Підбір гібрида - складова успіху

/ Агрономія Сьогодні / П'ятниця, 13 травня 2011 07:52

Андрій АНДРІЄНКО, канд. с.-г. наук,

Ігор СЕМЕНЯКА, канд. с.-г. наук, Кіровоградський інститут АПВ НААН України
Застосування інновацій є одним із пріоритетних напрямів розвитку галузі рослинництва в сучасних умовах господарювання, який забезпечує стабільне нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції.
Кукурудза -- одна з найбільш цінних сільськогосподарських культур, яка має не лише важливі кормові властивості, але є ще й цінним продуктом харчування. Практично всі частини рослини (стебла, листки, стержні) використовуються у різноманітних галузях переробної промисловості. В останній час кукурудза стає однією з основних культур для переробки на етанол, який використовується як паливо і, на відміну від нафти, є відновлювальним джерелом.
У світовому землеробстві за посівними площами та валовим збором зерна кукурудза посідає третє місце після пшениці та рису. За врожайністю зерна вона перевищує майже всі кормові культури. Протягом останніх років урожайність зернової кукурудзи в Україні хоч і зростала з 3,74 т/га до 5,02 т/га, проте продовжує залишатися нижчою, ніж середньосвітова -- 4,99-5,18 т/га та значно нижчою порівняно з передовими виробниками світу.
Так, в останні роки урожайність зернової кукурудзи в США коливається у межах 9,59-10,34 т/га, Франції -- 8,81-9,44 т/га, Китаї -- 5,06-5,48 т/га. Суттєве підвищення урожайності кукурудзи в Україні відбулося після 2005 року, коли агроформування почали впроваджувати більш високопродуктивні сорти і гібриди та ретельніше дотримуватися технології їх вирощування (табл. 1).
 
Таблиця 1. Урожайність зернової кукурудзи в Україні та світі, т/га
Країни
1990 рік
1995 рік
2005 рік
2006 рік
2007 рік
2008 рік
2009 рік
2010 рік
Світ
3,72
3,84
4,74
4,75
4,93
4,99
5,18
5,08
Україна
3,83
2,92
4,31
3,76
3,89
4,55
5,02
4,50
США
7,44
7,12
9,29
9,36
9,48
9,65
10,34
9,59
Франція
5,95
8,00
8,06
8,70
9,68
9,44
9,11
8,81
Китай
4,52
4,92
5,11
5,33
5,17
5,48
5,06
5,33
 
Стабілізація ринку зерна та підвищений попит на кукурудзу як в Україні, так і за її межами призвели до зростання та стабілізації вартості зерна цієї культури, що забезпечило рентабельне виробництво кукурудзи в країні. Тому вітчизняні товаровиробники миттєво відреагували збільшенням площ посіву цієї культури. Активний розвиток комбікормової та крохмало-паточної галузей також вимагає відповідного рівня забезпеченості зерном кукурудзи. Так, у 2006 році посівні площі цієї культури в Україні становили близько 1,72 млн га, а в торік зросли до 2,65 млн га (табл. 2).
Тривалий час відсутність високопродуктивних ранньостиглих гібридів стримувало розповсюдження кукурудзи в північно-західні регіони України. Нині селекційними центрами створено нові ранньостиглі та середньоранні гібриди кукурудзи, які відрізняються стійкою та високою продуктивністю, а їх зерно може швидко віддавати вологу при дозріванні. Наприклад, у 2006 році у Чернігівській області було посіяно 102,5 тис. га кукурудзи, а вже минуло року -- 204,0 тис. га, у Київській також площі під кукурудзою збільшилися протягом зазначених років з 78,8 тис. га до 183,6 тис. га, у Сумській -- з 32,9 до 136,4 тис. га, Хмельницькій -- із 33,6 до 111,0 тис. га. Отже, кукурудза швидко розповсюджується у північні та західні регіони України, де раніше її вирощування стримувалося кліматичними умовами, відсутністю скоростиглих форм. Значно зросли площі вирощування культури у Полтавській, Черкаській, Вінницькій, Харківській, Кіровоградській областях.
 
 
Таблиця 2. Зібрана площа кукурудзи на зерно в розрізі регіонів, тис. га
Рейтингове місце за площею
Область
2006 рік
2007 рік
2008 рік
2009 рік
2010 рік
Середнє за 2006-2010 роки
 
Україна
1720,3
1902,4
2423,7
2089,1
2647,9
2156,7
1
Полтавська
204,7
269,3
330,2
298,0
377,7
296,0
2
Дніпропетровська
205,6
172,4
204,9
183,9
219,2
197,2
3
Черкаська
130,0
167,5
186,5
185,8
216,0
177,2
4
Чернігівська
102,5
146,4
163
163,1
204,0
155,8
5
Вінницька
107,1
114,2
165,9
140,6
189,3
143,4
6
Кіровоградська
113,1
122,0
131,5
131,7
181,7
136,0
7
Київська
78,8
117,3
150,5
133,7
183,6
132,8
8
Харківська
74,6
130,1
150,1
104,5
156,2
123,1
9
Сумська
32,9
87,9
142,5
107,6
136,4
101,5
10
Одеська
149,5
46,3
110,7
86,0
100,0
98,5
11
Донецька
92,8
82,8
89,2
69,7
76,3
82,2
12
Хмельницька
33,6
62,2
88,2
63,1
111,0
71,6
13
Чернівецька
49,7
54,9
61,2
58,6
62,9
57,5
14
Тернопільська
33,2
48,1
62,3
56,8
74,5
55,0
15
Луганська
49,0
59,5
66,4
40,4
42,2
51,5
16
Житомирська
21,6
34,0
66,3
54,7
80,2
51,4
17
Запорізька
61,5
41,3
44,2
34,9
36,1
43,6
18
Миколаївська
58,7
24,9
40,6
39,9
52,5
43,3
19
Закарпатська
35,1
36,6
37,8
37,9
38,6
37,2
20
Івано-Франківська
23,6
24,2
33
27,3
30,1
27,6
21
Херсонська
30,4
21,3
31,6
21,6
21,8
25,3
22
Львівська
15,6
18,2
31,2
24,8
26,7
23,3
23
Рівненська
8,3
11,8
22,4
13,4
15,7
14,3
24
Волинська
3,4
5,8
8,6
7,0
10,2
7,0
25
АР Крим
5,1
3,4
4,9
4,1
5,0
4,5
 
