Сіємо кукурудзу вчасно

Сіємо кукурудзу вчасно

/ Агрономія Сьогодні / Вівторок, 15 січня 2019 10:46

Кукурудза — цінна сільськогосподарська культура сучасного світового землеробства. Це один із найурожайніших злаків, зерно якого використовують у різних галузях сільського господарства та промисловості.

Для нормального проростання насіння кукурудзи вона потребує вищу суму ефективних температур, ніж ранні ярі культури. За даними багатьох авторів головним фактором, який обумовлює початок сівби, є температура ґрунту на глибині загортання насіння.

 

Умови для проведення дослідів

Кліматичні умови Кіровоградської ДСГДС НААН є характерними для північного Степу України з помірним континентальним кліматом. У літній період нерідко спостерігаються суховії, у зимовий — відлиги з підвищенням температури до +10–13 °C. У квітні і травні часто відмічаються заморозки. У весняний період переважають вітри східних напрямків. Середня багаторічна сума опадів за рік становить 499 мм. У літні місяці опади бувають переважно зливового характеру, тому ефективність їхнього використання є незначною.

Основний обробіток ґрунту передбачав дворазове лущення (дискування) стерні попередника: перше — на глибину 6–8 см, друге — на 8–10 см через 2 тижні після першого (з появою сходів бур’янів та падалиці), полицеву оранку на глибину 25–27 см, що забезпечує розпушення, оборот і перемішування орного шару, дозволяє заробити пожнивні рештки, а також насіння та сходи бур’янів.

Передпосівний обробіток ґрунту складався із весняного боронування зябу і культивації на глибину 6–8 см. Захист від бур’янів передбачав використання ґрунтового гербіциду під передпосівну культивацію та страхового гербіциду у фазі 5–7 листків кукурудзи. Механізований догляд за посівами складався з одного міжрядного обробітку широкорядних посівів. Захист від шкідників та хвороб проводиться за необхідністю відповідно до наявних рекомендацій.

04 371 78Мінеральні добрива вносили згідно зі схемою досліду (фактор А): 1. без добрив (контроль); 2. N60P30K30; 3. N90P45K45.

Насіння кукурудзи обробляли протруйником та комплексним мікробним препаратом.

Сівбу гібридів кукурудзи різних груп стиглості у досліді (фактор В) проводили у два строки залежно від температури ґрунту на глибині 10 см: 1. 8–10 ºС (16 квітня); 2. 12–14 ºС (27 квітня).

Погодні умови періоду вегетації кукурудзи 2015 року були досить сприятливими для її росту й розвитку. Квітень характеризувався нестійкою, із різкими коливаннями температурного режиму, погодою. Перша декада квітня була прохолодною, друга та третя — помірно теплими. Впродовж перших двох декад спостерігалися сильні вітри, а в другій половині місяця — заморозки. Максимальна температура повітря у найтепліші дні досягала 24–26 °C. Мінімальна у найхолодніші ночі знижувалася до мінус 1–3 °C. Поверхня ґрунту охолоджувалася до мінус 2–7 °C. Запаси продуктивної вологи в 0–10 см шарі ґрунту сформувалися на рівні достатніх 8–18 мм. Зволоження орного шару ґрунту було оптимальним — від 24 до 36 мм.

Червень характеризувався в цілому помірно теплою, в окремі періоди жаркою погодою, в кінці місяця було прохолодно. В першій половині місяця опадів майже не було, в другій спостерігалася дощова погода. Середня за червень температура повітря становила 21,1 °C, що на 2,5 °C вище норми. Максимальна температура повітря у найтепліші дні досягала 32–33 °C.

Середня місячна температура повітря липня сягала 23,5 °C, що на 3,5 °C вище норми. Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до 34–37°. Опадів за липень випало 91,3 мм, або 127% норми.

У серпні під впливом полів підвищеного тиску спостерігалася суха спекотна погода. Середня за місяць температура повітря становила 24,0 °C, що на 4,6 °C вище за норму.

Календарний літній період 2015 року характеризувався теплою та спекотною погодою.

Вересень був переважно спекотним. Сума опадів за вересень сягала 46,1 мм, або 121% норми.

Завершення вегетації кукурудзи відбувалося за доброї теплозабезпеченості та обмежених вологозапасах ґрунту, що сприяло чудовій вологовіддачі зерна досліджуваних гібридів кукурудзи, навіть середньопізньої групи стиглості.

 

Вирощування кукурудзи в умовах ризикованого землеробства

На основі статистичних даних урожайності сільськогосподарських культур в умовах Кіровоградської області та агрометеорологічних показників за тривалий період спостережень (1961–2014 рр.), ми вивчали залежності впливу кліматичних чинників на продуктивність кукурудзи в різних ґрунтово-кліматичних підзонах центрального регіону України.

Згідно зі статистичними даними опади протягом червня-липня мали найбільшу частку впливу на формування урожайності зерна кукурудзи в умовах Кіровоградщини: у підзоні Центрального Лісостепу (ст. Знам’янка) коефіцієнт детермінації сягав 0,738; у підзоні Північного Степу (ст. Бобринець) — R²=0,660.

