Передпосівний обробіток ґрунту під пізні культури. Внесення добрив та засобів захисту рослин

Передпосівний обробіток ґрунту під пізні культури. Внесення добрив та засобів захисту рослин

/ Агрономія Сьогодні / Понеділок, 25 лютого 2019 15:02

Ранньовесняний обробіток ґрунту під пізні культури є одним із найскладніших завдань землеробства, особливо в посушливій зоні Степу, адже зберегти вологу в кінці квітня-на початку травня стає все складніше через стрімке наростання плюсових температур.

Розпочинають ранньовесняний обробіток під пізні культури в ті ж самі строки, що і під ранні, але з певними особливостями технології вирощування тієї чи іншої культури. Головна відмінність обробітку ґрунту полягає у строках проведення передпосівної культивації. Спосіб і тривалість передпосівного обробітку залежать від стану ґрунту, культури та строків сівби.

Першим весняним агрозаходом є закриття вологи, яке здійснюють легкими чи важкими зубовими боронами. У посушливих умовах за відсутності вітрової ерозії можна використовувати шлейфи і шлейф-борони, а в районах її прояву — голчасті борони типу БИГ-3 чи БМШ-15.

На легких добре оброблених восени ґрунтах вологу закривають легкими боронами або шлейфами, а на глинистих — важкими. Кращі результати дає застосування борін в агрегаті з шлейфовими боронами. Загальновідомо, що за сухої вітряної погоди запізнення із ранньовесняним боронуванням призводить до втрати близько 50–60 т/га, а в степовій зоні навіть до 100 т/га води на добу. Боронування, як правило, проводять вибірково у міру достигання полів і ділянок: спочатку на підвищених ділянках і південних схилах, а потім у низинах і на північних схилах. У випадку раннього боронування грунт мажеться, та погано вирівнюється поверхня поля. Показником високої якості закриття вологи є утворення на його поверхні дрібно-грудочкуватого шару завтовшки 3–5 см.

posevnayaРанньовесняне вирівнювання і розпушування ґрунту не завжди забезпечує вирішення усіх поставлених вище завдань у системі допосівного обробітку. Значну частину їх доцільніше і краще вирішувати за рахунок другого етапу — передпосівного обробітку. Під час підготовки ґрунту до сівби встановлюють відповідну послідовність виконання окремих агротехнічних заходів чи комплексно, підбирають певні знаряддя і необхідні для них робочі органи.

Глибина передпосівного обробітку ґрунту під пізні ярі культури залежить від їх біологічних особливостей та стану поверхні поля. Зокрема, під просо, гречку і сою на Поліссі і в Лісостепу першу культивацію доцільно проводити на 10–12 см, а в умовах Степу — на 8–10 см, під кукурудзу на зерно та силос — на 12–14 см. Глибший обробіток виконують на важких за механічним складом ґрунтах, а мілкіший — на легких піщаних та супіщаних. Глибину першої культивації доцільно збільшувати за засмічення поля коренепаростковими та кореневищними бур’янами, а передпосівної знаряддями з підрізувальними лапами зменшувати до глибини загортання насіння ярої культури. Щоб краще вирівняти поверхню й ущільнити дуже розпушений ґрунт, у системі передпосівного обробітку його коткують (кращу якість забезпечують зубчасті та кільчасто-шпорові котки) з одночасним боронуванням або окремо. Коткування є обов’язковим заходом під час глибокого розпушування ґрунту, а також у разі сівби дрібного насіння. На добре оброблених полях із високою культурою землеробства і у випадку нестачі продуктивної вологи кількість обробітків зменшують та застосовують гербіциди для хімічного знищення бур’янів. Найкраще знаряддя для передпосівної культивації — культиватор для суцільного обробітку із підрізальними чи стрілчастими лапами і середніми боронами. За умов прояву вітрової ерозії (дефляції ґрунту) під пізні ярі культури застосовують культиватори — плоскорізи та голчасті борони.

