Агротехнічні стимули для пшениці на схилах

Агротехнічні стимули для пшениці на схилах

/ Агрономія Сьогодні / Середа, 31 липня 2019 12:22

У статті наведені результати багаторічних досліджень Інституту зернових культур НААН України щодо удосконалення базових елементів агротехніки вирощування пшениці озимої на схилових землях — виокремлено кращі попередники зернової культури з точки зору їх спроможності запобігти руйнуванню чорноземів Степу, проведена оцінка ефективності способів мульчувального обробітку грунту, а також диференційованої системи удобрення під час залучення у кругообіг побічної продукції та внесенні туків.

Післяжнивні рештки попередніх культур подрібнювали і рівномірно розподіляли на поверхні поля під час збирання урожаю. Розрахунок доз NPK здійснювали нормативно-компенсаційними методами, що враховують рівень продуктивності посівів і стан родючості ґрунту. Нітратний азот у грунті визначали спектрофотометричним методом, рухомі сполуки фосфору і калію — за Чириковим.

Основний обробіток ґрунту проводили полицевими плугами (контроль) та безполицевими знаряддями різного модельного ряду (важкі дискові борони, комбіновані агрегати, плоскорізи-щілинорізи, чизельні плуги та культиватори, діагональні розпушувачі).

Ґрунти дослідних ділянок — чорноземи звичайні слабо- та середньоеродовані на лесі з умістом гумусу в орному шарі 2,3–3,5%.

 

Яким був попередник?

Протиерозійна роль попередників пшениці досить різноманітна і визначається передусім їх біологічними ознаками та агротехнікою вирощування. Захисна дія культур суцільної сівби, поряд із підвищенням протиерозійної стійкості ґрунту за рахунок скріплення його мичкуватою кореневою системою, проявляється також у частковому затриманні опадів надземною масою і зменшенні сили удару крапель. За розсіювання останніх вода рівномірно надходить на поверхню поля, внаслідок чого вона менше скаламучується і запобігає руйнуванню та замуленню шпар. Вегетуючі рослини протидіють концентрації стоку та унеможливлюють розвиток лінійної ерозії.

Найбільше змиваються влітку під час злив ґрунти з чистих і зайнятих парів, із полів після збирання гороху за підготовки їх під озимину, з площ, зайнятих просапними попередниками в першу половину їх вегетації, а також із ділянок, злущених дисковими знаряддями після збирання зернових колосових. Тут висока інтенсивність ерозії обумовлюється не тільки відсутністю рослинного покриву або його низькою щільністю, а й меншою зв’язністю і більшим розпорошенням ґрунту.

8 399 82

 

Значення чистих парів

Радикальним заходом упередження ерозійних процесів є перенесення чистих парів зі схилів на пологі рівні ділянки крутістю до 1º. Упродовж перехідного періоду пропонує­ться поступова заміна чорних парів на ранні пари, зважаючи, що стік талої води навесні в межах «нульового обробітку» не викликає значних розмивів ґрунту. Цьому сприяє підвищення його щільності, захищеність снігом і післяжнивними рештками. Потік води розпадається на малі струмки і втрачає швидкість переважно за рахунок механічного гальмування. За високої кольматуючої здатності агрофону змив ґрунту за межі поля дорівнював 1,5–4,3 т/га, що в 4–12 разів менше, ніж на оранці (18,6 т/га).

Протидія раннього пару ерозії літніх злив зростає за наявності на поверхні ґрунту понад 2,5 т/га рослинного субстрату, перенесенні строків основного обробітку на час масового відростання бур’янів (травень), проведенні його безполицевими знаряддями за глибини спушення 12–16 см із метою збереження мульчувального екрану і створення грудкуватої будови верхнього шару ріллі. Так, за штучного дощування інтенсивністю 3,5 мм/хв. (кінець червня, схил крутістю 2,5º) на ділянках полицевого зябу з рекомендованою для зони технологією догляду за паром стік починався через 3,2 хв. у разі подачі 11,2 мм води, тоді як на ранньому пару з веснообробітком — через 7,6 хв. і подачі 26,6 мм опадів. Водопроникненість ґрунту і каламутність стоку тут становили 1,08 мм/хв. і 25 г/л проти, відповідно, 0,65 мм/хв. і 39 г/л на контролі.

З метою визначення напруги ймовірного розвитку руйнівних процесів, залежно від попередників пшениці озимої, використовують коефіцієнти ерозійної безпеки цих культур порівняно з відкритим фоном (чорний пар) і середньозважені показники вкриття ними поверхні ґрунту. Однак в обох випадках важко оцінити протиерозійну здатність попередника за фазами вегетації з урахуванням проведених технологічних операцій, режиму випадання опадів, строків збирання і підготовки ґрунту під сівбу озимих.