Для нормального росту і розвитку кукурудза на зерно потребує відповідного температурного режиму і вологозабезпеченості. Температурні умови в зоні Лісостепу і Степу України є сприятливими для вирощування кукурудзи усіх груп стиглості, дещо ризикованими для пізньостиглих форм є північні лісостепові райони. Несприятливою для вирощування середньостиглих та середньопізніх гібридів є зона Полісся. Кукурудза, завдяки добре розвинутій кореневій системі і підвищеній стійкості до ґрунтової та повітряної посухи, вважається посухостійкою культурою. Тому зони Лісостепу і Степу України відповідають її біологічним потребам. Виключенням є посушливі райони південного Степу, які вважаються менш задовільними для вирощування цієї культури, а урожайність взагалі знаходиться на межі збитковості.
Значна частина посівів кукурудзи в нашій країні розташована в районах із недостатнім та нестійким зволоженням, де обмежена кількість опадів і високі температури повітря під час вегетації рослин часто призводять до помітного зниження урожаю зерна (табл. 3).
Важливим резервом підвищення продуктивності кукурудзи і збільшення валових зборів зерна є широке впровадження у виробництво нових гібридів різних груп стиглості, які відзначаються високим ефектом гетерозису та потенціалом урожайності. Серед новостворених біотипів кукурудзи існують форми інтенсивного типу, які вимогливі до умов зовнішнього середовища і рівня агротехніки, а також гібриди, які мають понижену реакцію на зміну прийомів вирощування, що обумовлює помітну економію енергоресурсів і матеріальних витрат.
 
 
Таблиця 3. Урожайність зерна кукурудзи в розрізі регіонів України, т/га
Рейтингове місце за урожайністю
Область
2006 рік
2007 рік
2008 рік
2009 рік
2010 рік
Середнє за 2006-2010 роки
1
Житомирська
6,72
6,64
5,07
6,92
6,23
6,32
2
Волинська
5,22
6,11
6,01
6,19
6,08
5,92
3
Київська
5,66
5,69
5,29
6,35
5,43
5,68
4
Черкаська
5,33
4,94
5,33
6,94
5,71
5,65
5
Хмельницька
4,22
5,15
5,18
5,95
5,95
5,29
6
Львівська
4,50
5,08
6,18
5,38
5,22
5,27
7
Вінницька
4,60
3,56
5,43
5,81
6,39
5,16
8
Рівненська
4,08
5,46
5,91
4,79
4,88
5,02
9
Полтавська
4,08
4,72
5,68
5,90
4,38
4,95
10
Чернівецька
4,62
4,77
5,09
4,75
5,23
4,89
11
Тернопільська
3,80
4,68
5,28
5,38
5,26
4,88
12
Чернігівська
4,67
5,12
4,93
5,16
3,88
4,75
13
Закарпатська
4,49
4,57
4,65
4,67
4,53
4,58
14
Івано-Франківська
3,89
4,14
4,54
5,00
4,77
4,47
15
Кіровоградська
3,98
2,52
5,30
4,70
4,75
4,25
16
Сумська
3,57
3,80
4,93
5,25
3,49
4,21
17
Харківська
2,78
3,66
3,79
3,55
2,60
3,28
18
Миколаївська
2,81
1,53
2,83
3,92
4,32
3,08
19
Дніпропетровська
2,64
2,20
3,49
3,11
3,04
2,90
20
Одеська
2,27
1,10
3,21
2,73
4,10
2,68
21
Запорізька
2,13
1,31
2,80
2,61
3,11
2,39
22
Донецька
2,62
1,38
2,82
2,83
2,14
2,36
23
Луганська
2,51
2,42
2,43
1,93
1,74
2,21
24
АР Крим (зрош.)
5,92
6,19
7,69
8,81
8,04
7,33
25
Херсонська (зрош.)
3,87
4,13
5,99
5,46
5,29
4,95
 
