agro business 160 160

Такі важливі елементи живлення рослин

Такі важливі елементи живлення рослин

/ Агрономія Сьогодні / Понеділок, 17 грудня 2018 11:48

Соняшник — культура інтенсивного мінерального живлення, а тому технологія вирощування його вимоглива до запасів поживних речовин в ґрунті. Через це його розміщують на найкращих ґрунтах Лісостепової і Степової зон України після кращих попередників, якими є озима пшениця, що її вирощують по чорних та зайнятих парах, кукурудза на силос та зернобобові культури.

Традиційно вважали, що соняшник виснажує ґрунт. Однак ці твердження перебільшені, бо повернення елементів живлення із рослинними рештками відносно їх господарського виносу в соняшнику становить: N — 74%, Р2O5–54, К2O — 94%, а, наприклад у ріпаку: N — 60%, Р2O5–36, К2O — 71%; кукурудзи: N — 51%, Р2O5–34, К2O — 98%; сої: N — 27%, Р2O5–28, К2O — 28%; зернових колосових: N — 24–32%, Р2O5–17–18, К2O — 68–72%.

sonyashnik 2Для одержання 1 ц насіння соняшник засвоює орієнтовно 5–7 кг азоту, 2,5–2,8 кг фосфору і 12–16 кг калію. Так, за урожайності 21 ц/га насіння соняшник виносить із ґрунту 120 кг азоту, 45 кг фосфору і 235 кг калію.

У початковий період розвитку соняшник росте повільно. Дуже важливу роль у цей період відіграє наявність елементів живлення в оболонці насіння (мікродобрива для соняшнику). Вони покращують проникнення вологи через неї, що поліпшує їхній доступ до зародка, завдяки чому активізуються біологічні процеси в насінні та підвищується його життєздатність. Тому для стимулювання схожості й енергії проростання, збільшення стійкості рослин проти хвороб і несприятливих погодних умов у початкові фази росту необхідно провести передпосівну обробку насіння мікродобривами.

Передпосівна обробка насіння забезпечує найкращі умови живлення рослин соняшнику на початковому етапі їхнього росту та розвитку, а також дає змогу повніше використовувати елементи живлення із ґрунту пророслими рослинами.

Для вирощування високих урожаїв обов’язково треба знати, які добрива потрібно вносити під культуру. Обов’язковим є ґрунтове внесення мінеральних добрив (мікродобрива для соняшнику).

Фосфорні і калійні добрива під соняшник застосовують під оранку, азотні — навесні під культивацію. Частину азоту (N20–30) можна застосувати для підживлення. Головними видами добрив, що використовують для основного удобрення соняшнику, є: діамофоска (N10P26K26); нітроамофоска (N16P16K16); амофос (N12P52); сульфоамофос (N20P20S16); суперфосфат (Р14–32); калій хлористий (К60). Прибавку врожаю дає внесення восени або навесні рідких мінеральних добрив для рослин: аміачної води, КАС, РКД.

Недотримання чергування культур у сівозміні призводить до появи симптомів дефіциту мікроелементів і зниження продуктивності соняшнику. Критичними щодо цього є фази 2–3 пар листків та бутонізації (8–10 пар листків). Нестача в перший період бору, цинку, марганцю веде до недобору врожаю. Іншими важливими мікроелементами для соняшнику є також молібден, мідь і залізо.

Соняшник дуже чутливий до дефіциту бору, особливо під час посухи, за високого вмісту азоту або кальцію та під час вирощування на піщаних і на карбонатних ґрунтах. Бор забезпечує проростання пилку і запліднення квіток. У разі, коли його бракує, молоді листки і голови сильно деформуються. Критичний вміст бору в грунті — 0,5–3,0 мг/кг, тому вносять 1–2 кг/га д. р. борних добрив.

У процесі вегетації соняшник засвоює поживні речовини нерівномірно. Велика кількість азоту і фосфору засвоюється до цвітіння, коли формуються листки, стебло і корені. Після появи кошиків засвоєння фосфору різко зменшується. Калій засвоюється рослинами соняшнику майже протягом усієї вегетації, але особливо інтенсивно до цвітіння.

