Практичні аспекти впровадження у сівозміну покривних культур

Практичні аспекти впровадження у сівозміну покривних культур

/ Агрономія Сьогодні / П'ятниця, 17 травня 2019 12:51

Сівба сидератів у промислових масштабах — річ не вельми поширена, та все ж реальна. В Україні десятки господарств практикують застосування такої технології, орієнтуючись передусім на те, аби підвищити родючість ґрунтів, зокрема, наситивши їх додатковим азотом. Відіграє певну позитивну роль також мобілізація інших елементів, а також додаткова присутність органіки в ґрунті. Однак ми сьогодні поведемо мову про дещо інакший рівень застосування сидератів, а саме — їх висів як постійних покривних культур з метою досягнення цілої низки агрономічних та економічних переваг.

Найбільш простий і поширений приклад використання сидератів можна щоосені побачити на невеликих ділянках вітчизняних дачників та селян. Не становить особливих труднощів засіяти декілька соток гірчицею чи люцерною, а після того, як вони підростуть, заробити посіви в землю за допомогою мотоблока чи навіть просто під лопату.

Набагато рідше подібну увагу до сидератів можна побачити у промислових масштабах, тобто на площі десятки чи сотні гектарів. Найчастіше нам не до того, бо мусимо думати не про сівбу дрібнонасінних культур та вчасне їх заробляння в ґрунт, а про те, як встигнути зібрати врожай на полі та провести бодай якийсь обробіток ґрунту. Це ж не шість соток, на яких видається усе можна робити із точністю до години та ще й вручну! Швидше можна говорити, що сидерати у нас на полі з’являються самі собою — мова про перерослий озимий ріпак чи замучену безводдям зі старту кукурудзу чи сою, після чого їх лишається тільки передискувати та посіяти хоч що-небудь на заміну.

І нарешті, завершуючи розмову про звичний спосіб застосування сидератів як зеленого добрива з обов’язковим зароблянням у грунт, зазначимо, що їх продумане та регулярне застосування дає змогу мобілізувати поживні елементи в грунті, витиснути із нього традиційні бур’яни, поліпшити механічний склад грунту та з часом підвищити вміст органічної речовини. У всякому разі — це дуже незайва і корисна процедура, навіть якщо провадиться вона епізодично.

24 391 45 1

Втім, в Україні існують приклади більш глибокого застосування сидератних посівів як постійних покривних культур, включаючи висів безпосередньо у поверхню поля, вкриту сидератами. При цьому зазвичай застосовується не якась одна культура, як у випадку із традиційним використанням сидератів, а суміш культур. Їх кількість може доходити ледь не до десятка в окремих випадках.

Розглянемо таку технологію детальніше. Кожна культура, рекомендована для сівби на сидерати, має власні переваги. Скажімо, бобові збагачують грунт азотом, буркун рекомендовано висівати на засолених землях. Одні культури поліпшують агрофон на кислих грунтах, інші ж — розпушують певний шар грунту. Так само кожен вид рослин накопичує та перетворює у доступні для інших рослин форми окремі поживні елементи.

Тому, враховуючи різноплановий позитивний ефект від окремих сидеральних культур, логічним кроком є їх застосування у спеціально підібраних сумішах. Це суттєво поліпшує стан грунту, створюючи із часом сприятливе середовище для вегетації сільгоспкультур. Також такий підхід дає змогу буквально оздоровити поле, поклавши край бур’янам та пов’язаним із деякими із них шкідникам та захворюванням рослин.

Окрім цього, регулярний висів сидератів із різною кореневою системою забезпечує якісне розпушення грунту, яке можна порівняти із виконанням таких механічних операцій за допомогою грунтообробних агрегатів.

