Важливими є не тільки сорти, що володіють максимальною потенційною урожайністю, а й ті, що поєднують її зі стійкістю до несприятливих умов довкілля, тобто підвищений адаптивний потенціал. Сорти, пристосовані до конкретних агроекологічних умов, є найбільш цінними для виробництва.
Висока та стабільна врожайність сорту може бути досягнута лише за умов поєднання в одному генотипі високої потенційної продуктивності та стійкості проти несприятливих факторів середовища.
Поряд із погодно-кліматичними умовами на продуктивність ярого ячменю в окремі роки значний негативний вплив має ураження рослин листостебловими хворобами. Середні річні втрати зерна ячменю від захворювань можуть досягати 30%, а в період спалахів епіфітотій хвороб можуть перевищувати 50% і більше за рік. Тому поєднання елементів технології дозволяє підвищити продуктивність посівів ярого ячменю.
На продуктивність сортів ячменю ярого плівчастого і голозерного типу в умовах нестійкого зволоження Степу впливали попередники та система захисту посівів. Інтегрований захист посівів забезпечував збереження врожаю ячменю ярого у порівнянні з мінімальною технологією і залежав як від стійкості сортів до біотичних чинників, погодних умов, так і попередника. У плівчастого сорту Статок приріст урожаю від системи захисту становив 0,16–0,46 т/га (3,3–11,1%), Святомихайлівський — 0,26–0,29 т/га (6,0–6,2%), Крок — 0,26–0,33 т/га (6,3–7,6%), Дорідний — 0,13–0,32 т/га (3,0–9,4%), Вікінг — 0,17–0,39 т/га (4,7–9,0%), Самородок — 0,17–0,50 (9,0–13,9%), а голозерних сортів Кардинал та Ахілес — 0,17–0,29 та 0,18–0,42 т/га (4,3–8,9 та 5,8–10,4%) відповідно.
За мінімальної системи захисту після сої вищу врожайність ячменю ярого 5,01–5,02 т/га забезпечили плівчасті сорти Крок та Дорідний відповідно, після зернових культур — сорти Крок і Самородок (4,36 т/га), після соняшнику — сорт Дорідний (4,48 т/га) та кукурудзи на зерно — сорт Святомихайлівський (3,79 т/га).
Голозерні сорти ячменю ярого Кардинал та Ахілес після сої формували врожайність на рівні 4,05–4,01 т/га, зернових культур — 3,70–3,44 т/га, соняшнику — 3,20–3,18 т/га та кукурудзи на зерно — 3,08–3,04 т/га.
Використання інтегрованої системи захисту посівів ячменю ярого від хвороб і шкідників забезпечило ефективне їх контролювання, що подовжило тривалість функціонування фотосинтетичного апарату рослин і позитивно позначилося на кінцевій їх продуктивності.
За використання на посівах ячменю ярого інтегрованої системи захисту плівчасті сорти після сої формували врожайність від 4,97 т/га (Статок) до 5,30 т/га (Дорідний), зернових культурах — від 4,57 т/га (Дорідний) до 4,69 т/га (Крок), соняшнику — від 4,23 т/га (Самородок) до 4,62 т/га (Дорідний), кукурудзи на зерно — від 3,68 т/га (Самородок) до 4,07 т/га (Святомихайлівський).
Голозерні сорти Кардинал та Ахілес за інтегрованої системи захисту посівів після сої забезпечували 4,22–4,42 т/га, зернових культур — 3,94–3,73 т/га, соняшнику — 3,49–3,40 т/га, кукурудзи на зерно — 3,27–3,22 т/га.
В умовах північного Степу сорти ячменю ярого плівчастого та голозерного типів як за мінімальної, так і за інтегрованої системи захисту посівів вищу урожайність формували після сої, і вона в середньому становила 4,67 т/га та 4,93 т/га. Зміна попередника з сої на зернові культури, соняшник або кукурудзу призводило до недобору врожайності ячменю ярого як за мінімальної, так і інтегрованої системи захисту посівів і становила 4,11 т/га і 4,44 т/га; 3,95 т/га і 4,19 т/га; 3,45 т/га і 3,70 т/га відповідно. При цьому зниження рівня продуктивності ячменю ярого за сівиі по гірших попередниках є достовірним за обох систем захисту.
Незалежно від попередника вищу урожайність забезпечували плівчасті сорти Крок, Святомихайлівський та Дорідний і за мінімального захисту вона була 4,30 т/га, 4,31 т/га, 4,32 т/га, інтегрованого — 4,58 т/га, 4,59 т/га та 4,57 т/га відповідно.
Голозерні сорти Кардинал та Ахілес забезпечували врожайність на рівні 3,51–3,42 т/га за мінімальної системи захисту та 3,73–3,69 т/га за інтегрованої. Застосування інтегрованої системи захисту посівів сприяло достовірному збереженню врожаю у плівчастих сортів на рівні 0,22–0,32 т/га (5,2–7,9%), голозерних — 0,27 т/га (6,7–7,9%).
Урожайність ячменю ярого в 2016–2018 рр. від попередника залежала на 35,2–60,5%; сорту — 22,9–29,8%, системи захисту — 3,0–4,7%, взаємодії попередник-сорт — 7,5–21,3%.
Галина КОЗЕЛЕЦЬ, завідувач лабораторії науково-інноваційного
впровадження, первинного та елітного насінництва ІСГС НААН,
к. с.-г. н.; експерт-дорадник з питань рослинництва;
Віталій ІЩЕНКО, заступник директора з наукової роботи,
завідувач лабораторії селекції зернових і технічних культур
ІСГС НААН, к. с.-г. н.; експерт-дорадник з питань рослинництва;
Олег ГАЙДЕНКО, вчений секретар, завідувач науково-технологічного
відділу селекції, насінництва і трансферу інновацій ІСГС НААН,
к. т. н., с. н. с., експерт-дорадник з питань механізації сільського
господарства та економіки сільськогосподарського виробництва