На неякісно оброблених полях після багаторічних трав, важких глинистих ґрунтах із брилуватою поверхнею зябу передпосівний обробіток іноді виконують дисковими знаряддями. Але на полях, засмічених кореневищними чи коренепаростковими бур’янами (пирій повзучий, осот рожевий), дискування може призвести до збільшення забур’яненості посівів, що в подальшому потребуватиме додаткових регламентів для захисту посівів від бур’янів, а в посушливих умовах — до пересушування верхнього шару ґрунту. Надмірно ущільнені ґрунти (щільність ˃1,3 г/см³) в районах достатнього зволоження перед сівбою слід глибоко розпушувати чизелями-культиваторами або плоскорізальними агрегатами для надання оптимальних параметрів щільності в межах 1,1–1,3 г/см³.

Передпосівну культивацію і посів сої та кукурудзи розпочинають, коли грунт прогріє­ться до 10–12ºС на глибині загортання насіння, відповідно, 4–5 см та 5–6 см. Запізнення із проведенням передпосівної культивації за відсутності опадів затримує сівбу сої і тим самим знижує її урожайність. Надмірно глибокий обробіток ґрунту навесні, особливо в степовій зоні, збільшує шпаруватість, що посилює його висушування, особливо за жаркої вітряної погоди. Тому глибина передпосівної культивації в усіх випадках повинна відповідати глибині посіву на 4–5 см. У зв’язку з тим, що соя виносить сім’ядолі на поверхню ґрунту, вона досить чутлива до глибини загортання насіння, тому на важких за механічним складом, запливаючих ґрунтах із достатнім зволоженням глибину посіву можна зменшувати до 3–4 см, а за умови недостатнього зволоження, навпаки, збільшувати до 5–6 см. Для передпосівного обробітку найбільш досконалими є культиватори зі стрільчастими лапами на S-подібних пружинних стояках (наприклад КБМ-10,8ПС, КБМ-9,6ПС-4Д, КБМ-14,4ПС-Д тощо).

dobriva 5Посів культур пізнього строку сівби (рис, баштанні) розпочинають, коли температура ґрунту на глибині загортання насіння прогрівається до + 12–14 °C. Перед посівом пізніх ярих культур насіння слід обробляти комплексними мікродобривами (Агромаг, Квантум, Реаком, Оракул тощо) чи стимуляторами росту (Вимпел, Вимпел-К).

Висівання пізніх ярих культур бажано суміщати із внесенням мінеральних добрив. Зокрема, для припосівного удобрення доцільніше використовувати повні або парні складні мінеральні добрива (N15P15K15, нітроамофоска — N16P16K16, нітрофоска — N13P13K13, амофос — N12P50, амофосфат — N16P20 тощо).

Припосівний локальний спосіб внесення мінеральних добрив є найбільш економічно вигідним і екологічно безпечним. Оптимальна глибина внесення добрив для зернових культур суцільної сівби становить 5–12 см, а для просапних — 12–20 см. Локальне внесення мінеральних добрив здійснюється за допомогою стерньових сівалок прямої сівби, зернотукових сівалок, культиваторів-рослинопідживлювачів, а також відповідних ґрунтообробних агрегатів. Такий спосіб внесення забезпечує безпосередній контакт кореневої системи польових культур із внесеними елементами живлення, що є однією із причин високої його ефективності.

Що стосується передпосівного внесення гербіцидів, то строки застосування їх залежать від: властивостей того чи іншого препарату; біологічних особливостей культури і бур’янів; вибірковості; спектра дії тощо.

Так, зокрема, осіннє (завчасне) внесення гербіцидів проводиться у системі основного обробітку ґрунту на зяб із метою знищення багаторічних кореневищних і коренепаросткових бур’янів (пирій повзучий, осот рожевий, берізка польова тощо) із використанням здебільшого гліфосатів.

