Весняне підживлення посівів озимих зернових

Весняне підживлення посівів озимих зернових

Розглянувши методологічні підходи використання підживлення як одного з основних агротехнічних прийомів весняного догляду за посівами озимої пшениці, спробуємо вибудувати систему його застосування.

За раннього відновлення вегетації зріджені, слабко- та середньорозвинуті посіви необхідно підживити якомога раніше по мерзлоталому грунті дозою азоту 25—30 кг/га діючої речовини, що буде стимулювати додаткове весняне кущення та підвищення загальної щільності стеблостою; розвинуті та перерослі посіви підживити N25—30 прикореневим способом (сівалками) в середині фази весняного кущіння.

В подальшому не виключає­ться додаткове підживлення посівів у разі виникнення сприятливих умов вологозабезпечення. Норму внесення азоту необхідно буде встановити, виходячи зі щільності стеблостою та потенційних можливостей посівів.

За умови відновлення вегетації за середньо-багаторічними показниками стратегія підживлення посівів наступна:

 

  • слаборозвинуті посіви озимої пшениці зі щільністю стеблостою 350—400 шт./ м² необхідно буде підживити якомога раніше. Найбільша ефективність цього заходу буде досягнута по мерзлоталому ґрунті. Норма внесення добрив має бути обов’язково пов’язана з можливим рівнем урожайності. Необхідно пам’ятати, що за такого відновлення вегетації урожайність цих посівів буде нижчою, ніж за ранньої вегетації. Не виключаємо ситуації, що у багатьох випадках запасів ґрунтового азоту може виявитися цілком достатньо для формування певного рівня урожайності;
  • нормально розвинуті посіви, у яких нараховується 1200—1700 стебел на 1 м², необхідно підживити у кінці фази кущення-на початку трубкування;
  • підживлення загущених посівів зі щільністю понад 2200 стебел на 1 м² потрібно провести на початку фази трубкування прикореневим способом.


За пізнього відновлення вегетації, яке безпосередньо буде викликане подовженням тривалості зимового періоду і є найбільш небезпечним, діагностика стану посівів набуває першочергового значення. Питання підживлення за цих умов настільки складне, що доходить до критичної межі: чи доцільно як з фізіологічної, так і економічної точок зору проводити підживлення взагалі?

Небезпека з фізіологічної точки зору в цьому випадку криється у наступному. Рослини надмірно ослаблені тривалим зимовим періодом, із низьким вмістом вуглеводів. Проведення підживлення їх сприяє тому, що вони інтенсивно поглинають азот із мінеральних добрив, а запасів вуглеводів недостатньо для його включення у білкові молекули. Відбувається фізіологічне отруєння їх. Тобто якщо до підживлення посіви були зеленими, то через 7–10 днів вони втрачають інтенсивність росту, жовтіють, а у деяких випадках навіть гинуть. Цей процес особливо посилюється в умовах посухи.

Неодноразові спостереження за такими посівами дозволяють стверджувати, що підживлення надто ослаблених внаслідок тривалого зимового періоду посівів можна проводити лише тоді, коли вони утворять нові весняні вторинні корені. Це єдине свідчення того, що рослини регенерували всі пошкодження і відновили свої фізіологічні процеси та здатні нормально засвоювати елементи живлення.

У тих випадках, коли існує цілковита впевненість щодо високої життєздатності рослин озимої пшениці, то за пізнього відновлення вегетації:

 

  • слаборозвинуті посіви необхідно підживити якомога раніше по мерзлоталому ґрунті. Чим пізніше буде проводитися підживлення їх, тим менша його ефективність;
  • нормально розвинуті посіви, з вищезазначеними для цієї групи показниками щільності, необхідно підживити по мерзлоталому ґрунті або ж прикореневим способом відразу після появи такої можливості;
  • надмірно розкущені посіви за пізнього відновлення вегетації потрібно підживити наприкінці фази кущення або ж на початку трубкування.

 

Щодо встановлення норми використання азотних добрив для проведення підживлення озимої пшениці, то незалежно від строків відновлення весняної вегетації її визначення потрібно провести на основі запасів азоту в ґрунті та стану розвитку рослин на початку весняної вегетації.

Норму азоту визначають залежно від часу відновлення вегетації та даних агробіологічного контролю. Під час внесення азоту на початку відновлення вегетації стимулюється весняне кущення, формуються додаткові пагони, тому слабо розкущені посіви на бідних ґрунтах необхідно обов’язково підживити по мерзлоталому ґрунті дозою N30.

