Для обмеження шкідливості бур’янів на цих етапах розвитку культури необхідно виважено підійти до вибору ефективного гербіциду. Вибір дієвого препарату і внесення його в оптимальні строки забезпечить знищення або пригнічення бур’янів, поширених у посівах культури, і запобігатиме продукуванню сегетальною рослинністю насіння.
Ефективність хімічного контролю бур’янів визначається трьома основними характеристиками: вибір дієвого гербіциду, його оптимальною нормою витрати і тривалістю захисної дії.
Обмежуючись тільки внесенням гербіцидів навесні, проблему забур’яненості посіву культури не вирішити. Система захисту повинна обов’язково включати такий захід, як контроль бур’янів восени, з метою усунення їх шкідливості у посіві культури навесні після відновлення вегетації. На сьогодні одним з елементів обмеження шкідливості бур’янів є використання досходових гербіцидів восени або після появи сходів навесні. Пшениця озима чутлива до конкуренції бур’янів на ранніх стадіях росту та розвитку.
Науково обґрунтоване розміщення культур у сівозміні створює умови, сприятливі для росту і розвитку сільськогосподарських рослин, але несприятливі для бур’янів. Перевагою такого заходу, як сівозміна є можливість підбору чергування культур таким чином, що зумовить порушення життєвого циклу проблемних широколистяних однорічних бур’янів, що зимують. На сьогодні для контролю їх найбільш ефективно виправдала себе сівозміна, яка включає чергування таких культур, наприклад, як кукурудза, сорго, просо, соя та соняшник.
До культур, які здатні створити конкурентні умови багаторічним бур’янам, належить люцерна. Водночас, необхідно відмітити, що конюшина на другий рік вегетації не забезпечувала таких конкурентних умов. Показники конкурентоспроможності однорічних культур також варіюються. Наприклад, культури вузькорядного способу посіву, такі як зернові колосові, є більш конкурентними, ніж широкорядного способу, зокрема буряки цукрові, картопля. Серед зернових колосових пшениця озима найбільш конкурентоспроможна, у порівнянні з ячменем і ріпаком, у яких ці показники середнього рівня. Яра пшениця не здатна протидіяти негативному впливу багаторічних бур’янів.
Використання гербіцидів
Застосування гербіцидів у посівах пшениці озимої на сьогодні залишається найбільш дієвим заходом контролю різних біологічних груп бур’янів.
Тим не менш, деякі сорти більш чутливі до гербіцидів. Вибираючи препарат для обмеження шкідливості бур’янів, необхідно враховувати такі основні вимоги:
- ідентифікувати видовий склад проблемних бур’янів,
- здійснювати обприскування їх на ранніх фазах, тобто на початку активного їх розвитку,
- дотримуватися строків внесення препарату та регламенту застосування обраного гербіциду,
- використовувати для обприскування обладнання з відповідними технічними характеристиками, незабруднене гербіцидами, що раніше застосовувалися,
- користуватися обладнанням, відрегульованим на задану норму витрати препарату,
- враховувати розміщення культур у сівозміні для уникнення проблеми зносу гербіцидів на чутливі культури та негативний вплив залишкових кількостей гербіцидів для сільськогосподарських культур, які пересівалися у випадку знищення їх посівів через негативні погодні явища (вимерзання, травмування градом або в результаті епіфітотій хвороб),
- дотримуватися вказівок і рекомендацій, передбачених інструкцією фірми-виробника.
Друга половина квітня і перша половина травня є в основному найбільш оптимальними термінами для контролю бур’янів у посівах пшениці озимої. Якщо не провести вчасно обприскування, такі однорічні бур’яни, що зимують, як зірочник середній, кропива глуха стеблообгортаюча, кропива глуха пурпурова, злинка канадська та інші, можуть призвести до великих втрат потенційної урожайності культури.
До гербіцидів, які рекомендовані для контролю широколистяних бур’янів у посівах пшениці озимої, належать препарати на основі наступних діючих речовин: тіфенсульфурон у поєднанні з трибенуроном; дикамба разом із тіфенсульфуроном, трибенуроном та метсульфуроном; карфентрозон-етил, метсульфурон, метсульфурон із тіфенсульфуроном і трибенуроном; триасульфурон, 2,4-Д, дикамба, клопіралід у поєднанні із 2,4-Д; метсульфурон із хлорсульфуроном; тіфенсульфурон із трибенуроном; просульфурон, триасульфурон у поєднанні з дикамбою, флуроксіпір разом із бромоксинілом; флуроксипір і флуроксипір із клопіралідом. Деякі з цих препаратів можуть застосовуватися у бакових сумішах, що забезпечить ширший спектр контролю широколистяних бур’янів у посівах пшениці озимої. Комбінування гербіцидів рекомендується також для управління потенційного розвитку стійкості бур’янів до гербіцидів.
