Потребу в добривах розраховують, користуючись агрохімічним паспортом поля, даними про вміст поживних речовин у ґрунті і виносу їх із запланованим урожаєм. На 1 ц урожаю зерна проса його рослини виносять із ґрунту до 3,3 кг азоту, 1,5 кг фосфору, 3,4 кг калію та 1,2 кг кальцію.
Фосфорні і калійні добрива в дозі Р60К40 краще вносити під зяблеву оранку, що особливо важливо в Степу, азотні (N90) — навесні під першу культивацію або перед сівбою. Якщо основного внесення мінеральних добрив не проводили або внесли в недостатній кількості, доцільно додати під час сівби в рядки з розрахунку 10–15 кг/га д. р., на широкорядних посівах — з обробітком міжрядь.
Сівба
Для сівби використовують кондиційне насіння високих репродукцій, чистота якого не менше 99%, а схожість — 92%.
Просо часто пошкоджується сажкою та іншими хворобами. Проти їх збудників насіння протруюють фундазолом 50% з. п. — 2,0 кг/т, вітаваксом, 75% з. п. — 2,0 кг/т із додаванням плівкоутворювальних речовин, використовують також формалін та параформан.
На слабо забур’янених полях кращим способом сівби є звичайний рядковий, який проводять зерновими сівалками різних типів із нормою висіву 3,5–4,0 млн шт./га. На забур’янених площах ліпше застосовувати широкорядний спосіб сівби з нормою висіву 2,0–2,5 млн шт./га схожих насінин.
За посушливих погодних умов норму висіву збільшують на 5–10%.
Просо — культура пізніх строків висіву. Найбільш високі і стабільні врожаї її можна отримати під час сівби в оптимальні терміни, коли ґрунт на глибині 10 см прогріється до 12–15 ºС.
Для сівби з міжряддям 0,15 м використовують зернотукові сівалки СЗА-3,6, СЗ-3,6, для широкорядного способу (міжряддя 0,45 м) — сівалки ССТ-12 А (Б), обладнані спеціальним пристроєм СТЯ-23.000.
Якщо у посівному шарі вологи достатньо, насіння загортають на глибину 3–5 см, а якщо її замало, глибину загортання збільшують до 5–7 см. За всіх умов обов´язковим агрозаходом є прикочування ґрунту після сівби.
Основними засмічувачами проса є пізні ярі бур’яни — мишій і плоскуха звичайна. Вони сходять наприкінці травня-у червні. Поява весняних сходів їх майже збігається із появою сходів проса. Цьому можна запобігти, посіявши просо дещо раніше з тим, щоб масове проростання насіння мишію і курячого проса прийшлось на період появи зміцнених сходів проса. Це дасть змогу ефективно боротися з мишієм і плоскухою за допомогою післясходових боронувань.
Догляд за посівами
Першим і важливим заходом догляду за посівами є коткування ґрунту відразу після сівби з одночасним боронуванням легкими боронами. При цьому поліпшується контакт насіння із ґрунтом, збільшується вологість його посівного шару та підвищується температура. Усе це сприяє дружньому проростанню насіння і прискорює появу сходів.
За сівби звичайним рядковим способом — обов’язкові до- і післясходові боронування. До появи сходів (через 3–4 дні після висіву) — легкими боронами, коли проростки насіння ще короткі. При цьому руйнується ґрунтова кірка, полегшується поява сходів і частково знищуються бур’яни. Якщо знищення проростків бур’янів не повне, наступного дня боронування повторюють упоперек напрямку першого. Цього слід додержуватись і під час наступних операцій.
Для боротьби з бур’янами, які перебувають у фазі «білої ниточки», велике значення має боронування після появи і зміцнення сходів. Повторно — у фазі кущення рослин легкими або середніми боронами, що є досить ефективним.
На широкорядних посівах боронування поєднують з обробітком міжрядь. Перший раз їх обробляють, коли добре визначені рядки, на глибину 3–4 см лапами-бритвами. Захисна смуга вздовж рядків має бути такою, щоб не пошкоджувалися недостатньо укорінені сходи. Обробляють міжряддя культиваторами УСМК-5,4.
Другий міжрядний обробіток починають залежно від появи бур’янів і ущільнення ґрунту. Глибина обробітку — 5–6 см, а за достатньої вологості ґрунту і підживлення рослин — 6–8 см. Обробляють міжряддя культиваторами, обладнаними стрілчастими робочими органами. Третій обробіток проводять у разі необхідності після виходу рослин у трубку. Глибина його, особливо в районах недостатнього зволоження, має бути не більше 5–6 см (щоб запобігти висушуванню ґрунту та пошкодженню кореневої системи рослин). Аби рослини проса не загорталися ґрунтом, культиватори обладнують спеціальними дисками.
Гербіциди на посівах застосовують як виняток, коли площа або окремі її частини засмічені сходами однорічних широколистяних бур’янів (гірчиці, редьки дикої, свиріпи, щириці, лободи, осоту тощо). Для цього використовують гербіциди контактної дії групи 2,4-Д та 2М-4Х. Просо найменш чутливе до дії гербіцидів у період від появи сходів до закінчення кущення.
Для знищення злакових бур’янів (мишію, плоскухи звичайної, вівсюга та ін.) застосовують гербіцид ґрунтової дії.
Хімічне прополювання проса можна поєднувати з позакореневим підживленням азотними добривами, додаючи до робочої рідини гербіциди й аміачну селітру з розрахунку 10–15 кг/га, що значно поліпшує дію перших.
Юрій МАЩЕНКО, заступник директора з науково-інноваційної
діяльності та розвитку експериментальної бази, завідувач
науково-технологічного відділу збереження родючості ґрунтів та
контролю якості продукції ІСГС НААН, канд. с.-г. наук,
експерт-дорадник із питань рослинництва
Олег ГАЙДЕНКО, вчений секретар, завідувач науково-технологічного
відділу селекції, насінництва і трансферу інновацій ІСГС НААН,
канд. техн. наук, с. н. с., експерт-дорадник із питань механізації
сільського господарства та економіки сільськогосподарського виробництва