Шкідники капусти
Важливою умовою у захисті капусти проти шкідників є постійні спостереження за ними.
Виявлення шкідників, що зимують в імагінальній фазі, починають з обстежень у місцях їх зимівлі. У разі помітної кількості шкідників (хрестоцвітих блішок, клопів, листкоїдів) необхідно проводити хімічну обробку сходів культурних рослин на самому початку їх появи. Строки весняного льоту шкідників, які зимують у фазі лялечок (капустяні мухи, білани, капустяна міль), установлюють шляхом спостереження за ними в садках і в природі.
У період вирощування капусти у відкритому ґрунті проводять 5 обстежень.
ПЕРШЕ — у період приживлення рослин, на 4-5-й день після висадження розсади в ґрунт. У цей час капуста починає заселятися блішками, з’являються яйця весняної капустяної мухи й біланів.
ДРУГЕ — у фазі листкової розетки, коли на рослинах капусти розпускаються сидячі листки, що утворять щільну розетку. У цей період закінчується діяльність ранньовесняних і починають з’являтися пізньовесняні шкідники: гусениці ріпового й капустяного біланів, капустяної молі, жуки й личинки листкоїдів тощо.
ТРЕТЄ — у фазі початку утворення головки, коли вона ще не щільна. Відбувається заселення капусти личинками літньої капустяної мухи і 2-го покоління весняної капустяної мухи, гусеницями капустяної совки, хрестоцвітими клопами, капустяною попелицею.
ЧЕТВЕРТЕ — у фазі ущільнення головки й збирання врожаю. До цього часу підсилюється розмноження попелиці; велику шкоду також завдають хрестоцвіті клопи, гусениці капустяної совки, біланів і молі.
П’ЯТЕ — у післязбиральний період, коли врожай із полів зібраний та необхідно визначити зимуючий запас шкідників.
Перші чотири обстеження виконують за єдиною методикою. На ділянці до 50 га на двох діагоналях беруть 20 проб по 5 рослин (включаючи й рослини, що випали). Оглядають кожну з них, реєструють вид, визначають ступінь пошкодження у балах, середній бал і середню чисельність кожного виду шкідника, встановлюють пошкодження качанів. Перші 4 обстеження дають матеріали щодо доцільності захисних робіт. При цьому керуються кількісними критеріями, що визначають ймовірність втрати врожаю.
П’яте обстеження капусти проводиться після збирання для виявлення зимуючого запасу шкідників. На ділянці беруть 10 проб по 10 кочериг у кожній у шаховому порядку або по діагоналях. Кочериги висмикують, оглядають їхні надземні частини й кореневу систему, а потім розрізають. Підраховують виявлених шкідників за видами і фазах розвитку. Після огляду у кожній пробі роблять розкопку ґрунту розміром 35 х 35см і глибиною 30 см. Ґрунт знімають шарами (по 10 см), вибирають усіх шкідників і визначають за видами. На підставі обліку встановлюють середню щільність заселення ґрунтовими шкідниками на 1 м², середню чисельність надземних шкідників на 1 заселену кочеригу й відсоток заселених кожним видом шкідника.
ПЕРЕД СІВБОЮ
Проти грибної і бактеріальної інфекцій (чорна ніжка, пероноспороз, бактеріози) проводять передпосівну термічну дезінфекцію насіння у воді за температури 45-50 °C протягом 20-25 хвилин. За 3 дні до висіву насіння або пікірування розсади знезаражують ґрунт у парниках і розсадниках. Під час вирощування її не допускають різких коливань температури повітря і ґрунту протягом доби, перезволоження, загущення рослин, поливають водою 18-20°С.
Проти кореневої та білої гнилей, фузаріозного, вертицильозного в’янення насіння обробляють Триходерміном — 2-3 кг на посівну одиницю.
Проти кореневої і стеблової гнилей розсаду капусти поливають 0,15% розчином Превікуру, з.п. із розрахунку
2-4 л/кв. м з інтервалом 3-4 тижні (2-кратна обробка).
У ПЕРІОД ВЕГЕТАЦІЇ
Проти капустяної мухи, хрестоцвітих блішок, листкоїда, клопів (ЕПШ: капустяної мухи — 10% заселених рослин із чисельністю 6-10 яєць на рослину, хрестоцвітих блішок — 5-10% заселених рослин, 3-5 жуків на рослину) виконують крайові або суцільні обробки посівів: Актара, к.с., 0,07-0,09 л/га; Децис Профі 25WG, в.г., 0,035 кг/га; Фуфанон, к.е. 1,2 л/га; Енжіо 247 SC, КС, 0,18 л/га; Матч, 050 ЕС, к.е., 0,4 л/га тощо.
Проти капустяної та інших листогризучих совок, капустяного і ріпного біланів, капустяної молі, ріпакового пильщика за чисельності: капустяної совки 1-2 гусениці/рослину на ранній або 5 гусениць/рослину на пізній капусті, якщо заселено 5% рослин і більше, на початку та в період масового відкладання яєць метеликами совок та біланів проводять випуск трихограми з розрахунку в 1-й строк 20 тис. самиць на 1 га, в II-III — одна самиця трихограми на 20 яєць шкідника на кв. м. З хімічних препаратів застосовують: Номолт, к.с.,
0,3 л/га; Фастак, Альтекс, Ф’юрі, к.е. 0,10-0,15 л/га; Сумі-альфа, к.е., 0,2 л/га; Фокс, к.е. 0,15 л/га; Дімілін, з.п., 0,08-0,12 кг/га, Матч, к.е., 0,4 л/га.