Варто пам’ятати, що за вирощування соняшнику на лужних ґрунтах засвоєння фосфору погіршується. Відома практика, коли фермери соняшник підживлюють тільки азотом, а фосфор та калій не вносять. Фосфор потрібний не тільки для забезпечення енергетичних та ростових процесів у рослині, але й для росту міцного кореня. У посушливій зоні внесення фосфору під культивацію малоефективне, тому що шар, де розміщуються добрива, швидко пересихає, і фосфор стає недоступним.

 

Живлення для польової царівни

Кукурудзу вирощують як зернову, кормову й технічну культуру. Вона вирізняється універсальністю використання та високою урожайністю. Кукурудза — дуже вибаглива до родючості ґрунтів. Оптимальна реакція ґрунтового розчину для неї перебуває у межах рН 6–7. Вона погано росте на кислих ґрунтах, тому без вапнування, попри внесення високих норм органічних і мінеральних добрив, на них практично неможливо виростити та отримати високий урожай. Під посіви кукурудзи відводять ділянки з найродючішими ґрунтами та найкращими попередниками. Вона формує високі врожаї на ґрунтах, збагачених азотом, пухких, добре проникних для води й повітря. Культура гарно росте на легких ґрунтах, удобрених гноєм або зеленим добривом, гірше — на засолених та важких.

kukuruza 23Кукурудза має добре розвинену кореневу систему, здатну поглинати поживні речовини з великого обсягу ґрунту. За кількістю поживних речовин, які використовуються для формування врожаю, кукурудза прирівнюється до цукрових буряків та картоплі. З урожаєм зерна 60–70 ц/га або зеленої маси 500–700 ц/га кукурудза виносить із гектара 150–180 кг азоту, 50–70 кг Р2О5 та 150–200 кг К2О. Сучасні гібриди кукурудзи для створення 1 т зерна і відповідної кількості листостеблової маси витрачають 18–25 кг азоту, 8–12 — фосфору та 16–24 кг калію. Головні елементи живлення кукурудза протягом вегетаційного періоду поглинає нерівномірно. Поглинання азоту триває до воскової стиглості. Найінтенсивніше його поглинання спостерігається у період від появи волоті до цвітіння. Фосфор кукурудза поглинає більш тривалий час. А засвоює його рівномірно аж до достигання. Однак особливо гостру потребу в додатковому фосфорному живленні і мінеральному удобренні кукурудза відчуває у початковий період свого життя. Калій найбільш інтенсивно кукурудза поглинає у перший період вегетації

Вона дуже чутлива до гною та інших органічних добрив. На угноєних ґрунтах рослини краще витримують несприятливі ґрунтово-кліматичні умови (зниження температури та нестачу мікроелементів), у них прискорюється протікання окремих фаз росту й розвитку. Норми внесення органічних добрив становлять 25–30 т/га на глинистих та 30–40 т/га — на піщаних і супіщаних.

Потреба кукурудзи в основних елементах живлення у різних зонах України є неоднаковою та істотно залежить від ґрунтових умов, агротехніки та низки інших факторів. Найбільш економний й технологічний спосіб застосування мікроелементів — обробка насіння розчином, що містить плівкоутворювальні препарати та протруйники.

Крім того, мікроелементи можна вносити у ґрунт під передпосівну культивацію або одночасно з сівбою, а також у вигляді позакореневого підживлення. Перевага цього способу полягає у тому, що його можна застосовувати, орієнтуючись на фізіологічний стан рослин.

Проводячи позакореневе підживлення кукурудзи добривами чи регуляторами росту й розвитку рослин, слід пам’ятати, що мікродобрива та регулятори росту потрібно застосовувати у бакових розчинах із прилипачами, тому що листкова поверхня рослин кукурудзи, особливо гібридів, має таку структуру, що більша частина рідини, яка потрапляє на її поверхню, стікає по стеблу вниз, до зони кореня. Ефективність же позакореневого підживлення залежатиме від часу перебування розчину препарату безпосередньо на листковій поверхні. Кукурудза потребує підживлення і мікроелементами. Їх неможливо замінити іншими поживними речовинами. Особливо необхідні такі мікроелементи, як цинк, марганець, мідь, бор та кальцій. Протягом вегетації кукурудза засвоює 350–400 г/га цинку, 800 г/га марганцю, 50–60 г/га міді. Найбільш потрібні мікроелементи у фазі 3–7 листків.

kukurudza 11Слід пам’ятати, що гібриди кукурудзи з різною стиглістю неоднаково реагують на рівень живлення. Краще засвоюють поживні речовини пізньостиглі гібриди, середньо- більше потребують азотного живлення, а ранньостиглі активніше засвоюють калій на початкових етапах розвитку. Варто наголосити, що, крім листового підживлення, важлива передпосівна обробка насіння мікроелементами, що забезпечує кращі сходи культури та розвиток кореневої системи.