Допосівне застосування гербіцидів ґрунтової дії виконує­ться під час передпосівної культивації дисковою чи зубовою боронами або культиватором у вологий шар ґрунту з метою знищення однорічних бур’янів у фазі проростків. При цьому важливо відразу провести механічне загортання у ґрунт внесеного препарату з метою запобігання його втрат внаслідок вивітрювання в атмосферу. Це особливо стосується летких препаратів. Порушення у технології передпосівного внесення препаратів призводить до непродуктивних їх втрат, зменшення ефективності, забруднення навколишнього середовища тощо. Використання гербіцидів до посіву дозволяє досить успішно боротися із бур’янами, часто навіть без використання дорогих страхових гербіцидів селективної дії.

Таким чином, передпосівний обробіток ґрунту під пізні культури повинен бути перш за все своєчасним і зорієнтованим на збереження ґрунтової вологи, запобігати ерозійним процесам та виконуватись безпосередньо перед самим посівом польових культур.

 

Олександр ЦИЛЮРИК, доктор с.-г. наук, професор
кафедри загального землеробства та ґрунтознавства
Дніпровського державного аграрно-економічного університету

1

 18 липня 2019
Публічну дискусію “Ринок землі в Україні: хто має отримати право купувати землю, та якими мають бути обмеження по концентрації земель?” провела нещодавно в Києві Громадська коаліція за скасування земельного мораторію, яка об’єднує в своїх лавах понад 50 організацій.
Публічну дискусію “Ринок землі в Україні: хто має отримати право купувати землю, та якими мають бути обмеження по концентрації земель?” провела нещодавно в Києві Громадська коаліція за скасування земельного мораторію, яка об’єднує в своїх лавах понад 50 організацій.
18 липня 2019
 18 липня 2019
За результатами останніх досліджень данських вчених, свині можуть заразитися вірусом африканської чуми свиней (АЧС), поїдаючи заражених мух.
За результатами останніх досліджень данських вчених, свині можуть заразитися вірусом африканської чуми свиней (АЧС), поїдаючи заражених мух.
18 липня 2019
 18 липня 2019
Станом на 1 липня поточного року поголів'я великої рогатої худоби в Україні, за даними Державної служби статистики, становило 3,7 млн голів, що на 4,1% менше, ніж на аналогічну дату минулого року.
Станом на 1 липня поточного року поголів'я великої рогатої худоби в Україні, за даними Державної служби статистики, становило 3,7 млн голів, що на 4,1% менше, ніж на аналогічну дату минулого року.
18 липня 2019
 18 липня 2019
«Укрзалізниця», будуючи власний напрямок бізнесу, допоможе розвитку малих і середніх фермерських господарств, тим самим сприятиме збільшенню валютної виручки для підприємства та держави.
«Укрзалізниця», будуючи власний напрямок бізнесу, допоможе розвитку малих і середніх фермерських господарств, тим самим сприятиме збільшенню валютної виручки для підприємства та держави.
18 липня 2019
 18 липня 2019
Минилуго тижня, під час зустрічі у Сумах із керівником апарату облдержадміністрації Дмитром Живицьким, італійські інвестори заявили про свій намір збудувати на Сумщині завод на якому із готових комплектуючих деталей збиратиметься сільгосптехніка.
Минилуго тижня, під час зустрічі у Сумах із керівником апарату облдержадміністрації Дмитром Живицьким, італійські інвестори заявили про свій намір збудувати на Сумщині завод на якому із готових комплектуючих деталей збиратиметься сільгосптехніка.
18 липня 2019
 18 липня 2019
Українські вчені працюють над селекцією нових безнасінних сортів винограду. Офіційну реєстрацію в Україні мають лише два безнасінні сорти винограду — Кишмиш таїровський та Мєчта.
Українські вчені працюють над селекцією нових безнасінних сортів винограду. Офіційну реєстрацію в Україні мають лише два безнасінні сорти винограду — Кишмиш таїровський та Мєчта.
18 липня 2019

Please publish modules in offcanvas position.