Добрива для соняшнику

Добрива для соняшнику

/ Агрономія Сьогодні / Середа, 14 листопада 2018 11:39

Соняшник відмінно реагує на внесення різних видів добрив за умов дотримання усіх технологічних вимог.

За результатами дослідів, проведених у різних регіонах Степу України на чорноземах типових, звичайних та південних, системний плоскорізний обробіток ґрунту не призводить до зниження ефективності застосування органічних і мінеральних добрив під час вирощування соняшнику. Водночас, як стверджує Н. К. Шикула, перехід на безполицевий обробіток грунту зменшує швидкість розкладу гумусу, основного постачальника мінерального азоту, тому існує вірогідність погіршення азотного режиму ґрунту, особливо на низьких агрохімічних фонах. До умовно негативних аспектів, пов’язаних із процесами живлення посівів сільгоспкультур за безперервного плоскорізного розпушування ріллі, відносять диференціацію орного шару за родючістю, яка, однак, на думку багатьох науковців, під час застосування добрив суттєво не впливає на продуктивність олійної культури.

 

Добрива на соняшнику і технології обробітку грунту

За відсутності обертання скиби в ґрунтовому середовищі інколи спостерігається порушення оптимального співвідношення азоту до фосфору та калію. За даними досліджень у сумарному виносі елементів живлення на удобрених варіантах за полицевого обробітку відношення N: P: K дорівнювало 1:0,34:0,96, за плоскорізного — 1:0,32:0,90. Це явище усувають шляхом періодичної оранки в сівозміні або локального внесення туків. В окремих випадках менший відносний приріст урожаю соняшнику від міндобрив на оранці порівняно з плоскорізним обробітком пояснюється зменшенням загального рівня продуктивності рослин.

15 16 382 383 90 1Натомість за глибокого чизельного вузькосмугового консервуючого обробітку до 70% органічних і мінеральних добрив зосереджується у шарі грунту на глибині 10–20 см, тобто в зоні відносно стабільного зволоження, сприятливого для розвитку кореневої системи соняшнику. При цьому процеси нітрифікації переважали в тих горизонтах, куди потрапляли добрива, а вміст рухомих форм фосфору та калію характеризувався більш рівномірним розміщенням профілем орного шару. Перевага чизелювання особливо чітко проявлялась на фоні сумісного органо-мінерального удобрення в сівозміні, де приріст урожаю насіння досягав 0,44 т/га, тоді як на оранці він був на 25% нижчим.

За мілкого (10–12 см) мульчувального обробітку ґрунту загалом і дискового зокрема збільшується вірогідність локалізації туків у поверхневому (0–5 см) шарі ґрунту, який періодично зневоднюється, інтенсивно змивається водою або видувається вітром. У поєднанні з можливою диференціацією орного шару за вмістом рухомих сполук азоту, фосфору та калію це може погіршувати умови живлення рослин.

Важливою умовою ефективної дії добрив у сівозмінах у разі застосування різних видів основного обробітку ґрунту є науково обґрунтований вибір доз та співвідношень, строків та способів їх унесення з урахуванням біології рослин.

Соняшник належить до культур із високою вимогливістю до родючості ґрунтів. Загальний винос поживних речовин з урожаєм насіння 20–25 ц/га становить 120–140 кг/га азоту, 50–65, фосфору та понад 300 кг/га калію.

За реакцією на добрива його загалом відносять до слабо чутливих культур, однак ця властивість не є постійною і може змінюватись зі зміною зовнішніх факторів, сортового та гібридного складу. Згідно з даними географічної мережі дослідів з добривами на звичайних чорноземах України від внесення N60P60 середній приріст урожаю насіння дорівнював 0,35 т/га. В окремих випадках він досягав 0,5–0,7 т/га.

Залежно від наявних запасів поживних речовин у ґрунті оптимальна доза мінеральних добрив під час вирощування соняшнику в зоні північного Степу має становити N30–60 P30–60 ­K30–60. З подвійних поєднань краще діють азотно-фосфорні, а максимальні надбавки врожаю забезпечує внесення повного мінерального добрива. Найбільш раціональним способом застосування туків як на оранці, так і на безполицевому обробітку вважається локальний стрічковий на глибину 8–10 см упоперек напрямку майбутніх рядків навесні до сівби, або одночасно з сівбою культури.