Сучасний асортимент гібридів кукурудзи відзначається різною тривалістю вегетаційного періоду, габітусом рослин, стійкістю їх до затінення, загущення, хвороб, посухи, реакцією на попередники тощо і поряд із відмінностями біологічних властивостей відзначається різною реакцією на застосування агротехнічних заходів.
В умовах загострення конкуренції на світовому ринку сільськогосподарської продукції та товарів для агропромислового виробництва, постійне масштабне застосування інноваційних досягнень є вирішальним чинником забезпечення конкурентоспроможності як окремих підприємств, так і України в цілому. Впровадження інновацій забезпечує стійке економічне зростання, підвищує виробничий та соціальний розвиток суспільства, гарантує економічну безпеку та стабільність. Отже, без інновацій -- новітніх гібридів кукурудзи, неможлива інтенсифікація використання орної землі. Насінництво гібридів кукурудзи ведеться за складною, багатоступінчастою схемою і потребує надзвичайно високої кваліфікації спеціально підготовлених фахівців. Попри це воно з великою перевагою окуповується проявом гетерозису при сівбі у виробництві високоякісним гібридним насінням.
Основними селекційно-насінницькими центрами по кукурудзі є такі відомі установи Національної академії аграрних наук України у галузі гетерозисної селекції як Інститут зернового господарства (колишній Інститут кукурудзи), Селекційно-генетичний інститут, Інститут рослинництва ім. В.Я Юр’єва. Кращі гібриди вітчизняної селекції за своїми врожайними якостями не поступаються зарубіжним, а за своєю екологічною пристосованістю -- до посушливих грунтово-кліматичних умов України, навіть мають деякі переваги, які можуть проявитися лише за чіткого дотримання правил насінництва.
Сучасні гібриди за схемою схрещувань поділяються на такі:
  • прості мають високий рівень гетерозису та цілковиту вирівняність рослини за морфологічними ознаками, їх одержують внаслідок схрещування двох самозапильних ліній;
  • сестринські -- схрещування двох споріднених самозапильних ліній, мають відносно низький рівень гетерозису, а тому використовуються тільки як батьківські компоненти гібридів інших типів;
  • прості модифіковані -- схрещування сестринського гібрида зі самозапильною лінією або іншими сестринськими гібридами;
  • прості беккросні -- схрещування простого гібрида повторно з однією з його батьківських самозапильних ліній, можуть використовуватись тільки як батьківські форми гібридів інших типів;
  • трилінійні -- схрещування простого гібрида із самозапильною лінією;
  • трилінійні модифіковані -- схрещування простого гібрида із сестринським, простого беккросного гібрида з лінією або сестринським гібридом;
  • подвійні -- схрещування двох простих гібридів;
  • багатолінійні (складні) -- схрещування трилінійного гібрида з простим або трилінійним гібридом.
У сучасному виробництві в господарствах, які вирощують кукурудзу, часто виникає питання: яким гібридам, яким групам їх стиглості надати перевагу, адже склад гібридів занесених до Реєстру сортів рослини України постійно вдосконалюється, збагачуючись новими, більш урожайними з покращеними господарськими ознаками. Нові інтенсивні гібриди відрізняються не тільки морфологічним типом, а й скоростиглістю, продуктивністю, стійкістю до хвороб, виляганням, реакцією на агротехнічні прийоми, умови вологозабезпеченості.
У 80-ті роки ХХ ст. у посівах кукурудзи степової зони перевага надавалася середньопізнім гібридам -- до 60%, а частка середньостиглих становила 40%. У 90-х роках селекційні установи поповнили спектр груп стиглості гібридів кукурудзи. Ранньостиглим рекомендувалося відводити 10% посівів, середньораннім -- 20-25%, а середньостиглим і середньопізнім -- відповідно 50-55% і 15-20%. По мірі збагачення набору високопродуктивними ранньостиглими і середньоранніми гібридами їх частку тепер рекомендовано збільшити, за даними Інституту зернового господарства НААН, до 15-20% і 30-35% відповідно, а середньостиглими треба засівати 40%, середньопізніми -- 10%. Нині до державного Реєстру сортів рослин України занесено більш ніж 450 сортів та гібридів, які різняться за своїми морфобіологічними особливостями. На жаль, впровадження науково-обґрунтованого співвідношення гібридів кукурудзи за групами стиглості в плані економного витрачання енергоресурсів при вирощуванні кукурудзи поки що залишається поза увагою ряду товаровиробників.
Основним етапом у вирощуванні кукурудзи на зерно має бути правильне визначення гібриду, який найкраще відповідає наявним грунтово-кліматичним, агротехнічним умовам та технічному забезпеченню конкретного господарства. Підвищення рівня виробництва продукції, зниження витрат на післязбиральну доробку вологого зерна забезпечують строки сівби та добір гібридів кукурудзи різних груп стиглості, частка яких у структурі посівних площ на зерно повинна бути диференційована і змінюватися залежно від спеціалізації господарства та його маркетингової спрямованості. В умовах інтенсифікації виробництва гібриди кукурудзи є самостійним фактором збільшення урожаю, проте розкрити свої потенційні можливості вони можуть лише при застосуванні належного рівня агротехніки з урахуванням біологічних особливостей росту і розвитку рослин.
Продуктивність гібридів різних груп стиглості неоднакова. Вищою потенційною продуктивністю відзначаються ті, які мають більш потужну кореневу систему (рис. 1) та розвинену листкову поверхню. Але урожайність визначається кількістю рослин на одиниці площі та їх індивідуальною продуктивністю.
 
 
Рис. 1 Коренева система гібридів кукурудзи різних груп стиглості за глибокого основного обробітку ґрунту, де 1 - ранньостиглий; 2 - середньоранній; 3 - середньостиглий; 4 - середньопізній.
 
