Коли добре росте пшениця

Коли добре росте пшениця

/ Агрономія Сьогодні / П'ятниця, 10 травня 2019 14:57

Ріст і розвиток рослин пшениці озимої по чистому пару залежно від мульчувального обробітку ґрунту та удобрення у північному Степу України.

Отримання повноцінних сходів, оптимальний ріст і розвиток рослин пшениці озимої залежить від сприятливого поєднання гідротермічних і ґрунтових умов, індивідуальної реакції культури щодо факторів зовнішнього середовища, а також належного стану посівного шару восени. Якнайкраще для вирощування пшениці озимої підходять родючі суглинкові ґрунти з глибоким гумусовим горизонтом, без надмірного ущільнення, добре аеровані, з високою водовбирною здатністю. Значний вплив, як відомо, на стан орного та посівного шару ґрунту має основний обробіток ґрунту, який виконується різнотиповими знаряддями залежно від умов вирощування зернової культури.

За даними багатьох вчених найвищий урожай забезпечує глибокий полицевий та безполицевий обробіток ґрунту, який вони рекомендують застосовувати в пару для товаровиробників Степу. Дослідженнями в Одеському Інституті АПВ встановлено, що використання полицевого та безполицевого обробітку ґрунту на глибину 25–27 см не має переваг у порівнянні з мілким основним обробітком під час підготовки пару, тому що пшениця озима м’яка формує приблизно однакові біо­метричні показники та урожай за мілкого та глибокого обробітку пару.

В сучасних умовах під час вирощування пшениці озимої поширення набуває мілкий мульчувальний обробіток ґрунту, який не призводить до перевертання орного шару та залишає на поверхні ґрунту побічну продукцію попередника. У зв’язку з малою кількістю інформації щодо впливу мілкого мульчувального обробітку ґрунту на ріст і розвиток рослин пшениці озимої в північному Степу, а також супе­речливе ставлення різних дослідників до того чи іншого обробітку ґрунту, викликає необхідність у продовженні досліджень у цьому напрямі з метою визначення оптимального варіанту розпушення ріллі в технології вирощування зернової культури, яке забезпечує максимальний ріст, розвиток та урожайність зерна за мінімальної кількості виробничих витрат і високої рентабельності виробництва.

04 395 92 1

 

Під пильним наглядом

Мета досліджень — встановити вплив різних способів основного обробітку ґрунту та внесених мінеральних добрив у разі залишення післяжнивних решток попередника на ріст і розвиток рослин пшениці озимої її продуктивність та економічну ефективність в умовах Північного Степу України.

Експериментальні дослідження виконували протягом 2011–2015 рр. в стаціонарному польовому досліді ДУ Інститут сільського господарства степової зони НААН України (нині ДУ Інститут зернових культур НААН України) у п’ятипільній короткоротаційній сівозміні: чистий пар-пшениця озима-соняшник-ячмінь ярий-кукурудза з загальнофоновим залишенням післяжнивних решток усіх польових культур. Основний обробіток ґрунту під пшеницю озиму по пару проводили полицевим плугом ПО-3–35 на глибину 25–27 см (контроль), безполицевий (дисковий) обробіток ґрунту — важкими дисковими боронами БДВ-3 на 10–12 см та безполицевий (плоскорізний) весняний обробіток ґрунту (ранній пар) — комбінованим агрегатом КШН-5,6 «Резидент» на 12–14 см.

Висівали сорт пшениці озимої Литанівка. Посіви обов’язково обробляли в фазі кущення гербіцидом Естерон (905 г/л 2-етилгексиловий ефір + 600 г/л 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти) — 1,2 л/га для повного знищення бур’янів. Схема досліду також включала три фони удобрення: 1) без добрив + післяжнивні рештки попередника; 2) N30P30K30 + післяжнивні рештки попередника; 3) N60P30K30 + післяжнивні рештки попередника. Мінеральні добрива вносили навесні розкидним способом під передпосівну культивацію. Агротехніка вирощування пшениці озимої у дослідах загальноприйнята для зони Степу. Всі експериментальні дослідження проводили відповідно до загальноприйнятих методик.

Ґрунт дослідної ділянки — чорнозем звичайний важкосуглинковий із вмістом гумусу в шарі 0–30 см — 4,2%, нітратного азоту — 13,2, рухомих форм фосфору і калію (за Чириковим), відповідно, 145 і 115 мг/кг.

 

Результати

Ріст і розвиток рослин пшениці озимої істотно відрізнявся за роками досліджень і суттєво залежав передусім від погодних умов (температурний режим, вологозабезпеченість).

Фаза повних сходів рослин у середньому за п’ять років досліджень на ділянках полицевої оранки була відмічена на 6-ту добу, а на ділянках, де сівбу проводили по мілкому мульчувальному обробітку (дисковий, плоскорізний) — на 2 доби пізніше, або на 8-му добу. Фаза кущення рослин пшениці озимої починалася на 26-й та 27-й дні після появи сходів.