За мульчувального обробітку, особливо на тлі використання усієї побічної продукції попередників, досить складно забезпечити азотне живлення рослин. Для скорочення втрат азоту добрив за рахунок біологічної ерозії та іммобілізації доцільно зменшити їх контакт із післяжнивними рештками і забезпечити відносну синхронізацію строків внесення туків із періодом інтенсивного споживання елементів живлення посівами соняшнику. Зважаючи на імовірність розвитку імобілізаційних процесів, у складі повного мінерального удобрення збільшується частка азоту за співвідношення N: P: K у межах 1,5–2:1:0,75–1,0.

У разі внесення фосфорних і калійних добрив враховують передусім вологозабезпеченість та температурний режим ґрунту. На фоні підвищеного (високого) вмісту рухомого P2O5 в орному шарі та достатньої кількості опадів строки і способи застосування туків не мають суттєвого значення. За екстремальних умов (прохолодна дощова або надмірно посушлива погода) осіннє внесення фосфорних добрив поступається весняному, а розкидне — локальному.

 

Органічні добрива — ефективність внесення

В сучасних умовах за відсутності достатньої кількості гною для підвищення родючості ґрунтів застосовують побічну продукцію рослинництва. Основна частка цієї продукції (понад 50%) — солома зернових колосових та зернобобових культур. Хімічний склад її суттєво змінюється залежно від властивостей ґрунту, агротехнічних заходів і погодних умов. У середньому вона містить 0,5% азоту, 0,25% фосфорного ангідриду, 0,8% окису калію і 35–40% органічного вуглецю. З одною тонною рослинного субстрату в грунт може надійти на 1 га 5 кг азоту, 2,5 кг фосфору, 8 кг калію, 8–9 г бору, 1–3 г міді, 6–14 г марганцю, 0,5 г молібдену, 3–13 г цинку і 0,3–1,0 г кобальту. За гумусовим еквівалентом 1 т соломи замінює 2,5–3,0 т підстилкового гною.

Класична технологія використання соломи на добриво передбачає ретельне її подрібнення і рівномірний розподіл полем під час збирання врожаю, наступне внесення переважно амонійних форм азотних добрив і загортання у вологий грунт. Кращі результати отримують, коли довжина часток соломи не перевищує 10 см, а загортання її на першому етапі проводиться важкими дисковими боронами на глибину 6–8 см. Через певний проміжок часу (зазвичай не менше 3–4 тижнів) на полі виконують технологічні операції, передбачені регламентом вирощування олійної культури.

15 16 382 383 90 2Солома, рівномірно розподілена на поверхні поля або зароблена у верхній шар ґрунту, сприяє поліпшенню хімічних і фізичних властивостей чорнозему, прискорює інфільтрацію вологи в глибокі горизонти, зменшує ерозію, запобігає запливанню ґрунту та утворенню поверхневої кірки. Подрібнені післяжнивні рештки поглинають залишковий невикористаний азот, запобігають його втратам, а потім, розкладаючись, віддають наступним культурам. При цьому скорочується число проходів агрегатів полем, витрати праці та коштів.

Розвиток негативних явищ (гальмування ростових процесів, пожовтіння листків, зниження урожайності насіння) доволі часто обумовлений закріпленням азотних сполук ґрунту мікроорганізмами, які розкладають післяжнивні рештки. З метою усунення депресивного впливу останніх на рослини рекомендують вносити компенсаційний азот (N8–12 на 1 т соломи) в післязбиральний період за виконання фонового лущення стерні (за достатньої зволоженості орного шару, на малородючих ґрунтах) або весною у рік вирощування основної культури (на високих агрохімічних фонах та ерозійноподатливих грунтах).

