Мікро- і макродобрива для озимини

Мікро- і макродобрива для озимини

/ Агрономія Сьогодні / Четвер, 28 лютого 2019 14:55

Мікродобрива на посівах сільськогосподарських культур вносять під час їхньої вегетації: від початку росту рослин і до завершення збору врожаю.

Крім мікроелементів, для підживлення посівів сільгоспкультур передусім використовуються добрива з макроелементами. Це основні елементи живлення рослин — азот, фосфор, калій. Вони сприяють підвищенню зимо- і стресостійкості рослин в осінній період. «Якщо говорити про підвищену зимостійкість сільгоспкультур, то спочатку йдеться про фосфор і калій, — наголошує завідувач відділу агрохімії Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН», кандидат сільськогосподарських наук Станіслав Дегодюк. — Чому саме калій? Тому що він регулює процеси трансформації та дихання. Крім того, цей елемент підтримує тургор у рослині, покращує можливість транспорту цукрів і накопичення вуглеводів. Коли вноситься калій восени, покращується коренева система рослин, їхній стан і зимостійкість. Макроелементи вносяться як позакореневе підживлення — хелатні форми, які містять калій».

 

Детальніше про добрива

Основа внесення мінеральних добрив — це калійні: калій — магній, калій хлористий. Варто зазначити, що хлор є токсичним для рослин, і тому калій хлористий потрібно вносити лише восени. За зимовий період відбуваються наступні процеси: хлор промивається, а калій залишається і використовується рослинами. Це перше на чому акцентував увагу аграріїв науковець.

dobrivaКрім того, варто обов’язково уважно придивлятися до різних препаратів, які представлені на українському ринку, адже від якісних добрив залежить майбутня урожайність. Зараз на ринку представлено дуже багато різних препаратів. Пан Станіслав розповідає: «Я хотів би зупинитися на деяких із них, які, дійсно, покращують розвиток рослин та їх зимостійкість, і забезпечують виживання рослин під час зимівлі. Це всім відомі гумати калію, завдяки яким зміцнює­ться імунітет рослин, їх стійкість до негативних факторів природнього походження. Відбувається активізація синтезу білка, вуглеводів, вітамінів. Сьогодні ринок пропонує фермерам великий спектр гумату калію. Може бути торф, леонардит, сапропель. Я працював з усіма гуматами природнього походження і можу сказати, що вони за несприятливих погодних умов мають такі властивості, що суттєво підвищують стійкість рослин. Адже, по-перше, відбувається покращення поживного режиму грунту за рахунок підживлення гуматами і в результаті підвищується урожайність зерна. За нашими підрахунками, залежно від погодних умов, ми отримували від 10–15 до 20% підвищення врожаю».

Цинк і бор — важливі елементи живлення рослин, адже теж поліпшують їх стан під час зимівлі, наголошує Станіслав Дегодюк. «Якщо у вас є озимі, можете внести антистресанти, гумати, кріопротектори. Але можете, разом із тим, у бакових сумішах вносити монохелатні форми цинку і бору, які підвищують холодостійкість рослин через активацію ферментів, сприяють накопиченню вуглеводів та синтезу фенольних сполук, які беруть участь у стійкості рослин до механічних навантажень, викликаних утворенням позаклітинного льоду. Стимулює синтез ауксину та росту кореневої системи. Бо якщо сильна коренева система, то й сильна рослина. Цинком і бором посіви підживлюють позакоренево».

Наразі на ринок України вийшли препарати, так звані антистресанти та аміакати. Вони покращують стан розвитку рослин восени і на початку весни та є комплексними добривами, що містять амінокислоти рослинного походження. Залежно від препарату, до його складу може входити від 30 до 40 амінокислот. Вони покращують стресостійкість посівів до перезволоження та посухи, а також під час заморозків тощо.

ozimi 2Варто сказати і про препарати нового покоління — кріопротектори. Наприклад, адаптоген, який вноситься восени для покращення зимівлі рослин. «Ці препарати розраховані на покращення перезимівлі і навіть таких ситуацій, коли восени з’явились сходи й одразу починаються заморозки. За таких умов аграріям потрібно вносити препарат за день-два або за 24 години до морозів. Без такого захисту врожай може бути знищено на 100%, а застосувавши кріопротектор, аграрії зможуть зберегти до 70% посівів», — свідчить Станіслав Дегодюк. На озимих культурах він захищає сходи зернових і ріпаку під час ранньоосінніх заморозків, допомагає подолати наслідки холодного стресу після відновлення осінньої вегетації. За рахунок чого це відбувається? Передусім це поверхнево-активні речовини. Завдяки вмісту розчинних речовин ПАРи перешкоджають утворенню льоду в клітинах і міжклітинних просторах, тобто вони заповнюють їх і не дають можливості нашкодити рослині. Що стосується кріопротекторів — то у цих препаратах є амінокислоти, котрі активують біохімічні механізми адаптації рослин, підвищують активність фітогормонів та антиоксидантних ферментів, стимулюють синтез білків тощо»

