Гірчиця є культурою потрійного промислового значення завдяки різноманітному використанню. Вирощують її для отримання високоякісної харчової олії, гірчичного порошку та зеленого корму для тварин. Крім того, широко використовують її як сидеральну культуру, бо вона має унікальну властивість засвоювати важкодоступні форми поживних речовин із ґрунту та переводити їх у легкозасвоювані форми. За обсягами виробництва вона поступається соняшнику, ріпаку та сої.
На сьогодні в Реєстрі сортів України зареєстровано 20 сортів гірчиці ярого та озимого типу. Збільшення посівних площ під такою перспективною культурою, як гірчиця обумовлене незначними витратами, високим коефіцієнтом розмноження, що дає змогу господарствам, завдяки рентабельності, отримувати значні прибутки.
Гірчицю розміщують у сівозміні після тих культур, які дають можливість добре підготувати ґрунт, але ідеальним попередником є пар. Кращі попередники, крім пару, — озимі, зернобобові, багаторічні трави. Не рекомендується вирощувати її після капустяних, льону, соняшнику, буряків, проса. Вона є чудовим попередником для зернових культур. Повернення гірчиці на попереднє місце в сівозміні можливе не раніше, ніж через чотири роки.
Гірчицю не слід вирощувати на полях, забур’янених багаторічними коренепаростковими бур’янами.
Оcновні cкладові тeхнології вирощування гірчиці:
- розміщeння культури в cівозміні піcля найкращих попeрeдників і оптимальних cтроків щодо повeрнeння її на попeрeднє міcцe;
- висів нових районованих виcокопродуктивних cортів та гібридів вітчизняної ceлeкції, cтійких до оcновних хвороб;
- ісвба лишe виcокоякіcного наcіння районованих cортів в оптимальні для конкрeтної ґрунтово-кліматичної зони cтроки;
- забeзпeчeння роcлин eлeмeнтами мінeрального живлeння;
- впроваджeння cиcтeми захиcту поcівів гірчиці від хвороб, шкідників і бур’янів.
Основний обробіток грунту
Обробіток ґрунту під гірчицю здійснюють відповідно до конкретних умов. Восени поле необхідно обробити та вирівняти. У Південному Степу України ефективнішим є обробіток ґрунту за системою поліпшеного зябу. На полях, засмічених коренепаростковими бур’янами, потрібно здійснити дворазове лущення стерні, спочатку дисковими знаряддями (глибина 6–8 см), а потім плугами-лущильниками (глибина 10–12 см).
У захисті від бур’янів ефективне також застосування гербіцидів суцільної дії, які вносять по бур’янах, що вегетують, після збирання попередника за 2–3 тижні до оранки. Найважливішим є ретельне вирівнювання поверхні ґрунту, знищення сходів бур’янів та збереження вологи на глибині загортання насіння, створюючи оптимальні умови для високоякісного висіву гірчиці, що забезпечить дружні сходи.
Висів
Насіння гірчиці здатне проростати за температури 1 °C, тому її висів співпадає з ранніми ярими, коли вона краще використовує весняну вологу, розвиваючи потужну кореневу систем, та стійко витримує посуху. У раннього строку сівби є наступні переваги:
- невисокі плюсові температури і вологий верхній шар ґрунту сприяють формуванню потужної кореневої системи та листової розетки, що підвищує конкурентоспроможність культури щодо бур’янів;
- гірчиця — рослина довгого дня, тому в разі пізнього висіву вона швидше проходить усі фази росту та розвитку, що негативно відбивається на врожайності;
- рання сівба сприяє зменшенню шкідливості хрестоцвітих блішок.
У разі відкладання терміну сівби можна отримати зниження врожаю до 20%. Культура належить до морозостійких культур, довгого світлового дня (чим довший, тим швидше проходять фази розвитку рослини) з коротким вегетаційним періодом (до 90 днів).
Оптимальною густотою стояння рослин є 1,2–1,5 млн/га за суцільного висіву та 0,8–1,0 млн/га — за широкорядного на насінницьких ділянках. Висівання гірчиці з шириною міжрядь 15 см застосовують на відносно чистих від бур’янів полях.