Визначено оптимум температури повітря протягом травня-серпня, за якого можна отримати вищі показники урожайності кукурудзи у вказаних ґрунтово-кліматичних підзонах — відповідно, 18,5–19,5 та 20,0–21,0 ºС за частки впливу 0,42 та 0,55.

Для усунення несприятливих агротехнічних факторів, які вплинули б на процеси росту й розвитку рослин кукурудзи, дослідження проводили на фоні глибокого обробітку ґрунту (оптимальний за результатами попередніх досліджень), а також за інтегрованої системи захисту від бур’янів, шкідників і хвороб, яка передбачала як хімічні, так і біологічні засоби.

kukuruza 23Запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту, згідно зі шкалою оцінки за ДСТУ 4362:2004, навесні 2014 та 2015 рр. були дуже добрі і становили в середньому з різних фонів живлення 160–170 мм, а в шарі 0–50 см — 70–85 мм. Тому за сівби в ранні та оптимальні строки (відповідно до схеми досліду) сходи гібридів кукурудзи різних груп стиглості та стартовий ріст і розвиток рослин культури залежали лише від температурного режиму ґрунту та рівня мінерального живлення.

Протягом періоду вегетації 2014 р., особливо другої частини, умови водного й мінерального живлення кукурудзи погіршувалися.

У критичний період розвитку рослин кукурудзи — фазу викидання волоті — запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту знизилися у посівах першого строку сівби від задовільних 90,1–94,9 мм під ранньостиглими гібридами до поганих 60,1–68,8 та 64,3–81,9 мм під середньостиглими та середньопізніми.

При настанні фази викидання волоті у посівах другого строку запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту стали дуже поганими — 55,6–65,3 мм під ранньостиглими гібридами, 49,4–56,1 мм — середньоранніми та 41,7–44,5 і 40,6–41,4 мм — під середньостиглими та середньопізніми гібридами.

Тобто більш пізньостиглі гібриди потребували більшої кількості продуктивної вологи для росту й розвитку, а перенесення строків сівби з ранньо-оптимального на очікувано оптимальний в умовах 2014 р. негативно позначилося на режимі водного живлення таких посівів.

Застосування інтенсивної системи удобрення також певною мірою посилювало інтенсивність водовитрачання посівами кукурудзи: за ранньої сівби середньоранніх гібридів — на 16,3%, середньостиглих та середньопізніх — на 12,6 та 21,5%; за оптимального строку сівби ранньостиглих гібридів — на 15,0%. Таке посилене водовитрачання, очевидно, зумовлювалося потребою для формування більшого габітусу й площі листкової поверхні рослин більш пізньостиглих гібридів.

Мінеральне живлення рослин кукурудзи у початковий період росту й розвитку відбувалося на високому фоні мінерального азоту (NO3+NH4) — 27,73–33,73 мг/кг, підвищеному фоні рухомого фосфору — 11,74–12,74 мг/100 г та дуже високому фоні обмінного калію — 19,37–21,51 мг/100 г ґрунту (за ДСТУ 4362:2004). Вміст гідролізованого азоту був низьким — 12,83–12,98 мг/100 г ґрунту.

Запаси мінерального азоту (NO3+NH4) на фоні без добрив за обох строків сівби знизилися протягом першої половини вегетації удвічі — із 96–116 до 49–58кг/га, а на фоні ресурсозбережної та інтенсивної систем удобрення — на 33–38 та 39–42%. Вміст нітратної частини мінерального азоту в орному шарі ґрунту на період викидання волоті становив лише 15–16% від ранньовесняних його запасів на фоні без добрив та 22–31% за ресурсозбережної і 24–25% — за інтенсивної систем удобрення, що зумовлено інтенсивним промиванням надмірною кількістю опадів у початковий період вегетації кукурудзи та значним використанням рослинами кукурудзи.

kukurudza 11Вміст амонійної форми мінерального азоту, на відміну від нітратної, навпаки збільшився на усіх фонах живлення із 20–21 до 38–41 кг/га (на фоні без добрив) та 41–51 кг/га (ресурсо­збережна та інтенсивна системи удобрення), або в 1,8–2,1 та 2,0–2,6 разів, внаслідок мікробіологічної активності ґрунту та сприятливих для цього умов за водним і тепловим режимом.

Вміст рухомого фосфору на період викидання волоті кукурудзи також зріс внаслідок мікробіологічної активності ґрунту на всіх фонах живлення із підвищеного до дуже високого рівня — з 11,74–12,74 до 21,73–25,99 мг/100 г ґрунту, або в 1,8–2,0 разів. В цілому в орному шарі ґрунту вміст фосфору збільшився із 405–440 кг/га у ранньовесняний період до 750–896 кг/га протягом першої половини періоду вегетації, і залишався на дуже високому рівні до кінця вегетації кукурудзи, навіть на фоні без добрив — 797–880 кг/га.

