agro business 160 160

Особливості обробітку ґрунту та сівби на схилах

Особливості обробітку ґрунту та сівби на схилах

/ Агрономія Сьогодні / Вівторок, 16 липня 2019 12:57

Підготовка поля під пшеницю озиму після багаторічних трав на основі оранки у посушливі роки призводить до надмірної брилуватості ґрунту, що зумовлює значні втрати вологи, додаткові витрати пального та коштів, гальмування мікробіологічних процесів, погіршення якості посівних робіт.

Ресурсо- та вологоощадна технологія обробітку пласта люцерни й еспарцету передбачає фонове дискування важкими боронами ДМТ-6, БДП-6,3, Carrier XL на глибину 6-8 см і наступне (з відтермінуванням у часі 2-3 дні) мілке (12-14 см) розпушування комбінованими знаряддями безполицевого типу. За дотримання агротехнічних норм така схема обробітку виключає можливість відростання трав, гарантує збереження залишкової (тіньової) вологи і додаткове накопичення її за рахунок навіть незначних (7-10 мм) літніх опадів.

Мілкий основний обробіток на 10-12 см плоскорізом ПЩН-2,5 одночасно зі щілюванням ґрунту на 30-35 см як протиерозійний захід ефективний після гороху, де ґрунт майже не прикритий післяжнивними рештками і особливо сильно піддається руйнуванню водою.

З огляду на особливості рельєфу після стерньових культур доцільною є малоопераційна технологія помірного або мілкого безполицевого обробітку ґрунту комбінованими машинами АКШ-5,4, Multitiller чи протиерозійними культиваторами типу КПЕ-6Н в агрегаті з голчастими пристроями, які за один прохід забезпечують часткове подрібнення соломи, належне проективне покриття, розпушення і вирівнювання поверхні поля.

 

Нюанси вибору сортів

Особливості схилових земель зумовлюють необхідність вирощування у господарстві ширшого набору районованих і перспективних сортів, різних за біологічними та господарськими ознаками. Вони повинні мати підвищену стійкість до несприятливих умов середовища, зокрема посухи, до полягання, добре розвивати кореневу систему. Посіви таких сортів забезпечують більш інтенсивне нагромадження у ґрунті органічної речовини, підвищують протиерозійну стійкість агрофону.

Крім того, сорти, що розміщуються на схилових землях, повинні відрізнятися чутливістю до удобрення і дружністю визрівання, оскільки на схилах різної крутизни й експозиції навіть у межах одного поля створюються несхожі умови вегетації. Наприклад, тривалість вегетаційного періоду рослин одного і того ж сорту, які розміщені на схилах різної експозиції, варіює у межах 5-10 днів.

Тому слід поєднувати вирощування більш скоростиглих і стійких до посухи у другій половині вегетації сортів на південних схилах із сортами, здатними продуктивно використовувати вологу нижньої частини кореневмісного шару ґрунту північних схилів.

 

Особливості сівби на схилах

За коригування календарних строків сівби пшениці озимої на схилах необхідно враховувати, що осіння вегетація має продовжуватись 50-65 днів, а рослини по закінченню її утворювати 3-4 розвинутих пагони. На південних схилах влітку фронт висушування ґрунту по глибині пересувається в 1,2-1,5 рази швидше, ніж на північних. Так, після дощу шаром 49,5 мм інтенсивність випаровування вологи у дослідах протягом перших 20 днів на теплому схилі сягає 1,3 мм, на холодному — 0,8 мм на добу. Вологість ґрунту на глибині загортання насіння (6-8 см) у першому випадку становила 14,7 %, у другому — 17,9 %. Враховуючи ці відмінності, сівбу пшениці в посушливі роки доцільно розпочинати з південних схилів, і висівати насіння на 2-3 см глибше порівняно з більш вологими північними схилами.

На теплих південних схилах у квітні і травні, коли буває жарко й сухо, висока температура і низька вологість ґрунту лімітують надходження води і поживних речовин у рослини, що суттєво гальмує їх ріст. Як наслідок, посіви пшениці озимої, які вийшли з зими у фазі 2-3 листків, не встигають укоріниться, зріджуються або гинуть. В одержанні високого і сталого врожаю на таких полях вирішальну роль відіграє своєчасний посів, який забезпечує формування щонайменше двох бокових стебел із вторинними коренями ще восени до настання холодів (табл. 1).