На наш погляд, у разі розміщення пшениці на схилових землях більш доцільно користуватися коефіцієнтами протиерозійної ефективності різних культур, визначених за періодами їх росту і розвитку на основі даних штучного дощування шаром води 60 мм і змінною інтенсивністю від 1,5 до 2,5 мм/хв. (табл. 1).

 

Таблиця 1. Коефіцієнти протиерозійної ефективності різних попередників пшениці озимої на схилах

8 399 84 2

Примітка. Порівняння наведене відносно найбільш небезпечного фону: у травні — з посівами кукурудзи, в решту місяців — із чорним паром.

 

У Степу найбільший розвиток листкової поверхні рослин спостерігається: озимої пшениці, еспарцету й люцерни — в кінці травня; ярих колосових, зерно-сумішок і зернобобових — на початку червня; соняшнику та кукурудзи на силос — у липні. Якщо до початку зливового періоду перші майже повністю вкривають своєю масою поверхню поля, то у просапних культур період максимального розвитку запізнюється на 1,5–2 місяці, тому ґрунт під ними, як і в пару, зазнає прямої дії дощу, руйнується і деградує.

В наших дослідах на схилах до 3 º (чорнозем звичайний середньосуглинковий) за 20 років спостережень підвищений стік води і сильний злив ґрунту (понад 5 т/га) у чорному пару були зафіксовані 12 разів, ранньому і зайнятому — 6, посівах кукурудзи — 8 і під зерновими колосовими — 3 рази. Найвищий протиерозійний ефект забезпечують багаторічні трави і стерньові попередники, підготовка яких ґрунтується на використанні безполицевих (плоскоріз, чизель, діагональний розпушувач) знарядь.

Агроприйоми з підготовки ґрунту влітку під озимину (фоновий та основний обробітки, культивації і боронування) мають проводитись з урахуванням базових засад теорії «диференційованої вологості», відповідно до якої основна кількість ґрунтової вологи в інтервалі ГПВ (гранична польова вологоємність) — ВРК (вологість розриву капілярів) втрачається внаслідок висхідного руху води по макро- та мікрошпаринах, в інтервалі ВРК — ВВ (вологість в’янення рослин) за рахунок конвекції та дифузії парів.

Одним із засобів зменшення втрат вологи в першому випадку є створення на поверхні ґрунту пухкого шару, який попереджує капілярний підтік вологи і діє як мульча. Сам пухкий шар може підсихати до вологості, нижчої за ВВ, однак він суттєво уповільнює нагрівання поверхні та перериває волосяний потік вологи до горизонту випаровування. Оптимальна товщина ізолюючого прошарку на теплих схилах (південна експозиція) становить 6–8 см, на холодних (північна) — 4–6 см.

8 399 86 1

Мульчування поверхні післяжнивними рештками підвищує темпи просочування атмосферних опадів у грунт, водночас змінює характер вітрового режиму на користь слабо турбулентних потоків повітря. У поєднанні зі зниженням температури грунту це гальмує міграцію і видування вологи.

Істотно послабити висушування ґрунту в інтервалі ВРК-ВВ дозволяє оптимізація будови і структури орного шару. Деяке ущільнення у його верхній частині зменшує некапілярну шпаруватість і, відповідно, знижує втрати пароподібної води. Випаровування також уповільнюється, коли у верхньому розпушеному шарі 5–7 см кількість агрегатів розміром 0,25–3 мм досягає 35–40%, а сума пилуватих (< 0,25 мм) та брилуватих (> 10 мм) фракцій не перевищує 10%. На мульчувальному агрофоні зі ступенем проективного покриття поверхні поля подрібненою листостебловою масою у межах 50–70% кращий протиерозійний і вологозберігальний ефект досягався за наявності в ізолюючому (верхньому) прошарку ґрунту 60–70% грудочок діаметром 3–10 мм.

Значний вплив на перебіг процесів випаровування вологи мають технологічні схеми основного обробітку ґрунту. В наших дослідах під час підготовки ріллі під озимину після горохово-ячмінної сумішки (зайнятий пар) втрати її з шару 0–30 см упродовж 20 днів після дощу (42,7 мм) на ділянках мілкого обробітку (10–12 см) та вузькосмугового чизелювання (10–22 см) становили 19,5–19,7 мм, водночас за оранки (20–22 см) і плоскорізного розпушування скиби (20–22 см) досягали, відповідно, 24,3 і 22,8 мм (табл. 2). Зміни вологості в шарі ґрунту 0–10 см більшою мірою залежали від способу обробітку, натомість у 20–30 см — від глибини спушення.

