agro business 160 160

Захист соняшнику від вовчка

Захист соняшнику від вовчка

/ Агрономія Сьогодні / Вівторок, 22 січня 2019 10:51

Ефективність агротехнічних заходів у боротьбі із розповсюдженням рослини-паразита соняшнику залежить від комплексного підходу, що базується на усвідомленні реального стану речей на полі.

Чи існує стовідсоткова гарантія захисту від вовчка? Звичайно ж, можна просто не вирощувати соняшник та не мати жодних клопотів. Жарти жартами, але ця рослина-паразит почуває себе дедалі впевненіше не тільки на півдні. Враховуючи, що соняшник сьогодні сіють практично скрізь по Україні, критично важливим є запобігти проникненню вовчка на ваші поля в принципі. В тому числі шляхом правильного обробітку ґрунту. Річ у тім, що за деякими даними, вовчком інфіковано до 70% площ, на яких висівається соняшник.

Найпростіше та найдієвіше на сьогодні рішення захисту проти вовчка —це застосування таких гербіцидів, як Євро-Лайтнінг® разом зі стійкими до гербіцидів та до якомога більшої кількості рас вовчка гібридами соняшнику. Однак останній фактор має певні перестороги, оскільки рослина-паразит мутує настільки швидко, що селекції за нею встигнути складно. Адже культурна рослина —це одна генерація насіння впродовж вегетаційного періоду, а будь-яка рослина-паразит чим більше дасть, тим вищі шанси на виживання і на утворення нових мутацій. Відповідно на запитання: скільки насправді є рас вовчка у тому чи іншому регіоні, чи є у них якісь невідомі досі особливості, надати конкретну відповідь доволі складно. Тому захист від вовчка обов’язково має бути комплексним, передбачаючи застосування профілактичних і класичних агротехнічних заходів.

06 373 56 1Якби ми вирішили написати підручник для першокурсників аграрних ВНЗ, то відразу б вказали, що повертати соняшник на попереднє місце вирощування слід не раніше, аніж через 8-9 років. А тому ця культура має займати не більше 10-12% площ у господарстві. Сьогодні у багатьох керівників господарств у південних регіонах України ця порада може викликати неприхований скепсис. Соняшник здебільшого тут є єдиною культурою, що дає змогу щось заробити на богарі. Найчастіше сівозміна виглядає таким чином: озимі зернові-соняшник-озимі зернові-соняшник. Хоча це ще й непогано: подекуди можна зустріти і сакраментальне «соняшник по соняшнику». І це не гонитва за надприбутками, а намагання отримати бодай якийсь прибуток, бо все інше просто вигорить на пні.

Ясна річ, що за таких умов вовчок почувається немов риба в воді, і чим далі, тим сильніше він засмічуватиме поля. Однак буде неправильним стверджувати, що достатньо вичекати 8 чи 9 років, а тоді знову спокійно сіяти соняшник. Річ у тім, що схожість насіння цієї рослини-паразита зберігається впродовж не 9, а 13-20 років. І рекомендація робити такий часовий проміжок передбачає те, що за цей час господарство принаймні один раз посіє кукурудзу, яка є культурою-пасткою для вовчка. Як відомо, кореневі виділення кукурудзи, так само як і сорго та суданської трави провокують проростання вовчка, однак надалі, не отримуючи потрібного живлення, паразит гине. Все ніби просто, однак кукурудза на зерно на богарі Півдня України — річ ризикована, оскільки потребує досить великої кількості вологи. Натомість силосна кукурудза там висівається рідко, тому що для того щоб знайти живу ферму ВРХ у якомусь господарстві, потрібно добряче поїздити степами.

Тому робимо висновок, що для того щоб забезпечити нормальну сівозміну для боротьби із вовчком у зоні недостатнього зволоження, слід провести серйозні структурні зміни. Адже легко порадити, скажімо: вирощуйте сорго, бо воно подолає вовчок та ще й посухостійке, і за врожайністю не поступає-
ться кукурудзі. Потрібно знайти оптимальну технологію для конкретних грунтово-кліматичних умов, підібрати захист, навчитися його нормально збирати і зрештою розібратися зі збутом. До того ж використання культур-пасток дає змогу знищити лише 40-45% запасу насіння вовчка в грунті. Тобто це чудово, але далебі не панацея для соняшнику.

Щодо вибору технології обробітку грунту для боротьби із вовчком маємо дві протилежні точки зору. Одна, репрезентована головним чином у класичних підручниках з агрономії, радить орати на зяб якомога глибше, заганяючи насіння рослини-паразити туди, звідки воно не може прорости. Друга доводить, що у цьому разі наступна оранка знову поверне насіння назад — до верхніх шарів ґрунту, де воно любісінько собі почне проростати. Натомість мінімальний обробіток грунту дасть змогу знищити частину вовчка механічним способом, а провокація падалиці соняшнику та подальше її знищення дає змогу зменшити на 15-20% кількість насіння рослини-паразита в грунті. Вочевидь другий підхід в умовах степової зони України є більш ефективним за поєднання переваг, адже дає змогу водночас знизити витрати на обробіток грунту та зберегти більшу кількість вологи.