«В Інституті землеробства працюємо з різними виробниками та їхньою продукцією, займаємося біологічною реєстрацією у Міністерстві екології і природних ресурсів України, проводимо дослідження багатьох препаратів: це антистресанти, хелатні форми макро- та мікроелементів, як комплексні, так і монопрепарати», — розповідає Станіслав Дегодюк.

 

Як обрати якісне?

Рекомендації щодо підбору якісних препаратів наступні:

 

  • Продукція має бути обов’язково сертифікована.
  • Важливо, щоб ці добрива не давали осаду. Якщо купуєте препарат, і це підробка, то після розведення робочого розчину з’являється осад. Потім в обприскувачі забиваються форсунки, а це великі витрати для господарств.
  • Добрива повинні пройти реєстрацію в Україні. Є перелік дозволених агрохімікатів, він щороку оновлюється.

 

На ринку багато контрафактів, підробок. Час від часу для вирішення проблеми залучаємо до участі виробників, які демонструють справжній продукт і його можливу підробку.

 

Не купити підробку

Для цього скористайтеся наступними порадами:

 

  • Зверніть увагу на того, хто продає препарат. Компанія-дилер, що працює на ринку 15–20 років, не піде на махінації із продажу підробки. А є фірми, створені лише 2–3 місяці тому, і, як правило, вони пропонують занижені ціни. Такого достатньо, щоб насторожити покупця.
  • Також якщо для продажу препарату пропонується сертифікат невідомого походження або його взагалі немає.
  • Багато підробок стосується хелатних форм мікроелементів, карбонатно-аміачної селітри (розчин), рідкого аміаку, аміачної води, а також складних сумішей.

 

До нашого наукового закладу аграрії часто звертаються за допомогою, і ми робимо аналіз, виявляємо ефективність або неефективність препаратів, встановлюємо відповідність сертифікату.

 

Важкі метали у рослині — чи все так страшно?

Вчений стверджує: «Неодноразово проводили дослідження у господарствах, ніде не має перевищення гранично допустимої концентрації свинцю, цезію, стронцію, ртуті. Робили такий науковий експеримент: вносили фосфору і калію у надлишку, тобто разово близько 2,5 т/га мінеральних добрив — калійних і фосфорних. Підкреслюю, це вносилось одноразово, такий процес називається «макродобрива в запас», тобто один раз вносять на 10, 20 або навіть 30 років і, таким чином, отримуємо певний рівень поживних речовин. А потім добавляємо тільки азот, тобто регулюємо азотом. Це дуже невигідно аграріям, особливо зараз, коли дуже дорогі добрива, і ніхто на це не зважиться. А от з наукової точки зору спостерігали, як іде міграція фосфору, калію, наскільки збільшилась концентрація важких металів, мікро­елементів.

Дослідження показали: навіть за такої шаленої кількості добрив у рослині накопичення важких металів не знайдено. Щодо небезпечних радіоактивних речовин, то цезій накопичується, так, але рослина, щоб вижити, пристосовується до середовища, відбувається фільтрація. Найбільше забруднення може бути в кореневій системі, а вже в кінцевій продукції — зерні — залишається лише 2–3%. У нас, дійсно, є забруднені грунти біля металургійних заводів, ТЕЦ. Різні Інститути проводили дослідження, і науковці дійшли висновку, що надмірною кількістю внесених мікродобрив дуже важко забруднити продукцію на важкі метали.

 

Про виснаження ґрунтів

Наскільки виснажуються грунти в Україні? Чи потрібно постійно підживлювати рослину, аби отримати гарний урожай? «Грунти дуже виснажую­ться у зв’язку з тим, що зараз вноситься 30–40% від потреби в добривах. Аміачна селітра або амофос, калій хлористий, калій, магній — комплексні добрива дорогі, тому їх вносять лише на 30% від потреби. Великі холдинги передусім дивляться на прибутки, а не на покращення поживного режиму грунту. Але є й гарні новини — нещодавно робили обстеження господарств і виявили, що один із холдингів, який 6 років тому орендував грунти, підвищував поживний режим їх, скориставшись нашими практичними рекомендаціями.