Аналіз даних (висота, кількість вегетативних органів, глибина залягання вузла кущення, площа листків, маса абсолютно сухих рослин) засвідчив відставання у рості і розвитку рослин за безполицевого дискового, а особливо весняного плоскорізного обробітку ґрунту за всіма біометричними показниками на неудобрених ділянках. Внесення мінеральних добрив у помірних дозах (­N30–60P30K30) дещо нівелювало цю різницю (табл. 1).

 

Таблиця 1. Біометричні показники рослин пшениці озимої перед входженням у зиму, залежно від обробітку ґрунту та удобрення в середньому за 2011–2015 рр.

04 395 92 2

 

Так, наприклад, різниця висоти рослин пшениці озимої перед входженням у зиму на неудобрених варіантах була, відповідно, на 2,0 та 2,9 см (10,0%; 14,5%) нижчою на безполицевих фонах порівняно з контролем (оранка). А за внесення добрив (N60P30K30) за порівняно вищих показників висоти рослин ця різниця була дещо меншою і становила, відповідно, 2,0 і 2,1 см, або 9,0 та 9,5%.

Слід відмітити, що в цілому впродовж осіннього періоду вегетації відмічалося деяке відставання у рості і розвитку рослин пшениці озимої на безполицевих фонах порівняно з полицевою оранкою. На нашу думку, це викликано пізнішою появою сходів на варіантах дискування, весняного плоскорізного розпушування і гіршою зволоженістю та фізичним станом ґрунту.

Помірно теплі зими протягом років досліджень сприяли добрій перезимівлі пшениці озимої. Загальний фізіологічний стан рослин і пагонів на час відновлення весняної вегетації оцінювався як добрий, що підтверджувалося результатами відрощування озимини в монолітах.

Фаза виходу рослин у трубку у всіх варіантах досліду проходила практично одночасно і була відмічена в роки досліджень 5–15 травня. З цього часу починалося поступове нівелювання різниці в початковому індивідуальному розвитку рослин на всіх варіанта досліду. Тобто в цей період спостерігається вирівнювання рослин по габітусу у варіантах різних способів основного обробітку ґрунту.

Аналіз структурних елементів продуктивності рослин пшениці озимої, які визначали шляхом відбору пробних снопів у передзбиральний період, показав, що внесення помірних доз мінеральних добрив сприяло підвищенню показників основних елементів структури врожаю.

Зокрема, на варіанті добрив із дозою N60P30K30 кількість продуктивних стебел на оранці зростала на 20,9%, дискуванні — 23,3%, плоскорізному розпушуванні — 24,2%. Кількість зерен із колоса збільшувалася, відповідно, на 8,1%; 10,5%; 11,6%. Маса зерна колоса підвищувалася, відповідно, на 20,3%; 22,9%; 24,0%, а маса 1000 зерен, відповідно, на 11,2%; 13,8%; 15,0%. Як бачимо з наведених даних, застосування мінеральних добрив на більш жорстких безполицевих фонах є більш ефективним та забезпечує максимальне зростання основних елементів структури врожаю порівняно з полицевою оранкою.

Що стосується способів обробітку ґрунту, то зазначені показники були практично однаковими, за винятком весняного плоскорізного обробітку, де відмічена тенденція до зменшення основних елементів структури врожаю порівняно з полицевою оранкою та дискуванням.

Опади у допосівний період, помірно теплі зими, майже повне відновлення запасів продуктивної вологи на час весняного кущення рослин та рясні дощі, які співпали у часі з критичним періодом водоспоживання пшениці озимої, створили добрі передумови для одержання високого врожаю зерна в роки досліджень (2013, 2014 та 2015 рр. — відповідно, 6,05–6,95; 5,83–7,19 та 5,67–6,93 т/га).

 

Таблиця 2. Важливі елементи структури врожаю рослин пшениці озимої залежно від основного обробітку ґрунту і удобрення в середньому за 2011–2015 рр.

04 395 94 2

 

Характерною ознакою весняно-літньої вегетації пшениці озимої у 2012 р. була надзвичайно посушлива погода у третій декаді квітня, першій і другій декадах травня, коли відхилення температури повітря від середніх багаторічних величин досягало 6,7–7,9 ºС, а його відносна вологість в окремі години знижувалась до 18–21%. Аномально жарким видалися червень та липень. Вказані явища негативно вплинули на пилкоутворення і запліднення рослин, формування репродуктивних органів, тому урожайність зерна була найнижчою за усі роки досліджень (2,22–2,69 т/га).

За результатами досліджень середня урожайність пшениці озимої, залежно від фону живлення у варіанті з оранкою, дорівнювала 5,24–5,50 т/га, дискуванням — 5,17–5,60, плоскорізним розпушуванням ріллі — 5,04–5,52 т/га.

