Весняне внесення добрив

Весняне внесення добрив

/ Агрономія Сьогодні / Середа, 02 січня 2019 15:01

Після відновлення весняної вегетації озимих зернових культур важливо створити для рослин сприятливі умови живлення, високі врожаї багато в чому залежать від їхньої забезпеченості доступними формами азоту.

Тому передусім необхідно підживити посіви азотом ще до початку переходу їх до четвертого етапу органогенезу, коли відбувається закладка колоскових бугорків. У паровому полі накопичується 80–120 кг і більше нітратного й аміачного азоту, по багаторічних бобових попередниках — 60–80 кг/га і вище, по зернових і просапних культурах — 30–60 кг/га. Під час вегетації рослин за рахунок мінералізації гумусу кількість азоту збільшується ще на 20–50 кг/га. Нестачу компенсують у вигляді мінеральних добрив. Підживлення сприяє кращому кущінню рослин, інтенсивному відростанню їх надземної частини, збільшенню кількості колосків, озерненості колосся, особливо за умов оптимального зволоження ґрунту і помірних температур.

03 370 64 1Весняним підживленням ми безперечно підвищуємо потенціал середньо- та слаборозвинених з осені посівів, образно кажучи «реанімуємо» їх, але ефективність підживлення значно поступається основному удобренню. Внесення мізерної кількості мінеральних та органічних добрив під сільськогосподарські культури, значний щорічний винос поживних речовин із ґрунту культурами та бур’янами, видалення з поля та спалювання пожнивних решток, порушення чергування культур у сівозмінах призвели в господарствах до обвального зниження родючості та деградації ґрунтів. Це щорічно підтверджується результатами досліджень, які проводяться на Миколаївській ДСДС. Перед входом у зиму на посівах озимої пшениці, посіяної по кукурудзі на силос на удобреному фоні порівняно з неудобреним, коефіцієнт кущіння рослин у 2,8 разу вищий; висота — в 1,7 і маса рослин — 4,7 разів більші.

Тому не слід заощаджувати на азотних добривах, позаяк на чорноземних ґрунтах азот знаходиться в абсолютному мінімумі, а економічна ефективність від внесення азотних добрив за рахунок збільшенню врожайності зернових культур найбільш вагома. Дози їх повинні визначатися за підсумками ґрунтової діагностики. У середньому ж за результатами дослідів Миколаївської ДСДС ІЗЗ НААН оптимальними дозами для підживлення озимої пшениці і ячменю є N30–60. Вони забезпечують урожайність озимої пшениці 4,58–5,10 т/га, а ячменю на продовольчі і кормові цілі — 3,57–4,00 т/га. Подальше збільшення дози є малоефективним. Але якщо посіви зріджені до 200–250 рослин на 1 м², під час першого підживлення можна вносити і N60–80. Тобто використання добрив під озимі зернові культури повинно бути диференційованим з урахуванням попередників та запасів доступних рослинам поживних речовин.

Весняне підживлення азотом — найбільш важливий агрозахід, що визначає рівень урожайності озимих зернових культур. Цього року доцільним є обов’язкове дворазове підживлення озимих: перше — по мерзлоталому ґрунті для відновлення та нарощування вегетативної маси рослин, друге — локальним способом на початку виходу рослин у трубку для безпосереднього підвищення зернової продуктивності.

Враховуючи велику площу озимих, посіяних на низьких агрофонах, незадовільних попередниках, а також пізні строки сівби, виснаженість посівів та інші негативні фактори, значні площі потребують весняного підживлення. Для таких слабких посівів особливо ефективним є внесення азотних добрив по мерзлоталому ґрунті. Це підживлення проводять рано навесні, одразу після танення снігу, при довжині конуса наростання рослин 1,2–1,5 мм (до початку утворення колоскових бугорків). У районах достатнього зволоження в перше підживлення вносять 30% розрахункової норми азотних добрив. Вищі разові дози за ранньовесняного підживлення можуть викликати інтенсивне кущіння рослин і, як наслідок, утворення непродуктивних стебел. При підживленні в ці строки азот із током води опускається на глибину 30–40 см, що дає можливість рослинам використовувати його і тоді, коли верхні шари ґрунту висихають.

А як бути, якщо навесні складуться посушливі погодні умови? Слід відмітити, що при пересиханні верхнього шару ґрунту ефективність добрив різко знижується. За низьких запасів вологи в ґрунті внесення високих доз азотних добрив на посівах пшениці може призвести до негативних наслідків — створення великої надземної маси, яка швидко витратить обмежені запаси вологи і може взагалі «згоріти».

