Післяжнивні рештки на соняшнику

Післяжнивні рештки на соняшнику

/ Агрономія Сьогодні / П'ятниця, 09 листопада 2018 15:02

Правильність заробки решток різних сільгоспкультур суттєво впливає на наступні показники запасу вологи та мінералізації поживних речовин для такої вимогливої культури, як соняшник.

Урожайність соняшнику залежить від резервів ґрунтової вологи, яка забезпечує здійснення усіх найважливіших життєвих процесів, зокрема проростання насіння і укорінення проростків, транспірацію, терморегуляцію та надходження поживних речовин у рослинний організм. З вологістю тісно пов’язані щільність, твердість, структурний стан та інші фізико-механічні властивості ґрунту, що визначають якість обробітку скиби, величину тягових зусиль машин і знарядь, їх спрацювання, витрати пального тощо. Враховуючи важливість цього питання для степової зони країни, зміну кліматичних умов, розширення посівів соняшнику до 40–50% у структурі посіву виникає необхідність у більш детальному вивченні впливу та зв’язку рослинних решток із накопиченням та запасами вологи в кореневмісному шарі ґрунту з метою подальшого його регулювання для підвищення врожаїв культури.

 

Проведені практичні дослідження

Для вирішення назрілих нагальних проблем у стаціонарному польовому досліді Державної установи Інститут зернових культур НААН впродовж 2010–2015 рр. вивчали ефективність полицевого, чизельного, плоскорізного, дискового обробітку ґрунту в сівозмінах із залученням усієї побічної продукції попередників. Листостеблову масу пшениці озимої, кукурудзи, соняшнику, ячменю ярого подрібнювали і рівномірно розподіляли полем під час збирання урожаю. У дослідженнях використовували полицевий обробіток ґрунту на 20–22 см та мульчувальний безполицевий (дисково-чизельний-культиватор на 14–16 см, комбінований плоскорізний агрегат на 12–14 см, важкі дискові борони на 10–12 см).

На фоні чотирьох способів обробітку ґрунту вносили міндобрива в дозі N30P30K30 та N60P30K30. Був також варіант без добрив (контроль). Ґрунт дослідної ділянки — чорноземи звичайний важко суглинковий із вмістом гумусу 4,0–4,2%.

За нашими даними в період проведення досліджень у середньому у біологічний кругообіг було залучено 5,2 т/га рослинних решток попередника (пшениця озима) під посів соняшнику. Після проведення технологічних операцій, пов’язаних з основним обробітком ґрунту восени, спостерігали зменшення кількості незагорнутих післяжнивних решток на оранці до 0,3 т/га (4,8% від вихідної ваги), на мульчувальному фоні — до 3,2–3,8 т/га (60,5–71,9%).

15 16 382 383 84Більше стерні залишалось за плоскорізного розпушування скиби та чизелювання, менше — за мілкого дискування ґрунту. Ступінь проективного покриття поверхні поля рослинними рештками в цей період на екранованих ділянках виявилась досить високою (71–80%), натомість під час заорювання соломи цей показник не перевищував 8%. Упродовж досить тривалого проміжку часу від проведення основного обробітку (кінець вересня) до настання стійкого похолодання (кінець листопада) зменшення кількості соломи на поверхні ґрунту може відбуватись внаслідок поступового розкладу її мікроорганізмами. Характер цих процесів значною мірою визначається температурним режимом і вологістю ґрунту.

У дослідженнях науковців університету штату Вашингтон (США) за відносно вологої погоди в перший рік мінералізувалось понад 30% соломи пшениці озимої, тоді як за посушливої — менше 21%. При цьому у міру збільшення кількості залишених на поверхні післяжнивних решток абсолютна величина втрат на одиницю площі ріллі зростає. Наприклад, за вихідних обсягів листостеблової маси пшениці 1,5 т/га втрати вуглецю в розрахунку на 1 т були більшими на 23%, ніж під час залучення 3,0 т/га, і на 37% більшими, ніж у разі 6 т/га.

В наших дослідах внаслідок сукупної дії процесів трансформації органічної речовини і прийомів весняної підготовки поля (боронування, культивація) кількість післяжнивних решток на час сівби соняшнику зменшувалось до 0,1 т/га за оранки та до 1,8–2,3 т/га за мульчувальних обробітків, що становить, відповідно, 1,6 і 35,5–43,3% від загальної маси залишеної побічної продукції попередника. Ступінь проективного покриття поверхні рослинними рештками у допосівний період найвищою була на ділянках, де застосовували плоскоріз-розпушувач (67%) та важкий чизельний культиватор (61%). Рівень цих показників вважається достатнім для упередження надмірного непродуктивного випаровування вологи під час повітряних посух та суховіїв.