У середньому за період досліджень глибокий полицевий обробіток чорного пару не мав переваг порівняно з мілким дисковим обробітком на відміну від весняного плоскорізного розпушування ґрунту, де в межах окремих варіантів удобрення (без туків, N30P30K30) отримано нижчі показники. Водночас, застосування N60 навесні в поєднанні з P30K30 під передпосівну культивацію забезпечило тут урожай зерна на рівні контролю (оранка — 5,50, ранній пар — 5,52 т/га).

За полицевого обробітку внесення N30P30K30 сприяло отриманню додатково зерна 0,28 т/га, дискового — 0,38, плоскорізного — 0,33 т/га, а N60P30K30 — відповідно, 0,26; 0,43 та 0,48 т/га. Низький приріст урожайності зерна від мінеральних добрив, зокрема азотних, у 2011 і 2012 рр. пояснюється недобором опадів під час формування у рослин репродуктивних органів.

Як відомо, пшениця озима за вищої урожайності зазвичай формує менш якісне зерно переважно внаслідок домінування процесів ростового розбавлення азотовмісних сполук. Однак у наших дослідженнях ця закономірність не була сталою по роках у зв’язку з високою потенційною та ефективною родючістю агрофону.

У період проведення експерименту глибока оранка чорного пару на усіх без винятку агрофонах забезпечила одержання продовольчого зерна з умістом білка 11,6–12,4%, а клейковини — 23,3–26,2% (середнє за 2011–2015 рр.). Осінній дисковий та весняний плоскорізний обробітки парового поля зумовили щорічне отримання зерна 3-го класу лише у разі внесення N60P30K30 (білок — 11,6–12,3%, клейковина — 22,6–24,6%). У цьому випадку підживлення озимини аміачною селітрою із розрахунку N60 має бути обов’язковим агрозаходом, який знижує ймовірність закріплення азотних сполук мікробним комплексом і створює належні умови для інтенсивного перебігу процесів нітрифікації.

04 395 94 1

За усередненими показниками під час залучення у кругообіг побічної продукції культур сівозміни внесення N30P30K30 під пшеницю озиму, розміщену по чистому пару, сприяло (порівняно з неудобреним фоном) підвищенню вмісту білка в зерні на 0,6–1,0%, клейковини — на 1,9–2,6%, а N60P30K30 — на 0,8–1,4 та 2,0–3,0% відповідно.

Як відзначалось вище, вирощування пшениці озимої на удобрених ділянках (післяжнивні рештки + N60P30K30) за технологією мілкого мульчувального ообробітку ґрунту в середньому за роки досліджень не призводило до зниження урожайності культури порівняно з глибокою зяблевою оранкою.

Водночас, застосування менш енергоємної та більш продуктивної техніки за підготовки пару в осінній період на фоні дискування і плоскорізного розпушування ґрунту навесні сприяло зменшенню виробничих витрат відносно контролю, а також при цьому отримано економію пального (22–29 л/га) і високу рентабельність виробництва (110–123%).

 

Олександр ЦИЛЮРИКдоктор с.-г. наук
Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

 

1

 20 липня 2019
Цього року державні фітосанітарні інспектори Херсонщини вперше отримали феромонні пастки на ясеневу смарагдову вузькотілу златку (Agrilus planipennis Fairmaire),
Цього року державні фітосанітарні інспектори Херсонщини вперше отримали феромонні пастки на ясеневу смарагдову вузькотілу златку (Agrilus planipennis Fairmaire),
20 липня 2019
 20 липня 2019
Жовтий, червоний, видовжений, грушоподібний та інші сорти кизилу вирощує фермер з м. Гола Пристань Олександр Галич.
Жовтий, червоний, видовжений, грушоподібний та інші сорти кизилу вирощує фермер з м. Гола Пристань Олександр Галич.
20 липня 2019
 19 липня 2019
Перші місця у рейтингу найдефіцитніших професій в агросекторі займають трактористи та водії вантажівок.
Перші місця у рейтингу найдефіцитніших професій в агросекторі займають трактористи та водії вантажівок.
19 липня 2019
 19 липня 2019
В Україні вирощуванням і продажем зелені, салатів і пряних трав займається невелика кількість постачальників. Причин багато, проте основна – це дуже ніжний товар, який швидко псується.
В Україні вирощуванням і продажем зелені, салатів і пряних трав займається невелика кількість постачальників. Причин багато, проте основна – це дуже ніжний товар, який швидко псується.
19 липня 2019
 19 липня 2019
АТ «Укрзалізниця» запропонувала бізнесу послуги з будівництва та ремонту вантажних вагонів.
АТ «Укрзалізниця» запропонувала бізнесу послуги з будівництва та ремонту вантажних вагонів.
19 липня 2019
 19 липня 2019
На півдні Вінницької області з’явилася промислова плантація волоських горіхів загальною площею майже тисяча гектарів.
На півдні Вінницької області з’явилася промислова плантація волоських горіхів загальною площею майже тисяча гектарів.
19 липня 2019

Please publish modules in offcanvas position.