Особливості сумісного застосування мікробних препаратів і пестицидів

Особливості сумісного застосування мікробних препаратів і пестицидів

/ Агрономія Сьогодні / Понеділок, 06 травня 2019 12:44

Бур’яни досить суттєво обмежують продуктивність сої. Особливої шкоди завдають ті, що з’являються одночасно зі сходами культури.

Застосування гербіцидів залишається одним із важливих елементів контролювання бур’янів у посівах цієї культури. Протруєння насіння сільськогосподарських культур комплексом захисностимулювальних речовин є агрозаходом, який забезпечує захист проростків і сходів від хвороб та шкідників.

Недостатня вивченість впливу протруйників на ефективність мікробних препаратів є стримувальним чинником для ефективного їх використання у сільськогосподарському виробництві, оскільки під час протруювання насіння його поверхня стає зоною взаємодії бактерій із хімічним агентом. Токсична дія останнього може значно знижувати ефект інокуляції.

Кінцевим критерієм ефективності застосування передпосівної обробки насіння сої азотфіксувальними мікробними препаратами в поєднанні з передпосівним протруєнням насіння у разі вирощування за різних систем захисту посівів від бур’янів є її урожайність.

За результатами досліджень встановлено, що під час вирощування сої на безгербіцидному фоні за умови застосування лише механізованого догляду за посівами урожайність зерна становить 1,24 т/га.

Приріст урожаю порівняно із застосуванням ресурсозбережної технології сягав 0,94 т/га, інтенсивної — 1,1 т/га, тобто врожайність зросла, відповідно, на 75,8 і 88,7%. Використання мікробних препаратів сприяло підвищенню урожайності зерна сої на 0,04–0,10 т/га (3,4–8,5%) за механізованого догляду за посівами; на 0,16–0,29 т/га (7,9–14,3%) — за ресурсозбережної і на 0,17–0,33 т/га (7,9–15,3%) — за інтенсивної систем захисту посівів від бур’янів.

Відомо, що хімічний склад зерна — це генетично обумовлена ознака, проте шляхом застосування певних агротехнічних заходів можна поліпшити якісні показники продукції. У той же час вміст білка в зерні залежить і від особливостей погодних умов, які складаються під час формування зерна. Вищим він був за вирощування культури на безгербіцидному фоні із застосуванням механізованого догляду за посівами — 42,9% при 41,8 за ресурсозбережної і 41,5% — за інтенсивної системи захисту від бур’янів.

За рахунок застосування мікробних препаратів вміст протеїну в зерні сої був більший: за механізованої системи захисту у разі інокуляції Ризогуміном до 43,3–43,5%, Ризобофіту — до 42,8–43,9% при 42,7% у контролі; за ресурсозбережної — до 42,0–42,5 і 41,7–42,3 при 41,5% у контролі та за інтенсивної — до 41,3–42,1 і 41,6–42,3%, відповідно, при 41,1% у контролі без передпосівної інокуляції насіння.

 

04 395 64 1

Механізована технологія захисту посівів сої від бур’янів (без гербіцидів)

 

Вміст жиру в зерні сої, залежно від досліджуваних факторів, коливався у межах 19,0–21,3%.

Максимальне значення отримали під час вирощування сої за інтенсивною технологією і сівби протруєним насінням препаратом з діючою речовиною на основі флудиоксонілу і мефеноксаму. В середньому по досліду у блоці досліджень із механізованою системою захисту від бур’янів цей показник становив 19,5%. За ресурсозбережної та інтенсивної систем захисту вміст жиру був на одному рівні — 20,1%.

За рахунок передпосівної обробки насіння фунгіцидами порівняно з контролем у блоці досліджень із механізованим доглядом за посівами додатково отримано 0,01–0,03 т/га протеїну та 0,01 т/га олії.

Економічна ефективність вирощування сої визначалася шляхом порівняння за основними показниками: урожайність, вартість урожаю з 1 га, вартість додатково отриманого врожаю, повні виробничі витрати на 1 га, виробничі витрати на отримання приросту врожаю, умовно чистий прибуток, рівень рентабельності та окупність додаткових витрат.

Розрахунки економічної ефективності вирощування сої показують, що менш ефективним було вирощування сої за безгербіцидною технологією, яка передбачає механізований захист посівів від бур’янів. Через відносно низьку врожайність зерна сої в середньому по блоку досліджень отримано 4361 грн/га умовно чистого доходу, що в 2,7 разу (на 7329 грн/ га) менше, ніж за вирощування за ресурсозбережної і в 2,9 разу (на 8119 грн/ га) — за інтенсивної системи захисту від бур’янів. При цьому собівартість вирощеної продукції коливалася у межах 4356–4661 грн/т. Менші показники отримано у разі застосування для передпосівної інокуляції насіння мікробних препаратів Ризогумін і Ризобофіт.

 

04 395 66 1

Ресурсозбережна технологія (страхові гербіциди)

 

Дослідженнями, проведеними в Інституті сільського господарства Степу НААН протягом 2016–2018 рр., встановлено, що різні форми азотфіксувальних мікробних препаратів сприяють покращенню росту і розвитку рослин, позитивно впливають на величину основних елементів структури врожаю і зрештою на врожайність зерна. Застосування біопрепаратів як окремо, так і сумісно з фунгіцидами за різних систем захисту посівів від бур’янів дозволило отримати істотну прибавку врожаю, підвищити показники якості продукції та є економічно доцільним агротехнічним заходом.

Застосування перед сівбою ґрунтового гербіциду на основі цетохлору, (900 г/л) у дозі 2,2 л/га дало можливість контролювати забур’яненість посівів у всіх варіантах досліду. При цьому кількість бур’янів за обох технологій (як ресурсозбережної, так і інтенсивної) була на одному рівні.

