Осінні клопоти у ягіднику

Осінні клопоти у ягіднику

/ Агрономія Сьогодні / Середа, 04 вересня 2019 12:35

Захист смородини від хвороб в осінній період — гарантія отримання високого і якісного врожаю наступного року.

Великої шкоди смородині завдають численні хвороби різної етіології. Вони істотно знижують як продуктивність рослин, так і якість вирощеної продукції. Частина хворих рослин через кілька років гине. Щоб запобігти поширенню і розвитку захворювань на смородині, слід вміти розрізняти їх діагностичні ознаки, знати біоекологічні особливості розвитку їх збудників, джерела зберігання інфекції, що дозволить швидко і якісно провести безпечні, ефективні профілактичні заходи, особливо восени.

 

 

Борошниста роса проявляється на молодих листках, ягодах і пагонах у вигляді білого, спочатку павутинного, а пізніше борошнистого нальоту. На смородині переважає листкова форма хвороби. Наліт спочатку утворюється на нижньому боці пластинки у вигляді окремих плям, і тільки у разі інтенсивного розвитку він охоплює повністю листок з обох боків. Вони стають гофрованими, крихкими, темніють і засихають. На ягодах борошниста роса частіше трапляється на червоній смородині у вигляді окремих плям із білим нальотом. Уражені ягоди засихають і обпадають.

 

20 387 55 1

Борошниста роса

 

Збудником хвороби є гриб Sphaerotheca mors-uvae Berk et Curt, який уражує також аґрус. Для зараження рослин патогеном оптимальними умовами є температура 17–20ºС і вологість повітря 90–100%. Залежно від погодних умов, збудник хвороби формує до 10 і більше генерацій конідіального спороношення.

 

Варто зауважити!

Борошниста роса є надзвичайно шкідливим захворюванням. У хворих рослин суттєво зростає недобір урожаю ягід, зменшується приріст пагонів. Через інтенсивний розвиток хвороби урожайність скорочується до 50%, приріст пагонів зменшується у 1,2–1,5 разів, різко знижується стійкість рослин до низьких температур.

 

Сумкоспори в клейстотеціях дозрівають навесні, і від них відбувається первинне зараження рослин.

Джерело інфекції — уражені рослини, обпалі уражені листки і ягоди, на яких зберігаються клейстотеції гриба, а на уражених пагонах — грибниця. Первинно рослини заражаються від сумкоспор, а вторинно — від конідій.

Антракноз поширений у районах із достатнім зволоженням. Найхарактерніша ознака його — утворення на листках дрібних, діаметром до 1 мм, бурих, кутастих, неправильної форми плям. У центрі них формуються подушечки — конідіальне ложе гриба, які закладаються спочатку під епідермісом. Часто плями зливаються, охоплюють значну частину пластинки і надають листкам коричневого забарвлення. Уражені листки засихають і обпадають. Спочатку уражуються нижні, а потім середнього і верхнього ярусів. На черешках листків, плодоніжках і пагонах хвороба проявляється у вигляді видовжених вдавлених бурих плям і виразок. На ягодах — у вигляді поверхневих дрібних малопомітних темних плям та крапок.

 

20 387 55 2

Антракноз

 

Збудником хвороби є гриб Depranopeziza ribis v. Hohn. (анаморфа: Gloeosporidiella ribis Pers, який має дві форми: f.nigra і f.rubri. Перша уражує смородину чорну, друга — червону (порічки).

Конідії гриба поширюються переважно краплинами дощу і комахами. Інкубаційний розвиток захворювання за температури 15–20ºС триває 8–12 днів. За вегетацію рослин гриб утворює дві генерації конідіального спороношення. Посилюється розвиток антракнозу у роки з великою кількістю опадів.

Джерело інфекції — опалі уражені листки і ягоди, на яких гриб зберігається у вигляді конідіального ложе (строми).

Шкідливість хвороби виявляється у передчасному обпаданні листків, відмиранні молодих пагонів, зниженні продуктивності і зимостійкості рослин. Через інтенсивний розвиток хвороби урожай ягід зменшується на 30–75% в поточному і 50–80% у наступному роках, до 50% уражених гілок відмирає протягом зими.