Протягом 2005-2006 років на Ерастівській дослідній станції Інституту зернового господарства проводили порівняльну оцінку районованих та перспективних гібридів кукурудзи різних селекційних центрів України (табл. 4). У 2005 році кращими за врожайністю виявилися гібриди селекції Інституту зернового господарства та компанії «Маїс» порівняно до гібридів Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва та Селекційно-генетичного інституту. Серед ранньостиглої групи вищої урожайності досягли Дніпровський 181 СВ -- 8,74 т/га та Руно 198 СВ -- 9,09 т/га. У групі середньоранніх гібридів кращу продуктивність показали Подільський 274 СВ, Хмельницький СВ, Кремінь 200 СВ, Модем МС 280 -- 8,98-9,34 т/га, гібриди Кадр 267, Євро МС 301, Маїс МС 226 забезпечували продуктивність на рівні 8,21-8,78 т/га.
Серед групи середньостиглих гібридів більшою урожайністю відзначилися Моніка 350 МВ -- 10,20 т/га та Круг МС 340, Світ МС 400, Юніон, Галера МВ, Євро МС 401, Солонянський 298 СВ -- 9,01-9,34 т/га. Дещо нижча продуктивність була у гібридів Харківський 323 МВ, Одеський 385, Ранг МС 310, Дар 347 МВ, Корона МС 350 -- 8,37-8,91 т/га. Середньопізні гібриди Фонд МС 404, Соколов 407, Кадр 443 та Дніпровський 473 сформували продуктивність на рівні 7,97-8,47 т/га, а Ефект МС 405 -- 8,96 т/га.
2006 рік відзначався посушливими явищами протягом періоду вегетації гібридів кукурудзи, що призвело до суттєвих недоборів урожайності. За посушливих умов кращими за врожайністю також виявились гібриди селекції Інституту зернового господарства та компанії «Маїс». Серед ранньостиглої групи вищої урожайності досягли гібриди Ушицький 167 СВ, Дніпровський 181 СВ, Руно 198 СВ та Бліц 160 МВ -- 3,90-4,20 т/га. У групі середньоранніх гібридів кращу продуктивність показали Подільський 274 СВ -- 5,05 т/га, Кадр 267, Хмельницький СВ, П’ятихатський 270 СВ -- 4,50-4,58 т/га, гібриди Коло МС 280, Євро 301 МВ, Кремінь 200 СВ забезпечили продуктивність на рівні 3,81-4,29 т/га. З-поміж середньостиглих гібридів більшою урожайністю відзначилися Юніон МВ, Дар 347 МВ, Моніка -- 4,64-4,92 т/га. Дещо нижча продуктивність відмічена у гібридів Харківський 313 МВ, Гіфт 310 МВ, Тон МС 320, Галера МВ, Солонянський 298 СВ -- 3,83-4,31 т/га. Середньопізні гібриди Фонд 404 МВ, Ефект МС 405, Соколов 407 СВ та Кадр 443 СВ сформували продуктивність на рівні 3,96-4,52 т/га.
Поряд із високою урожайністю гібридів важливе значення має їх стійкість до шкідників та хвороб, посухостійкість, властивість зерна швидко втрачати вологу при дозріванні. На території України кукурудзу пошкоджують понад 190 видів комах, які у різні роки пошкоджують різні органи. До найбільш поширених та небезпечних належать 22 види. Переважна більшість шкідників -- це багатоїдні види, що є домінантними у різних зонах. Стебло та качани кукурудзи в північному Степу України найчастіше пошкоджують бавовникова совка та стебловий кукурудзяний метелик.
Таблиця 4. Урожайність гібридів кукурудзи різних груп стиглості залежно від умов зволоження
№ з/п
Гібрид
2005 рік -- достатнє зволоження
2006 рік --
посушливо
1
Ушицький 167 СВ
7,49
3,90
2
Дніпровський 181 СВ
8,74
4,20
3
Кадр 195 СВ
7,04
3,87
4
Руно 198 СВ
9,09
3,96
5
Кремінь 200 СВ
8,98
4,29
6
Дніпровський 223 СВ
7,71
4,04
7
Кадр 267 МВ
8,21
4,50
8
Хмельницький СВ
9,07
4,55
9
П’ятихатський 270 СВ
8,04
4,58
10
Подільський 274 СВ
9,34
5,05
11
Білозірський 295 СВ
8,32
3,95
12
Солонянський 298 СВ
9,01
4,31
13
Дар 347 МВ
8,69
4,84
14
Юніон
9,34
4,92
15
Моніка 350 МВ
10,20
4,64
16
Соколов 407 СВ
8,14
4,17
17
Кадр 443 СВ
8,47
4,52
18
Премія 190 МВ
7,56
3,27
19
Маїс МС 226
8,78
3,59
20
Модем МС 280
8,99
3,52
21
Коло МС 280
8,03
3,81
22
Жавір МС 290
7,79
3,69
23
Євро 301 МВ
8,52
3,86
24
Ранг МС 310
8,37
3,66
25
Тон МС 320
8,20
4,03
26
Круг МС 340
9,33
3,93
27
Корона 350 МВ
8,91
3,61
28
Світ 400 МВ
9,26
3,92
29
Фонд 404 МВ
7,97
4,00
30
Ефект МС 405
8,96
3,96
31
Харківський 311 МВ
8,02
3,56
32
Харківський 313 МВ
7,72
3,83
33
Харківський 323 МВ
8,58
3,10
34
Харківський 340 МВ
7,64
3,46
35
Харківський 350 МВ
7,47
3,14
36
Лебідь МВ
7,30
3,37
37
Одеський 360 МВ
8,11
3,27
38
Одеський 385 МВ
8,84
3,42
39
Елегія МВ
7,08
3,11
40
Кобза МВ
7,63
3,57
41
Веселка МВ
7,68
3,64
42
Галера МВ
9,19
4,20
 
Основні шкідники качанів (гусениці стеблового метелика і бавовникової совки) вигризають зерно в качанах. Зазвичай пошкоджені ними зернини видаляють повністю або частково в процесі післязбиральної доробки зерна. На якість зерна більше, ніж шкідники, впливають хвороби. Шкідники можуть бути переносниками їхніх збудників, а осередки пошкоджень -- місцями інфекції. Пошкоджені качани в полі легко піддаються фузаріозному загниванню або пліснявінню. Збудники цих хвороб можуть призводити до зниження продовольчих, фуражних і технологічних якостей зерна. Уражене зерно втрачає товарний вигляд, може набувати токсичних властивостей, погано зберігається. Отже, захист посівів від шкідників і хвороб, вчасне збирання без перестоювання урожаю, попередження механічного травмування зерна, дбайлива післязбиральна його доробка суттєво зменшують розвиток патогенної мікрофлори і негативний її вплив на якість зерна та його товарний вигляд.
Пошкодження гібридів кукурудзи є біологічним показником, який характеризує кожен конкретний біотип на стійкість до ураження шкідниками та хворобами. Проведені спостереження у 2006 році (табл. 5) показали, що пошкодження рослин почалися ще з фази цвітіння та формування зерна і залежали від погодних умов року.
Таблиця 5. Пошкодженість гібридів кукурудзи різних груп стиглості, %, 2006 рік
Гібрид
Ураженість качана хворобами
Пошкодженість качана шкідниками
фузаріоз
бактеріоз
сіра гниль
кукурудзяний метелик
бавовникова совка
5.09
5.10
5.09
5.10
5.09
5.10
1
Ушицький 167 СВ
35
42
33
50
4
6
9
50
2
Дніпровський 181 СВ
56
67
50
75
22
30
23
45
3
Кадр 195 СВ
52
62
12
20
19
25
25
46
4
Руно 198 СВ
35
42
33
50
27
36
12
54
5
Кремінь 200 СВ
18
22
10
15
0
0
15
23
6
Дніпровський 223 СВ
63
76
12
18
36
48
8
58
7
Кадр 267 МВ
39
47
12
18
9
12
23
42
8
Хмельницький СВ
33
40
43
65
5
6
14
58
9
П’ятихатський 270 СВ
49
59
20
30
13
18
23
65
10
Подільський 274 СВ
48
58
24
36
6
8
5
46
11
Білозірський 295 СВ
62
74
45
72
27
36
23
65
12
Солонянський 298 СВ
49
59
30
48
9
12
27
50
13
Дар 347 МВ
49
59
3
5
4
5
15
50
14
Юніон МВ
46
55
0
0
4
5
23
50
15
Моніка 350 МВ
40
48
17
25
0
0
20
52
16
Соколов 407 СВ
55
66
0
0
36
48
32
58
17
Кадр 443 СВ
42
50
13
20
23
30
23
42
18
Премія 190 МВ
32
38
19
30
27
36
15
52
19
Маїс МС 226
18
22
23
35
0
0
19
46
20
Модем МС 280
38
46
9
15
4
5
20
40
21
Коло МС 280
30
36
10
15
12
16
21
42
22
Жавір МС 290
18
22
10
15
0
0
15
23
23
Євро 301 МВ
35
42
17
25
9
12
25
39
24
Ранг МС 310
38
46
12
18
9
12
20
42
25
Тон МС 320
42
50
10
15
19
25
17
39
26
Круг МС 340
35
42
0
0
14
18
15
38
27
Корона 350 МВ
30
36
10
16
6
8
9
42
28
Світ 400 МВ
35
42
8
12
21
28
5
35
29
Фонд 404 МВ
34
41
0
0
20
26
4
35
30
Ефект МС 405
18
22
4
6
19
25
8
33
31
Харківський 311 МВ
35
42
16
25
17
22
19
40
32
Харківський 313 МВ
36
43
12
18
25
38
20
37
33
Харківський 323 МВ
38
46
11
18
15
23
21
34
34
Харківський 340 МВ
38
46
16
25
19
25
15
31
35
Харківський 350 МВ
33
40
23
36
6
8
15
40
36
Лебідь МВ
39
47
31
48
9
12
20
32
37
Одеський 360 МВ
35
42
13
20
23
30
18
32
38
Одеський 385 МВ
29
35
15
25
15
25
17
39
39
Елегія МВ
40
48
20
30
20
25
14
31
40
Кобза МВ
36
43
3
5
13
17
15
39
41
Веселка МВ
32
38
7
10
15
22
13
42
42
Галера МВ
32
35
9
10
14
18
21
42
 
