Правильний догляд за ріпаком

Правильний догляд за ріпаком

/ Агрономія Сьогодні / П'ятниця, 11 січня 2019 10:38

Ріпак оптимізує фітосанітарний стан полів, зменшуючи ураження зернових культур кореневими гнилями, тобто він є добрим попередником для озимих та ярих зернових культур.

Основним чинником, що обмежує виробництво ріпаку в Україні, є передусім показники врожаю, що становлять 11–13 ц/га для озимого, тоді як середньоєвропейські врожаї досягають 24–26 ц/га.

Причинами низького врожаю ріпаку є недотримання сівозмін, системи основного і передпосівного обробітку ґрунту, порушення науково обґрунтованих доз внесення добрив та засобів захисту посівів від шкідників, хвороб і бур’янів.

Правильний вибір сортів і гібридів ріпаку озимого має важливе значення для успішного його вирощування та зменшення витрат на проведення захисту рослин. Для виробництва олії кращими є безерукові та безглюкозинолатні сорти Атлант, Галицький, Дангал, Свєта, Дембо, Соло, Легіон.

Захист посівів ріпаку від шкідників, хвороб та бур’янів у весняно-літні періоди виконують у разі досягнення економічних порогів шкодочинності згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Серед шкідників на ріпаку зустрічається близько 50 видів, які зменшують урожай насіння до 40% та погіршують його якість, а саме:

11 378 70Хрестоцвітні блішки — виїдають у листках ріпаку округло-овальні отвори і навіть пошкоджують точку росту. У разі масового розмноження за короткий строк (2–3 дні) здатні повністю знищити сходи.

Ріпаковий пильщик — комаха помаранчевого кольору, але великої шкоди завдає гусениця зелено-чорного забарвлення. Вона живиться листками, вигризаючи їх спочатку по краях, а потім знищує всю пластинку, і від них залишаються лише жилки.

Ріпаковий квіткоїд — один із найнебезпечніших шкідників. Жук з’являється на посівах ріпаку в період утворення стебел, бутонів. В останніх вигризає тичинки і маточки, тому поява жука на них — найбільш небезпечна для врожаю. Під час цвітіння жук живиться пилком та нектаром і вже не завдає такої великої шкоди.

Попелиця капустяна має зеленувато-сіре забарвлення із восковим нальотом. З’являється на ріпаку під час цвітіння, а найбільше під час утворення та достигання стручків. Попелиці висмоктують клітинний сік, внаслідок чого пошкоджені частини деформую­ться, квітки не розкриваються, і за сильного заселення майже весь урожай гине, або утворюється щупле насіння.

Захист посівів ріпаку від шкідників, хвороб та бур’янів у весняно-літній періоди необхідно проводити за досягнення економічних порогів шкодочинності за допомогою пестицидів.

Для захисту ріпаку від капустяної совки та біланів у фази бутонізації-цвітіння випускають трихограму (20–35 тис. га), в 2–3 строки з інтервалом 5–7 днів. Проти личинок першого віку капустяного і ріпакового біланів, ріпакового і гірчичного пильщиків застосовують мікробіологічні препарати — бітоксибацилін (2 кг/га) і лепідоцид (1 кг/га).

Особливо актуальним на посівах ріпаку є необхідність збереження запилювачів, оскільки він є ентомофілом, тому потрібно максимум уваги приділяти охороні бджіл — використовувати менш небезпечні препарати і (бажано) після завершення льоту бджіл, у вечірній час. До таких відноситься інсектицид Фастак.

Для знищення листогризучих шкідників (блішки, білани, пильщики та інші) більш ефективні інсектициди кишково-контактної дії, а проти сисних (попелиці, клопи) — системно-контактної.

Однією із ключових умов формування високої урожайності ріпаку є чисті від бур’янів посіви. Забур’яненість посівів ріпаку озимого негативно позначається на продуктивності рослин. Вагомим елементом шкідливості бур’янів є їхня конкуренція за основні фактори життєдіяльності рослин: світло, тепло, мінеральне живлення, водозабезпечення. У період від сівби до утворення розетки справжніх листків на посівах ріпаку з’являється багато ярих і зимуючих бур’янів. І ті, й інші приносять в осінній період однакову шкоду, не дивлячись на те, що ярі бур’яни у зимовий час гинуть. На забур’янених полях зменшується польова схожість культури, і значною мірою гальмується ріст і розвиток рослин. За високої забур’яненості орного шару ґрунту насінням бур’янів втрати врожаю досить істотні.

Порівняно з іншими культурами рослини ріпаку, особливо озимого, мають велику конкурентну здатність проти бур’янів. За дотримання технології вирощування, передусім системи обробітку ґрунту, строків сівби, густоти стояння рослин, систем удобрення і захисту, ріпак продукує велику наземну масу, його рослини здатні самостійно ефективно пригнічувати бур’яни, особливо в другій половині вегетації.

