Сезам відкрийся

/ Агрономія Сьогодні / Вівторок, 24 травня 2011 13:30

Юрій НОСЕНКО, канд. с.-г. наук

НААН України

Кунжут східний (Sesamum indicum L.), кунжут індійський - однорічна, трав'яниста рослина, належить до родини кунжутових (Реdaliaccae Lunde) і до роду Sesamum L. Висота стебла досягає 150 см і залежить від екологічного типу й умов вирощування. У нижній частині стебло округле, у верхній - чотири- або восьмигранне.

 

Стебло кунжутової рослини, як правило, галузисте. Розрізняють слабко- і сильнорозгалужені рослини. До перших відносять одностеблі форми або рослини з гілками першого порядку, які за розвитком не відрізняються від центрального стебла. Гіллясті форми утворюють 6-8 бокових гілок першого і другого порядків.
 
Корінь у рослин кунжуту стрижневий, але має численні бокові відгалуження першого і другого порядків. Корені досягають глибини до одного метра. Листки - черешкові з різноманітними за формою (від щільнокрайньої до пальчасто-розсіченої) листковими пластинками, навіть у межах однієї рослини. Розміщення їх на стеблі також може бути супротивним, почерговим і змішаним. Листки зелені, у деяких сортів опушення надає їм сіро-зеленого забарвлення.
 
Квітки утворюються із бруньок, що закладаються у пазухах листків. Зустрічаються форми кунжуту одноквіткові і триквіткові. Квітки кунжуту великі, мають зелену, п'ятизубчасту чашечку, зрослопелюстковий віночок неправильної форми. Забарвлення віночка, залежно від екологічного типу, буває від білого до темно-фіолетового. Квітка має добре розвинуті чотири тичинки, п'ята редукована. Маточка роздільнопелюсткова. Плід - чотири- або восьмигранна коробочка, донизу округла, верхівка видовжена. Деякі форми мають несправжні перегородки. Забарвлення коробочки світло-зелене, зелене, а опушені форми набувають сизого кольору. Достиглі коробочки буріють і стають світло- і темно-коричневими.
 
Насіння кунжуту дрібне, за формою нагадує насіння льону. Вага 1000 насінин коливається у межах від 2 до 5 г. Найбільш поширені форми мають насіння біле. Зустрічаються також форми з насінням коричневого, чорного, рожевого, кремового, палевого, сірого та іншого забарвлення.

Кунжут належить до групи теплолюбних однорічних рослин. Для його вегетації і достигання необхідна велика кількість тепла (сума середньодобових температур становить 2500-3000°). Найбільш вимогливий кунжут до тепла в період від сівби до з'явлення сходів. Насіння, висіяне в грунт, прогрітий до 16-18°С, дружно проростає. Сходи за такої температури з'являються на 4-5-й день.
 
Недовготривале зниження температури (нижче 15°С) затримує появу сходів. У роки з довготривалим похолоданням проростки гинуть, не з’явившись на поверхні грунту від ураження їх ґрунтовою мікрофлорою.
 
Початкові фази росту молодих рослин кунжуту проходять дуже повільно. В цей період рослини потерпають від холоду, шкідників, хвороб та бур'янів.
 
До початку цвітіння темп росту кунжуту посилюється. У період цвітіння, плодоутворення і достигання плодів він вимогливий до тепла. Оптимальною для нормального росту рослин є середньодобова температура 22-25°С. Зниження температури призводить до опадання бутонів і слабкого розвитку генеративних органів. При осінніх приморозках нижче -2,5°С рослини гинуть, не сформувавши урожаю.
 
Кунжут дуже вимогливий до вологи повітря й грунту у період до цвітіння, коли ще не повністю сформована коренева система і рослини використовують вологу верхніх шарів грунту.
 
Другий період підвищеної чутливості кунжуту до нестачі вологи пов'язаний із цвітінням. При оптимальному забезпеченні ґрунтовою і повітряною вологою у цей період рослини формують добрий урожай. При вирощуванні на богарних землях в умовах посухи ця культура різко знижує урожай насіння. Особливо негативно впливають на кунжут суховії, що співпадають із періодом цвітіння рослин.
 
Кунжут - світлолюбна рослина. Проте сорти різних екотипів неоднаково реагують на довжину дня. Серед них є сорти середньо- і слабореагуючі на довжину дня.
 