Основні шкідники качанів (гусениці стеблового метелика і бавовникової совки) вигризали зерна в качанах переважно на верхівках, і ступінь ушкодження був слабкий. У групі ранньостиглих найбільший відсоток пошкоджених качанів бавовниковою совкою помічений у гібридів Дніпровський 181 СВ та Кадр 195 СВ -- 45,0-46%; середньоранніх Кадр 217 МВ, Дніпровський 223 СВ, Хмельницький СВ, П’ятихатський 270 СВ, Білозірський 295 СВ -- 58,0-65%; у середньостиглих Дар 347 МВ та Юніон МВ -- 50%, Моніка 350 МВ -- 52%, а в групі середньопізніх найбільших ушкоджень зазнав гібрид Соколов 407 СВ -- 58%. Як правило, пошкоджені шкідниками зернини видаляються повністю або частково в процесі післязбиральної доробки зерна.
На якість зерна більш негативно, ніж шкідники, впливають хвороби. Шкідники можуть бути переносниками їх збудників, а осередки пошкоджень -- місцями інфекції. Пошкоджені качани в полі легко піддаються фузаріозному загниванню або пліснявінню. Збудники цих хвороб можуть призводити до зниження фуражних, продовольчих і технологічних якостей зерна. Уражене зерно втрачає товарний вигляд, може набувати токсичних властивостей, погано зберігається.
Ураження качанів фузаріозом простежувалося в усіх гібридів, а їх частка змінювалася від 18 до 62% на початку дозрівання та від 22 до 74% при збиранні. Бактеріозом пошкоджувалися не всі гібриди, а їх кількість становила від 3-5 до 45-72 шт. на 100 рослин залежно від дати спостереження. Зовсім не уражувалися Юніон МВ, Соколов 407 СВ, Круг МС 340, Фонд 404 МВ.
Пониклість качанів спостерігається під час дозрівання зерна та у разі пошкодження ніжки кукурудзяним метеликом. Цей показник має як позитивні, так і негативні властивості: позитив у тому, що волога під час опадів не потрапляє у качан і не збільшує вологості зерна, а стікає обгортками на землю; негатив -- якщо ніжка качана пошкоджена кукурудзяним метеликом, то під час дотику або від вітру качани можуть обпадати, що збільшує втрати під час збирання.
Від вдало визначеного строку збирання зерна кукурудзи залежать втрати зерна під час збирання урожаю, його травмованість та вологість, які впливають на технологічні витрати. Як свідчать наукові джерела, кукурудзу слід збирати в оптимально стислі строки, що дає змогу скоротити втрати зерна та зберегти високу якість продукції.
Перш за все варто відмітити, що у 2006 році вересень за кількістю опадів був «сухим». Протягом цього місяця вологість зерна гібридів кукурудзи усіх груп стиглості зменшувалася рівномірно, але ранньостиглі гібриди на його початок мали вологість зерна менш ніж 35%, а середньопізні досягли подібної величини тільки на початку другої половини місяця.
Темпи зменшення передзбиральної вологості зерна гібридів по групах стиглості були більш-менш рівномірні. У кожній групі виділялися гібриди з прискореною віддачею вологи зерном. Так, у групі ранньостиглих гібрид Ушицький 167 СВ мав на початок вересня найменшу вологість насіння, а гібриди Дніпровський 181 СВ та Руно 198 СВ відзначились інтенсивною її віддачею. У групі середньоранніх гібридів менша вологість спостерігалася у Кременя 200 СВ та Кадра 267 МВ, а найбільша -- у Подільського 274 СВ. Серед групи середньостиглих гібридів меншою вологістю та інтенсивною вологовіддачею відзначилися Солонянський 298 СВ, Моніка 350 МВ, Ранг МС 310 та Корона 350 МВ, а в групі середньопізніх -- Фонд 404 МВ.
 
