Чи може соя забезпечувати стабільну високу рентабельність вирощування?

Чи може соя забезпечувати стабільну високу рентабельність вирощування?

/ Агрономія Сьогодні / Четвер, 14 лютого 2019 12:50

Будьмо відверті: багато де сою вирощують із мінімальними інвестиціями, орієнтуючись передусім на цінну роль цієї бобової культури як попередника. Такий лімітувальний фактором, як волога нерідко зводить нанівець амбітні та не дуже плани аграріїв. Усе нібито робимо як належить, однак кілька місяців посухи поспіль, надто до, під час і після цвітіння ставлять хрест на потенційно високих прибутках. Ради цьому немає, однак геть зовсім погані умови для сої випадають, на щастя, не так часто. Тому комплекс обов’язкових заходів на посівах сої цілком може забезпечити бажану фінансову стабільність.

Передусім йдеться про правильний вибір сортів сої. Специфіка належного виконання цього завдання полягає у ретельному врахуванні регіональних кліматичних особливостей. Це стосується як сумарної кількості опадів впродовж вегетаційного періоду сої, їх розподіленості за місяцями та сумарної кількості теплових одиниць. Інакше кажучи, ця культура, в принципі, любить вологу і тепло. Якщо чогось одного замало, тоді варто визначати найбільш посухо- та холодостійкі сорти (точніше, менш теплолюбні) та виділяти серед них саме ті, на цвітіння та налив яких потрапляє середньостатистична адекватна норма опадів. Це непросто і не завжди навіть теоретично можливо, а тому єдиним економічно поміркованим висновком іноді може бути відмова від вирощування сої у принципі. На користь, скажімо, гороху чи модного нині нуту. Хоча і з ними не все блискуче…

Традиційно агровиробники заощаджують на основному внесенні добрив під сою, тим більш, що часто сіють її після кукурудзи, котру збирають «до нових віників». Логіка тут проста: гроші на добрива ми витратимо, а от соя ще невідомо чи вродить… Будуть дощі — буде і соя, нікуди вона не дінеться, ще й дещицю дармового атмосферного азоту вхопить.

21 388 51В принципі у такому підході наявне істотне раціональне зерно. І якщо під культуру-попередник, ту ж таки кукурудзу, вносилася солідна норма мінеральних добрив, то можна обійтися без NPK з осені. Однак у будь-якому разі необхідно здійснити навесні обов’язкове внесення добрива на кшталт амофосу чи діамофосу або ж під передпосівну культивацію, чи безпосередньо під час висіву насіння. Всупереч поширеному твердженню додатковий азот сої потрібен, особливо на старті, так само як і легкодоступний фосфор. Норма внесення діамофосу може бути різною. Оптимально давати по 70–100 кг/га.

Ключовим мікроелементом для живлення цієї культури виступає бор, без якого не можна говорити про нормальний процес цвітіння, зав’язування стручків та наливання зерна. Добре, якщо достатня кількість його міститься безпосередньо в грунті, однак, як свідчить практика, принаймні дворазове позакореневе внесення цього мікроелементу у нормі 1 кг/га є вельми доречним.

Назагал, якщо ми обходимося без основного внесення мінеральних добрив під сою, варто говорити про три рекомендовані етапи підживлення цієї культури. Перший, уже згадуваний — припосівне внесення азотно-фосфорних добрив у нормі до 100–120 кг. Другий — інкрустація насіння сумішшю трьох ключових мікроелементів для нормального розвитку цієї культури — незамінний бор, а також молібден та кобальт. Саме від достатньої забезпеченості цим «тріо» багато в чому залежатиме врожайність та що важливо — стійкість молодих рослин до стресів. На практиці ж висів інкрустованого насіння виглядає справою рідковживаною, тим більше, якщо говорити про молібден і кобальт. Тут головне — здійснити якісну інокуляцію посівного матеріалу, про що ми поговоримо згодом.

І нарешті третій етап — це низка позакореневих підживлень, які можна поєднувати з внесенням пестицидів. Окрім бору, це може бути сульфат магнію або ж суміш декількох мікроелементів, до складу якої бажано ввести молібден і кобальт. За нашими даними, ця культура позитивно реагує на гумати, котрі допомагають протриматися посівам у посуху на початку вегетації.