Бур’яни переймають більшу кількість азоту, фосфору та калію, що використовується для живлення рослин. Споживання поживних речовин бур’янами у разі відсутності заходів боротьби з ними значно перевищує винос їх культурними рослинами. Так, осот рожевий за період вегетації виносить із площі 1 га до 67 кг азоту, 29 кг фосфору та 160 кг калію, а пирій повзучий за такого самого забур’янення — 46, 32 і 69 кг.

Найнебезпечнішими в посівах ріпаку є хрестоцвіті бур’яни, які в результаті перезапилення з ним можуть за 2–3 роки перетворити насіння двонульових сортів у високоерукові та високоглюкозинолатні.

11 378 69Від комплексу бур’янів, що пригнічують посіви ріпаку у ранні фази вегетації, зниження врожаю насіння досягає 20–25%, а за сильного забур’янення — і більше. У структурі бур’янів найбільшу питому вагу на початку весняної вегетації мають родини: злакових (Poaceae), капустяних (Brassicaceae), макових (Papaveraceae)¸ що включають такі види, як мітлиця звичайна (Apera spica-venti L.), плоскуха звичайна (Echinochloa crusgalli), тонконіг звичайний (Poa trivialis L), грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris), кучерявець Софії (Descurainia Sоphia (L), мак самосійка (Papaver argemone L). Пізніше з’являються рослини з родини айстрових (Asteraceae) — такі як осоти рожевий (Cirsium arvense L), жовтий (Sonchus arvensis L), нетреба звичайна (Xanthium strumarium L), амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.), а зі злакових — мишій сизий (Setaria glauca L). Бур’яни сприяють розмноженню багатьох видів шкідників (блішки, попелиця, озима совка та інші) та збудників хвороб ріпаку.

Проблема кореневопаросткових бур’янів вирішується застосуванням гербіцидів Галера 331, в. р. 0,35 л/га та Лонтрел 300 в. р. 0,3–0,5 л/га, які також ефективні проти триреберника непахучого, гірчаків. Ці гербіциди малоефективні проти зимуючих бур’янів із родини капустяних.

За дотримання технології вирощування, передусім системи обробітку ґрунту, строків сівби, густоти стояння рослин, систем удобрення і захисту, ріпак формує велику наземну масу, його рослини здатні самостійно ефективно пригнічувати бур’яни, особливо в другій половині вегетації.

Хвороби ріпаку за сприятливих погодних умов можуть знизити врожай до 50% та погіршити його якість. Шкодочинність хвороб проявляється у зрідженні посівів, зменшенні асиміляційної поверхні рослин, а також в результаті передчасного відмирання уражених листків, що істотно знижує насіннєву продуктивність та якість насіння. Під час вегетації рослини ріпаку уражуються різними грибними та бактеріальними хворобами (переноспороз, альтернаріоз, фомоз, біла та сіра гнилі, ризоктоніоз, слизистий бактеріоз та інші).

Шкодочинність хвороб проявляється у зрідженні посівів, зменшенні асиміляційної поверхні рослин, а також у результаті передчасного відмирання уражених листків, що істотно зменшує насіннєву продуктивність та якість насіння. Найбільш поширеними хворобами ріпаку є:

Альтернаріоз (чорна плямистість) проявляється темними, майже чорними плямами на стеблах і стручках, особливо за високої вологості повітря у період наливання і дозрівання насіння. Найбільш уражую­ться загущенні посіви з високим внесенням азотних добрив та у разі тривалого перебування зрізаних рослин у валках за роздільного збирання врожаю. В уражених стручках формується щупле насіння із низькою схожістю.

Капустяна кила — захворювання, єдиним джерелом інфекції якої є заражений ґрунт. Внаслідок ураження відбувається розростання кореня, з утворенням наростів і пухлин різної величини та форми. Значна частина поживних речовин і води витрачається на ці утворення, від чого погіршується живлення рослин. Під час сильного ураження рослини гинуть вже весною у фазі весняної розетки, слабшого — під час цвітіння, починаючи в’янути, передчасно жовкнуть. У цей період нижня частина розгалужень вкривається світло-жовтим нальотом. Від стебла відстає шкірка. Вище ураженого місця стебло відмирає.

Несправжня борошниста роса (пероноспороз) на ріпаку озимому проявляється навесні і восени в прохолодну і вологу погоду. На листках утворюються буро-зелені та жовті розпливчасті плями, на нижньому боці листків, стеблах і стручках — світло-фіолетовий наліт. Уражені листки всихають і опадають.