 
Таблиця 6. Динаміка пониклості качанів гібридів різних груп стиглості, %
Гібрид
5 вересня
15 вересня
25 вересня
5 жовтня
1
Ушицький 167 СВ
30
39
84
95
2
Дніпровський 181 СВ
25
33
75
85
3
Кадр 195 СВ
26
34
71
80
4
Руно 198 СВ
25
33
75
85
5
Кремінь 200 СВ
30
40
68
75
6
Дніпровський 223 СВ
24
32
74
84
7
Кадр 267 МВ
25
33
70
80
8
Хмельницький СВ
30
39
70
80
9
Пятихатський 270 СВ
25
33
58
65
10
Подільський 274 СВ
30
40
70
80
11
Білозірський 295 СВ
22
30
62
70
12
Солонянський 298 СВ
25
33
77
87
13
Дар 347 МВ
30
30
70
80
14
Юніон МВ
23
31
84
95
15
Моніка 350 МВ
15
20
82
95
16
Соколов 407 СВ
15
20
83
95
17
Кадр 443 СВ
10
13
63
70
18
Премія 190 МВ
24
32
78
89
19
Маїс МС 226
24
32
80
90
20
Модем МС 280
23
31
75
85
21
Коло МС 280
20
26
84
95
22
Жавір МС 290
24
32
79
90
23
Євро 301 МВ
23
31
75
85
24
Ранг МС 310
15
20
81
93
25
Тон МС 320
18
24
83
94
26
Круг МС 340
17
22
74
84
27
Корона 350 МВ
13
17
75
85
28
Світ 400 МВ
10
13
66
75
29
Фонд 404 МВ
11
15
71
80
30
Ефект МС 405
15
19
70
80
31
Харківський 311 МВ
24
32
79
90
32
Харківський 313 МВ
23
30
75
85
33
Харківський 323 МВ
23
30
84
95
34
Харківський 340 МВ
24
32
79
90
35
Харківський 350 МВ
24
32
79
90
36
Лебідь МВ
24
30
79
90
37
Одеський 360 МВ
25
33
81
93
38
Одеський 385 МВ
22
29
74
84
39
Елегія МВ
24
32
79
89
40
Кобза МВ
22
29
74
84
41
Веселка МВ
21
28
70
79
42
Галера МВ
22
29
72
77
 
Отже, сучасні гібриди кукурудзи ранньостиглих та середньоранніх груп як за достатньо сприятливих, так і посушливих умов мало поступалися за врожайністю зерна більш пізньостиглим гібридам, або навіть їх перевищували. За передзбиральною вологістю вони переважали останніх на 15,9-3,5 абсолютних відсотка. В окремих групах можна виділити порівняно високоврожайні гібриди: у ранньостиглій -- Ушицький 167 СВ, Дніпровський 181 СВ та Руно 198 СВ; у середньоранній -- Хмельницький СВ, Кадр 267 МВ, П’ятихатський 270 СВ, Подільський 274 СВ; у середньостиглій -- Солонянський 298 СВ, Юніон МВ, Моніка 350 МВ, Галера МВ, Корона 350 МВ та середньопізній -- Фонд 404 МВ і Кадр 443 СВ.
У роки з несприятливими погодними умовами, особливо в критичні для кукурудзи періоди, середньопізні гібриди частково або повністю втрачали перевагу за врожайністю зерна над більш скоростиглими формами, поступаючись їм і за іншими господарськими ознаками.
 
Таблиця 7. Динаміка передзбиральної вологості зерна, %, 2006 рік
№ з/п
Гібрид
4 вересня
11 вересня
18 вересня
26 вересня
3 жовтня
1
Ушицький 167 СВ
18,7
15,8
14,9
13,3
12,8
2
Дніпровський 181 СВ
29,8
20,2
17,6
15,9
12,5
3
Кадр 195 СВ
30,1
22,3
15,6
14,2
12,5
5
Руно 198 СВ
24,7
21,5
18,4
12,1
12,0
6
Кремінь 200 МВ
25,4
23,9
16,3
14,0
13,2
8
Дніпровський 223 СВ
32,6
26,6
14,9
13,1
12,1
9
Кадр 267 МВ
26,3
19,5
14,9
14,0
12,8
11
Хмельницький СВ
32,4
29,6
24,0
19,2
14,4
12
П’ятихатський 270 СВ
30,4
24,5
19,5
16,7
14,5
13
Подільський 274 СВ
38,4
34,0
24,2
22,0
19,7
14
Білозірський 295 СВ
33,8
27,4
17,8
16,5
14,5
15
Солонянський 298 СВ
35,7
27,4
23,9
15,0
14,6
17
Дар 347 МВ
36,6
29,5
26,5
18,6
17,4
18
Юніон МВ
38,3
34,3
33,1
26,3
23,8
20
Моніка
38,9
30,4
31,7
21,9
16,6
21
Соколов 407 СВ
37,5
34,4
28,3
25,5
23,1
22
Кадр 443 СВ
38,8
35,6
30,8
25,7
24,3
24
Премія 190 МВ
27,1
24,9
20,0
14,0
13,5
25
Маїс МС 226
33,8
31,0
30,0
19,7
16,3
26
Модем МС 280
33,0
30,3
26,2
21,1
16,9
27
Коло МС 280
29,6
27,2
25,9
20,2
16,8
28
Жавір МС 290
29,7
27,2
22,8
18,9
16,2
29
Євро 301 МВ
30,1
27,7
23,9
19,7
18,0
31
Ранг МС 310
27,9
24,1
23,9
17,6
15,8
32
Тон МС 320
30,5
28,0
24,7
23,9
19,5
34
Круг МС 340
30,6
35,4
31,1
24,4
20,6
35
Корона 350 МВ
32,4
29,7
29,2
22,4
17,9
36
Світ 400 МВ
36,4
33,5
29,9
25,0
19,1
37
Фонд 404 МВ
38,4
36,7
29,8
24,1
20,8
38
Ефект МС 405
39,3
38,1
33,2
30,1
27,9
 
В умовах 2010 року серед гібридів кукурудзи різних селекційно-генетичних центрів вітчизняної селекції, які випробовувалися у Кіровоградському інституті агропромислового виробництва НААН України, більш продуктивними виявилися Дніпровський 181 СВ, Любава 279 МВ, Подільський 274 СВ, Красилів 327 МВ, Сов 329 СВ, Моніка 350 МВ, Збруч, Арія МВ, Веселка МВ, Джайв -- 6,86-7,72 т/га. Дещо нижчу урожайність на рівні 6,45-6,66 т/га формували гібриди Почаївський 190 СВ, Ізяслав 220 СВ, Липовець 225 СВ, Бистриця, Успіх МВ, Юнга МВ, Одеський 385 МВ, Полонез, Новація МВ (табл. 8).
З-поміж гібридів іноземної селекції виділилися SUFAVOR -- 9,07 т/га, ДКС 3511, ЕЕ 4605, SUM 1802 SUTOLO, SUM 2071 SUNERGY з рівнем продуктивності 8,05-8,68 т/га. Також високу урожайність мають гібриди Краснодарський 291 МВ, Краснодарський 300 МВ, PR38A79, PR37K85, PR35F38, PR36B08, ДК 315, ДК 440, SUM 1359 SURAJET, SUM 0307, SUM 0243 -- 7,53-7,96 т/га. Інші гібриди кукурудзи за своєю продуктивністю були близькими до вітчизняних форм.
 