Через 30 днів після внесення страхових гербіцидів на основі діючих речовин тифенсульфурон-метилу (750 г/кг) + бентазону (480 г/л), де застосовували інтенсивну систему захисту, кількість бур’янів у посівах сої знизилася в 1,8 разу, а їх абсолютно суха маса — в 3,6 разу порівняно з ресурсозбережною системою захисту.

У період повної стиглості зерна сої за достатнього тепло- і вологозабезпечення збільшилася кількість амброзії полинолистої, що вплинуло на вагу бур’янів. Перед збиранням врожаю під час вирощування сої за інтенсивної системи захисту кількість бур’янів зменшилася в 1,6 разу, а їх маса — в 3,1 разу.

Залежно від систем захисту посівів сої від бур’янів у разі вирощування сої за ресурсо­збережною системою захисту отримали врожайність зерна 2,18 т/га, що на 0,42 т/га (18,7%) нижче, ніж за вирощування із застосуванням як ґрунтових, так і страхових гербіцидів.

 

04 395 66 2

Інтенсивна технологія (ґрунтові та страхові гербіциди)

 

Використання мікробних препаратів у технології вирощування сої дало можливість істотно підвищити врожайність зерна з 1,85 т/га (у варіантах без інокуляції) до 2,09–2,88 т/га за бактеризації насіння біопрепаратами як у рідкій формі використання, так і на торфяній основі. Приріст становить 0,24–0,46 т/га, або на 13,0–19,0%.

Зерно сої надзвичайно багате за своїм хімічним складом. У неї унікальне поєднання найбільш важливих органічних сполук — білка і жиру (60% маси насіння).

В середньому серед систем захисту від бур’янів вміст білка був майже на одному рівні: 42,1% за ресурсозбережної і 42,0% за інтенсивної систем захисту посівів сої від бур’янів. Вищий вміст жиру отримано за інтенсивної системи захисту — 20,45%, що на 0,14% більше порівняно з першою технологічною моделю.

За рахунок застосування мікробних препаратів вміст протеїну в зерні сої збільшувався на 0,2–0,8%, жиру — на 0,02–0,80%.

Економічна ефективність передбачає досягнення максимального ефекту від фінансово-господарської діяльності за мінімальних витрат ресурсів та відображає вплив сукупних факторів, що формують її рівень і зумовлюють тенденції розвитку галузі.

Система показників економічної ефективності сільськогосподарського виробництва формується за даними урожайності сільськогосподарських культур, прибутку, собівартості, рентабельності виробництва, продуктивності праці.

Розрахунки економічної ефективності вирощування сої показують, що менш ефективним було вирощування сої за ресурсозбережної системи захисту від бур’янів. В середньому у блоці досліджень отримано 10279 грн/га умовно чистого доходу, що в 1,44 разу (на 4492 грн/ га) менше, ніж за інтенсивної.

При цьому собівартість вирощеної продукції за умови застосування мікробних препаратів коливалася у межах 4426–5986 грн/т, що на 906–718 грн/т менше, ніж за вирощування сої без передпосівної бактеризації насіння. Менші показники отримано у разі використання для передпосівної інокуляції насіння біопрепарату Ризобофіт.

 

Олена ГРИГОР’ЄВА, завідувач лабораторії кормовиробництва
та фітопатології ІСГС НААН, к. с.-г. н., доцент
Тетяна АЛМАЄВА, молодший науковий співробітник
лабораторії кормовиробництва та фітопатології ІСГС НААН
Олег ГАЙДЕНКО, вчений секретар, завідувач науково-технологічного
відділу селекції, насінництва і трансферу інновацій ІСГС НААН, к. т. н., с. н. с.

1

 18 жовтня 2019
В Україні майже завершується посівна озимого ріпаку. Аграрії вже засіяли цією культурою більше 1 млн га або 97% до прогнозу.
В Україні майже завершується посівна озимого ріпаку. Аграрії вже засіяли цією культурою більше 1 млн га або 97% до прогнозу.
18 жовтня 2019
 18 жовтня 2019
Впровадження технології сепарування гною дозволило свинокомплексу ТОВ «Рантьє» (Дніпропетровська обл.), що входить до агрокомплексу KSG Agro, майже всемеро скоротити витрати на електроенергію у ході утилізації відходів.
Впровадження технології сепарування гною дозволило свинокомплексу ТОВ «Рантьє» (Дніпропетровська обл.), що входить до агрокомплексу KSG Agro, майже всемеро скоротити витрати на електроенергію у ході утилізації відходів.
18 жовтня 2019
 18 жовтня 2019
Головною причиною для підвищення цін залишається обмежена пропозиція огірка на ринку.
Головною причиною для підвищення цін залишається обмежена пропозиція огірка на ринку.
18 жовтня 2019
 18 жовтня 2019
Комітет з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради на ранковому засіданні відхилив проект закону №2178 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».
Комітет з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради на ранковому засіданні відхилив проект закону №2178 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».
18 жовтня 2019
 18 жовтня 2019
В місті Бровари Київської області було офіційно відкрито медоварню ТОВ "Медовий спас", на якій виготовлятимуть медовий напій "Сікера".
В місті Бровари Київської області було офіційно відкрито медоварню ТОВ "Медовий спас", на якій виготовлятимуть медовий напій "Сікера".
18 жовтня 2019
 18 жовтня 2019
Українські підприємства, за підсумками 2018/19 маркетингового року, збільшили виробництво соєвої олії на 38%, соєвого шроту – на 35,4%.
Українські підприємства, за підсумками 2018/19 маркетингового року, збільшили виробництво соєвої олії на 38%, соєвого шроту – на 35,4%.
18 жовтня 2019

Please publish modules in offcanvas position.