 

Таблиця 1. Агровиробничі властивості ґрунту й урожайність пшениці озимої на схилах різної експозиції

8 399 74 2

 

Азот

Раціональна система удобрення пшениці озимої на схилах передбачає роздрібне застосування азотних добрив залежно від якості агрофону та планової урожайності зернової культури. Допосівне внесення азоту, розрахункова доза якого тут рідко перевищує 60 кг/га, здійснюється переважно після малоцінних непарових попередників і на сильно змитих ґрунтах, у яких азотні сполуки знаходяться у важкогідролізованих формах.

Особлива увага приділяється посівам озимини по мульчувальному обробітку, коли норма N в удобренні, з метою прискорення процесів розкладання «свіжої» органічної речовини, збільшується на 5-8 кг/га у розрахунку на кожну тонну залученої у кругообіг листостеблової маси попередника.

Доцільність ранньо-весняного (регенеративного) підживлення пшениці і доза азоту визначаються на основі показників біологічного контролю, основними з яких є густота і розвиток рослин, наявність вегетативної маси і нітратів у грунті.

Невисокими (30-45 кг/га) дозами азоту передусім підживлюють слаборозвинуті (2-3 листки) з нормальною густотою посіви, а також озимі на вітроломних схилах, що зазнали низькотемпературного стресу і втратили частину надземної маси. Підживлення зріджених посівів доцільне тільки на гербіцидному фоні. В іншому разі агроприйом провокує розвиток бур’янів-нітрофілів (лобода, щириця).

Не рекомендують вносити азот на схилах у так звані лютневі «вікна» та до закінчення повного сніготанення і розмерзання ґрунту. В роки з раннім відновленням вегетації пшениці озимої (до 20 березня) регенеративне підживлення добре розкущених рослин створює загрозу формування соломистих хлібів і вилягання посівів.

Оптимальні за густотою і розвитком посіви після кращих попередників (чисті і зайняті пари, багаторічні трави, горох) підживлюють прикоренево зерно туковими сівалками в кінці весняного кущення або на початку трубкування рослин (3-4-й етапи органогенезу). Забезпечення пшениці азотом у цей період сприяє більшій озерненості та величині колоса, зміцненню і виживанню колосоносних стебел, підвищенню врожаю зерна. За узагальненими даними дослідів на ґрунтах із низьким вмістом нітратів (менше 10 мг N-NO3 на 1 кг грунту) оптимальна доза азотних добрив становить 60 кг/га, середнім (10-20 мг/кг) — 45 кг/га, підвищеним (більше 20 мг/кг) — 30 кг/га.

8 399 75

 

Позакореневе підживлення

Ефективність прикореневого підживлення знижується під час утворення потужної ґрунтової кірки на поверхні (зависання туків у сухому прошарку), на схилах крутизною більше 30 (бокове зміщення сівалки), за внесення добрив поперек посіву (неякісна заробка), а також у випадках, коли коефіцієнт кущення рослин більше 5, а запаси продуктивної вологи в шарі 0-150 см нижчі 100 мм.

Позакореневе підживлення рослин азотом, із метою підвищення класу якості зерна, виконують на ущільнених неполеглих продовольчих посівах сильних і цінних сортів після кращих попередників, без ураження хворобами, ознак азотного і фосфорного голодування (вміст у зелених листках азоту 2,5-3,0 % і фосфору 0,3 % на абсолютно суху речовину). За більшого вмісті N і P якісне зерно можна отримати і без обприскування рослин карбамідом.

Позитивні результати від цього агрозаходу очікують за помірно вологої сонячної погоди в період наливу зерна, подовження фаз цвітіння-формування зернівки, відсутності в посівах клопа черепашки, проведення робіт у вранішні або вечірні години.

У разі визначення оптимальних параметрів застосування азотних добрив слід враховувати зміни генетичної будови еродованих грунтів у часі і географічну орієнтацію схилових агросистем.

Ґрунти північних схилів більш родючі, однак характеризуються невідповідністю рівня потенційних запасів поживних речовин та наявності їх рухомих форм. Тут спостерігається, особливо за прохолодної погоди, гальмування мікробіологічних процесів і надходження елементів живленняув рослини, тому азот загалом краще окупається додатковим урожаєм зерна.

Ґрунти південних схилів, які відрізняються меншою гумусованістю, для забезпечення збалансованого живлення рослин озимини потребують більшої кількості азотних добрив, і окупність їх приростом урожаю основної продукції порівняно нижча. Позитивним аспектом при цьому слід вважати вищу ефективність локального способу застосування туків.