Це все чудово, однак важливо визначитися, що робити далі з таким полем? Найпростіший спосіб — сипонути з осені на всяк випадок по 40–50 кг/га карбаміду і приорати це все на весну. Поле буде просто ідеально підготоване до вирощування ярих культур, що повинно позитивно відобразитися і на врожайності, і на стійкості рослин. Там будуть азот, поживні елементи у доступній формі, менше ростиме бур’янів, і взагалі воно перебуватиме в чудовому фітосанітарному стані. Ясна річ, якщо працювати з нормальним плугом, посадивши в кабіну трактора кваліфікованого тракториста. Бо й на сидератах можна понагортати такі купи, що…

24 391 45 2

Так чи інакше, можна якісно заробити змішані сидератні посіви в землю, і очікувати на гарний урожай. Та можна піти ще далі — і лишити ці посіви до весни. Концепція цілорічного використання покривних культур передбачає обробку тих сидератів, які змогли перезимувати, гліфосатом за 12–14 днів до сівби. Після цього запускається посівний комплекс, здатний провадити сівбу у поле, вкрите сидератами, з одночасним внесенням при цьому мінеральних добрив.

Наскільки це працює? Так, це ефективно. В Україні за такою технологією розвивається вже декілька господарств, отримуючи відмінні результати не лише за врожайністю, а й за рентабельністю роботи в цілому. Тут не потрібно лізти в ґрунт із плугом чи навіть простеньким культиватором, немає потреби розкидати вагонами добрива чи якимось іншим чином реанімувати ґрунт. Всю роботу, включно із контролем бур’янів, виконують уже згадувані правильно підібрані сидеральні суміші.

При цьому поле, постійно вкрите рослинним килимом, і ґрунт, природно розпушений кореневою системою сидератів, має підвищену здатність до накопичення та збереження вологи. Це не порівняти із, на жаль, вже традиційною сухою кіркою, якою вкриваються навесні посіви за відсутності вологи…

Зрозуміло, що такі суміші також коштують грошей (втім, не дуже великих), потрібно купити спеціальну сівалку, здатну якісно сіяти в рослинний килим, а також знайти час та можливість висіяти сидерати у вологу землю. Однак це все справа наживна і що головне — ця технологія працює і дає добрі результати.

До речі, шляхом якомога більш широкого застосування покривних культур останніми роками рухається Казахстан. Як відомо, на більшій частині території там погодні умови просто жахливі: влітку — суховії, взимку — люті холодні вітри, знищений ерозією бідний грунт тощо. І саме покривні культури дозволяють вирівнювати протистояння із природою, зруйнованою свого часу тим самим антропогенним фактором.

І зрештою сидерати — це не що інше як найдоступніший спосіб відновлення природної родючості ґрунту. Так, хотілося б мати змогу вносити по 40 т/га гною, але нині це розкіш, яка, на жаль, ще довго не буде доступною. Поки не зміниться щось у тваринницькій галузі, на ринку та в законодавстві держави.

 

Василь ЧЕРКАС, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

1

 25 червня 2019
На міському полігоні твердих побутових відходів Кропивницького Кіровоградської області у середині липня поточного року запустять біогазову електростанцію потужністю 635 кВт. 
На міському полігоні твердих побутових відходів Кропивницького Кіровоградської області у середині липня поточного року запустять біогазову електростанцію потужністю 635 кВт. 
25 червня 2019
 24 червня 2019
В Україні стартували жнива, однак збиральних потужностей катастрофічно не вистачає.
В Україні стартували жнива, однак збиральних потужностей катастрофічно не вистачає.
24 червня 2019
 24 червня 2019
В країні за вихідні кавуни подешевшали вдвічі.
В країні за вихідні кавуни подешевшали вдвічі.
24 червня 2019
 24 червня 2019
За вісім місяців поточного сезону Туреччина імпортувала 1,5 млн тонн сої для забезпечення високого попиту з боку птахівничого сектора.
За вісім місяців поточного сезону Туреччина імпортувала 1,5 млн тонн сої для забезпечення високого попиту з боку птахівничого сектора.
24 червня 2019
 24 червня 2019
Через спекотну сонячну погоду на минулому тижні різко скоротилося пропозиція тепличного томату в Україні.
Через спекотну сонячну погоду на минулому тижні різко скоротилося пропозиція тепличного томату в Україні.
24 червня 2019
 24 червня 2019
В рамках модернізації і подальшого розвитку системи електронних платежів (СЕП) Національний банк України (НБУ) вніс зміни в технологію її роботи.
В рамках модернізації і подальшого розвитку системи електронних платежів (СЕП) Національний банк України (НБУ) вніс зміни в технологію її роботи.
24 червня 2019

Please publish modules in offcanvas position.