soniashnyk

Живлення та захист посівів озимої пшениці

Живлення та захист посівів озимої пшениці

/ Агрономія Сьогодні / Вівторок, 01 жовтня 2019 12:37

Максимальна реалізація генетичного потенціалу сучасних сортів озимих культур можлива лише за умови використання високоякісного насіння і дотримання технологій вирощування.

Позакореневе підживлення азотними добривами та їх поєднання з хелатними формами мікроелементів дає змогу отримати надбавку зерна пшениці озимої (у середньому 10%) і підвищити вміст білка в зерні на 0,7–1,4%, а клейковини у борошні — до 3,5–4,0%. Нині пшениця м’яка озима залишається однією з провідних сільськогосподарських культур в Україні, що зумовлено її високою ліквідністю і здатністю забезпечувати високі врожаї за вирощування у широких межах ґрунтово-кліматичних умов.

Вітчизняні аграрії гостро потребують удосконалення технології вирощування нових сортів з високою адаптивністю до зміни агроекологічних умов. Важливим завданням є не лише нарощування валових зборів, а й одержання високоякісного зерна для використання за різними напрямами, що дасть аграріям змогу отримувати прибуток. Оптимізація технологічних заходів вирощування сортів пшениці озимої забезпечить підвищення продуктивності агроценозів, стабілізацію виробництва зерна і покращення його якості. Це зміцнить позиції України на світових ринках, забезпечить вирішення актуальних економічних та екологічних проблем.

 

Ефективне підживлення

Важливим фактором для одержання повноцінних сходів озимих культур є досягнення оптимальних показників поживного режиму ґрунту. На утворення 1 ц зерна з відповідною кількістю соломи пшениця використовує з ґрунту 3–4 кг азоту, 1–1,3 кг фосфору, 1,8–2,5 кг калію. Коефіцієнти засвоєння азоту, фосфору і калію з мінеральних добрив, внесених безпосередньо під пшеницю, дорівнюють відповідно 0,5–0,80; 0,15–0,45 та 0,55–0,95. Система удобрення озимої пшениці містить основне удобрення, внесення добрив у рядки під час сівби й підживлення під час вегетації.

Мінеральні добрива, внесені з осені, підвищують інтенсивність початкового росту і розвитку рослин, сприяють їх перезимівлі, що надалі забезпечує більшу густоту продуктивного стеблостою. Після чистих і зайнятих парів більш ефективно застосовувати фосфорно-калійні добрива, а після непарових попередників — вносити повне мінеральне живлення. Високоефективним є внесення гранульованих добрив у рядки під час сівби у дозі N10–15P10–15K10–15.

Ozimi zernovi ripak 2019 70

Азотні добрива використовують для підживлення. Комплекс оптимального азотного живлення озимої пшениці забезпечує найменші ризики втрати азоту і найвищий рівень окупності мінеральних добрив. Перше азотне підживлення є доцільним на слаборозвинених і зріджених посівах, особливо за пізніх строків сівби для покращення регенерації рослин, розвитку кореневої системи, пагонів кущіння і швидшого наростання листової поверхні. Слаборозвинені з осені посіви необхідно підживити азотом по мерзлоталому ґрунту врозкид у дозі 30–40 кг д. р./га, а після гірших попередників (соняшник, кукурудза на зерно, стернові) — 40–50 кг д. р./га. При цьому краще застосовувати аміачну селітру, яка швидко розчиняється і проникає у верхній шар ґрунту, тоді як азот у нітратній та аміачній формах після відновлення вегетації одразу використовується рослинами пшениці озимої. У разі застосування карбаміду без загортання у ґрунт втрати азоту у вигляді аміаку можуть сягати 50–70%, адже азот в амідній формі рослини не можуть засвоювати одразу, а для його трансформації в аміачну форму за допомогою уробактерій потрібні певний час і відповідні температурний і водний режими ґрунту. На посівах, пошкоджених морозом, дозу азоту потрібно збільшувати до 60 кг д. р./га. Необхідність подальшого прикореневого підживлення визначають за результатами моніторингу щільності стояння рослин і запасів мінерального азоту в ґрунті.

Слід зазначити, що на добре розкущених посівах пшениці озимої, які добре перезимували, за раннього відновлення вегетації внесення азоту по мерзлоталому ґрунту може спричинити додаткове кущіння і формування непродуктивних підгонів, що є небажаним і знижує ефективність використання добрив. За таких умов рекомендується відкласти весняне азотне підживлення на кінець фази кущіння.

Отже, на добре розвинених посівах озимини кращим буде прикореневе (продуктивне) підживлення у фазі весняного кущіння. Його слід провести локально за допомогою зернових сівалок, спрямовуючи агрегати вздовж посівів. При цьому одночасно відбуваються аерація і розпушування ґрунту, видаляються відмерлі рештки і частково знищуються бур’яни, поліпшується фітосанітарний стан агроценозу. Після кращих попередників (чистий і зайнятий пар, зернобобові, багаторічні трави) достатньою дозою азоту буде 30 кг д. р./га, а після гірших попередників (соняшник, стернові, кукурудза, гречка, просо, ріпак) — 40 кг д. р./га.