Запаси обмінного калію були дуже високими протягом усього періоду вегетації, але дещо нижчий їх рівень був на фоні без добрив — 597–651 кг/га у фазі викидання волоті та 712–737 кг/га — після збирання врожаю, при відповідних показниках у вказані періоди 678–821 та 788–1115 кг/га на фоні різних норм мінеральних добрив.

Таким чином, на період збирання зерна кукурудзи 2014 р., навіть на фоні без добрив, у ґрунті склався бездефіцитний баланс за легкогідролізованим азотом та обмінним калієм, майже вдвічі збільшилися запаси рухомого фосфору, але утворився 70–74% дефіцит нітратної форми азоту (за ресурсозбережної системи удобрення — 57–60%, інтенсивної — 39–50%).

У 2014 р. було встановлено певний дефіцит азотного живлення рослин кукурудзи, особливо гібридів більш пізньостиглих груп.

Застосування мінеральних добрив, особливо в помірній нормі N60P30K30, сприяло підвищенню вмісту хлорофілу в прапорцевому листку кукурудзи від фази викидання волоті до цвітіння качанів з 38,3–40,1 до 44,4–48,0% у ранньостиглих, із 35,7–36,8 до 37,5–44,4% у середньоранніх та середньостиглих, а також з 32,4–33,7 до 36,8–37,1% у середньопізніх гібридів.

Таким чином, гібриди пізніших груп стиглості потребують більшої норми добрив, особливо за першого строку сівби. Позитивним виявився вплив добрив на вміст хлорофілу у ранньостиглих та середньоранніх гібридів за обох строків сівби: за норми добрив N60P30K30 його вміст зріс до 41,6–44,5%, а за N90P45K45 — до 45,2–46,7%.

Польова схожість насіння в умовах 2014 р. залежала переважно від строків сівби та гібридів кукурудзи. Запаси продуктивної вологи в шарі ґрунту 0–20 см на період сівби кукурудзи в досліді були добрими і становили 23–26 мм, тобто польова схожість не обмежувалася цим чинником, а залежала від температурного режиму ґрунту на час сівби та енергії проростання насіння конкретного гібрида кукурудзи. У метровому шарі ґрунту вологозапаси також були на рівні дуже добрих, що сприяло гарному стартовому розвитку рослин кукурудзи в цілому.

Серед гібридів кукурудзи кращі показники і вища стійкість до несприятливих умов у період сівба-сходи за раннього строку сівби (tгр.=8–10 ºС)
були в ранньостиглого гібрида ДН Пивиха, середньостиглого Збруч (на фоні без добрив), ранньостиглого ДН Гарант і середньостиглого ДН Рута (на фоні добрив). Вони забезпечували польову схожість у ранніх посівах 82,0–83,7%. Водночас ранньостиглий гібрид Візаві та середньостиглий ДБ Хотин за різних фонів живлення у ранніх посівах мали найнижчі показники польової схожості насіння у досліді — 66,9–69,5%.

 

Ігор СЕМЕНЯКА, канд. с.-г. наук, доцент
Кіровоградська державна сільськогосподарська ДС НААН
Ольга СЛУЦЬКАаспірант
ДУ Інститут зернових культур НААН

1

 24 червня 2019
В Україні стартували жнива, однак збиральних потужностей катастрофічно не вистачає.
В Україні стартували жнива, однак збиральних потужностей катастрофічно не вистачає.
24 червня 2019
 24 червня 2019
В країні за вихідні кавуни подешевшали вдвічі.
В країні за вихідні кавуни подешевшали вдвічі.
24 червня 2019
 24 червня 2019
За вісім місяців поточного сезону Туреччина імпортувала 1,5 млн тонн сої для забезпечення високого попиту з боку птахівничого сектора.
За вісім місяців поточного сезону Туреччина імпортувала 1,5 млн тонн сої для забезпечення високого попиту з боку птахівничого сектора.
24 червня 2019
 24 червня 2019
Через спекотну сонячну погоду на минулому тижні різко скоротилося пропозиція тепличного томату в Україні.
Через спекотну сонячну погоду на минулому тижні різко скоротилося пропозиція тепличного томату в Україні.
24 червня 2019
 24 червня 2019
В рамках модернізації і подальшого розвитку системи електронних платежів (СЕП) Національний банк України (НБУ) вніс зміни в технологію її роботи.
В рамках модернізації і подальшого розвитку системи електронних платежів (СЕП) Національний банк України (НБУ) вніс зміни в технологію її роботи.
24 червня 2019
 24 червня 2019
Українські селяни, які тримають свиней найчастіше або не знають, що їм належить компенсація за забій свиней з АЧС, або не користуються цією компенсацією.
Українські селяни, які тримають свиней найчастіше або не знають, що їм належить компенсація за забій свиней з АЧС, або не користуються цією компенсацією.
24 червня 2019

Please publish modules in offcanvas position.