 

20 387 55 3

Загальний вигляд куща смородини за сильного ураження антракнозом

 

Септоріоз (біла плямистість) виявляється скрізь, але найбільшої шкоди завдає у лісостеповій зоні країни. На листках з’являються округлі або кутасті невеликі, діаметром до 1–3 мм, бурі плями з темно-бурою облямівкою. Пізніше вони розростаються, часто зливаються, центр їх стає білим або світло-сірим. На ураженій тканині з верхнього боку пластинки формуються чорні крапки — пікніди гриба. Уражені листки передчасно обпадають. На пагонах утворюються некротичні смуги або поздовжні плями з антоціановою темно-бурою облямівкою. Уражена тканина розвивається у вигляді поздовжніх тріщин. У місцях ураження формуються пікніди гриба. На ягодах ознаки хвороби з’являються перед початком їх достигання дрібні коричневі плями, часто зі склероціальноподібними шкірками. Пізніше вони злегка вдавлюються, стають більшими і покриваються чорними пікнідами.

Збудником хвороби є гриб Mycosphaerella ribis Kleb. (анаморфа: Septoria ribis Desm.), який протягом вегетації розвивається у пікнідіальній стадії.

 

20 387 56 1

Септоріоз

 

Пікноспори і сумкоспори гриба проростають лише в крапельній волозі. Розвиток хвороби на смородині відбувається за температури 6-33ºС (оптимум 18–22ºС) і вологості повітря 80% та вище. Інкубаційний період хвороби триває близько 9 діб. Джерело інфекції — уражені пагони рослин та опалі уражені листки, на яких зберігаються псевдотеції гриба.

 

20 387 56 3

Відмерлі листки в результаті ураження септоріозом

 

Шкідливість септоріозу полягає у зменшенні асиміляційної поверхні листків і передчасному їх обпаданні, зниженні продуктивності рослин, погіршенні якості ягід, слабкому приросту однорічних пагонів. У разі інтенсивного ураження смородини урожай ягід знижується на 40–50% і більше.

У підвищенні стійкості чорної смородини до септоріозу має велике значення використання різнотканьової стійкості гілок. Вирощені з добре розвинених здорових верхівкових живців рослини мають підвищену стійкість до хвороби протягом 3–4 років і збільшують урожайність на 5–10%.

 

20 387 56 2

Проявлення септоріозу на листках дуже сприйнятливого до хвороби сорту смородини

 

Стовпчаста іржа смородини поширена скрізь. Інтенсивно проявляється хвороба на листках смородини у вигляді хлоротичних, жовтуватих, нерівномірно розміщених плям із верхнього боку пластинки (ецій) і оранжевих пустул (уредіній) з нижнього. Уредінії можуть покривати всю поверхню листка і надавати іржавого забарвлення пластинці. Пізніше в місцях уражень з’являються жовто-коричневі або коричневі рогоподібні вирости, які складаються із теліоспор, що зрослися у стовпчики. Уражені листки буріють, некротизуються і обпадають.

Збудником хвороби є дводомний іржастий гриб Cronartium ribicola Fisch., який розвивається за повним циклом. На смородині та аґрусі формує уредінії і телії, на проміжних живителях — веймутовій сосні (Pinus strobus L.) і сибірському кедрі (Pinus ribirica Moryr) — спермогоніальну та еціальну стадії.

 

20 387 57 1

Стовбчаста іржа (нижня сторона пластинки)

 

Стовпчаста іржа є причиною значного зниження урожайності смородини. Захворювання викликає передчасний листопад. Уже в середині літа кущі втрачають до 25% листя, а до осені сильно уражені рослини майже повністю оголюються. Від цього зменшується приріст пагонів на 25–40% і знижується урожайність на 30–65%, погіршується його якість. Інтенсивно уражені рослини часто вимерзають.

Бокальчаста іржа. Розвиток хвороби на смородині спостерігається у першій половині літа. Ознаки її проявляються на молодих листках, черешках, пагонах, зав’язі, нестиглих ягодах смородини у вигляді яскраво-оранжевих стром із бокалоподібними еціями. На стромах, які формуються на листках, спочатку розвиваються чорні спермогонії із спермаціями у вигляді чорних крапок, а потім — еціальна стадія. Уражені листки жовтіють, некротизуються і масово опадають, молоді пагони скривлюються і засихають, уражені ягоди осипаються.

