Чому генно-модифікована соя втрачає свою популярність

Чому генно-модифікована соя втрачає свою популярність

/ Агрономія Сьогодні / Понеділок, 13 травня 2019 12:55

Заборонений плід, як відомо, завжди солодший. Надто, коли мова йде про те, аби за­ощадити на вирощуванні якоїсь культури, знизивши при цьому ризики. Свого часу генно-модифікована соя упевнено зайшла до українського аграрного сектору (звісно, напівпідпільно), а відсоток її поширення відносно нормальної зростав як на дріжджах. Однак сьогодні маємо констатувати те, що традиційні сорти сої повертають свої позиції, і справа тут навіть не у законослухняності аграріїв, а в елементарних економічних розрахунках.

«Пластилінова», або ж «особлива» соя — культура парадоксальна. Офіційно її немає в Україні взагалі (крім спеціальних дослідницьких лабораторій), а на практиці площа посівів в окремі роки перевищує посіви сої традиційної. Відповідно, технологія вирощування і без того непростої культури ускладнюється іншими факторами, котрі розпочинаються із питання: а яка у вас соя?

У цьому разі пригадується підслуханий діалог в одному із великих господарств, де власник, телефонуючи своєму підлеглому, намагався втямити, у якій машині у нього їде нормальна соя, а в якій — «пластилінова». Зрештою він отримав вичерпну характеристику: «хароша!», себто яка треба, така й буде…

Як уже мовилося, і практично кожен агроном це може підтвердити, соя є дуже непростою культурою для того, аби забезпечити господарству прийнятну стабільну рентабельність. І проблема полягає не лише у високих вимогах сходів сої до вологи і тепла, а ще й у примхливому ставленні до культур-попередників і пов’язаною із цим проблемою з падалицею та бур’янами. По-доброму гербіциди на традиційній сої потрібно застосовувати, як мінімум, двічі, причому по-справжньому дієві та недешеві. При цьому соя залишається вразливою до більшості зареєстрованих препаратів у разі їх невчасного застосування чи внесення у вищій нормі. Зовсім недарма чимало агрономів саме вирощування сої вважають головним випробуванням власної майстерності.

04 395 43 1

Натомість свого часу поява у наших краях генно-модифікованої сої спричинила справдешній фурор серед фермерів, котрий нескладно було спрогнозувати. Її стійкість до препаратів на основі ізопропіламінної солі на практиці означала майже цілковиту гарантію того, що обробивши посіви гліфосатом, агроном позбувався вічного головного болю із бур’янами. Гербіцид можна було внести двічі, якщо потрібно — тричі, і нічого особливого не вигадувати. Певна фітотоксичність може мати місце, однак зазвичай тоді, коли гліфосат вносився невчасно, скажімо, у період цвітіння сої…

Який контраст із традиційними та на перший погляд істотно дорожчими системами захисту сої чи застосування спеціалізованих гербіцидів на кшталт Базаграну! Адже там потрібно вгадати період внесення, правильно розрахувати норму та ще й часто в суміші з іншими препаратами, а іноді давати додатково оригінальні продукти! Дорого і ризиковано, бо якщо не вгадати з дорогими препаратами на традиційній сої, то можна отримати подвійний збиток: витратити намарне кошти на гербіциди і спалити рослини.

Окрім цього, у сої є купа спільних хвороб із деякими іншими культурами, що змушує якомога більш ретельно підбирати попередника та витрачатися на фунгіциди. «Пластилінова» соя у цьому плані не є такою вибагливою, а тому її можна втулити там, де виходить, хоч і по сої.

Та цей весь захват потихеньку минає, поступаючись місцем суто прагматичним висновкам. Почнімо з того, що до самого рішення вирощування сої у кожному господарстві підходять вельми обережно. І пов’язане це з тими, вже раніше нами згадуваними проблемами із нестачею вологи, гербіцидним захистом тощо та відповідно незадовільною урожайністю і нестабільністю показників по цій культурі загалом.

04 395 43 2

Здавалося б, що тут якраз успішно показала б себе ГМ-соя, та багаторічний її напівпідпільний досвід вирощування свідчить про те, що навіть за напрочуд сприятливих умов мало кому вдається досягнути показника 3 т/га. Втім, які тут 30 ц — у переважній більшості випадків «пластилін» дає у межах 18–20 ц/га.

Що таке 20 центнерів сої? Якщо ви працюєте у посушливому регіоні, не хочете гратися із технологією і вкладати значні кошти у кожен гектар, то, мабуть, це непоганий результат. Та якщо подивитися з іншого боку… Ми ж сіємо, а тоді не зводимо ока з посівів, вочевидь, не для того, аби заробити «три рублі». Окрім суто меркантильних міркувань, існує нагальна проблема у розвитку господарства, починаючи з придбання нової техніки та нарощення інфраструктури і закінчуючи вдосконаленням технології. ГМ-соя у цьому ключі — як стерилізований бик. Воза вона потягне, та майбутнього у неї немає.