Кунжут - самозапильна рослина, але, за даними ІОК, перехресне запилення за допомогою бджіл досягає 4,5-5%.
 
Бутони на рослинах з'являються на 32-37-й день після появи сходів - у фазі 5-6 пар листків. Період цвітіння триває більш ніж 2 місяців. Окрема квітка цвіте лише кілька годин. Зав'язь квітки розростається у плід - коробочку. При достиганні коробочки буріють, насіння у них підсихає і може легко висипатись. Цьому перешкоджають несправжні перегородки, завдяки чому розростаються загорнуті всередину коробочки плодолистки.
 
Кращими попередниками для насінних посівів кунжуту є озима пшениця і кукурудза, а гіршими - ярі зернові культури, суданська трава, сорго тощо. Насінні посіви можна розміщувати не раніше як через 8-10 років після вирощування кунжуту на цій площі.
 
Агротехніка на насінницьких посівах в основному така ж, як і на виробничих. Проте від правильного вирощування, збирання, сушіння, обмолоту й очищення залежить якість насіння. Кондиційність насіння кунжуту визначається у контрольно-насінницьких лабораторіях.
 
Зберігають насіння і відпускають колгоспам у запломбованих мішках із прикріпленими до них внутрішньою і зовнішньою етикетками.
 
Агротехніка вирощування 
Місце кунжуту в сівозміні
Кунжут - культура, дуже вимоглива до попередника. Кращими його попередниками є озима пшениця, баштанні та решта просапних культур. Після кукурудзи, рицини, сорго й інших культур, які після збирання урожаю залишають корені в грунті, сіяти кунжут не варто. Важливою умовою правильного розміщення кунжуту в польовій сівозміні є сівба його на тому ж полі не раніше ніж через 8-10 років.
 
Недотримання цього правила може призвести до загибелі посіву внаслідок ураження рослин хворобами бактеріозу і в'янення.
 
Підготовка грунту та удобрення
Кунжут найкраще росте на грунтах з дрібногрудочкуватою структурою, достатньо пухких, вологих та чистих від бур'янів, особливо кореневищних. Готувати грунт під посів кунжуту необхідно ще з осені, після збирання попередника. Перша обробка грунту полягає у лущенні. Кількість лущень і глибина їх визначаються безпосередньо на полі.
 
Кунжут дуже чутливий до внесення мінеральних добрив. Вносити їх слід під зяблеву оранку. На вилугуваних чорноземах Інститутом олійних культур рекомендується вносити на гектар: Р60N45К45. Із місцевих добрив кунжут добре реагує на внесення у грунт гною по 10-15 т/га. Внесення добрив під зяблеву оранку особливо ефективне при розміщенні посівів кунжуту після неудобрених попередників.
 
Грунт орють на зяб плугами з передплужниками на глибину 27-30 см. Весною, залежно від погодних умов і стану ріллі, її один-два рази боронують. Першу культивацію зябу провадять на глибину 8-10 см, а другу - перед сівбою на глибину загортання насіння 3-4 см, для чого використовують переобладнані або дротяні культиватори.
 
Застосування цих заходів в умовах півдня України забезпечує збереження вологи на глибині загортання насіння кунжуту і очищення поля від бур'янів. Перед сівбою поле прикочують рубчастим або кільчастим котком. Якщо верхній шар грунту після сівби підсохне, поле прикочують вдруге.
 
Сівба
Для висіву використовують насіння тільки вищих категорій. Насіння кунжуту протруюють за день до сівби протягом однієї години півпроцентним або однопроцентним розчином мідного купоросу. Мокре насіння відразу після протруювання висушують у затінку на підготовлених для цього площадках або брезентах.
 
Для появи дружних сходів кунжуту оптимальною температурою грунту є 16-18°C. Граничним строком сівби на півдні України є кінець першої декади травня. Пізніша сівба, за даними ІОК, різко знижує урожай насіння. Строк сівби значно впливає на олійність насіння. За даними дослідів А. М. Арзуманової (1963), при сівбі сорту Одеська 539 10 квітня олійність насіння становила 56,5%, 20 квітня - 55,2%, 7 травня - 52,4% і 25 травня - 51,7%, або знизилась майже на 6%.
 