У прикореневе підживлення можна вносити як аміачну селітру, так і карбамід або їх обидва за допомогою сівалки. Так, за результатами досліджень Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва протягом 2016–2018 рр. прикореневе азотне підживлення у фазу кущіння сортів пшениці озимої після гороху на зерно у дозах N20, N40 та N60 забезпечило надбавку врожайності, в середньому, 0,48 т/га; 0,87 та 1,16 т/га (16,3–27,0%), а у варіантах з карбамідом — відповідно 0,53 т/га; 0,88 та 1,05 т/га (17,7–23,7%). Тобто, за однакових доз і строків внесення різних форм азотних добрив їх ефективність була практично на одному рівні.

На добре розвинених посівах ефективним є комбіноване подвійне підживлення: перше — сівалками у фазу весняного кущіння, друге — обприскування КАСом за декілька днів після захисту посівів від шкідливих організмів (бур’яни, хвороби, шкідники). За неможливості ранньовесняного підживлення доцільним є дворазове прикореневе азотне підживлення на початку та в кінці фази кущіння. У разі вирощування інтенсивних сортів варто застосовувати обидва зазначені способи підживлення з огляду на аналіз ґрунтової діагностики. Зазвичай доза азоту в перше підживлення має становити 25–30% повної дози внесення, у друге — 50–60%.

За даними наукових досліджень, основне застосування добрив і ранньовесняне підживлення здебільшого є недостатнім для формування високобілкового зерна пшениці озимої. Для одержання зерна 2–3-го класів якості особливо важливо оптимізувати азотне живлення у період інтенсивного синтезу білків у зернівці. Застосування приладів для визначення рівня хлорофілу в листі допомагає свідомо регулювати рівень азотного живлення рослин на пізніх етапах онтогенезу для одержання високоякісного зерна. Тому позакореневе підживлення азотом є доцільним лише на тих посівах, на яких зерно можна перевести з нижчого класу якості у вищий. Оптимальний строк його проведення — період від колосіння до фази цвітіння і після цвітіння до закінчення фази молочної стиглості зерна. Ефективність підживлення карбамідом у більш пізні строки знижується внаслідок припинення надходження запасних речовин у зерно на початку воскової стиглості. Карбамід містить азот в амідній формі, яку рослина одразу використовує після її надходження для синтезу амінокислот. При цьому важливо визначити оптимальну дозу карбаміду залежно від фази розвитку. Вона може становити від 5 до 15 кг фізичної ваги на 1 га. Менші дози слід застосовувати за підвищеного температурного режиму на посівах із помірною вегетативною масою і в пізні фази розвитку рослин, а більші — за вологої погоди, розвиненої надземної маси рослин і в більш ранні фази їх розвитку. Важливою умовою для ефективності таких підживлень є температура повітря та робочого розчину в межах 15–25 °C, атмосферна вологість — у діапазоні 60–85%, відсутність прямого сонячного опромінення, а також відсутність опадів упродовж однієї доби до і після внесення.

Ozimi zernovi ripak 2019 72

Особливу увагу слід приділити приготуванню робочого розчину. Спочатку на третину об’єму обприскувач заповнюють водою, після додавання препарату протягом 10–15 хвилин розчин ретельно перемішують, і тільки після цього знову заповнюють обприскувач водою. Витрати робочого розчину для позакореневих підживлень мають становити не менше ніж 250 л/га. Щоб запобігти появі опіків вегетативної маси рослин та особливо прапорцевого листка, концентрація карбаміду в робочому розчині не має перевищувати 10–12%.

Розчини карбаміду і комплексних добрив можна застосовувати разом із засобами захисту рослин за умови, що строки захисту проти шкідливих організмів і позакореневого підживлення збігаються. При цьому обов’язково перевіряють ці препарати на сумісність у бакових сумішах. За результатами досліджень Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН позакореневе підживлення у фазу колосіння розчином карбаміду (N5–7) на фоні основного внесення N30P30K30 і прикореневого азотного підживлення у фазі кущіння (N40–60) сприяло підвищенню вмісту білка в зерні на 0,6–1,2% і клейковини в борошні на 1,9–4,3%, що забезпечило одержання зерна другого класу. Отже, у весняне та позакореневе підживлення залежно від попередника і фону живлення сумарна доза азоту має становити від 70–80 до 90–120 кг д. р./га.

Ефективним є позакореневе підживлення у фазі виходу в трубку (до прапорцевого листка включно) баковою сумішшю карбаміду і мікродобрив. Встановлено, що позакореневе підживлення азотними добривами та їх поєднання з хелатними формами мікроелементів дає змогу отримати надбавки зерна пшениці озимої (у середньому на 10%) і підвищити вміст білка в зерні на 0,7–1,4%, а клейковини в борошні — до 3,5–4,0%.