03 370 64 2В цьому випадку підживлення необхідно проводити зерновими сівалками (метод Бузницького). Так, в умовах швидкого підсихання ґрунту перше підживлення у кількості 50% норми проводиться прикореневим внесенням азотних добрив за допомогою зернових сівалок («регенеративне» підживлення). Передусім варто підживлювати неудобрені восени посіви з оптимальною густотою стеблостою, які можуть забезпечити найбільшу віддачу. Для стимулювання весняного кущіння і розвитку кореневої системи на зріджених, слаборозвинених та пошкоджених хворобами посівах доза азоту повинна становити орієнтовно 50–60 д. р./га (за умови, якщо її не внесено перед входом у зиму), а на добре розвинених посівах — 20–30 кг д. р./га.

Отже, при вирощуванні озимих зернових культур за інтенсивною технологією рекомендується перше підживлення проводити у фазі кущіння за результатами ґрунтової діагностики, а друге — у фазі виходу в трубку на основі рослинної діагностики. В друге підживлення вносять, як правило, 50% загальної розрахункової норми азотних добрив. Вони забезпечують, головним чином, створення маси врожаю, а наступні (у фази колосіння і наливу) збільшують вміст клейковини і білка в зерні за рахунок посилення відтоку азотистих речовин із листків у зерно. Доза підживлення уточнюється за даними ґрунтової і листкової діагностик.

На посівах, які розміщені після зайнятих парів та зернобобових попередників і добре перезимували, підживлення рослин по мерзлоталому ґрунті у ранньовесняний період проводити не рекомендується. Його слід перенести на ІІІ етап органогенезу (через 8–10 днів після відновлення весняної вегетації), коли припиняються процеси весняного кущіння, і внесений азот використовується для підтримання потенціалу колоса, а не витрачається на додаткові пагони.

На добре розвинених посівах, а це, як правило, по доглянутих чорних парах ранньовесняне підживлення також недоцільне. В такій ситуації його варто перенести на початок фази виходу в трубку (ІV етап органогенезу), коли формуються основи озерненості колоса. Оптимальне азотне живлення на цьому етапі забезпечує виживання колосоносних стебел другого-четвертого порядку. Слід зазначити, що ІV етап органогенезу — це критичний період у розвитку озимих по відношенню до елементів живлення, особливо азотного, та вологозабезпечення. Середню дозу азоту — 40–60 кг/га д. р. уточнюють залежно від стану посівів та агрофону. В цей період визначати дозу азоту для підживлення можна за листковою діагностикою. Для цього існує досить точні прилади (N-тестери тощо), які дозволяють у полі за 3–4 хвилини визначати можливий урожай на полі, та яку дозу азоту необхідно внести для одержання запланованого врожаю.

Отже, для весняного підживлення озимих слід резервувати добрива. Спосіб підживлення вибирають залежно від вологості грунту, травостою та можливостей господарства. Головною вимогою при використанні добрив є забезпечення рівномірного їх розподілу полем, у протилежному випадку спостерігається строкатість посіву.

Особливо грубим порушенням є нерівномірність при розкиданні азотних добрив. Там, куди попадає їхній надлишок, затягується вегетація рослин, виникають вогнища полягання посівів, хвороб, формується щупле зерно з низьким вмістом білка і клейковини. Головна причина — відсутність у сільгосппідприємствах якісно працюючих машин для розкидання добрив. Для підживлення по мерзлоталому ґрунті використовують навісні розкидачі, які рівномірно розкидають добрива полем. У такому разі набагато ефективніше вносити їх у рядки при посіві списаною зерновою сівалкою зі знятими сошниками і насіннєпроводами під лущення (культивацію), у підживлення. Окупність добрив при цьому зростає утроє-четверо. Високі результати також забезпечуються при проведенні прикореневого підживлення рослин із використанням зернових сівалок з боронами, коли гранули добрив загортаються у ґрунт.

03 370 66 2Кращими добривами для ранньовесняного підживлення озимих культур азотом є аміачна селітра і карбамід (сечовина). При правильному застосуванні рівних доз азоту в холодний період року ці добрива впливають на врожайність, і якість зерна удобрюваних культур приблизно однакове, але властивості самих добрив необхідно брати до уваги. Найпростішим, безумовно, і доступним є поверхневе внесення азоту у формі аміачної селітри, однак при цьому можливі втрати (до 2%) азоту. Більш ефективними є прикореневі підживлення (метод Бузніцького), але технологічно й організаційно вони не завжди можливі. За цього способу підживлення можна використовувати й інші форми азотних добрив, наприклад той же карбамід. Слід пам’ятати, що він дисоціює на іони і не зв’язує­ться ґрунтом. Здатність до міграції з водою за профілем грунту у нього дещо менша, ніж у нітратів, що входять до складу аміачної селітри. У холодному грунті (<10 °C) карбамід не підлягає амоніфікації. Він здатний переміщуватися вглиб до коренів рослин так само, як і аміачна селітра, за профілем грунту разом з опадами і талого снігу. Навесні за підвищення температури понад 8–10 °C карбамід при контакті з грунтовими бактеріями амоніфікується, і з цієї причини можливі значні втрати азоту у вигляді аміаку. Однак загортання добрив у грунт навіть на 1,5 см різко скорочує втрати — за температури грунту 6 °C вони становлять 0,2%, а при 20 °C — 3%.