Як ми вже говорили, інкрустація насіння сої мікроелементами — це добре, однак ключовий фактор, на який тут слід звернути увагу — вибір якісного інокулянту та не менш якісна інокуляція посівного матеріалу. Фактично від ефективності здійснення інокуляції залежить добрих 30% майбутнього врожаю сої. У жодному разі не можна заощаджувати на інокулянтах, а в ідеалі процедуру обробки насіння довірити фахівцям, ймовірно, придбавши вже готове насіння. Або ж придбати гарне обладнання, підготувавши при цьому працівників, котрі на ньому працюватимуть. Річ у тім, що довіряти цю процедуру непідготовленим людям не варто, особливо якщо вона провадитиметься безпосередньо в полі.

Як би ми не намагалися заощадити на хімічних обробках сої, проте, як свідчить досвід, нам не обійтися без дворазового внесення потужних гербіцидів. Бур’яни на сої — пісня затяжна та невесела, тому розібратися із ними потрібно якомога раніше. Інша річ, що на сухій землі грунтовий гербіцид може не подіяти. В цьому разі потрібно робити ставку на якісне внесення надійного страхового гербіциду. Про «пластилінову» сою наразі мови не вестимемо, тим паче, що її епоха в Україні поступово відходить…

Аналогічним чином потрібно чітко контролювати шкідників, оскільки щороку щось та й «вистрілює». У випадку із соєю особливо важливо давати повну рекомендовану виробником дозу інсектициду. Інакше доведеться спішно перевитрачати кошти на додаткові обробки.

Знову ж таки наголосимо, що левова частка успіху вирощування сої залежить від правильного вибору сортів. Аграріям, які налаштовані регулярно відводити значні площі під цю культуру, не обійтися без облаштування власних демоділянок площею у кілька гектарів, на яких випробовуватимуться потенційно підходящі сорти сої. Бажано пробувати широкий їх діапазон за критерієм стиглості, оскільки сезон на сезон не випадає, і «вистрелити» може як ультранній, так і пізній сорти.

 

Ігор ПАВЛЮК,  спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

17bbffa263551ac879b30ab411df2d7c

 03 липня 2020
Хоча середня ціна закупівлі цього тижня не зазнала критичного послаблення (втратила 1,8% проти минулого тижня та склала 43,6 грн за кг), то мінімальна цінова позначка тяжіла до 42 грн за кг.
Хоча середня ціна закупівлі цього тижня не зазнала критичного послаблення (втратила 1,8% проти минулого тижня та склала 43,6 грн за кг), то мінімальна цінова позначка тяжіла до 42 грн за кг.
03 липня 2020
 03 липня 2020
У Полтавській області використання земель сільськогосподарського призначення й водного фонду моніторитимуть за допомогою дрона.
У Полтавській області використання земель сільськогосподарського призначення й водного фонду моніторитимуть за допомогою дрона.
03 липня 2020
 03 липня 2020
Україна за рік виробляє 133 тис. тонн ягід, і лише п'яту частину врожаю забезпечують професійні виробники.
Україна за рік виробляє 133 тис. тонн ягід, і лише п'яту частину врожаю забезпечують професійні виробники.
03 липня 2020
 03 липня 2020
У червні 2020 року сировари України відчутно наростили виробництво твердих сирів – на 9% більше в порівнянні з попереднім місяцем.
У червні 2020 року сировари України відчутно наростили виробництво твердих сирів – на 9% більше в порівнянні з попереднім місяцем.
03 липня 2020
 03 липня 2020
Компанія «Зоря Плюс», яка вирощує часник на 200 га в Херсонській області, в цьому сезоні запустить холодильне обладнання потужністю 700 тонн.
Компанія «Зоря Плюс», яка вирощує часник на 200 га в Херсонській області, в цьому сезоні запустить холодильне обладнання потужністю 700 тонн.
03 липня 2020
 03 липня 2020
У Вінницькій області спільно з Французькою Республікою реалізовують проєкт децентралізованого співробітництва. Так, у рамках співпраці в регіоні планують створити агрокластер.
У Вінницькій області спільно з Французькою Республікою реалізовують проєкт децентралізованого співробітництва. Так, у рамках співпраці в регіоні планують створити агрокластер.
03 липня 2020

Please publish modules in offcanvas position.