Збудником хвороби є дводомний іржастий гриб Puccinia caricina DC, який на смородині формує спермогоніальну та еціальну стадії.

Масовому розвитку хвороби на смородині сприяє тепла і волога погода у період цвітіння-утворення зав’язі, коли інтенсивно переносяться базидіоспори гриба на смородину.

 

20 387 57 2

Бокальчаста іржа (нижня сторона пластинки)

 

Джерело інфекції — уражені рослинні рештки осок, на яких гриб зберігається у формі теліоспор.

Шкідливість хвороби виявляється у передчасному опаданні ураженого листя, різко знижується врожай ягід смородини. За сильного ураження бокальчастою іржею урожай ягід знижується до 50% і більше, передчасно обпадає 40–80% листя, квіток і зав’язі.

 

20 387 57 3

Відмерлі (некротизовані) листки в результаті ураження бокальчастою іржею

 

Вертицильозне в’янення. Хвороба проявляється на смородині у вигляді оголення та відмирання пагонів куща під час вегетації рослин. Хворі кущі відстають у рості, листки бліднішають і поступово в’януть, залишаючись на деякий час висіти на гілках, пізніше обпадають. Спочатку в’януть у нижній частині куща, потім середній і верхній. Найдовше на оголених пагонах зберігаються верхівкові розеткові листки, які пізніше також в’януть, відмирають, а пагони всихають. На зрізах уражених гілок і пагонів добре помітні бурі або темно-бурі уражені судини.

Збудником хвороби є міто­споровий гриб Verticillium albo — atrum Reinke et Berth., який за способом живлення відноситься до поліфагів. Патоген уражує багато видів рослин, які належать до 38 сімейств, у тому числі: люпин, горох, квасолю, люцерну, томати, баклажани, перець.

Гриб проникає у рослину, як правило, через механічні пошкодження кореневої системи. Причиною в’янення рослин, з одного боку, є порушення водопостачання у результаті закупорювання провідних пучків грибницею патогена, а з іншого — виділення грибом токсинів, які отруюють тканини рослини.

У вологу погоду в місцях уражень гриб формує конідіальне спороношення, а також хламідоспори, які добре зберігаються у ґрунті протягом декількох років. Оптимальні умови для росту і розвитку гриба: температура — 23–25ºС і вологість ґрунту — 60–65%.

Мікросклероції гриба в ґрунті можуть зберігатися до 10 років. Хвороба часто викликає загибель кущів до 25%, а саджанців у ягідному розпліднику до 40%.

Молочний блиск проявляє­ться на листках смородини, які втрачають хлорофіл і набувають білувате забарвлення із блискучим, молочним, перламутровим або сріблястим полиском. Листкові пластинки стають крихкими, засихають і відмирають. Ураження може спостерігатися як на окремих гілках, так і на всьому кущі. Кора на гілочках швидко старіє, істотно зменшується приріст пагонів. Деревина спочатку стає світло-коричневої, а потім темною. Хвороба зазвичай спостерігається на ослаблених старих кущах із механічними пошкодженнями.

Збудником є базидіальний гриб Stereum purpureum Fr. За способом живлення він належить до поліфагія, може тривалий час зберігатися в уражених рослинних рештках. Крім смородини, уражує велику кількість видів плодових культур і чагарникових порід.

Гриб іноді утворює базидіальну стадію у вигляді плодових тіл навколо відмерлих кущів смородини. Базидіоспори проростають тільки у разі попадання на ранки рослин і за наявності в них вологи.

Першопричиною хвороби є часткове підмерзання кущів або окремих пагонів, що спричиняє водне і мінеральне голодування пагонів та листків, а поселення і розвиток гриба є вторинне явище, що призводить до передчасного припинення плодоношення і повної загибелі кущів смородини. Причиною молочного блиску може дефіцит у ґрунті вапна, а також поганий дренаж.

