Синтезатори енергій

/ Агрономія Сьогодні / Вівторок, 19 квітня 2011 15:35

Василь ЧОРНОБРИВЕЦЬ, спеціально для «АС»

У практиці застосування добрив найбільш раціональним поділом елементів живлення на макро- та мікроелементи є варіант, запропонований Ю. Злобіним. Згідно з його класифікацією до макродобрив належать, крім основних N, P i K, також Кальцій, Магній, Сірка, Натрій і Кремній. Останнім приділяють мало уваги в описаннях систем удобрення, хоча значення їх для росту і розвитку рослин дуже велике.
Магній
 
Магній бере безпосередню участь у синтезі АТФ - носія енергії у рослинах. Він виконує важливу роль у процесі фотосинтезу: активізує фермент, який каталізує участь СО2. Також є важливою складовою хлорофілу, де міститься 15-20% всього магнію, що засвоюється рослиною. Центральне місце в молекулі хлорофілу належить атому магнію, з яким зв’язані різні хімічні угрупування. Входить до складу фітину та деяких інших органічних речовин. Магній у вигляді іонів у клітинному соку підтримує осмотичний потенціал клітин. Він забезпечує переміщення фосфору у рослинах, процеси дихання, перетворення азоту в білок. Має активуючу дію на низку ферментів, у першу чергу тих, що забезпечують білковий і вуглеводний обміни.
За дефіциту магнію в рослинах погіршується ріст і продукційний процес, уповільнюється синтез азотовмісних сполук, зменшується якість продукції, знижується вміст хлорофілу та стійкість проти хвороб. Листки стають плямистими (мармуровість), блідими, жовтуватими. Це починається з країв нижніх листків. У злаків з’являються хлорозні смугасті плями вздовж листкової пластинки. Магній у рослині дуже мобільний (реутилізується), тому перш за все ці ознаки з’являються на старих листках. Пізніше між жилками на листку з’являються бурі плями, жилки при цьому залишаються зеленими. У випадку надмірного дефіциту магнію листки відмирають і опадають, рослина може не плодоносити. Ознаки нестачі магнію найчастіше проявляються у другій половині вегетації.
Найбільшу потребу у магнії мають зернові культури, особливо овес, озиме жито. У значних кількостях потребує магнію ріпак. Цей елемент сприяє транспортуванню цукрів восени з листя до коренів, внаслідок чого формується потужніша коренева система. Оптимальне живлення магнієм сприяє накопиченню жирів та ефірних олій.
Чутливі до його браку цукрові буряки, картопля та бобові культури, кукурудза, просо, коноплі, овес, сорго. Багато магнію виносять з ґрунту цукрові буряки (60-70 кг/га), картопля (40-60 кг/га), ріпак, бобові культури (20-40 кг/га), менше -- зернові (10-20 кг/га). Серед зернових найбільше виносить овес.
Підвищений вміст магнію характерний для глинистих ґрунтів. Піщані ґрунти бідні на нього, оскільки він з них легко вмивається. Найкраще засвоюється рослинами на нейтральних ґрунтах. Дефіцит магнію може бути спричинений надмірним внесенням калійних добрив, оскільки магній і калій є антагоністами.
Відбувається інтенсивне збіднення ґрунту на магній. Він досить рухомий і легко вимивається із ґрунту. Втрати магнію з ґрунту становлять щорічно 20-40 кг/га, тому рекомендується його туди вносити. На відміну від калію, магній легко вимивається також і на важких ґрунтах.
Дефіцит магнію обумовлюється зменшенням обсягів внесення органічних добрив, використанням висококонцентрованих мінеральних добрив. Раніше проблема забезпечення ґрунтів магнієм значною мірою вирішувалась одночасно з вапнуванням, оскільки більшість вапнякових добрив містять магній. В останні два десятиліття вапнування ґрунтів в Україні зведено до мінімуму, що є однією з глобальних причин дефіциту магнію.
Часто рослини мають більшу потребу в магнії, ніж у фосфорі, який систематично вносився раніше і важко вимивається з ґрунту.
Магній особливо важливий для засвоєння NРК у великих кількостях при вирощуванні за інтенсивною технологією.
Оскільки він впливає на ріст культури, то найбільш необхідний для молодих рослин, а, отже, потрібно магній вносити в основне удобрення, а не лише як листкове підживлення.
Магній краще вносити в ґрунт, перемішуючи його з шаром 10-20 см. Цей елемент добре засвоюється також через листя у 14-15 разів швидше, ніж калій чи фосфор. Іони магнію мають менший розмір і легко проникають крізь кутикулу.
Магнієві добрива зазвичай вносять під оранку. Якщо для рослин недостатньо магнію, його у вигляді сірчанокислого магнію вносять у фазі кущіння і в кінці виходу в трубку зернових культур. Доцільно його вносити разом із карбамідом та мікроелементами.
Часто нестача магнію пов’язана з низьким вмістом фосфору в рослині. Оптимальна норма внесення магнію становить 50-100 кг МgО на 1 га одноразово.
Навіть якщо немає видимих ознак нестачі магнію, все частіше спостерігається висока ефективність удобрення цим елементом.
 