 

Таблиця 2. Зміни вологості ґрунту в період парування (зайнятий пар, попередник — горохово-ячмінна сумішка, схил 3–4°)

8 399 86 2

 

Відомо, що мінімальна вологість посівного шару ґрунту, за якої проростає насіння пшениці озимої, має бути не нижчою 15–17%, а оптимальна — в межах 20–24%. Для отримання повноцінних сходів, укорінення і доброго розвитку рослин восени необхідно мати у шарі 0–10 см на час сівби понад 10 мм продуктивної вологи, натомість показники менше 5–7 мм вважаються незадовільними.

Як свідчать отримані дані, в посушливі роки наявних запасів доступної вологи в посівному шарі (4,4 мм) за полицевого обробітку виявилось недостатньо для проростання насіння, за плоскорізного (20–22 см) — (6,7 мм) — було отримано зріджені сходи, за мілкого плоскорізного і чизельного — задовільні сходи у разі збільшення періоду «сівба-повні сходи» до 10–12 днів. Тобто в умовах часткового зневоднення посівного шару за оранки та плоскорізного розпушування ґрунту на глибину 20–22 см своєчасність одержання повноцінних сходів повністю залежить від дощів, які випадають у післяпосівний період.

 

Таблиця 3. Вологість ґрунту перед сівбою пшениці по зайнятому пару (схил 3–4º)

8 399 86 3

 

Враховуючи відмінності парозаймаючих культур, специфіку ландшафтно-кліматичних умов Степу і пріоритетність екологічної складової землекористування, агротехнічно виважена система підготовки парів і непарових попередників має бути диференційованою, енергозберігальною, гарантувати отримання повноцінних сходів, стримувати розвиток ерозійних процесів. Вирішальне значення при цьому має своєчасність, послідовність і регламентованість проведення польових робіт функціонально пристосованими і налагодженими знаряддями.

 

Андрій ГОРБАТЕНКО, Володимир СУДАК,
Володимир ЧАБАН, Сергій АРТЕМЕНКО
кандидати с.-г. наук
Сергій СЕМЕНОВ
ДУ Інститут зернових культур НААН України

 18 листопада 2019
Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов оприлюднив деталі щодо державної фінансової підтримки в межах земельної реформи.
Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов оприлюднив деталі щодо державної фінансової підтримки в межах земельної реформи.
18 листопада 2019
 18 листопада 2019
Минулого тижня, 14 листопада, у приватному господарстві у селі Троїцьке Новоодеського району Миколаївській області виявили африканську чуму свиней.
Минулого тижня, 14 листопада, у приватному господарстві у селі Троїцьке Новоодеського району Миколаївській області виявили африканську чуму свиней.
18 листопада 2019
 18 листопада 2019
Основною причиною знижувального цінового тренда в сегменті коренеплодів стало збільшення обсягів пропозиції на ринку на тлі стриманого попиту на моркву та буряк.
Основною причиною знижувального цінового тренда в сегменті коренеплодів стало збільшення обсягів пропозиції на ринку на тлі стриманого попиту на моркву та буряк.
18 листопада 2019
 18 листопада 2019
Ціни закупівлі живця свиней забійних кондицій продовжили пониження упродовж другого тижня листопада.
Ціни закупівлі живця свиней забійних кондицій продовжили пониження упродовж другого тижня листопада.
18 листопада 2019
 18 листопада 2019
Державна служба з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів почала тестувати електронну систему з видачі ветеринарних документів та надання адміністративних послуг – Єдиний державний реєстр ветеринарних документів.
Державна служба з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів почала тестувати електронну систему з видачі ветеринарних документів та надання адміністративних послуг – Єдиний державний реєстр ветеринарних документів.
18 листопада 2019
 18 листопада 2019
В Україні ціни на сою останніми тижнями виросли завдяки активному експортному попиту. Внаслідок зниження врожайності та посівних площ виробництво сої, порівняно з минулим роком, зменшилось з 4,4 до 3,7 млн тонн.
В Україні ціни на сою останніми тижнями виросли завдяки активному експортному попиту. Внаслідок зниження врожайності та посівних площ виробництво сої, порівняно з минулим роком, зменшилось з 4,4 до 3,7 млн тонн.
18 листопада 2019

Please publish modules in offcanvas position.