Багато широколистяних бур’янів у посівах пшениці озимої зазвичай можна контролювати, застосувавши препарати з невисокою вартістю на основі 2,4-Д. При цьому слід врахувати, що ті, які містять ефір, забезпечують кращий контроль широколистяних бур’янів, ніж на основі 2,4-Д, у складі яких амінна сіль, тому що вони ліпше транслокуються листям бур’янів. Амінна сіль менш розчинна у воді і не так ефективно транслокується листям, у результаті це призводить до зниження контролю бур’янів, таких як осот рожевий. Тим не менш, препарати на основі 2,4-Д, у складі яких амінна сіль, менш фітотоксичні для культури, ніж препарати у формуляцію яких входить ефір.
Для зменшення фітотоксичності внаслідок застосування 2,4-Д рекомендовано вносити їх з оптимальною нормою витрати, а також дотримуватися строків застосування. Повністю відсутня фітотоксичність для культури 2,4-Д під час його внесення на початку весни.
Разом з цим, відмічаємо, що грубе порушення регламенту використання 2,4-Д, а також інших гербіцидів призводить до пошкодження культури і спричиняє істотні втрати майбутнього врожаю. Наприклад, існують дані про втрати врожаю пшениці озимої понад 20% під час внесення 2,4-Д восени на етапі від двох до чотирьох листків розвитку культури.
Застосовуючи препарати на основі сульфонілсечовини, необхідно враховувати те, що розміщення сприйнятливих культур до діючої речовини у сівозміні повинно бути обмеженим від одного до 36 місяців. Таку особливість потрібно пам’ятати під час пересіву сільськогосподарських культур після пошкодження їх градом або через інші негативні явища.
Розкладання у ґрунті гербіцидів на основі сульфонілсечовини сповільнюється через високий рівень рН ґрунту. Деякі з таких препаратів не рекомендовано застосовувати на ґрунтах із рівнем рН вище 7,9, щоб уникнути ризику пошкодження наступних культур у сівозміні. Вносячи їх, аграріям необхідно дотримуватися вказівок виробника препарату, з метою ретельного планування чергування культур у сівозміні.
Здійснюючи обмеження чисельності сегетальної рослинності за допомогою гербіцидів, необхідно враховувати, що на їх ефективність впливають також мінеральні добрива, які сумісно вносяться під культуру.
Для покращення показників урожайності культури нерідко аграрії поєднують обприскування посівів гербіцидами з внесенням рідких азотних добрив (КАС — 28 і 32%) у суміші.
За умов стресового стану культури обприскування такою сумішшю може призвести до зниження її урожайності, незалежно від стадії розвитку. За цих умов, у разі необхідності, краще спочатку внести азотні добрива, як тільки дозволять польові умови навесні, а пізніше застосовувати гербіцид.
У суміш гербіциду з рідким добривом не рекомендовано додавати поверхнево-активну речовину. Використання її значно підвищує вірогідність опіку листя, особливо в жарких і вологих умовах. Цей ризик зростає на пізніших етапах росту і розвитку пшениці через збільшення листкової поверхні.
Дослідженнями Мічиганського університету встановлено, що надмірний опік листя внаслідок внесення високих доз азоту в поєднанні з поверхнево-активною речовиною (ПАР) знижувало врожай пшениці озимої. Щоб мінімізувати цей ризик, рекомендовано: не використовувати понад 20 кг азоту на гектар у вигляді КАС під час застосування гербіциду з поверхнево-активною речовиною, без додавання її не використовувати більш як 36 кг азоту на гектар у вигляді КАС, обприскуваня не проводити за умов високої температури і вологості повітря.
Такі бур’яни, як кульбаба лікарська та осот рожевий на ранньому періоді весною контролювати недоцільно. Ефективним буде їх контроль під час більш пізніх весняних обробок.
Ігор СТОРЧОУС, канд. с.-г. наук
спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