Дослідженнями, проведеними в 2017–2018 рр. Інститутом СГС НААН встановлено, що внесення азотних добрив у дозі N35 по мерзлоталому ґрунті за вирощування пшениці озимої по чорному пару забезпечило прибавку врожаю 0,32 т/га, а після сої — 0,64 т/га, а ячменю озимого після сої — 0,33 т/га.

В останні роки набуває поширення позакореневе підживлення карбомідно-аміачними сумішами. У КДСГДС НААН впродовж 2014–2016 рр. проводилися дослідження з вивчення впливу КАС на продуктивність пшениці озимої. Було встановлено, що на чорноземах звичайних важкосуглинкових найбільшу врожайність (6,16 т/га) під час застосування карбамідно-аміачних сумішей у посівах пшениці озимої по чорному пару, забезпечив варіант із дворазовим внесенням КАС-28 у дозі N30 в фазі весняного кущення та N20 у фазі виходу рослин у трубку. Прибавка до контролю становила 0,54 т/га. Однак найбільш економічно доцільним був варіант з одноразовим застосуванням КАС у дозі N20 у фазі виходу рослин в трубку. За його застосування отримано врожайність на рівні 5,95 т/га, а умовно чистий дохід був на 1366 грн/га більшим, ніж у варіанті без добрив.

Кожен рік, навіть за сприятливих умов росту та розвитку рослин пшениці озимої, тою чи іншою мірою постає питання, як поступити з ослабленими, слаборозвинутими посівами цієї культури.

01 02 392 393 58

На основі результатів і практичного досвіду рекомендується виважений підхід до підсіву чи пересіву озимих залежно від зрідженості та розвитку посівів, часу відновлення вегетації та інших чинників. Як показують дослідження, посіви з густотою рослин 250–300 шт./м², які знаходяться на початку фази кущення, забезпечують вищу урожайність, ніж підсіяні чи пересіяні.

За густоти 180–220 нерозкущених рослин на 1 м² посіви підсівають ярим ячменем або ж ярою пшеницею лише за пізнього відновлення вегетації, коли процеси весняного кущення та росту озимих будуть пригнічені. Його здійснюють якомога раніше, за фізичної стиглості ґрунту. Запізнення із проведенням підсіву веде до різкого зниження ефективності цього агрозаходу. У разі використання ярої пшениці, що дозволить отримати продовольче зерно, велику увагу необхідно надати добору сорту. Цінність останнього зростатиме зі зменшенням довжини періоду вегетації його рослин. За рекомендаціями науково-дослідних установ України, у цьому випадку перевагу слід надати сортам із найменшим періодом вегетації.

Надто зріджені посіви з густотою 100–150 нерозкущених рослин на 1 м² за пізнього відновлення вегетації, на фоні стрімкого підвищення температурного режиму повітря та значних втрат вологи з верхніх шарів ґрунту, пересівають кукурудзою, соєю, гречкою або іншими культурами.

За результатами досліджень, проведеними в Кіровоградській ДСГДС НААН, встановлено, що за сівби ячменю озимого сорту-дворучки Достойний по попереднику соя на фоні різних норм висіву, за густоти стебло­стою після відновлення весняної вегетації 501–758 шт./ м², проведення підсіву не дало позитивного результату. Найбільш доцільним й економічно виправданим (урожайність зросла на 39–75%) був підсів ячменю нормою 3,5 млн/га, коли густота стеблостою навесні становила лише 150–270 шт./м².

Щодо насіннєвих посівів, то тут слід надзвичайно вдумливо підходити до підсівів чи пересівів, залежно від продуктивності та цінності сортів. Виправданими будуть навіть зріджені насіннєві посіви.

Повний пересів площ озимини — це останній крок, який може бути прийнятий не лише спираючись на вищенаведені рекомендації, а й з урахуванням організаційних факторів. Звичайно, що організаційні умови більшою мірою є сприятливими для сільськогосподарських підприємств зі значними площами посіву озимої пшениці та ранніх ярих культур. Повне пересівання, навіть ячменем ярим, має відбутися після завершення сівби ранніх ярих культур. За такого підходу у цих підприємств з’являється ще певний проміжок часу, щоб переконатися у правильності прийнятого рішення.

Система догляду за посівами озимої пшениці в весняний період, крім весняного боронування та азотних підживлень, включає також позакореневі підживлення мікродобривами, регуляторами росту рослин, біопрепаратами, антистресантами, захист рослин від вилягання, бур’янів, хвороб та шкідників.

