Найнебезпечнішим шкідником, що належить до групи підгризаючих совок, є озима (Agrotis segetum Shiff), яка найбільше шкодить бурякам, соняшнику, кукурудзі, овочевим, іншим просапним культурам, озимим пшениці, житу та ріпаку.
На території України вона поширена в усіх областях, розвивається у двох поколіннях. Перше покоління гусениць пошкоджує просапні та овочеві культури, друге — овочеві та озимі зернові. Шкідливість їх відмічається щорічно протягом вегетаційного періоду. Навіть у роки депресії на окремих площах виявляються вогнища з підвищеною чисельністю гусениць, що призводить до значних збитків у сільському господарстві.
Імаго озимої совки — це метелик, передні крила буро-сірі, інколи блідо-бурі або майже чорно-бурі, з двома темними облямованими плямами посередині — меншою круглою і більшою ниркоподібною. Клиноподібна пляма маленька, невиразна. Задні крила у самців білі з темними жилками, у самиць — бурувато-сірі. Яйце кулясте, ребристе, свіжовідкладене — молочно-біле. Доросла гусениця завдовжки до 50 мм, землисто-сірого кольору, з масним блиском, темними повздовжніми смугами. Голова рудувата, потиличний щиток бурий зі світлою смугою посередині. Потурбована гусениця закручується у кільце; розвивається у шести віках. Лялечка світло-коричнева, блискуча, завдовжки 16–20 мм.
Зимує озима совка в стадії гусениці старших віків на глибині 18–20 см. Виліт метеликів першого покоління відбувається у ІІ–ІІІ декадах травня за температури повітря ввечері 14–16 °C, другого — з другої половини липня-у серпні. Метелики скупчуються на квітучих рослинах, де живляться нектаром. Яйця частіше відкладають на полях із легким пухким ґрунтом, з низьким і рідким травостоєм (просапні, овочеві культури) на бур’яни, сухі рослинні рештки, ґрунт.
До третього віку гусениці живляться суто нижніми листками рослин, спочатку зіскрібаючи м’якуш тканини з нижнього боку листка, потім вигризають дірки. Гусениці старшого і середнього віків вигризають у коренях великі ямки або перегризають кореневу шийку й черешки листків. Шкодити совка починає з країв поля, поступово утворюючи на ньому плями. Наприкінці осені гусениці озимої совки середніх і старших віків ІІ-го покоління завершують розвиток і зимують у ґрунті на різних полях сівозмін. Сприятливими для перезимівлі є температура повітря не нижче мінус 12 °C. Навесні, після пробудження, гусениці дохарчовуються і заляльковуються. Масовий літ метеликів відбувається за температури повітря 18–23 °C і вологості 65–85%. Триває літ, відкладання яєць та відродження гусениць до середини вересня.
Сприятливі погодні умови для розвитку озимої совки складаються в областях Лісостепу та північно-східних областях Степу, що увійшли до зони високої шкідливості і окреслюються ізолініями гідротермічного коефіцієнту (ГТК) 1,0–1,2. Зволоження навколишнього середовища (ГТК) вище 1,2 або нижче 0,9 негативно впливає на життєздатність популяцій озимої совки.
Протягом останніх років у більшості областей України погодні умови вирізнялися різкими перепадами денних і нічних температур повітря. Внаслідок недобору ефективного тепла розвиток озимої совки затримувався в середньому на 2–3 тижні. Висока вологість ґрунту або посухи послаблювали процес живлення гусениць, які перезимували і в подальшому негативно впливали на життєздатність лялечок. Перепади температури істотно позначалися і на тривалість періоду льоту метеликів шкідника, що розтягувався на 1,5–2 місяці. Розвиток гусениць молодших та середніх віків І-го покоління проходив за несприятливих умов гідротермічного режиму, що й послаблювало життєздатність популяцій озимої совки.
Так, чисельність і шкідливість підгризаючих совок у 2012–2017 роках дещо зменшилась у порівнянні з попередніми, але, як і прогнозували, подекуди відмічали осередки з підвищеною чисельністю шкідника. Середня чисельність гусениць першого і другого поколінь у більшості областей на просапних, овочевих культурах, озимині становила 0,1–1,5 екз./м² (ЕПШ 2–3 екз./м²). Максимальну чисельність — 2 екз./м², а подекуди до 3–6 екз./м² виявляли в місцях резервації шкідника в областях Лісостепу, дещо менше в Степу і поодиноко в Поліссі: в осередках у Вінницькій, Чернівецькій, Київській, Хмельницькій, Кіровоградській, Сумській, Луганській, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській областях, де підгризаючі совки пошкоджували від 5 до 20% рослин у посівах озимої пшениці, кукурудзи, соняшнику, озимого ріпаку, столової моркви, картоплі, буряків, інших культур.
Цього року навесні переміщення гусениць озимої совки у верхні шари ґрунту відбувалося на початку квітня. До кінця першої-початку другої декади травня гусениці озимої та інших підгризаючих совок завершили живлення і залялькувалися. Літ і відкладання яєць відмічено з кінця травня, відродження і живлення гусениць першого покоління розпочалось на початку червня.
Аналіз показників чисельності озимої совки в усіх областях України свідчить про те, що сучасний стан популяцій озимої совки не викликає загрози масового розвитку та значних пошкоджень на площах сільгоспкультур, але необхідно зважити на те, що навіть у роки депресії щорічно протягом вегетаційного сезону виявляють вогнища, що мають локальний характер із чисельністю гусениць озимої совки, яка перевищує економічний поріг шкідливості.
Поточні умови весни цього року практично у всіх регіонах були сприятливі для розвитку першого покоління озимої совки. Тому підгризаючі совки спроможні утворити осередки високої чисельності і шкідливості у посівах озимих, а також просапних та овочевих культур у більшості лісостепових, степових, подекуди поліських областей.
Для захисту посівів від підгризаючих совок на парах, узбіччях доріг знищують бур’яни, особливо в період початку льоту метеликів (кінець травня-початок червня), розпушують міжряддя просапних.
За появи осередків із високою чисельністю: 1–2 екз./м² у посівах буряків; 2–3 екз./м² — озимої пшениці; 3–8 екз./м² у кукурудзі, соняшнику, картоплі, інших просапних необхідно застосовувати інсектициди за регламентом, доцільніше обприскування проводити в період відродження і живлення гусениць першого віку, коли вони живляться відкрито і найбільш уразливі.
На озимій пшениці, цукрових буряках, соняшнику, багаторічних травах для стримування наростання чисельності підгризаючих совок широко використовується і трихограма.
Т. М. НЕВЕРОВСЬКА
А. В. ФЕДОРЕНКО
О. О. БАХМУТ