Натомість, коли ми ведемо мову про те, що сьогодні аграрії часто постають перед вибором: або вирощувати сою ефективно, або відмовитися від неї взагалі, я згадую просте, мов двері, судження одного керівника господарства: «Аби щось на тій сої заробити, мені потрібно гарантовано збирати мінімум 3 т/га. За 5 років я зібрав стільки лише одного разу, тому краще висіватиму горох».

Це відверта позиція, яка заслуговує на повагу. Так само як і уміння багатьох аграріїв, котрі працюють у тих самих грунтово-кліматичних умовах, вирощувати від 3,5 до 4,2 т/га. Кожен сам вирішує, на чому він заробить кошти для розвитку господарства, і це не обов’язково має бути соя. Однак якщо вже її вирощувати, то робити це так, аби зібрати хоча б уже згадуваний мінімум 3 т/га.

Тому гадаємо, що генно-модифікована соя хоча й збереже свою присутність на наших полях, проте як культура, що дає змогу отримати стабільну невисоку врожайність. Це, по-перше, наділи одноосібників, котрі кладуть насіння добутої «пластилінової» сої у грунт, поливають це все гліфосатом, а тоді дивуються, чого ж це вона так заросла бур’янами. Їх чомусь влаштовують зібрані таким чином 10–15 ц/га (аж із двох гектарів площі!), хоча вже краще, мабуть, посадити сакральну картоплю чи кукурудзу. По-друге, ГМ-сою лупитимуть тисячами гектарів окремі «пластилінові» агрохолдинги, в котрих намагаються отримати підвищену рентабельність не з кожного гектара, а «на круг». Мовляв, помножимо на 20 тис. га, і вийде непогана сума…

А от найбільш активні — середні господарства та технологічно просунуті агрохолдинги навряд чи залазитимуть собі у кишеню, висіваючи ГМ-сою там, де можна замість 18 ц/га виростити по 38 ц/га нормальної. У переважній більшості своїй вони вже пройшли етап зачудування «пластиліновою» соєю, на практиці вивчили її особливості, тому радше взагалі відмовляться від цієї культури, аніж орієнтуватимуться на наперед відомий низький урожай.

 

Василь ЧЕРКАС, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

1

 23 травня 2019
Мінагрополітики спільно із проектом ЄС SAFPI розпочинає всеукраїнську інформаційну кампанію – «Державна підтримка розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської обслуговуючої кооперації у 2019 році».
Мінагрополітики спільно із проектом ЄС SAFPI розпочинає всеукраїнську інформаційну кампанію – «Державна підтримка розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської обслуговуючої кооперації у 2019 році».
23 травня 2019
 23 травня 2019
Переробка зернових на борошно в січні-квітні 2019 року скоротилася на 17,4% порівняно з аналогічним періодом попереднього року і становила 532 тис. тонн.
Переробка зернових на борошно в січні-квітні 2019 року скоротилася на 17,4% порівняно з аналогічним періодом попереднього року і становила 532 тис. тонн.
23 травня 2019
 23 травня 2019
За результатами дослідження про зміну ціни овочевого кошика за квітень і за останній рік, ціна борщового набору зростала у 25 разів швидше за інфляцію. 
За результатами дослідження про зміну ціни овочевого кошика за квітень і за останній рік, ціна борщового набору зростала у 25 разів швидше за інфляцію. 
23 травня 2019
 23 травня 2019
Всі сільгоспвиробники, що мають місткості для зберігання пального, повинні з 1 липня отримати ліцензії на право зберігання.
Всі сільгоспвиробники, що мають місткості для зберігання пального, повинні з 1 липня отримати ліцензії на право зберігання.
23 травня 2019
 23 травня 2019
З вересня 2018 року в Україні відбулося 1037 успішних електронних земельних аукціонів на загальну суму 79,181 млн гривень.
З вересня 2018 року в Україні відбулося 1037 успішних електронних земельних аукціонів на загальну суму 79,181 млн гривень.
23 травня 2019
 23 травня 2019
Переробка олійних культур протягом першого кварталу цього року зросла. Зокрема, рафінованої олії українські компанії виробили 197,53 тис. т, що на 21% перевищує показник аналогічного періоду минулого року. 
Переробка олійних культур протягом першого кварталу цього року зросла. Зокрема, рафінованої олії українські компанії виробили 197,53 тис. т, що на 21% перевищує показник аналогічного періоду минулого року. 
23 травня 2019

Please publish modules in offcanvas position.