Інколи солому загортають без застосування компенсаційних доз азотних добрив окремо, але з невеликим збільшенням їх кількості за основного (осіннього чи весняного) внесення. Бажано вибирати такі строки внесення компенсаційного азоту, щоб період найбільш енергійного біологічного поглинання поживних речовин ґрунту під час розкладання соломи не співпадав із часом посиленої вегетації соняшнику.

За спостереженнями, наявність значної кількості післяжнивних решток у верхньому шарі ґрунту за безполицевого обробітку ускладнює контроль над бур’янами. Рослинні компоненти перешкоджають контакту гербіцидів з ґрунтом, чим обмежують міграцію і сприяють випаровуванню їх, особливо за нерівномірного розподілу стерні на поверхні поля, відсутності опадів, вітряної сухої погоди. У поєднанні зі зміною фітоценотичної структури бур’янів, їх резистентності і кількісної динаміки це вимагає відповідного підвищення доз застосування хімічних препаратів. Виникає зворотний бік проблеми: економічна безпека довкілля та економічна доцільність виробництва.

Використання соломи на добриво створює потенційну загрозу інтоксикації чорноземів (за рахунок вивільнення фенолів і кислот за розкладання «свіжого» рослинного субстрату), що спричиняє гальмування проростання насіння, уповільнення росту коренів, невирівняність посівів і зниження урожайності культури.

За мілкого загортання соломи існує вірогідність погіршення якості допосівної підготовки ґрунту і сівби, що потребує насамперед удосконалення технічного супроводу операційної технології вирощування соняшнику на стерньовому фоні.

Для послаблення або повного усунення цих явищ рекомендують дотримуватись сівозмін, а також вносити солому переважно під ярі пізні культури на тлі застосування помірних доз мінерального азоту та відповідних знарядь, які забезпечують змішування пожнивно-кореневих решток із більшим обсягом ґрунту.

 

Олександр ЦИЛЮРИКдоктор с.-г. наук
Дніпровський державний аграрно-економічний університет

 15 листопада 2019
Нині кількісні та якісні параметри основних виробничих засобів сільськогосподарських підприємств стримують розвиток агробізнесу в України, перш за все середніх та малих форм господарювання на селі.
Нині кількісні та якісні параметри основних виробничих засобів сільськогосподарських підприємств стримують розвиток агробізнесу в України, перш за все середніх та малих форм господарювання на селі.
15 листопада 2019
 15 листопада 2019
Цього тижня в Україні знову подорожчали тепличні огірки.
Цього тижня в Україні знову подорожчали тепличні огірки.
15 листопада 2019
 15 листопада 2019
Компанія «ОЛИС» ввела в експлуатацію завод з переробки вівса у Дніпропетровській області.
Компанія «ОЛИС» ввела в експлуатацію завод з переробки вівса у Дніпропетровській області.
15 листопада 2019
 15 листопада 2019
У жовтні 2019 року Україна експортувала 2,9 млн тонн пшениці, що на 33% більше ніж за аналогічний період попереднього року.
У жовтні 2019 року Україна експортувала 2,9 млн тонн пшениці, що на 33% більше ніж за аналогічний період попереднього року.
15 листопада 2019
 15 листопада 2019
Кабінет міністрів України планує запровадити процедуру подвійної авторизації нотаріусів та державних реєстраторів при здійснення реєстраційних дій щодо прав власності, яка має побороти рейдерство.
Кабінет міністрів України планує запровадити процедуру подвійної авторизації нотаріусів та державних реєстраторів при здійснення реєстраційних дій щодо прав власності, яка має побороти рейдерство.
15 листопада 2019
 15 листопада 2019
Протягом першої декади листопада, залежно від термінів сівби, рослини озимих зернових культур перебували в фазах утворення третього листа, появи вузлових коренів і кущіння. На пізніх посівах відмічалася поява сходів.
Протягом першої декади листопада, залежно від термінів сівби, рослини озимих зернових культур перебували в фазах утворення третього листа, появи вузлових коренів і кущіння. На пізніх посівах відмічалася поява сходів.
15 листопада 2019

Please publish modules in offcanvas position.