Сіють кунжут зерновою сівалкою за нормою висіву 4-6 кг/га. Загортають насіння на глибину 3-4 елі у вологий грунт. Сівбу провадять широкорядним способом із міжряддями 60 або 70 см. Густота стояння рослин допускається по 10-40 штук на 1 погонний метр.
 
Сівба в добре прогрітий вологий грунт забезпечує появу сходів на 4-5-й день після сівби насіння.
 
Догляд за посівом
Після з'явлення сходів перший раз грунт обробляють у міжряддях на глибину 6 см, вдруге - через 10-12 днів на глибину 7-8 см, і втретє - через 15 днів на 9-10 см. Крім того, посів двічі-тричі прополюють у рядках.
 
Культивують посів по сходах на малих швидкостях і обов'язково з захисними дисками на лапах культиватора.
 
Підживлення посівів мінеральними добривами, за даними Інституту олійних культур, позитивно впливає на підвищення урожаю насіння кунжуту.
 
Важливим резервом підвищення урожаю насіння є зрошення. В зрошуваних умовах на Кубані врожай насіння підвищується до 20 ц/га. За даними В. П. Фролова, при вирощуванні кунжуту в умовах зрошування обов'язковим є застосування вологозарядкового поливу з розрахунку 2000-3000 м3/га води.
 
Під час вегетації посіви кунжуту поливають у найбільш критичні періоди - після появи повних сходів, на початку бутонізації, у період цвітіння, на початку достигання. Норма вегетаційного поливу становить 800-1200 м3/га води.
 
Перед вегетаційним поливом вносять невеликі норми мінеральних добрив (1 ц/га суперфосфату, 0,75 сірчанокислого амонію і 0,5 ц/га калійної солі).
 
Збирання врожаю 
Збирання врожаю є найбільш складним процесом при вирощуванні кунжуту. Причиною цього є такі негативні біологічні особливості рослин, як неодночасне достигання і сильне осипання стиглого насіння.
 
Починають збирати врожай кунжуту, як тільки нижні коробочки у рослин побуріють і насіння у них набуде відповідного для сорту кольору. В цей же час у верхніх коробочках насіння ще зелене, воно щільно сидить в них і тому важко вимолочується.
 
Такі біологічні особливості сортів кунжуту старої селекції не дозволяють застосовувати однофазне збирання врожаю. Тому методи механізації збирання цієї культури опрацьовувались з розрахунку на дві фази.
 
Збирають кунжут снопов'язалкою КЖУ-3. Вона скошує рослини, зв'язує снопи і збирає їх у суслони для просушування. Через 10-20 днів, коли насіння підсихає, кунжут обмолочують зерновими комбайнами.
 
За даними випробування, витрати ручної праці за механізованого способу збирання дорівнюють трьом людино-дням замість 18-20 при ручному збиранні.
 
Виведені Інститутом олійних культур нові сорти з нерозкривними коробочками, які моментально висихають, або у валках, відкривають нові можливості в механізації збирання цієї культури.
 
Шкідники і хвороби та боротьба з ними 
Шкідники
До найбільш розповсюджених шкідників кунжуту належать озима і бавовникова совки, лучний метелик, карадрин і дротяник. При зберіганні насіння кунжуту може пошкоджувати комірна міль. Значних збитків завдає посівам кунжуту ураження рослин збудниками бактеріозного і фузаріозного в'янення.
 
Озима совка. Гусениці озимої совки в перших фазах розвитку завдовжки 3-4 см, мають зелене забарвлення. У міру старіння вони збільшуються за розміром і набувають сіро-зеленого кольору. Ранками їх можна знаходити на поверхні грунту згорнутими в клубочки. З підвищенням температури гусениці заглиблюються в землю.
 
Найбільш небезпечні гусениці озимої совки в травні-липні, коли рослини кунжуту знаходяться у фазі сходів, а також в липні-серпні. Підгризаючи рослини у кореневій шийці, гусениці порушують зв'язок стебла з коренем, внаслідок чого рослини гинуть.
 
Одним з найефективніших заходів боротьби з озимою совкою та іншими шкідниками й хворобами є висока культура землеробства. Поле під кунжут, а також суміжні поля потрібно своєчасно обробляти. Необхідно поля і суміжні запільні та придорожні ділянки очищати від бур'янів.
 
В боротьбі з озимою совкою успішно можна застосовувати хімічні, біологічні й механічні методи її знищення.
 