Поряд з основними елементами — азотом, фосфором та калієм важлива роль у живленні рослин належить мікроелементам. Озима пшениця найбільш чутлива до нестачі марганцю, міді та сірки. На даний час застосовуються збалансовані халатні мікродобрива, які в своєму складі містять комплекс мікроелементів найбільш важливих для тієї чи іншої культури.

Останнім часом, при вирощуванні пшениці озимої не тільки в органічному землеробстві, а й в інтенсивних технологіях, широко застосовуються біопрепарати. Напрямками їх застосування є захист від шкідників, хвороб, фіксація атмосферного азоту, мобілізація важкодоступного фосфору.

Внаслідок вилягання посівів порушується нормальний ріст і розвиток рослин, зменшуються розміри фотосинтезуючої поверхні, сповільнюється засвоєння елементів живлення та води, що спричиняє значні втрати врожаю. Чим швидше вилягають посіви, тим більший недобір зерна. Рівень втрат збільшується, також, внаслідок погіршення умов збирання врожаю у жнива. Ймовірність вилягання зростає за високих доз азоту, дефіциту калію, у загущених посівах, надмірних опадах, за сильних вітрів.

Важливо всі поля озимих обстежити на предмет забур’яненості. Середній і сильний ступінь забур’яненості очікується, насамперед, на зріджених посівах, де групу бур’янів, які перезимували, доповнюють сходи ярих бур’янів. На таких площах необхідне застосування гербіцидів.

Економічним порогом шкодочинності (ЕПШ) бур’янів у посівах озимої пшениці є понад 16 шт. однорічних бур’янів та більше одного пагону багаторічних видів на 1 м². Найбільш безпечний для рослин період внесення гербіцидів – фаза кущення-початок виходу в трубку.

 

Назар УМРИХІН, завідувач лабораторії біоадаптивних
технологій в АПВ ІСГС НААН, к. с.-г. н.;
Микола МОСТІПАН,
завідувач кафедри загального
землеробства ЦНТУ к. б. н., професор;
Олег ГАЙДЕНКО,
вчений секретар, завідувач
науково-технологічного відділу селекції, насінництва
і трансферу інновацій ІСГС НААН, к. т. н., с. н. с.
 

svidome

 29 вересня 2020
Українські виробники активно займаються збором яблук осінніх сортів, відповідно пропозиція на ринку збільшується з кожним днем. Станом на 28 вересня, середні гуртові ціни на яблука в Україні коливалися в межах 11-13 грн/кг.
Українські виробники активно займаються збором яблук осінніх сортів, відповідно пропозиція на ринку збільшується з кожним днем. Станом на 28 вересня, середні гуртові ціни на яблука в Україні коливалися в межах 11-13 грн/кг.
29 вересня 2020
 29 вересня 2020
У Київській школі економіки и обговорили децентралізацію земельних відносин, акцентуючи увагу на поверненні більших повноважень місцевим громадам.
У Київській школі економіки и обговорили децентралізацію земельних відносин, акцентуючи увагу на поверненні більших повноважень місцевим громадам.
29 вересня 2020
 29 вересня 2020
Цьогоріч українські фермери не хотіли ризикувати і відмовилися від розширення площ під такою нішевою культурою, як бобові.
Цьогоріч українські фермери не хотіли ризикувати і відмовилися від розширення площ під такою нішевою культурою, як бобові.
29 вересня 2020
 29 вересня 2020
За результатами роботи 8 місяців 2020 року, ПрАТ «Рівнеазот», що входить в групу підприємств азотного бізнесу Group DF, випустив 540,2 тис. тонн мінеральних добрив. 
За результатами роботи 8 місяців 2020 року, ПрАТ «Рівнеазот», що входить в групу підприємств азотного бізнесу Group DF, випустив 540,2 тис. тонн мінеральних добрив. 
29 вересня 2020
 29 вересня 2020
На Закарпатті розпочався сезон збору та заготівлі паприки. У селі Велика Добронь, перець вирощують майже у кожному дворі.
На Закарпатті розпочався сезон збору та заготівлі паприки. У селі Велика Добронь, перець вирощують майже у кожному дворі.
29 вересня 2020
 29 вересня 2020
В Україні через місяць з’явиться перший приватний спиртзавод: на аукціон виставили перший лот – Немирівський спиртзавод. 
В Україні через місяць з’явиться перший приватний спиртзавод: на аукціон виставили перший лот – Немирівський спиртзавод. 
29 вересня 2020

Please publish modules in offcanvas position.