Облямівка жилок поширена повсюди. На молодих листках смородини, що розпускаються весною, з’являються світло-жовті облямівки жилок, які обмежені однією стороною пластинки листя і утворюють папоротевий малюнок. Пізніше з’являються також блідо-жовті смуги, що просвічуються вздовж жилок пластинок листя. Іноді розвиток хвороби супроводжується крапчастістю пластинок, їх зморшкуватістю і деформацією. Уражені рослини недорозвинуті, ріст пагонів і плодоношення на них припиняється.

Збудником хвороби є вірус Gooseberry vein banding virus (GVBaV), який передається садивним матеріалом, під час щеплення, напівперсистентним способом різними видами попелиць. Основним переносником є попелиця Aphis glossulariae Scop. Джерело інфекції — уражені рослини, в соку яких зберігає­ться вірус.

Махровість (риверсія) смородини. Головною ознакою хвороби є безплідність квіткових бруньок. Під дією збудника її відбувається зміна форми листка смородини: листкова пластинка із п’ятилопатевої перетворює­ться на трилопатеву. Крім того, на уражених рослинах листки дуже дрібні, з великими рідкими зубчиками, з грубими темно-зеленими блискучими жилками. Бічні бруньки уражених рослин утворюють не квіткові китиці, а вегетативні загущені пагони. У хворих рослин квітки прозорі, без опушення, чашечка, віночок і тичинки перетворюються у вузенькі фіолетові пелюстки. Рильце розвивається у вигляді нитки, маточка розростається, зав’язь стає верхньою. Махрові квітки не зав’язують плодів. Квіткові китиці перетворюються у зелений пагін типу «стовбура» — з кількома лусочками замість квіток.

Збудником хвороби є вірус Blaskcurrant reversion virus (BRV), який поширюється садивним матеріалом, експериментально — щепленням. Насінням і пилком вірус не передається. Переносить інфекцію від рослини до рослини смородиновий бруньковий кліщ (Cecidophyopsis ribis Westwood), що зимує у бруньках, в результаті чого вони стають здутими, округлими, галовими. Вірус передається персистентно всіма стадіями розвитку кліща. Імаго залишається вірофобним протягом 25 днів після тригодинного живлення у бруньках хворої рослини. Найбільш інтенсивно вірус передається у кінці весни–на початку літа, коли кліщі переміщуються зі старих галів у бруньки нових приростів. Активна міграція їх відбувається за температури 13–14ºС.

 

Іван МАРКОВ, канд. біолог. наук,
професор НУБіП України

 17 січня 2020
Переговори щодо експорту м’яса птиці з України до Китаю перебувають на фінальному етапі.
Переговори щодо експорту м’яса птиці з України до Китаю перебувають на фінальному етапі.
17 січня 2020
 17 січня 2020
На полях України наразі озимі знаходяться в стані спокою, але він не глибокий, як це буває зазвичай.
На полях України наразі озимі знаходяться в стані спокою, але він не глибокий, як це буває зазвичай.
17 січня 2020
 17 січня 2020
16 січня 2020 року набув чинності Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству.
16 січня 2020 року набув чинності Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству.
17 січня 2020
 17 січня 2020
Україна в липні-грудні сезону 2019/20 збільшила експорт пшеничного борошна до 190 тисяч тонн, що на 56% перевищує показник першої половини попереднього сезону.
Україна в липні-грудні сезону 2019/20 збільшила експорт пшеничного борошна до 190 тисяч тонн, що на 56% перевищує показник першої половини попереднього сезону.
17 січня 2020
 17 січня 2020
Верховна Рада України ухвалила у другому читанні законопроект №1210, який скасовує так звані соєво-ріпакові правки.
Верховна Рада України ухвалила у другому читанні законопроект №1210, який скасовує так звані соєво-ріпакові правки.
17 січня 2020
 17 січня 2020
АТ «Укрзалізниця» в січні цього року планує реалізувати через систему ProZorro.Продажі послугу з перевезення вантажів у майже 30 тис. вантажних вагонів власності компанії.
АТ «Укрзалізниця» в січні цього року планує реалізувати через систему ProZorro.Продажі послугу з перевезення вантажів у майже 30 тис. вантажних вагонів власності компанії.
17 січня 2020

Please publish modules in offcanvas position.