В умовах північного Степу України кукурудза найкраще реагує на дозу N60–90P45–60K40. Для Лісостепу норма внесення добрив становить орієнтовно N80-140Р80–100К70–120. У західному Лісостепу максимальну врожайність можна отримати під час внесення 25–30 т гною та N90P90K90. На Закарпатті найвищі показники продуктивності можна спостерігати, коли під кукурудзу внести 30–40 т/га гною та N100–200P80–160K80–160. За вирощування кукурудзи на силос необхідно збільшити рекомендовану дозу азотних добрив на 20–40 кг/га в діючій речовині.

Гній є основним органічним добривом, що найбільш широко застосовують під кукурудзу. Норма внесення його у різних зонах неоднакова. Так, наприклад, у Степу як основне добриво застосовують 20–40 т/га гною, на ґрунтах Лісостепу — 20–30 т/га, а за поєднання із повним мінеральним удобренням — не більш ніж 10 т/га. Під культуру можна вносити й бактеріальні препарати: на чорноземах — фосфоробактерин, а на удобрених підзолистих ґрунтах — АМБ.

Найсуттєвіше підвищення родючості чорнозему створюється за систематичного спільного внесення у сівозміні гною та мінеральних добрив.

На зрошуваних землях рекомендовано збільшувати дози мінеральних добрив, особливо азотних і, навпаки, зменшувати дози калійних, або взагалі вносити лише азотно-фосфорні добрива.

 

Перспективна соя

В Україні середня урожайність сої становить близько 1,5 т/га, тоді як у світі — 2,3. Біологічний потенціал сучасних сортів цієї культури — 14–17 т/га. Одним із заходів досягнення максимальної продуктивності сої є правильно спланована система мінерального живлення.

Важливу роль у підвищенні врожайності культури відіграє система удобрення. Вона досить вимоглива до мінерального живлення, для формування 1 т насіння сої витрачається близько 70–90 кг азоту, 15–20 — фосфору, 30–40 — калію, 8–10 — магнію, 18–21 кг кальцію. Відомо, що надходження елементів живлення впродовж вегетаційного періоду сої відбувається нерівномірно. Так, від сходів до цвітіння соя засвоює 5,9–6,8% азоту, 4,6–4,7 фосфору і 7,6–9,4% калію від загального споживання за вегетацію. Найбільша потреба в елементах живлення настає під час цвітіння, формування бобів, початку наливання насіння.

Завдяки добре розвиненій кореневій системі соя може засвоювати поживні елементи з глибших шарів ґрунту, а також ті, що знаходяться у важкодоступних формах і практично не засвоюються іншими зерновими і бобовими культурами. Крім того, вона може задовольняти значну частину своєї потреби в азоті близько 60–70% за рахунок симбіозу з азотфіксувальними бактеріями. За оптимальних умов симбіотичної азотфіксації рослини сої можуть засвоювати до 200 кг/га біологічного азоту, що дає можливість покращити баланс азоту в ґрунті та зменшити обсяги використання мінерального азоту.

soya 14Ефективність добрив, які застосовують для сої, залежить від типу та родючості ґрунту, тобто від вмісту в ньому доступних форм елементів живлення, а також від активності біологічної азотфіксації, сортової реакції на добрива, видів добрив, погодних умов та багатьох інших факторів. Чітко проявляється підвищення ефективності використання добрив кореневою системою сої від поліпшення вологозабезпеченості рослин.

Насіння сої обробляють бактеріальними препаратами у день сівби, запобігаючи потраплянню прямого сонячного світла (у критих приміщеннях). Особливо важливо проводити інокуляцію насіння за сівби на площах, де раніше сою не вирощували. У разі проведення знезараження насіння сої від патогенних мікроорганізмів фунгіцидами останні застосовують не пізніше ніж за 15–20 діб до обробки посівного матеріалу бактеріальними препаратами.