Таблиця 8. Урожайність гібридів кукурудзи різних селекційно-генетичних центрів в умовах північного Степу України (КІАПВ НААН, 2010 рік)
Вітчизняні гібриди
Воло-гість, %
Урожай-ність, т/га
Зарубіжні гібриди
Воло-гість, %
Урожай-ність, т/га
Дніпровський 181 СВ
14,4
6,86
Росс 195 МВ
16,6
6,76
Почаївський 190 СВ
12,5
6,49
Ньютон
16,4
6,85
Квітневий 187 СВ
16,3
6,07
Краснодарський 291 МВ
21,3
7,84
Ізяслав 220 СВ
11,6
6,66
Краснодарський 300 МВ
20,0
7,91
Липовець 225 СВ
16,4
6,51
PR39T45
14,6
7,38
Чемеровець 260 СВ
16,2
6,31
PR38B12
12,2
6,84
Білозірський 295 СВ
14,1
6,06
PR38M27
15,0
7,27
Любава 279 МВ
19,8
6,97
PR38A79
16,8
7,77
Подільський 274 СВ
16,7
7,64
PR38A22
17,7
6,45
Солонянський 298 СВ
18,3
5,99
PR38A24
16,9
7,30
Красилів 327 МВ
18,8
7,45
PR37N01
14,8
7,13
Сов 329 СВ
17,4
6,99
PR38H67
14,3
6,84
Моніка 350 МВ
15,7
7,72
PR37K85
18,1
7,96
Збруч
17,7
7,32
PR35F38
17,7
7,53
Бистриця
16,8
6,45
PR36B08
14,4
7,81
Елегія МВ
11,7
5,94
PR36D79
14,4
7,06
Арія МВ
22,2
6,96
ДКС 3511
16,3
8,15
Успіх МВ
14,6
6,63
ДКС 3420
14,2
7,07
Веселка МВ
19,7
6,98
ДКС 3871
16,3
7,39
Юнга МВ
13,5
6,66
ДК 391
15,7
7,40
Шаланда МВ
16,0
6,34
ДК 315
17,7
7,96
Флагман
16,8
6,18
ДК 440
19,1
7,67
Одеський 360 МВ
15,1
6,13
ЕЕ 4605
18,7
8,05
Одеський 385 МВ
19,0
6,58
ДКС 3759
16,3
7,18
Галера МВ
16,5
5,55
SUM 0235
13,0
6,82
Джайв
16,5
7,02
SUM 1088 SUDOKU
12,1
7,23
Полонез
18,3
6,72
SUM 1359 SURAJET
12,4
7,98
Новація МВ
18,8
6,59
SUM 1802 SUTOLO
11,9
8,36
Евріка МВ
20,6
6,23
SUM 2071 SUNERGY
16,3
8,68
Харківський 250МВ
15,2
6,22
SUFAVOR
12,7
9,07
Харківський 311 МВ
20,7
6,05
SUM 0307
15,5
7,95
Харківський 323 МВ
21,2
6,15
SUM 0243
16,0
7,67
 
Одним із найважливіших показників, який характеризує той чи інший гібрид, є передзбиральна вологість зерна. У технологічному процесі вирощування кукурудзи досушування зерна після збирання -- один із найбільш витратних елементів. Тому при виборі гібрида на цей показник слід звертати особливу увагу.
Гібриди кукурудзи, які належать до різних груп стиглості, в умовах недостатнього зволоження формували неоднакову врожайність зерна з різною передзбиральною вологістю. Значення останнього показника залежало як від тривалості періоду вегетації, так і від стійкості гібридів до посушливих явищ 2010 року. Досушування вологої зернової маси позначається на рівні виробничих витрат, однак ця стаття витрат залежить не лише від передзбиральної вологості, а й від кількості одержаного зерна.
Серед гібридів вітчизняної та зарубіжної селекції найменшу вологість зерна при збиранні станом на 15 вересня мали: Ізяслав 220 СВ, Елегія МВ, SUM 1802 SUTOLO, SUM 1088 SUDOKU, PR38В12, SUM 1359 SURAJET, Почаївський 190 СВ -- 11,6-12,5%, дещо більша вологість зерна (14%) спостерігалася у гібридів SUM 0235, Юнга МВ, Білозірський 295 СВ, ДКС 3420, PR38H67, Дніпровський 181 СВ, PR36B08, PR36D79, Успіх МВ, PR39T45, PR37N01 -- 13,0-14,8%. Вологістю від 15 до 17% відзначалися гібриди PR38M27, Одеський 360 МВ, Харківський 250 МВ, SUM 0307, ДК 391, Моніка 350 МВ, Шаланда МВ, SUM 0243, Чемеровець 260 СВ, SUM 2071 SUNERGY, Квітневий 187 СВ, ДКС 3511, ДКС 3871, ДКС 3759, Липовець 225 СВ, Ньютон, Галера МВ, Джайв, Росс 195 МВ, Подільський 274 СВ, Бистриця, Флагман, PR38A79, PR38A24.
Економічна ефективність вирощування зерна кукурудзи характеризує комплексну взаємодію рівня урожайності і вологості зерна залежно від технологічних аспектів, параметри яких впливають як на кількісні, так і вартісні показники елементів витрат. Застосування у виробництві існуючого діапазону біологічних груп стиглості гібридів кукурудзи та їх раціонального співвідношення у межах конкретного господарства дає змогу управляти і прогнозувати не тільки обсягами її виробництва, а й оптимізувати витрати на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси.
Останнім часом попит на зерно кукурудзи стрімко зростає, а ціна на сировину торік досягла найбільшої відмітки за останні десять років. Така ж тенденція щодо попиту збережеться, очевидно, й 2011 року, що свідчить про доцільність збільшення виробництва зерна кукурудзи в Україні. За даними модельних досліджень, економічна ефективність вирощування кукурудзи нових вітчизняних гібридів знаходиться майже на тому ж рівні, що зарубіжних (табл. 9).
 
