Вирощування ж ріпаку і зернових культур в одній сівозміні поліпшує фітосанітарний стан ґрунту, зводить до мінімуму зараження зернових кореневими гнилями. Де не вирощуються цукрові буряки, ріпак розміщують у будь-якій сівозміні з поверненням його на попереднє місце через 4-5 років.
Ріпак — культура перехреснозапильна, тому потрібна просторова ізоляція щонайменше 500 м. Потрібна вона і для захисту від шкідників і хвороб.
Попередники ріпаку повинні рано звільняти площі, сприяти знищенню бур’янів, створенню доброї структури з достатньою кількістю поживних речовин.
Тому найкращі попередники для нього — багаторічні трави на 1 укіс, однорічні трави, зернобобові. Задовільні — зернові культури, проте овес і яра пшениця — несприятливі попередники для озимого ріпаку.
Обробіток ґрунту
Підготовка ґрунту під ріпак — найважливіший агрозахід, від якого залежить поява своєчасних рівномірних сходів, розвиток кореневої системи.
Після багаторічних трав обробіток починається з лущення дисковими знаряддями. Вносять мінеральні добрива й орють на глибину 20-22 см обов’язково в агрегаті з котками й боронами. Доводять поле до посівної готовності за допомогою БІГ-3А, КПС-4 тощо.
Після зернобобових, зернових культур, однорічних трав добрі результати дає вчасно і якісно проведений поверхневий обробіток дисковими знаряддями (БДТ-7, БДВ-6,3) із наступним доведенням ґрунту до стану готовності до сівби за допомогою голчастих дисків БІГ-3А, культиваторів КПС-4, котків ЗККШ-6 та інших.
Передпосівний обробіток ґрунту краще проводити комбінованими агрегатами типу «Європак», АРП-3, РВК-3,6, АКГ-4 «Борекс» тощо на глибину загортання насіння. Вони за один прохід забезпечують високу якість підготовки ґрунту і значну економію пального.
Удобрення
Забезпечення поживними речовинами є визначальним фактором доброго розвитку рослин ріпаку та його продуктивності. Для створення однієї тонни зерна ріпак виносить із ґрунту: азоту — 60-70; фосфору — 40-50 і калію — 60-80 кг. Близько 20-25% від потреби в елементах живлення він використовує з ґрунтових запасів, а решту треба вносити у вигляді органічних та мінеральних добрив, особливо коли планується врожайність у межах 30-40 ц/га.
На ґрунтах середнього рівня родючості необхідно вносити N120P60K60. Фосфор, калій та N60 вносять під основний обробіток ґрунту, а азот дозою N60 доцільно застосовувати для підживлення на початку відновлення вегетації.
Сорти
Найбільш адаптовані до агрокліматичних умов області сорти Горизонт, Іванна, Галицький і Тисменицький.
Сівба
Для насіння ріпаку не потрібен період післязбирального дозрівання. Його можна використовувати для сівби відразу ж після очистки і просушування. Кращі результати з продуктивності насіння одержують за сівби торішнім насінням. За 10-15 днів до висіву посівмат протруюють препаратом Роялфо з розрахунку 2-3 л/т насіння.
Для озимого ріпаку строк сівби має вирішальне значення для перезимівлі й збереження рослин. Практика підтвердила, що оптимальні строки ріпаку настають за 15-20 днів раніше оптимальних термінів висіву озимої пшениці. Найкраще це робити у період з 15 по 25 серпня в лісостеповій зоні та з 20 серпня по 5 вересня — у степовій.
Ріпак, як правило, сіють звичайним рядковим способом із міжряддям 15 см. На засмічених полях його необхідно сіяти широкорядним способом із шириною міжрядь 45 см. При цьому використовують сівалки: спеціалізовану пневматичну СПР-6, овочеву СО-4,2, СЗТ-3,6 з обов’язковою герметизацією.
Норма висіву за сівби з міжряддям 15 см становить 1,6-2,0 млн/га, або 7-10 кг/га, а з міжряддям 45 см — 1,0-1,2 млн схожих насінин на 1 га, або 4-6 кг/га. Оптимальна густота стояння рослин повинна становити восени 80-120, а навесні 60-80 шт/м².
Треба мати на увазі, що головною умовою вирощування ріпаку є одержання своєчасних і дружних сходів, а це можливе лише у разі загортання насіння у вологий ґрунт на глибину 1,5-3,0 см.
Догляд за посівами
Одразу ж після сівби поле коткують кільчасто-шпоровими котками ЗККШ-6. З появою сходів у фазу розетки посіви боронують.
Восени й навесні проводять міжрядний обробіток широкорядних посівів.
Площі з густотою 60-100 рослин на 1 м² залишають на насіння. Посіви з густотою більше 120 шт./м² доцільно використати на зелений корм. Посіви з густотою менш ніж 30 рослин на 1м² необхідно вибракувати.
Озимий ріпак добре реагує на внесення азотних добрив ранно навесні, тому за першої ж нагоди важливо провести підживлення площ у дозі N30-60.
На широкорядних посівах проводять 1-2 розпушування міжрядь.
Юрій МАЩЕНКО, заступник директора з науково-інноваційної
діяльності та розвитку експериментальної бази, завідувач
науково-технологічного відділу збереження родючості ґрунтів
та контролю якості продукції ІСГС НААН, канд. с.-г. наук,
експерт-дорадник із питань рослинництва
Олег ГАЙДЕНКО, вчений секретар, завідувач
науково-технологічного відділу селекції, насінництва і
трансферу інновацій ІСГС НААН, канд. техн. наук, с. н. с.,
експерт-дорадник із питань механізації сільського
господарства та економіки сільськогосподарського виробництва
