Серед хвороб ріпаку поширюються пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, циліндроспоріоз, чорна ніжка.
Найбільша небезпека – внутрішня інфекція. Що стосується таких збудників, як альтернаріоз, виділяємо три види, залежно від того, в якому насінні той чи інший збудник домінує. Інфекція ця, як правило зовнішня. Ймовірність проникнення її збудників максимум відбувається до алейронового шару. Далі проникнення міцелію не спостерігалося.
Щодо фузаріозу, теж, залежно від того, яке насіння підготувалося до посіву, інфекція може бути як внутрішня, так і зовнішня. Навіть якщо протруювання здійснили і його проводили ефективними системними препаратами, то частково інфекцію внутрішню вдається призупинити. Але тільки частково, і насіннєва інфекція здатна рухатися по стеблу до колосового стержня. Уже наступного року можемо отримати колос, який несе в інфіковані зерна в подальшому збудники фузаріозу. Незалежно від того, як будуть складатися погодні умови, навіть надзвичайно сприятливі, інфекція ще додатково впливатиме в подальшому на формування врожаю.
Що стосується збудників альтернаріозу, інфекції руху по стеблу від насіння не відбувається. Якісне протруювання насіння дає можливість суттєво зменшити наявність інфікованності збудниками альтернаріозу.
Щодо гельмінтоспоріозних плямистостей і такого збудника, як біосорікан, який викликає кореневу гниль, то, по-перше, міцелій проникає аж до ендосперму. Збудник біосорікана і на ранніх етапах може викликати відмирання кореневої системи.
Важливість сівозміни
«Варто звернути також увагу і на таку ситуацію. В цілому насиченість сівозміни зерновими культурами по Україні 59,7 %, тобто майже 60 %. Щороку культура зернових повторюється на одному й тому ж місці, тобто інфекцій достатньо, і ймовірність того, що зараження буде відбуватися в осінній період, досить висока», — зазначає заступник директора з наукової роботи, завідувач лабораторією фітопатології Інституту захисту рослин НААН, доктор с.-г. наук, професор Сергій Ретьман.
Зміна клімату дає можливість збуднику досить інтенсивно поширюватися. Якщо до того ж сприятливі умови, ймовірність накопичення інфекцій дуже висока. Якщо ж температура, скажімо, в середині лютого триматиметься на рівні+ 2+ 4 градуси, це дає можливість ураження збудниками.
Що стосується кореневої гнилі, то інфекція у грунті зберігається 2-6 років. Протруювання насіння має опосередкований вплив на зменшення інфекцій. Крім того, передача інфекції, на відміну від інших збудників, відбувається по-іншому. Адже йде вона від кореневої системи і займає площу виключно локально.
Радикальний контроль ситуації – це сівозміна, яка дає можливість суттєво зменшити рівень ураження саме цими збудниками хвороб посівів озимої пшениці.
Роль строків сівби
«Якщо говорити про вегетативну масу в осінній період, можна розділити посіви на 3 групи: пізнього строку, оптимального і раннього. Залежно від цього і буде формуватися фітопатологічна та фітосанітарна ситуація в цілому. Це не тільки стосуватиметься хвороб, а й шкідників. Пізні строки посівів такої потреби в захисних заходах не матимуть. На сьогодні пізні посіви тривають. На частині посівів вже маємо по 1-2 листочки, а раннього терміну — доходить до кущіння», — зазначив професор Сергій Ретьман.
То холодно, то тепло
Перепади температур – це, по-перше, стрес для культурної рослини. Залежно від її витривалості, зростання температур дасть можливість уражувати передусім борошнистою росою. Якщо аналізувати ситуацію щодо забезпечення елементами живлення, ми бачимо за даними Міністерства аграрної політики те, що аграрії вносять одностороньо азот, а це призводить до того, що оскільки клітина в рослині більш видовжена, можливість ураження саме на ранніх етапах захворюванням досить ймовірна. Який буде рівень ураження, можемо спостерігати вже з осіннього періоду вплив на формування врожаю наступного року.
Застосування фунгіцидів восени безпосередньо в пізніх посівах неефективне. На оптимальних термінах все залежатиме від температурних режимів. За температури нижче 5, 7, 10 градусів внесення їх не завжди дає позитивний результат. Оптимальні терміни застосування їх за температурними режимами дадуть ймовірний результат, залежно від стеблестою, наявності інфекції.
Які втрати врожаю можуть бути?
В останні роки спостерігається бура листкова іржа на ранніх посівах, передусім це стосується південних регіонів лісостепової зони. Ймовірність восени наявності бурої листкової іржі досить висока. Якщо температура повітря становить 0, навіть 2-3 градуси, це дає можливість уредіоспорам формуватися уже в цей час. А це означає додаткове джерело інфекції на наступні роки. І якщо аналізувати ситуацію попередніх років, то протягом 2-3 років спостерігається ураження септоріозом, борошнистою росою. Більшою мірою це стосується посівів оптимальних і ранніх.
Щодо кореневої гнилі, залежно від того, як сформувався стеблостій, уражуються рослини, які найменш витривалі. Є ймовірність проникнення інфекції зараження до кореневої системи. Збудник церкоспорельозної кореневої гнилі вражає виключно саме стебло.
Що стосується стеблової іржі озимої пшениці і озимини в цілому, втрати врожаю можуть сягати 50, 60 і навіть 90 %. Відбувається розрив епідермальних тканин стебла, а відтак, ті поживні речовини, які є в грунті, не засвоюються. Таким чином, на момент формування врожаю формується пустоколосість, і зерно не сформоване. Це найбільша небезпека стеблової іржі. Інфікованість рослини в період молочно-воскової стиглості не дасть можливості сформувати досить високий урожай і розкрити потенціал культури.
Фузаріоз провокує втрату 15-30% врожаю. Внутрішня інфекція несе в собі токсини. І якщо вміст їх у зерні осіннього періоду понад 1 %, його не можна використовувати ані для худоби, ані тим більше на спиртові цілі.
Аграріям потрібно будувати систему захисту, враховуючи витривалість сорту до тих чи інших збудників. Залежно від цієї стійкості можливий диференційований підхід у процесі формування карти захисту зернових культур в цілому по Україні.
Як захистити?
Насіння обов’язково має бути протруєне сучасними високоефективними протруйниками. Вибір препаратів здійснюють, беручи до увазі комплекс хвороб, видовий склад яких уточнюють фітоекспертизою насіння, та спектр фунгітоксичної дії препаратів (рівня захисної спроможності щодо комплексу хвороб). Системні препарати краще використовувати безпосередньо перед сівбою.
Для стримування поширення захворювань восени на площах озимого ріпаку проводять профілактичні заходи захисту: проти несправжньої борошнистої роси за ураження понад 5% рослин у фазі 2-4 справжніх листки в умовах високої вологості повітря (90-100%) і середньодобової температури +8...+12 ºС; проти альтернаріозу, фомозу — за умов тривалої теплої осені, вологості повітря 80% і вище, інтенсивності ураження рослин до 2% та розповсюдження хвороби понад 10% у фазі 4-6 розеткових листків; проти циліндроспоріозу — за ураження рослин до 10% в умовах високої вологості, частих дрібних дощів із вітром у фазі 4-6 розеткових листків; проти бактеріозу коріння, сірої та білої гнилей у фазі 4-6 розеткових листків; проти переростання рослин перед входженням їх у зиму, призупинення росту вегетативної маси та підвищення їх зимостійкості застосовують фунгіциди, які мають регулюючі властивості.
Неля ГРАБОВСЬКА, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"