Накопичення продуктивної вологи за холодний період року під час вирощування соняшнику залежало від гідротермічних умов (вітровий і температурний режими, кількість і характер опадів), вихідних запасів вологи, агротехнічних прийомів. Відмінності способів основного обробітку, які вивчались, зумовили передусім різну снігомеліоративну ефективність агрофонів. З оранки висота снігового покриву була найменшою і не перевищувала 10 см. При цьому снігонакопичення тут значною мірою залежало від активності вітру (у разі підвищення її спостерігались випадки повного зносу снігу і навіть мілкозему), а також від температурних умов зими, коли, наприклад, льодова кірка, яка утворювалась на поверхні ґрунту під час відлиг, різко міняла характер вітрового переносу і підвищувала нерівномірність розподілу твердих опадів по площі поля.

15 16 382 383 87Крім того, на оранці негативно впливала на поглинання вологи наявність плужної підошви. Відомо, що за досягнення фронтом прибирання межі розподілу орного і підорного шарів швидкість інфільтрації і водопроникність ґрунту різко падає. І в подальшому попри здатність його до розущільнення за рахунок процесів набухання-розтріскування, промерзання-відтаювання грунт у більшості випадків не досягає оптимальних параметрів фізичного стану. Проведення оранки в посушливі роки за майже повної зневодненості орного шару призводить до надмірної брилуватості ґрунту, що в поєднанні з сильним вітром також зумовлює значні втрати вологи.

Приблизно такою ж (10,6 см) була потужність снігового покриву на дисковому обробітку, де злущена важкою бороною стерня знаходилась у лежачому положенні і мало впливала на процеси відкладання снігу. Беручи до уваги, що відтаювання ґрунту і поглинання води значною мірою залежать від стану підстилаючої поверхні, зокрема її щільності, підвищення останньої у горизонті 10–20 см до 1,33 г/см³, а також відсутність стоячої стерні обмежувало тут нагромадження вологи в кореневмісному шарі (0–150 см) в окремі роки (наприклад 2012–2013) порівняно з оранкою на 4,9, на відміну від інших способів мульчувального обробітку — на 12,3–30,4 мм. Не виключаємо ми також вірогідність негативного впливу більшого розпорошення верхнього шару ґрунту у разі застосування дискових борін та утворення тут ґрунтової кірки, яка гальмує інфільтрацію води.

За плоскорізного обробітку снігу затримувалось на 4,3 см більше, ніж за оранки. Переваги його більшою мірою проявлялись в умовах, коли після збирання пшениці залишалось понад 5 т/га побічної продукції, і значна частина післяжнивних решток знаходилась в напівлежачому або стоячому стані. Загалом висока акумулятивна здатність основного плоскорізного розпушування ґрунту сукупно зумовлені дієвістю стерньового покриву, меншою площею випаровуючої поверхні, збереженням «дренажної» системи, сформованої після відмирання коренів попередньої культури і наявністю значної кількості шпарин біологічного походження.

 

Отримані результати

Дослідженнями встановлено, що в роки з порівняно низькими залишковими запасами вологи в ґрунті, за дощової осені і сніжної зими акумулювалось 47–56% атмосферних опадів (або 154–185 мм). За таких умов відзначено посилене накопичення і засвоєння води на плоскорізному і особливо чизельному обробітку, які переважали оранку, відповідно, на 7,4–25,5, мм або 4,4–13,8%. В роки з відносно високими вихідними резервами вологи накопичення її виявилось значно меншим (в 2,2–2,7 разів). Соняшнику для формування високого врожаю насіння необхідне глибоке промочування ґрунту навесні, наявність 165–185 мм продуктивної вологи в кореневмісному шарі 0–150 см і достатня (300–400 мм) кількість опадів упродовж вегетаційного періоду. За нашими даними, в середньому за останні роки на дослідних ділянках запаси доступної рослинам вологи в шарі 0–150 см становили 170,3–179,4 мм, при цьому вміст їх різнився залежно від метеоситуації у холодну пору року і досліджуваних агроприйомів.

Зважаючи на принципові відмінності застосованих ґрунтообробних знарядь і технологічних процесів, перевага мульчувальних обробітків щодо абсолютних величин весняної вологи більшою мірою проявлялась у роки, що досліджувалися (волога осінь, сніжна зима, посилений вітровий режим), коли показники вмісту її в ґрунті досягали позначки 183–200 мм (76–83% від граничної польової вологоємності), а розбіжності між варіантами полицевого та чизельного і плоскорізного обробітків на користь останніх досягали 10,2–17,5 мм.

