в оптимальні строки обробленим системними інсектицидами насінням. Ефективними препаратами проти ґрунтових шкідників є інсектициди з фумігаційними властивостями, зі здатністю формувати навколо насіння або проростка летальної для комах концентрації.

Бурякова нематода (Hetero­dera schachtii Schmidt) поширена в усіх зонах бурякосіяння, проте найбільш шкідлива в західному Лісостепу. Зимує у грунті у вигляді цист, може зберігатися до 6-9 років. На ріпаку за вегетацію розвивається до трьох генерацій. Внаслідок пошкодження нематодою на посівах ріпаку з’являються ділянки із загиблих або пригнічених рослин з жовтим відмерлим листям, коренева система набуває вигляду «бородатості».

Для контролювання чисельності шкідника застосовують протинематодні сівозміни, які включають пшеницю, ячмінь, жито, кукурудзу, конюшину, вику мохнату, що кореневими виділеннями провокують вихід личинок із цист, проте блокують їх здатність до живлення. Завдяки цьому відбувається очищення грунту від шкідника. Із сівозмін виключають цукрові буряки, гірчицю, які є кормовими рослинами для нематоди.

Мишоподібні гризуни найбільшу загрозу становитимуть посівам ріпаку у західних областях, де умови для їх розвитку більш оптимальні: достатня вологість, температура, кормова база.

Запобіганню розмноження шкідників сприятиме знищення бур’янів, а за наявності 3,0-5,0 жилих колоній/га застосування зернових та інших принад.

Тетяна НЕВЕРОВСЬКА,
ст. науковий співробітник
Інститут захисту рослин НААН

1

 15 листопада 2018
В Миколаївській області «НПК Амарант», який займається переробкою амаранту, планує побудувати спеціалізований елеватор для амаранту у наступному році.
В Миколаївській області «НПК Амарант», який займається переробкою амаранту, планує побудувати спеціалізований елеватор для амаранту у наступному році.
15 листопада 2018
 15 листопада 2018
Перша конференція «Агрохімія та насіння - 2018» стартувала під сніжинки першого в цьому році снігопаду в столиці. І навіть транспортний колапс не став на заваді успішного проведення заходу. Майже усі дісталися вчасно і встигли насолодитися за ранковою кавою першими зимовими пейзажами з панорамних вікон Гольф-центру на Оболонській набережній.
Перша конференція «Агрохімія та насіння - 2018» стартувала під сніжинки першого в цьому році снігопаду в столиці. І навіть транспортний колапс не став на заваді успішного проведення заходу. Майже усі дісталися вчасно і встигли насолодитися за ранковою кавою першими зимовими пейзажами з панорамних вікон Гольф-центру на Оболонській набережній.
15 листопада 2018
 15 листопада 2018
В Україні через великий попит на іноземні банани пропадають вітчизняні яблука
В Україні через великий попит на іноземні банани пропадають вітчизняні яблука
15 листопада 2018
 15 листопада 2018
Країни Азії, Африки, Європейського Союзу та СНД є основними напрямками для експорту української агропродукції. 
Країни Азії, Африки, Європейського Союзу та СНД є основними напрямками для експорту української агропродукції. 
15 листопада 2018
 15 листопада 2018
На держкомпенсацію претендують садівники, які мають підприємства у Вінницькій, Закарпатській та Львівській областях.
На держкомпенсацію претендують садівники, які мають підприємства у Вінницькій, Закарпатській та Львівській областях.
15 листопада 2018
 15 листопада 2018
У жовтні залізницею перевезли 3,19 млн тонн зерна, що на 3,9% перевищує результати аналогічного періоду 2017 року.
У жовтні залізницею перевезли 3,19 млн тонн зерна, що на 3,9% перевищує результати аналогічного періоду 2017 року.
15 листопада 2018

Please publish modules in offcanvas position.