Позитивні результати одержані при одно-дворазовому обпилюванні сходів дустом гексахлорану, при застосуванні принад із широколистих бур'янів, свіжоскошеної люцерни, капусти, висівок, протруєних миш'яковокислим натрієм або кальцієм.
 
У період яйцекладки метеликами озимої совки непогані результати дає використання яйцеїда-трихограми з розрахунку 100 тис. штук на гектар. Для виловлювання метеликів можна застосовувати ловильні корита з мелясою і навіть ручне збирання гусениць.
 
Бавовникова совка. Метелик буро-жовтого кольору. Шкодить гусениця, поїдаючи достигаюче насіння у коробочках.
 
Гусениці лучного метелика. Шкодять у перший період вегетації і навіть під час цвітіння кунжуту. Вони пошкоджують листки, квітки і зав'язі.
 
Гусениці малої совки (кадрина). Уражують посіви в перших фазах росту рослин, поїдаючи листки. В боротьбі з цим шкідником застосовують, головним чином, обпилювання дустом гексахлорану, протруєні принади тощо.
 
Хвороби
На півдні України основною хворобою рослин кунжуту є бактеріоз, меншою мірою - фузаріоз.
 
Бактеріоз. Ураження рослин бактеріозом викликається збудником Sesamicola Веnth. Виявляється хвороба на рослинах у фазі 4-5 листочків у вигляді коричневих плям, які (в міру розвитку хвороби) збільшуються і уражують всю листкову пластинку, черешок і стебло. Уражена рослина ніби обвуглюється й гине, не утворивши насіння.
 
В'янення (Вілт). Іноді цю хворобу називають фузаріозом або вертицильозом. Викликається хвороба грибками родів Fusarium і Verticillium. Попадаючи з грунту в рослини, вони розмножуються і своїми гіфами заповнюють судинні пучки, що припиняє або затримує сокорух. Якщо рослини пошкоджені з початку фази росту, вони гинуть, а коли ж у більш пізні періоди росту, то рослини виживають, але дають різко знижені врожаї за рахунок невиповненості насіння.
 
Радикальним методом боротьби з цією хворобою є селекція кунжуту на стійкість проти ураження хворобами. Цей тривалий, але найбільш перспективний метод дав перші результати. Уже створені сорти, стійкі проти ураження бактеріозом. Хімічних або біологічних методів боротьби з цим захворюванням ще не розроблено. Проте успішно можна використовувати профілактичні методи боротьби, що базуються на правильному застосуванні агротехніки, впровадженні сівозмін (повторний посів кунжуту дозволяється не раніше як через 8-10 років), сівбі кондиційним насінням, протруюванні насіння формаліном або 0,5-процент-ним розчином мідного купоросу, дотримуванні необхідної густоти стояння рослин та інших заходах.
 
Сорти
У реєстрі сортів, придатних для поширення в Україні, знаходиться 5 сортів, створених в Інституті олійних культур.
 
НАДІЯ. Вегетаційний період становить 100 днів. Рослини заввишки 95 см. Плід - видовжена багатонасіннєва коробочка. Кількість коробочок на рослині досягає 80 шт. Урожайність сягає близько 11-14 ц/га. Олійність - 55,5%. Сорт стійкий проти бактеріозу і фузаріозу, здатний витримувати перепади середньодобових температур повітря, придатний до механізованого збирання. Посів насіння проводять у першій або другій декадах травня. Норма висіву - 8-10 кг/га. Спосіб посіву - широкорядний, з міжряддями 45 см. Густота стояння рослин перед збиранням становить 100-120 тис. шт/га. Догляд за посівами звичайний, як за просапними. Збирання урожаю починається при побурінні нижніх коробочок. Сорт рекомендується для вирощування у степовій зоні та Криму.
 
ІЛОНА. Середньопізньої групи стиглості. Тривалість вегетаційного періоду - 130 днів. Висота рослин - 120 см. Сорт багатогіллястий, від центрального стебла відходить від 4 до 7 бічних гілок. Забарвлення квіток інтенсивно-рожеве. Квітки мають по дві великі лопаті із зовнішнього боку. Рослина формує 200-230 чотиригнізді коробочки. Маса насіння з однієї рослини становить 15-18 г. Олійність - 58%. Насіння кремово-білого кольору. Урожайність - 17 ц/га. Коробочки при дозріванні практично не розтріскуються. Стійкий проти висипання насіння. Сфера використання - кондитерська, олієжирова галузі промисловості.
 