Проти капустяної попелиці у разі заселення шкідником 5-10% рослин обприскують інсектицидами: Децис профі, в.г., 0,035 кг/га; Золон, к.е., 1,6-2,0 л/га, Ф’юрі, в.е., 0,10-0,15 л/га; Актара 240 SC, к.с., 0,07-0,09 л/га
Хвороби капусти
Фузаріозне в’янення, або жовтизна уражує розсаду і дорослі рослини. Часто проявляється в однобічному ураженні рослин або листків, внаслідок чого рослини розвиваються нерівномірно. Розвитку хвороби сприяють різкі зміни погодних умов. У спекотні і посушливі роки може призвести до масової загибелі рослин капусти. Фузаріоз поширюється через рештки рослин та ґрунту. Інфекція може зберігатися кілька років. Для уникнення поширення хвороби необхідно дотримуватись сівозмін. У парниках проводять знезараження ґрунту або його повну заміну. Рекомендується вирощувати стійкі і толерантні гібриди капусти.
Судинний бактеріоз уражує рослини на всіх етапах розвитку. Хвороба поширена повсюдно. Переносяться бактерії краплями дощу і шкідниками капусти.
Розвитку сприяє надмірний полив і сильні дощі, чергування теплих днів із прохолодними ночами. Волога і тепла погода під час вегетації провоокують масовий розвиток судинного бактеріозу капусти. Поширенню сприяють дощі за наявності поривчастого вітру, культивація, полив, комахи шкідники, слимаки, а також потоки зараженої води. Основним джерелом інфекції є рослинні рештки, а також насіння.
Для стримування розповсюдження хвороби необхідно використовувати перевірене високоякісне насіння, дотримуватися сівозміни, протягом вегетаційного періоду знищувати хрестоцвіті бур’яни, за наявності капустяних шкідників застосовувати захисні заходи.
Слизовий бактеріоз поширений повсюдно. Ураження найчастіше спостерігається під час транспортування, а також зберігання овочевих за підвищеної температури. Сприяє розвитку слизового бактеріозу тривала волога погода з температурою 25-30 °С, а також шкідники. Зберігається інфекція на рослинних рештках, у водоймах, з яких патоген потрапляє на поля під час поливу.
Цього року за сприятливих погодних умов — температури 20-24ºС і вологості повітря 80-100%, а також спекотного літа з рясними атмосферними опадами прогресуватиме судинний бактеріоз. За температури повітря 25-27ºС, підвищеної вологості та пошкодження рослин капустяною мухою, попелицею, клопами інтенсивно розвиватиметься слизовий бактеріоз.
Пероноспороз поширений майже повсюдно, хвороба більш шкідлива в областях із важкими кислими грунтами — в північно-західних і центральних. Розповсюдженню сприяє волога погода. Хвороба найбільш небезпечна для розсади, що вирощують у плівкових теплицях, і для насінників капусти. У парниках і теплицях розвиток провокують загущені посіви і недостатнє провітрювання.
Альтернаріоз, або чорна плямистість поширений повсюдно, особливо в районах із достатнім зволоженням. Збудник альтернаріозу капусти вражає дорослі і молоді рослини капусти. Сильне ураження спостерігається за зберігання качанів білокачанної капусти і на насінниках. Джерелом інфекції є насіння, післяжнивні залишки бур’янів, а також капустяних культур. Конідії можуть переноситися як водою, так і повітрям. Хвороба сильно розвивається за наявності води на поверхні рослини не менше 5 годин і температури 20-27 °С.
Суха гниль (фомоз) (Leptosphaeria maculans Ces. et de Not.) уражує головчасту, цвітну і брюссельську капусту та інші капустяні.
Захворювання інтенсивно розвивається у вологі роки, особливо в низинах і заплавах річок. Розвитку сприяє температура від 23 до 26 градусів і вологість вище 70-80%. За вегетацію рослини гриб може дати 5-8 поколінь. Особливо інтенсивно фомоз розвивається на насінниках. Поширюється інфікованим насінням, розсадою, залишками рослин, комахами, дощовими крапельками, вітром, внаслідок поливів і механічним способом. Ураження хворобою призводить до випадання окремих рослин, відмирання листків.
Сіра гниль (Botrytis cinerea Pers.) — одна з найбільш шкідливих і поширених хвороб капусти під час зберігання. Зараження відбувається зазвичай у кінці вегетації. Дощова погода і сильні роси є сприятливими факторами для цього. Підвищена вологість і температура в сховищах сприяють розвитку гриба. Зберігається інфекція на рослинних рештках і в грунті. Крім капусти, цей збудник вражає також томат, огірок, моркву та інші культури.
У статті використані матеріали наукових установ НААН і Держпродспоживслужби
Тетяна НЕВЕРОВСЬКА,
ст. науковий співробітник
Інститут захисту рослин НААН