В агрономічній справі є чимало понять, що можна назвати ключовими, але серед них конче слід виділити таке слово, як «профілактика». Мабуть, усі погодяться, що фунгіцидний чи інсектицидний захист із превентивною метою є набагато ефективнішим у порівнянні з «гасінням пожежі», коли за плямами чи за гусінню вже й листків не помітно. Те ж таки можна порадити і у боротьбі з розповсюдженням вовчка, починаючи від вибору посівного матеріалу та завершуючи елементарними санітарними заходами. Річ у тім, що на щастя насіння рослини-паразита не переноситься вітром, оскільки «зв’язується» із часточками грунту, шукаючи собі поживи на місці, а не деінде. Всупереч поширеній думці вовчок не переноситься
вітром — його переважно переносимо ми взуттям, на одязі чи шинах сільгосптехніки.

Знову ж таки можна було б написати, що ретельно дотримуйтесь профілактичних санітарних заходів і зобов’язуйте усіх працівників дезінфікувати чоботи та шини після завершення робіт на кожному полі, де є бодай підозра на наявність насіння рослини-паразита. Та зрозуміло, що така рекомендація може виглядати реальною хіба для спеціалізованого селекційного господарства, та аж ніяк для товарного виробництва, площею декілька тисяч чи десятків тисяч гектарів, де кожна хвилина на вагу золота, а логістика може змінюватися по десять разів на день. Тому, мабуть, слід розробити якусь простеньку дезінфекційну схему, яка займатиме не більше 2-3 хвилин часу перед заїздом на кожне нове поле.

Своє чергою, слід взяти під особливий контроль поля, точно заражені вовчком, та поля, умовно вільні від рослини-паразита, якщо такі є. І спланувати роботу саме таким чином, щоб техніка заходила спочатку туди, де немає вовчка, а тоді — на інші поля. Хоча будьмо відверті: це далеко не завжди є реальним, а тому цей захід швидше можна назвати бажаним.

06 373 56 2

Недаремно більшість виробників насіннєвого матеріалу соняшнику та препаратів для захисту цієї культури найвищу ефективність у боротьбі з вовчком вбачають у комплексних заходах. З іншого боку, як ми бачимо, їх втілення далеко не завжди є реальними з огляду на об’єктивні обставини. До чого це може призвести? Якщо ситуація так розвиватиметься і надалі, то невдовзі рослина-паразит може окупувати більшу частину території України, а на Півдні вирощування соняшнику може перетворитися на майже безнадійну справу.

Ми вже говорили, що слід бути готовими до серйозних структурних змін в агровиробництві господарств, що працюють у зоні недостатнього зволоження, і проблема з вовчком може перетворитися на своєрідний рушій якісних змін.

По-перше, зростатиме культура вибору винятково якісного насіння та гербіцидів, навички їх правильного застосування. Ми сьогодні вже розуміємо, що придбання насіння соняшнику «на стороні» досить часто означає отримання «бонусом» ще й насіння вовчка на додачу. Ми розуміємо, що ефективний захист від цієї рослини-паразита можуть забезпечити лише якісні брендові препарати у комплексі з рекомендованою, науково обґрунтованою системою захисту.

По-друге, ми перестаємо остерігатися таких культур, як поки що недооцінене у нас сорго. Воно потребує на формування порівнювано з кукурудзою врожайності на третину меншу кількість вологи, тому для сівозміни Півдня воно є незамінним. І найближчим часом ми навчимося ідеально вирощувати та продавати.

По-третє, зростатимуть і вдосконалюватимуться системи зрошування із прицілом на введення до сівозміни «королеви полів» — куди ж без неї? І цей підхід дасть змогу отримати вищу рентабельність завдяки відсутності потреби досушувати зерно та ближчій відстані до портів. До того ж зрошення дасть змогу ввести до сівозміни бобові культури, що в результаті позитивно вплине і на врожайність того ж таки соняшнику, озимої пшениці та ячменю.

І, нарешті, повернення до сівозміни кукурудзи допоможе запустити механізм відродження прибуткового тваринництва, хоча це й не стосується безпосередньо теми соняшнику.

У будь-якому разі в кожного виробника посівного матеріалу соняшнику обов’язково є власний набір рекомендацій у плані боротьби із вовчком з огляду на особливості того чи іншого гібриду. До них таки варто прислухатися, бо ліпше все ж навчатися не на власних, а на чужих помилках!

 

Ігор ПАВЛЮК, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

 

 29 березня 2024
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit ...
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit радять включати ...
29 березня 2024
 29 березня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Чи можна ще додавати азот до ріпаку? А як щодо фунгіцидів? Деякі посіви ріпаку, особливо на півдні України та в західних регіонах, уже знаходяться на дуже просунутій стадії розвитку.
Чи можна ще додавати азот до ріпаку? А як щодо фунгіцидів? Деякі посіви ріпаку, особливо на півдні України та в західних регіонах, уже знаходяться на дуже просунутій стадії розвитку.
29 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.