Значення елементів живлення для рослин:
 
N -- «будівельний матеріал» рослин
Р -- енергія, «будівельний кран»
К -- «будівельний розчин»
Мg -- «ловить» енергію сонця, фотосинтез
 
Явні (видимі) ознаки дефіциту проявляються за відчутного дефіциту, але раніше від їх проявів відбувається зниження урожайності та якості продукції. Лише за допомогою хімічного аналізу грунту можна встановити «скриту нестачу» магнію.
 
 
Сірка
 
Сірка -- один із найважливіших макроелементів, без якого не можливе життя, один із основних складників білка. Потреба у сірці приблизно така сама, як у фосфорі. Цей елемент входить до складу майже всіх білків, оскільки низка амінокислот (цистеїн, метіонін тощо) є сірковмісними. Першою стійкою органічною сполукою, що утворюється з відновленої неорганічної сірки, є амінокислота цистеїн. Цистеїн -- джерело сірки в рослинному організмі, з нього утворюється незамінна амінокислота метіонін. Цистеїн присутній у багатьох ферментах.
Сірка бере участь у деяких окисно-відновних процесах, сірковмісними є окремі вітаміни групи В і вітамін Н. Сірковмісні органічні речовини підтримують нормальний хід поділу клітин і ріст молодих тканин, впливають на вміст хлорофілу в листках. Залізо сіркобілки є важливими при переносі електронів у реакціях фотосинтезу і азотфіксації.
 
За вимогами до сірки рослини ділять на три групи:
 
-   рослини, що найбільш вимогливі до сірки: ріпак, гірчиця, капуста, ріпа, цибуля, часник. З середнім урожаєм вони виносять 40 (до 80) кг сірки (S) з 1 га. Найбільш небезпечною є нестача сірки для ріпаку;
-   рослини, що середньо вимогливі до сірки: бобові (горох, соя, люцерна, конюшина та інші), кукурудза, буряки. Вони засвоюють орієнтовно 20-40 кг/га сірки;
-   рослини, що менш вимогливі до сірки: зернові, трави, картопля. Засвоюють від 12 до 25 кг сірки з 1 га.
 
За нестачі сірки затримується синтез білків, нагромаджується азот у небілковій формі або у формі нітратів, зменшується вміст цукрів, жирів, особливо в олійних культурах. За зовнішніми ознаками дефіцит сірки подібний до азотного, оскільки азот і сірка мають подібні функції у метаболізмі рослин. Обидва ці елементи використовуються для побудови білків. Але різниця між ними полягає у тому, що при нестачі азоту першими страждають старі листки, а за браку сірки -- молоді, адже сірка зі старих листків практично не реутилізується. Рослини припиняють зростання і розвиток, листки стають світло-жовтими. Рослини нагромаджують антоціани, листя набуває червоного кольору, згодом весь листок відмирає. Зменшується стійкість рослини проти хвороб, посухи і низьких температур. У бобових культур знижується життєздатність бульбочкових бактерій і синтез хлорофілу.
Джерелами надходження сірки у ґрунт є органічні та мінеральні добрива, сірка атмосфери, куди вона потрапляє у вигляді газоподібних викидів від згоряння палива тощо. Вміст сірки в 1 т гною становить 0,5 кг, отже, при внесенні 50 т/га гною у ґрунт надходило 25 кг сірки.
Проте надходження сірки в ґрунт постійно зменшується. Очистка газоподібних викидів зменшує надходження сірки в атмосферу. Зменшилась кількість промислових підприємств. Вони стали використовувати чистіші види палива: електроенергію, газ, рідке паливо. Надходження сірки з добривами зменшується внаслідок ширшого використання висококонцентрованих добрив (амофос, хлористий калій) замість сірковмісних, а саме суперфосфату, калімагнезії тощо. Враховуючи, що винос сірки збільшується при інтенсивних технологіях вирощування сільськогосподарських культур, для підтримання позитивного балансу цього елементу у ґрунті потрібно щорічно вносити сірчані добрива.
Сірка не зв’язується з частинками ґрунту, тому під дією атмосферних опадів сульфатна сірка подібно до нітратного азоту переміщується вниз по ґрунтовому профілю, забруднюючи ґрунтові і природні води. Втрати сірки внаслідок вимивання досягають 15-80 кг/га або майже 50% її надходження з мінеральними добривами й атмосферними опадами. Тому удобрення сіркою про запас є малоефективним.
Можливим джерелом сірки може бути SO2, який надходить з атмосфери в листя через продихи.
Сірка збільшує стійкість зернових культур до вилягання, ураження хворобами, шкідниками, сприяє підвищенню кількості та якості білка в зерні. В олійних культур сірка підвищує вміст жиру.
Оскільки сірка легко вимивається з ґрунту, то інтенсивні технології вирощування сільськогосподарських культур потребують застосування сірчаних добрив повсюдно, можливо, окрім районів з великою кількістю промислових підприємств.
Чим вища норма внесення азоту, тим більше рослина засвоює сірки, а її нестача сильніше обмежує ріст урожайності. Не можлива високоефективна дія азоту на підвищення урожайності без достатнього забезпечення сіркою!
Прихований брак сірки, який значно обмежує розвиток рослин та рівень урожайності, характеризується тим, що не видно чітких, виразних проявів нестачі на рослині. Її можна встановити лише шляхом хімічного аналізу ґрунту. Проявляється при вирощуванні за інтенсивними технологіями, на легких ґрунтах, на полях, де часто вирощується ріпак чи інші капустяні культури.
Явні ознаки дефіциту сірки проявляються при дуже значній нестачі цього елементу живлення.
Сірчані добрива (сульфат амонію, суперфосфат тощо) потрібно вносити під час основного обробітку ґрунту або перед сівбою, а на пасовищах -- поверхнево. Для більшості культур норма внесення сірки на легких за гранулометричним складом ґрунтах становить 50-60 кг/га, а середніх і важкосуглинкових -- 60-90 кг/га. У першу чергу сірку вносять під хрестоцвіті (ріпак, гірчиця, суріпиця), бобові (соя, горох, трави), коренеплоди, картоплю, кукурудзу.
Співвідношення азоту до сірки має становити 10:1 -- 5:1 (на одну частину сірки повинно припадати 5-10 частин азоту). На ґрунтах із низьким вмістом доступної сірки співвідношення азоту до сірки наступне: 5-7:1. На ґрунтах, бідних на фосфор і сірку, співвідношення між ними становить: 3:1.
За рівнем засвоєння рослинами сірка посідає четверте місце після азоту, калію і фосфору. Рослини засвоюють її впродовж вегетації, а найбільше -- до фази цвітіння.
Продовження в наступному номері.