gruntЗазначу, що наш Інститут розробив систему відновлювального землеробства — систему удобрення, яка максимально залучає місцеві ресурси за мінімально оптимального внесення мінерального добрива. Гумус залишався таким же, навіть підвищився вміст калію, адже дуже багато його потрапляє разом із кукурудзяною соломою, гичкою буряків, воно все залишається, перегниває і, крім того, дають азот. Екстракт останнього, який знаходиться у грунті, використовується мікроорганізмами. Тобто ті мають поживу, вони починають максимально розвиватися і забирають вільний азот, який знаходиться у грунті. А те, що ми даємо понад норму, вони не використовують. Рослини забирають мінеральний азот, який вносимо підживленням, при цьому йде активний мікробіологічний процес, утворюється молодий гумус, що є позитивним. А негатив у тому, що йде шалене підкислення грунтів, зі слабокислих вони переходять у середньо-, а ті, своєю чергою, — у сильнокислі. І ніхто на це не звертає уваги, я вам скажу чому.

Головне — грунти в оренді. А вапнування потрібно виконувати раз на 7 років. Це дуже великі витрати: від тисячі гривень на 1 тонну. Відтак, 4–5 тис. грн потрібно на внесення. І це лише вапнування. А мікробіологічний стан грунтів також з кожним разом погіршується. Про це потрібно вже кричати, аби почули і змінили своє ставлення до землі. Закислення грунтів — це дуже погано.

 

Рекомендації для дій

Аграріям важливо зробити паспорт поля і власних сівозмін. Наразі орендарі грунтів не дотримуються правил сівозміни і працюють за схемою «соняшник по соняшнику», «ріпак по ріпаку», що надзвичайно виснажує землю. Я б радив сільгоспвиробникам для якісного ведення робіт спочатку зробити агрохімічний аналіз ґрунту: на біологічну активність, токсикологію, вміст азоту, фосфору, калію, магнію, сірки. До кожної агрокліматичної зони України потрібно мати індивідуальні дослідження, тільки тоді буде ефект у вигляді прибутку та збереженої родючості наших грунтів.

 

Неля ГРАБОВСЬКА,  спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

1

 15 жовтня 2019
За дев’ять місяців поточного року Україна експортувала 22,6 млн тонн кукурудзи на загальну суму $ 3,7 мрд.
За дев’ять місяців поточного року Україна експортувала 22,6 млн тонн кукурудзи на загальну суму $ 3,7 мрд.
15 жовтня 2019
 15 жовтня 2019
У морському порту Херсон сукупний вантажообіг у січні-вересні 2019 року склав понад 2 млн 615 тис. тонн, що на півмільйона тонн (на 507 тис. тонн) або на 24% більше ніж за аналогічний період минулого року.
У морському порту Херсон сукупний вантажообіг у січні-вересні 2019 року склав понад 2 млн 615 тис. тонн, що на півмільйона тонн (на 507 тис. тонн) або на 24% більше ніж за аналогічний період минулого року.
15 жовтня 2019
 15 жовтня 2019
Україна, станом на 9 жовтня поточного року, повністю використала квоти на безмитний експорт агропродукції до Євросоюзу по 10 групам товарів: мед, цукор, крупи і борошно, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний сік, пшениця, кукурудза, м’ясо птиці і вершкове масло.
Україна, станом на 9 жовтня поточного року, повністю використала квоти на безмитний експорт агропродукції до Євросоюзу по 10 групам товарів: мед, цукор, крупи і борошно, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний сік, пшениця, кукурудза, м’ясо птиці і вершкове масло.
15 жовтня 2019
 15 жовтня 2019
У Верховній Раді зареєстровано альтернативний законопроект, який забороняє іноземним громадянам і компаніям купувати землі сільськогосподарського призначення на першому етапі запровадження в Україні ринку землі.
У Верховній Раді зареєстровано альтернативний законопроект, який забороняє іноземним громадянам і компаніям купувати землі сільськогосподарського призначення на першому етапі запровадження в Україні ринку землі.
15 жовтня 2019
 15 жовтня 2019
Обсяг експорту українських заморожених ягід і фруктів з початку нового сезону знизився на 14,2%.
Обсяг експорту українських заморожених ягід і фруктів з початку нового сезону знизився на 14,2%.
15 жовтня 2019
 15 жовтня 2019
Відсутність дружніх сходів, пониження та коливання температури повітря, подекуди опади різної інтенсивності, дещо стримують розвиток шкідників у посівах озимих зернових та ріпаку.
Відсутність дружніх сходів, пониження та коливання температури повітря, подекуди опади різної інтенсивності, дещо стримують розвиток шкідників у посівах озимих зернових та ріпаку.
15 жовтня 2019

Please publish modules in offcanvas position.