За недостатньої кількості опадів в осінньо-зимовий період різних років, які випадали часто у вигляді дощів шаром 1–5 мм, в ґрунті перед сівбою олійної культури містилось лише 130–138 мм продуктивної вологи. Це свідчить про те, що за таких умов роль стерньових агрофонів як меліоративного чинника, зменшується, а різниця у вологості ґрунту за різних способів і глибини основного обробітку є неістотною.

На полях, зайнятих сільськогосподарськими культурами, вологість ґрунту впродовж їх вегетації знижується як за рахунок фізичного випаровування, так і внаслідок транспіраційних витрат води в процесі життєдіяльності рослин. Фізичне випаровування залежить від багатьох чинників, зокрема від кількості, властивостей і рівномірності розподілу рослинних решток, а також ступеня проективного покриття ними поверхні ґрунту. Позитивний вплив мульчування щодо протидії втратам ґрунтової вологи полягає, головним чином, у пришвидшенні темпів просочування атмосферних опадів у грунт, затіненні його і зменшенні непродуктивного випаровування у жарку погоду, гальмуванні дифузії і конвекції водяних парів. Особливо важливо призупинити негативні процеси на початку вегетації культурних рослин, у нашому випадку до змикання рядків соняшнику.

Згідно з дослідженнями Рассела, якщо випаровування з відкритого ґрунту прийняти за 100%, то за 9 годин відносні втрати води із затіненого ґрунту становлять 64%, із затіненого і захищеного від вітру — 47%, замульчованого 9 т/га соломи шаром 3,8 см — 27%.

На дослідній станції центру Великих Рівнин (США) мульчування ґрунту пшеничною соломою із розрахунку 4,6 т/га (за різного положення стерні) суттєво зменшувало стартову швидкість вітру і збільшувало потужність слабко турбулентних шарів повітря. У поєднанні зі зниженням температури поля, яка, залежно від співвідношення стоячої і лежачої стерні, сягала 6,1–15,5ºС, це гальмувало рух вологи з ґрунту.

 

Олександр ЦИЛЮРИКдоктор. с.-г. наук
Дніпровський державний аграрно-економічний університет

1

 13 листопада 2018
Україна, через ранній початок збору і експорту горіхів, за вересень - жовтень поточного року збільшила експорт волоського горіха на 18%, що у 3,6 рази більше у порівнянні з відповідним періодом минулого сезону.
Україна, через ранній початок збору і експорту горіхів, за вересень - жовтень поточного року збільшила експорт волоського горіха на 18%, що у 3,6 рази більше у порівнянні з відповідним періодом минулого сезону.
13 листопада 2018
 13 листопада 2018
Одним з найперспективніших напрямків українського АПК є розвиток ринку органічної сільгосппродукції.
Одним з найперспективніших напрямків українського АПК є розвиток ринку органічної сільгосппродукції.
13 листопада 2018
 13 листопада 2018
5 грудня 2018 року у місті Києві (Столичне шосе, 103, Готель «RamadaEncore») Громадська організація «Бізнес-Варта» організовує Антирейдерський форум «Бізнес проти знищення держави».
5 грудня 2018 року у місті Києві (Столичне шосе, 103, Готель «RamadaEncore») Громадська організація «Бізнес-Варта» організовує Антирейдерський форум «Бізнес проти знищення держави».
13 листопада 2018
 13 листопада 2018
В Україні в січні-вересні поточного року зберігається тенденція до зниження темпів виробництва більшості видів круп у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
В Україні в січні-вересні поточного року зберігається тенденція до зниження темпів виробництва більшості видів круп у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
13 листопада 2018
 13 листопада 2018
За оцінками Міністерства сільського господарства США (USDA) урожай кукурудзи в Україні в 2018/19 маркетинговому році (липень 2018 – червень 2019) становитиме 33,5 млн тонн, що на 2,5 млн тонн більше порівняно з жовтневим прогнозом.
За оцінками Міністерства сільського господарства США (USDA) урожай кукурудзи в Україні в 2018/19 маркетинговому році (липень 2018 – червень 2019) становитиме 33,5 млн тонн, що на 2,5 млн тонн більше порівняно з жовтневим прогнозом.
13 листопада 2018
 13 листопада 2018
Вчені вже знайшли спонсорів, які готові інвестувати кошти у виробництво вакцини.
Вчені вже знайшли спонсорів, які готові інвестувати кошти у виробництво вакцини.
13 листопада 2018

Please publish modules in offcanvas position.