Рак стебла, некроз кореневої шийки (фомоз) проявляється на сходах і дорослих рослинах. У ріпаку озимого більше уражуються загущені надранні посіви. Ураження стебла на рівні поверхні ґрунту (кореневий рак, або некроз шийки) проявляється у вигляді темно-коричневих плям, що часто поширюється і на кореневу систему, спричиняючи суху гниль стрижневого кореня та бокових корінців. На стеблах і стручках з’являються округлі або концентричні світло-бурі плями. Уражені органи всихають, стручки розтріскуються, насіння дрібне, зморшкувате, щупле.

Біла гниль проявляється на стеблах, квітках, листках, стручках у виді слизистих мокрих плям, які у вологу погоду вкриваються ватоподібним білим нальотом. Уражені листки в’януть, відмирають, а стебла і гілочки в місцях ураження часто ламаються, на них формую­ться недорозвинені стручки.

Щоб не допустити масового розвитку грибних та бактеріальних хвороб ріпаку озимого, необхідно вести постійний контроль і за необхідності застосовувати фунгіциди.

ripak 12Для підвищення ефективності фунгіцидів і насіннєвої продуктивності рослин до робочого розчину додають один із рекомендованих біостимуляторів, якщо вони не використовувались за обробки насіння.

В попередженні масового розвитку шкідливих організмів необхідне раціональне застосування агротехнічних, хімічних і біологічних методів боротьби.

Для захисту рослин можна використати сільськогосподарську техніку провідних виробників України — обприскувачі Tetis-24, ОПШ-15–01, ОПШ-2000–21,6 тощо. Серед імпортних переважають обприскувачі фірми Apache, John Deere, Challenger, Hardi, Amazone, Lemken. У зарубіжних машин місткість бака сягає до 14000 л.

З агротехнічних заходів боротьби зі шкідниками і хворобами важливе значення мають: науково обґрунтоване розміщення культури в сівозміні; спосіб і глибина основного та передпосівного обробітку ґрунту; збалансоване забезпечення рослин макро- і мікроелементами; очищення полів від бур’янів — резерваторів шкідливих організмів; строки та способи сівби, догляд за посівами; використання стійких до шкідливих організмів сортів і гібридів.

За розміщення ріпаку у сівозміні необхідно враховувати, що ця культура перехреснозапильна, а тому потребує просторової ізоляції не менше 500 м від інших капустяних культур або від інших сортів ріпаку з великим вмістом ерукової кислоти.

Якісний обробіток ґрунту, оптимальні строки і способи сівби створюють сходам ріпаку сприятливі умови для підвищення їх стійкості проти шкідників і хвороб.

Ріпак озимий, у разі збереження оптимальної густоти, після відновлення весняної вегетації дуже швидко формує потужну листостеблову надземну масу, яка пригнічує бур’яни, особливо в другій половині вегетації.

Розроблення в Інституті зрошуваного землеробства НААН новітніх заходів захисту ріпаку озимого від шкідливих організмів із використанням новітніх засобів захисту користується підвищеним попитом у товаровиробників регіону.

 

Анастасія МАЛЯРЧУК, канд. с.-г. наук
Інститут зрошуваного землеробства НААН
Володимир СИДОРЕНКО, Володимир МАЛЯРЧУК
кандидати с.-г. наук
Південно-українська філія УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого

1

 17 січня 2019
За прогнозами аналітиків, у поточному сезоні експорт української соєвої олії може встановити новий рекорд.
За прогнозами аналітиків, у поточному сезоні експорт української соєвої олії може встановити новий рекорд.
17 січня 2019
 17 січня 2019
ВР відхилила проект постанови про скасування рішення щодо законопроекту "Про внесення змін до розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель".
ВР відхилила проект постанови про скасування рішення щодо законопроекту "Про внесення змін до розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель".
17 січня 2019
 17 січня 2019
Однак через недостатній обсяг сировини спостерігається зниження обсягів експорту високоолеїнової соняшникової олії з країни.
Однак через недостатній обсяг сировини спостерігається зниження обсягів експорту високоолеїнової соняшникової олії з країни.
17 січня 2019
 17 січня 2019
Успішній реалізації експортного потенціалу зазначених ринків сприяло зміцнення позицій України на ключових ринках. 
Успішній реалізації експортного потенціалу зазначених ринків сприяло зміцнення позицій України на ключових ринках. 
17 січня 2019
 17 січня 2019
У січні-грудні 2018 року обсяги продукції рослинництва збільшилися на 10,7%.
У січні-грудні 2018 року обсяги продукції рослинництва збільшилися на 10,7%.
17 січня 2019
 17 січня 2019
Цього тижня на ринках України та Польщі ціни на яблука почали поступово, але впевнено зростати. 
Цього тижня на ринках України та Польщі ціни на яблука почали поступово, але впевнено зростати. 
17 січня 2019

Please publish modules in offcanvas position.