Використання мінеральних добрив за вирощування сої є раціональним прийомом, але сьогодні їхня висока вартість змушує аграріїв відмовлятися від них або вносити лише мінімальні дози.

Враховуючи дорожнечу мінеральних та органічних добрив, а також значний дефіцит останніх, застосування регуляторів росту рослин та мікродобрив у технології вирощування цих культур приваблює своєю простотою та дешевизною, але для успішного їхнього використання необхідні знання щодо особливостей їхнього впливу на ріст і розвиток рослин.

Головними чинниками, які спонукають вітчизняних аграріїв застосовувати мікродобрива, є низький вміст доступних рослинам мікроелементів через відсутність внесення органічних добрив та недостатнє використання сидератів.

Наразі популярним є використання регуляторів росту рослин. Цьому сприяло створення стимулюючих препаратів нового покоління, що вирізняються вищою ефективністю та екологічною безпечністю. Потрапляючи в рослини, регулятори діють у процесі обміну речовин, активують біохімічні процеси, підвищують рівень життєздатності. У результаті прискорюється ріст і розвиток рослин, підвищуються їхня стійкість до несприятливих погодних умов (нестача вологи в ґрунті, підвищення або зниження температури) та продуктивність, поліпшується якість продукції.

Регулятори, які використовують для обробки насіння або обприскування рослин, впливають на систему гормональної регуляції, що визначає характер найважливіших фізіологічних процесів, зокрема, прискорює утворення нових органів рослин та початок цвітіння й достигання.

 

Ольга ВЛАСОВАканд. с.-г наук
Інститут захисту рослин НААН

 

 28 березня 2024
Закупівельні ціни на кукурудзу в портах Чорного моря протягом тижня виросли на 8-10 $/т до 154-156 $/т або 6600-6650 грн/т на тлі активного експортного попиту, зростання курсу долара на міжбанку та стримування продажів виробниками.
Закупівельні ціни на кукурудзу в портах Чорного моря протягом тижня виросли на 8-10 $/т до 154-156 $/т або 6600-6650 грн/т на тлі активного експортного попиту, зростання курсу долара на міжбанку та стримування продажів виробниками.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Весняна посівна кампанія розгортається в Україні, але в низці регіонів не вистачає кадрів для виходу в поля.
Весняна посівна кампанія розгортається в Україні, але в низці регіонів не вистачає кадрів для виходу в поля.
28 березня 2024
 28 березня 2024
У лютому 2024 року середня споживча ціна на м’які жирні сири в Україні зросла на 2,6% – до 185,9 грн/кг проти 181,13 грн/кг у січні.
У лютому 2024 року середня споживча ціна на м’які жирні сири в Україні зросла на 2,6% – до 185,9 грн/кг проти 181,13 грн/кг у січні.
28 березня 2024
 28 березня 2024
За запитом благодійного фонду «Мурашки» в рамках соціального проєкту «Добро в дії» від ТМ «Добродія» відправили продукцію для подальшої передачі військовим на передову.
За запитом благодійного фонду «Мурашки» в рамках соціального проєкту «Добро в дії» від ТМ «Добродія» відправили продукцію для подальшої передачі військовим на передову.
28 березня 2024
 27 березня 2024
Протягом минулого тижня на українському експортному ринку соняшникового шроту спостерігалось підвищення цін, що зумовлено активним попитом на нього та різким збільшенням обсягів експорту.
Протягом минулого тижня на українському експортному ринку соняшникового шроту спостерігалось підвищення цін, що зумовлено активним попитом на нього та різким збільшенням обсягів експорту.
27 березня 2024
 27 березня 2024
KSG Agro розробив проєкт будівництва нового заводу для сортування, переробки та утилізації наслідків руйнацій внаслідок ракетних атак на Херсонщині. Запланований строк реалізації проєкту – 2,5 роки, а загальний бюджет будівництва складе 8 млн дол.
KSG Agro розробив проєкт будівництва нового заводу для сортування, переробки та утилізації наслідків руйнацій внаслідок ракетних атак на Херсонщині. Запланований строк реалізації проєкту – 2,5 роки, а загальний бюджет будівництва складе 8 млн дол.
27 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.