Величина приросту врожаю і норма внесення фосфорних добрив значною мірою залежать від наявності в орному шарі рухомих фосфатів. Коефіцієнт їх використання пшеницею озимою на чорноземі звичайному сягає 10-12 %. Тобто з грунту рослини пшениці за середньої забезпеченості (50-100 мг/кг Р2О5) можуть спожити 12-25 кг/га фосфору, у разі підвищеної (100-150 мг/кг Р2О5) — 25-35 кг, високої (150-200 мг/кг Р2О5) — 35-45 кг/га.

У зв’язку з цим норма внесення фосфорних добрив повинна розраховуватись і визначатись з кожного поля окремо, залежно від еродованості грунту, вмісту в орному шарі рухомих фосфатів і планового врожаю зерна. Орієнтовно оптимальна доза внесення мінерального фосфору за планової урожайності 5 т/га і середньої забезпеченості ґрунту Р2О5 становить близько 50 кг/га, підвищеної — 30-40, високої — 15-20 кг/га.

Значення калію у підвищенні врожаю пшениці на чорноземах низьке, і навіть на фоні азотно-фосфорних туків приріст зерна від удобрення не перевищує 0,1 т/га. Тому тільки на полях, де в грунті низький (20-40 мг/кг) та середній (41-80 мг/кг) вміст К2О, необхідно довнести під пшеницю озиму калійне добриво в нормі 30-50 кг/га діючої речовини. За підвищеного (80-120 мг/кг) і високонр вмісту (120-180 мг/кг) рухомого калію в грунту калійні добрива у невеликій кількості (20-30 кг/га) можуть вноситись для часткової компенсації виносу елементу з основною та побічною продукцією, а також для підтримання відповідного рівня ефективної родючості чорнозему.

 

Андрій ГОРБАТЕНКО, Володимир СУДАК,
Володимир ЧАБАН, Сергій АРТЕМЕНКО
кандидати с.-г. наук
Сергій СЕМЕНОВ
ДУ Інститут зернових культур НААН України

 

 28 березня 2024
До свого 25-річчя провідний виробник мікробних і ферментних препаратів провели ребрендинг та відкрили нову сторінку в історії компанії!
До свого 25-річчя провідний виробник мікробних і ферментних препаратів провели ребрендинг та відкрили нову сторінку в історії компанії!
28 березня 2024
 28 березня 2024
У 2023 році зберігалася загальна тенденція до скорочення обсягів імпорту сільгосптехніки до України.
У 2023 році зберігалася загальна тенденція до скорочення обсягів імпорту сільгосптехніки до України.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Сучасне сільське господарство наголошує на ефективному та екологічно чистому використанні ресурсів з метою досягнення максимальної врожайності та якості врожаю. Передпосівне внесення добрив під час смугового обробітку ґрунту та внесення добрив під час вегетації є ключовими методами, що сприяють оптимальному розвитку рослин і досягненню бажаних результатів. Ця стаття присвячена різним технологіям та інноваціям від BEDNAR.
Сучасне сільське господарство наголошує на ефективному та екологічно чистому використанні ресурсів з метою досягнення максимальної врожайності та якості врожаю. Передпосівне внесення добрив під час смугового обробітку ґрунту та внесення добрив під час вегетації є ключовими методами, що сприяють оптимальному розвитку рослин і досягненню бажаних ...
28 березня 2024
 28 березня 2024
Закупівельні ціни на кукурудзу в портах Чорного моря протягом тижня виросли на 8-10 $/т до 154-156 $/т або 6600-6650 грн/т на тлі активного експортного попиту, зростання курсу долара на міжбанку та стримування продажів виробниками.
Закупівельні ціни на кукурудзу в портах Чорного моря протягом тижня виросли на 8-10 $/т до 154-156 $/т або 6600-6650 грн/т на тлі активного експортного попиту, зростання курсу долара на міжбанку та стримування продажів виробниками.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Весняна посівна кампанія розгортається в Україні, але в низці регіонів не вистачає кадрів для виходу в поля.
Весняна посівна кампанія розгортається в Україні, але в низці регіонів не вистачає кадрів для виходу в поля.
28 березня 2024
 28 березня 2024
У лютому 2024 року середня споживча ціна на м’які жирні сири в Україні зросла на 2,6% – до 185,9 грн/кг проти 181,13 грн/кг у січні.
У лютому 2024 року середня споживча ціна на м’які жирні сири в Україні зросла на 2,6% – до 185,9 грн/кг проти 181,13 грн/кг у січні.
28 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.