Насіння гірчиці білої значно більше, ніж сарептської, тому вагова норма може бути в 1,5 разу вища. За 1–2 місяці до висівання його обов’язково необхідно обробляти протруйниками імідаклопридної групи та фунгіцидними препаратами, в основу яких входять триазоли. Можна застосовувати ті самі протруйники та норми витрат, що й для ріпаку. Глибина загортання насіння залежить від типу ґрунту та ступеня його зволоження. За раннього строку його загортати необхідно на глибину 3–4 см, в разі пересихання верхнього шару допускається глибина загортання 5–6 см на важких ґрунтах і навіть 7–8 см — на легких, якщо на цій глибині є волога. Після сівби поле обов’язково коткують. У вологі роки, коли ґрунти перезволожені, коткування замінюють на боронування.
Для захисту посівів від бур’янів варто застосовувати гербіциди (див. табл.).
Таблиця. Гербіциди для захисту посівів від бур’янів
Догляд за посівами
Гірчиця — дрібнонасінна культура, а тому потребує ретельного догляду на всіх стадіях розвитку, починаючи від сівби й закінчуючи передзбиральним станом. Догляд за її посівами передбачає комплекс заходів, спрямованих на появу дружніх сходів, знищення бур’янів, захист рослин від шкідників та хвороб, створення оптимальних умов для росту й розвитку рослин.
Захист рослин гірчиці від шкідників — вирішальна умова одержання високих урожаїв насіння. Найнебезпечніші серед них:
- ріпаковий листоїд;
- ріпаковий квіткоїд;
- хрестоцвіті блішки;
- ріпаковий пильщик;
- капустяна тля;
- хрестоцвітий клоп.
Протягом вегетації спостерігають за посівами та обліковують чисельність цих шкідників. За досягнення порогу шкодочинності гірчицю обробляють хімічними препаратами.
Для захисту проростків і сходів від шкідників (хрестоцвітих блішок) насіння перед висівом потрібно застосувати протруйники.
Збирання
Гірчицю збирають прямим комбайнуванням зернозбиральними комбайнами, пристосованими для збирання дрібнонасіннєвих культур. Вологість насіння не має перевищувати 12–15%. За сильного засмічення посівів застосовують десикацію або двофазовий спосіб збирання. Косити рослини потрібно у фазі жовто-зеленого стручка за вологості 30–33%. Невіянку, яка надходить від комбайна, негайно очищають. Навіть короткочасне зігрівання невіяного зерна призводить до різкого зниження посівних та технологічних якостей насіння. Зберігати насіння гірчиці треба за вологості не вище 7–8%.
Застосування сидеральних культур на зелене добриво позитивно впливає на:
- баланс органічної речовини;
- фітосанітарний стан посівів;
- підвищує біологічну активність ґрунтів;
- посилює процеси мінералізації та гуміфікації органічної речовини;
- сприяє накопиченню поживних речовин у ґрунтах.
Рослини гірчиці мають могутню кореневу систему, що збагачує ґрунт органічною речовиною. Стрижневі корені добре дренують важкі солонцюваті ґрунти на глибину більше 160 см. Гірчиця є однією із небагатьох рослин, здатних засвоювати фосфор і збагачувати ним ґрунт.
Кореневі й пожнивні рештки пригнічують розвиток багатьох хвороб, збудники яких живуть у ґрунті. Застосування гірчичних сидератів дає можливість компенсувати значну частку біологічних форм та мінеральних фосфорно-калійних добрив.
На жаль, вибір сортів не дуже великий, та пристосовані до умов вирощування в наших ґрунтово-кліматичних зонах, створені понад 15 років тому. Селекція та насінництво практично не ведеться, великий відсоток насіння, що реалізується на внутрішньому ринку, сумнівної якості, асортимент і кількість його обмежені.
Для посіву треба використовувати сорти гірчиці, пристосовані до умов вирощування у відповідних ґрунтово-кліматичних зонах та які пройшли державне сортовипробування.
Ольга ВЛАСОВА, канд. с.-г. наук
Інститут захисту рослин НААН