1

 15 жовтня 2019
За дев’ять місяців поточного року Україна експортувала 22,6 млн тонн кукурудзи на загальну суму $ 3,7 мрд.
За дев’ять місяців поточного року Україна експортувала 22,6 млн тонн кукурудзи на загальну суму $ 3,7 мрд.
15 жовтня 2019
 15 жовтня 2019
У морському порту Херсон сукупний вантажообіг у січні-вересні 2019 року склав понад 2 млн 615 тис. тонн, що на півмільйона тонн (на 507 тис. тонн) або на 24% більше ніж за аналогічний період минулого року.
У морському порту Херсон сукупний вантажообіг у січні-вересні 2019 року склав понад 2 млн 615 тис. тонн, що на півмільйона тонн (на 507 тис. тонн) або на 24% більше ніж за аналогічний період минулого року.
15 жовтня 2019
 15 жовтня 2019
Україна, станом на 9 жовтня поточного року, повністю використала квоти на безмитний експорт агропродукції до Євросоюзу по 10 групам товарів: мед, цукор, крупи і борошно, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний сік, пшениця, кукурудза, м’ясо птиці і вершкове масло.
Україна, станом на 9 жовтня поточного року, повністю використала квоти на безмитний експорт агропродукції до Євросоюзу по 10 групам товарів: мед, цукор, крупи і борошно, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний сік, пшениця, кукурудза, м’ясо птиці і вершкове масло.
15 жовтня 2019
 15 жовтня 2019
У Верховній Раді зареєстровано альтернативний законопроект, який забороняє іноземним громадянам і компаніям купувати землі сільськогосподарського призначення на першому етапі запровадження в Україні ринку землі.
У Верховній Раді зареєстровано альтернативний законопроект, який забороняє іноземним громадянам і компаніям купувати землі сільськогосподарського призначення на першому етапі запровадження в Україні ринку землі.
15 жовтня 2019
 15 жовтня 2019
Обсяг експорту українських заморожених ягід і фруктів з початку нового сезону знизився на 14,2%.
Обсяг експорту українських заморожених ягід і фруктів з початку нового сезону знизився на 14,2%.
15 жовтня 2019
 15 жовтня 2019
Відсутність дружніх сходів, пониження та коливання температури повітря, подекуди опади різної інтенсивності, дещо стримують розвиток шкідників у посівах озимих зернових та ріпаку.
Відсутність дружніх сходів, пониження та коливання температури повітря, подекуди опади різної інтенсивності, дещо стримують розвиток шкідників у посівах озимих зернових та ріпаку.
15 жовтня 2019

Please publish modules in offcanvas position.