Таблиця 9. Розрахунок порогів прибутковості виробництва зерна кукурудзи для гібридів вітчизняної та зарубіжної селекції залежно від технології вирощування
Показники
Вітчизняні гібриди
Зарубіжні гібриди
ресурсо-ощадлива
інтенсивна
ресурсо-ощадлива
інтенсивна
Витрати на 1 га, всього грн
4592
6825
5580
7833
в т. ч. вартість насіння
370
370
1050
1050
ПММ
506
538
511
544
добрива
294
1680
294
1680
витрати на оплату праці
202
230
214
243
орендна плата
370
370
370
370
накладні витрати
909
1352
1105
1551
урожайність, т/га
6,00
6,90
6,80
7,80
реалізаційна ціна 1 т, грн
1650
1650
1650
1650
умовно-чистий дохід, грн/га
5308
4560
5640
5037
додатковий дохід при ресурсоощадливій технології порівняно з інтенсивною, грн/га
749
603
Рентабельність, %
115,6
66,8
101,1
64,3
Поріг прибутковості (рівень урожайності), т/га
при рентабельності 0%
2,78
4,14
3,38
4,75
при рентабельності 15 %
3,20
4,76
3,89
5,46
 
При вирощуванні вітчизняних гібридів кукурудзи за ресурсоощадливою технологією відмічаємо економію витрат на рівні 2233 грн/га, а зарубіжних -- 2253 грн/га. Очікуваний умовно-чистий дохід при вирощуванні вітчизняних гібридів за ресурсозберігаючою технологією сягає 5308 грн/га, а зарубіжних -- 5640 грн/га. При вирощуванні кукурудзи за інтенсивною технологією, з повною дозою мінеральних добрив, рекомендованою для північного Степу України, умовно чистий дохід знижується до 4560 та 5037 грн/га відповідно. Тобто в умовах недостатнього зволоження центральної частини України застосування ресурсоощадливої технології (N10P10K10 при сівбі, обробка насіння комплексом мікроелементів на хелатній основі, використання лише грунтового чи страхового гербіциду) за вирощування як вітчизняних, так і зарубіжних гібридів забезпечує додатковий дохід на 749 та 603 грн/га більший стосовно інтенсивної технології вирощування кукурудзи (внесення N60P60K60 такомплексний захист посівів грунтовими і страховими гербіцидами). Рентабельність при вирощуванні вітчизняних гібридів за ресурсозберігаючою технологією сягає 115,6%, тоді як за інтенсивною -- 66,8%. Застосовуючи зарубіжні гібриди, простежується аналогічна тенденція -- відповідно 101,1 та 64,3%.
За цінової ситуації, яка сформувалася у 2011 році, очікуваний поріг прибутковості виробництва зерна кукурудзи (рівень урожайності за рентабельності 0%) за ресурсоощадливої технології вирощування вітчизняних гібридів становить 2,78, зарубіжних -- 4,14 т/га, тоді як за інтенсивної технології відповідно 3,38 та 4,75 т/га. У разі погіршення кон’юнктури ринку (зниження ціни на зерно кукурудзи та зростання цін на добрива, пальне, ЗЗР, насіннєвий матеріал тощо) рівень дохідності інтенсивної технології знижується, і навпаки, при стабілізації витратної частини та значному зростанні закупівельних цін на зерно, додаткові надходження внаслідок підвищення урожайності за інтенсивної технології вирощування можуть перевищити додаткові витрати на її застосування.

1

 21 вересня 2019
Мармурова яловичина із елітних порід бичків: унікальна ферма на Київщині.
Мармурова яловичина із елітних порід бичків: унікальна ферма на Київщині.
21 вересня 2019
 21 вересня 2019
Згідно з результатами опитування, лише третина опитаних підтримують цю пропозицію. Майже половина українців (49%) не підтримують ухвалення закону про ринок землі і скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення до 1 грудня 2019 року.
Згідно з результатами опитування, лише третина опитаних підтримують цю пропозицію. Майже половина українців (49%) не підтримують ухвалення закону про ринок землі і скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення до 1 грудня 2019 року.
21 вересня 2019
 21 вересня 2019
Поліція силою розігнала учасників блокади вагонів із вугіллям у Соснівці на Львівщині та затримала більше 20 осіб.
Поліція силою розігнала учасників блокади вагонів із вугіллям у Соснівці на Львівщині та затримала більше 20 осіб.
21 вересня 2019
 20 вересня 2019
Сьогодні по всій Україні аграрії вийшли на мирні протести, мета яких привернути увагу громадськості, президента України та уряду до проблем  впровадження ринку землі і висловити своє бачення земельної реформи.
Сьогодні по всій Україні аграрії вийшли на мирні протести, мета яких привернути увагу громадськості, президента України та уряду до проблем  впровадження ринку землі і висловити своє бачення земельної реформи.
20 вересня 2019
 20 вересня 2019
У проекті Держбюджету-2020 на підтримку агропромислового комплексу було закладено менше коштів, оскільки в попередні роки закладені кошти не використовувались в повному обсязі. 
У проекті Держбюджету-2020 на підтримку агропромислового комплексу було закладено менше коштів, оскільки в попередні роки закладені кошти не використовувались в повному обсязі. 
20 вересня 2019
 20 вересня 2019
На поточному тижні в Україні помітно зросли ціни на тепличні помідори.
На поточному тижні в Україні помітно зросли ціни на тепличні помідори.
20 вересня 2019

Please publish modules in offcanvas position.