ГУСАР. Середньопізньої групи стиглості. Тривалість вегетаційного періоду коливається у межах 130-140 днів. Висота рослин - 120-130 см. Кількість бічних гілочок на рослині сягає 6-8. Плід - чотиригнізда коробочка, яких на одній рослині налічується 300-320. Квітки рожеві, з фіолетовими крапочками на нижній губі. Вирізняється високою продуктивністю. Маса насіння з однієї рослини - 30-32г. Окремі рослини здатні формувати масу насіння до 40-55 г. Олійність становить 60,1%. Насіння кремово-білого кольору. Врожайність висока - 19 ц/га. Коробочка при дозріванні розтріскується. Сорт схильний до висипання насіння. Сфера використання - кондитерська, олієжирова, хлібопекарська галузі промисловості.
 
БОЯРИН. Пізньостиглий. Тривалість вегетаційного періоду - 145 днів. Квітки на рослині рожеві, великі. Сорт багатогіллястий. Формує на одній рослині до 300 коробочок. Маса насіння з однієї рослини - 30-35 г. Олійність - 59%. Колір насіння біло-сизий. Сорт здатний формувати урожайність у межах 18 ц/га. Плід - чотиригнізда коробочка. При дозріванні розтріскується слабо. Стійкість до опадання - 8 балів. Сфера використання - кондитерська та олієжирова галузі промисловості.
 

КАДЕТ. Пізньостиглий. Вегетаційний період становить 140 днів. Висота рослин - 110 см. Сорт багатогіллястий, від центрального стебла відходить 4-6 бічних гілок. Забарвлення квіток рожеве. Рослина утворює до 230 коробочок. Маса насіння з 1 рослини коливається у межах 30-35г. Олійність - 60,5-61,0%. Насіння біло-сизого кольору. Коробочки при дозріванні наполовину розтріскуються. Стійкість проти висипання насіння - 5 балів. Сфера використання - кондитерська та олієжирова галузі промисловості.

1

 16 вересня 2019
У 2020 року держпідтримка АПК буде зосереджена на компенсації ставки банківських кредитів для придбання землі фермерами. 
У 2020 року держпідтримка АПК буде зосереджена на компенсації ставки банківських кредитів для придбання землі фермерами. 
16 вересня 2019
 16 вересня 2019
Отримання високого прибутку та стабільне зростання рентабельності капіталу - головна мета кожного бізнесу. І досягнення цієї цілі не можливе без розумного управління власними фінансами, ефективного фінансового менеджменту та впровадження новітніх інструментів.
Отримання високого прибутку та стабільне зростання рентабельності капіталу - головна мета кожного бізнесу. І досягнення цієї цілі не можливе без розумного управління власними фінансами, ефективного фінансового менеджменту та впровадження новітніх інструментів.
16 вересня 2019
 16 вересня 2019
У серпні 2019 року об’єми загальної грошової виручки від експорту молокопродуктів скоротилися на 33,8% до 15,5 млн доларів, що на 7,9 млн доларів менше за аналогічний період 2018.
У серпні 2019 року об’єми загальної грошової виручки від експорту молокопродуктів скоротилися на 33,8% до 15,5 млн доларів, що на 7,9 млн доларів менше за аналогічний період 2018.
16 вересня 2019
 16 вересня 2019
Цьогоріч сезон баштанних в Україні завершиться в середньому на два тижні раніше, ніж торік.
Цьогоріч сезон баштанних в Україні завершиться в середньому на два тижні раніше, ніж торік.
16 вересня 2019
 16 вересня 2019
Близько 80% ґрунтових ресурсів України страждають від нестачі поживних речовин та міндобрив.
Близько 80% ґрунтових ресурсів України страждають від нестачі поживних речовин та міндобрив.
16 вересня 2019
 16 вересня 2019
У селі Концове Закарпатської області відкрилася грибоферма Nature Green (NG), де вирощують японські гриби шиїтаке. 
У селі Концове Закарпатської області відкрилася грибоферма Nature Green (NG), де вирощують японські гриби шиїтаке. 
16 вересня 2019

Please publish modules in offcanvas position.