Отже, прикореневий спосіб внесення добрив не має тих недоліків, що поверхневий, та більш результативний на посівах із розвиненою надземною масою. У той же час дискові сошники сівалок травмують добре розвинені посіви — рослини реагують на це додатковим непродуктивним кущінням. На слаборозвинених посівах вони частково або повністю засипаються ґрунтом та вирізаються сошниками. І з організаційної точки зору, підживлення озимих співпадає у часі з сівбою ранніх ярих культур. Якщо врахувати, що в господарствах недостатньо посівних агрегатів, то проведення прикореневого підживлення відволікає їх від сівби. До того ж ці агрегати викликають ущільнення ґрунту на значно більшій площі, ніж розкидачі. Перелічені проблеми вирішуються в кожному конкретному господарстві раціональним поєднанням поверхневого способу наземними розкидачами і авіацією із прикореневим.

Весняне підживлення, якщо воно проводиться малою дозою — 30 кг/га д. р., недостатнє для формування високоякісного зерна пшениці після непарових попередників. Азот у такій кількості повністю витрачає­ться на формування вегетативної маси, а для утворення високоякісного зерна його не вистачає, і тому зерно зазвичай має низьку якість. Щоб одержати високоякісне зерно, необхідно проводити позакореневе підживлення посівів сечовиною від формування до молочної стиглості зерна, але це тема іншої статті.

Іноді при вірогідності раннього відновлення вегетації на середньо- та слаборозвинених посівах більший ефект, ніж азотні забезпечують азотно-фосфорні добрива з високим вмістом водорозчинних форм фосфору (нітрофос, нітроамофос, амофос) або їх суміш з аміачною селітрою. Рекомендована доза для степових районів — N20–30Р20–40 кг/га д. р. Азотно-фосфорне підживлення сприяє інтенсивному росту вторинної (вузлової) кореневої системи та кущінню. Проводять його перед або на початку відновлення вегетації поверхневим або прикореневим способами.

Насамкінець хочу зауважити, що підживлення не дасть бажаного результату, якщо посіви не будуть захищені від бур’янів. Перш ніж приймати рішення про підживлення кожного поля, слід визначити ступінь засмічення та видовий склад бур’янів, доцільність обробки гербіцидами. При обмежених фінансових ресурсах, коли немає можливості придбати мінеральні добрива і гербіциди, треба визначитись, який із засобів інтенсифікації забезпечить кращий результат.

 

Лариса АНДРІЙЧЕНКОканд. с.-г. наук
Миколаївська ДСДС ІЗЗ НААН України

1

 26 березня 2019
В останній місяць зими українським садівникам знову вдалося здивувати світовий ринок яблук. Крім загального збільшення обсягів зовнішніх продажів до рекордних 11,1 тис. тонн, певні зміни відбулись і в географії експорту українського яблука. 
В останній місяць зими українським садівникам знову вдалося здивувати світовий ринок яблук. Крім загального збільшення обсягів зовнішніх продажів до рекордних 11,1 тис. тонн, певні зміни відбулись і в географії експорту українського яблука. 
26 березня 2019
 26 березня 2019
У 2019 році виробники малини оптимізують існуючі насадження через збитковість і брак робочої сили.
У 2019 році виробники малини оптимізують існуючі насадження через збитковість і брак робочої сили.
26 березня 2019
 26 березня 2019
Оборот групи компаній HORSCH Maschinen GmbH торік перевищив 402 млн євро, що є новим рекордом в історії компанії. Варто також відзначити, що третій рік поспіль приріст обороту вимірюється двозначною цифрою. 
Оборот групи компаній HORSCH Maschinen GmbH торік перевищив 402 млн євро, що є новим рекордом в історії компанії. Варто також відзначити, що третій рік поспіль приріст обороту вимірюється двозначною цифрою. 
26 березня 2019
 26 березня 2019
На аграрний сектор припадає 7% кредитного портфелю банків України. 
На аграрний сектор припадає 7% кредитного портфелю банків України. 
26 березня 2019
 26 березня 2019
З початку року українські експортери вже повністю використали 4 тарифні квоти на експорт до Європейського Союзу. 
З початку року українські експортери вже повністю використали 4 тарифні квоти на експорт до Європейського Союзу. 
26 березня 2019
 26 березня 2019
Друга декада березня характеризувалася порівняно теплою, як для цієї пори року, погодою.
Друга декада березня характеризувалася порівняно теплою, як для цієї пори року, погодою.
26 березня 2019

Please publish modules in offcanvas position.