Щоб поліпшити засвоюваність макро- і мікроелементів, підвищити стійкість рослин до несприятливих погодних умов і зняти стрес, доцільно позакореневе підживлення проводити разом з регуляторами росту на основі амінокислот, гуматів і стимуляторів росту нового покоління. Проте, слід зазначити, що найвища ефективність від позакореневих підживлень проявляється на середніх і високих фонах удобрення. Тому, за можливості, дози внесення мінеральних добрив потрібно коригувати залежно від вмісту поживних речовин у ґрунті і рослинах на підставі ґрунтової і рослинної діагностики. Визначення таких запасів дає можливість знизити непродуктивні витрати мінеральних добрив і їх негативний вплив на довкілля. Ґрунтовий азот перебуває у різних формах, більш рухомих, ніж сполуки фосфору і калію. Кількість доступного рослинам азоту також залежить від інтенсивності мінералізації органіки, що визначається властивостями ґрунту, технологією вирощування культури й агрометеорологічними умовами.

 

Правильний захист посівів

Як запобіжний засіб проти поширення шкодочинних організмів у допосівний період поля чистого і зайнятого пару культивують і боронують для знищення бур’янів, зменшення чисельності гусені підгризаючих совок, яйцекладок і личинок хлібних жуків і коваликів, погіршення умов для розвитку хлібної жужелиці, мишоподібних гризунів, злакових мух, зниження запасу інфекції борошнистої роси, іржастих хвороб, септоріозу й обмеження їх поширення на сходах озимих зернових культур. Обов’язковим профілактичним хімічним заходом контролю хвороб є протруєння насіння. Для цього доцільно застосовувати комплексні препарати проти насіннєвої, ґрунтової, аерогенної інфекції і ґрунтових та наземних шкідників або суміш препаратів з фунгіцидною та інсектицидною дією. У разі сівби наприкінці оптимального або в межах допустимого строку насіння протруюють лише фунгіцидними протруйниками.

Ozimi zernovi ripak 2019 71

У регіонах, де погодні умови сприятливі для поширення снігової плісняви (тривале залягання снігового покриву за невеликих морозів), слід застосовувати препарати, що контролюють поширення цього збудника, особливо за оптимальних строків сівби у вологий ґрунт. У разі поширення попелиць і цикад восени доцільно обробити посіви інсектицидом, щоб запобігти поширенню ними вірусних захворювань.

Із хвороб основну шкоду посівам пшениці озимої у весняно-літній період заподіюють борошниста роса, піренофороз, септоріоз, види іржі, а із шкідників — стеблові блішки, шведські мухи та личинки опомізи пшеничної, які відроджуються рано навесні. Шкодочинними також можуть бути жуки смугастої хлібної блішки, клоп шкідлива черепашка та інші клопи після їх міграції з місць зимівлі на посіви. Захищають посіви від хвороб листя і колосу препаратами фунгіцидної дії. Вища їх ефективність проявляється на посівах з високим агрофоном, де доцільно проводити кілька обробок. У разі загрози поширення кількох хвороб ліпше застосовувати дво- і трикомпонентні фунгіциди.

У ранньовесняний період за наявності злакових мух і стеблових блішок більше ніж 3–4 шт./­м², а смугастих блішок — більше ніж 6 шт./м² проводять крайові обробки інсектицидами. У фазі кущіння посіви пшениці захищають від імаго клопа черепашки за наявності 2–3 шт./м², у фазі формування зернівок — молочної стиглості зерна за наявності 2–4 і більше личинок клопа черепашки на 1 м² проводять обробку проти шкідника, а також проти пшеничного трипса, злакових попелиць та інших шкідників. Для ефективного комплексного захисту посівів від хвороб і шкідників слід використовувати бакові суміші або комбіновані інсекто-фунгіцидні препарати. Слід пам’ятати, що оптимізація агротехнічних заходів вирощування без впровадження інтегрованої системи захисту посівів від хвороб, бур’янів і шкідників не забезпечить стабільного зерновиробництва й очікуваних результатів.

Спосіб збирання обирають виходячи зі вмісту вологи у зерні та рівня забур’яненості посівів. За нормального стану частіше обирають пряме комбайнування. Головна умова уникнути втрати врожаю — своєчасне збирання добре відрегульованими комбайнами. Особливу увагу слід приділити якісному очищенню техніки під час збирання насінницьких посівів.

 

Олег ЛЕОНОВ, зав. лабораторією селекції і
фізіології пшениці, д-р с.-г. наук
Сергій ПОПОВ, керівник відділу рослинництва
та сортування, д-р с.-г. наук, доцент,
Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’євa НААН

 17 січня 2020
В Миколаєві компанія «Югелеватор» розпочала будівництво нового об'єкта ФГ «Давос».
В Миколаєві компанія «Югелеватор» розпочала будівництво нового об'єкта ФГ «Давос».
17 січня 2020
 17 січня 2020
Перед Держлісагентством стоїть завдання подати до парламенту законопроект про ринок деревини до червня цього року.
Перед Держлісагентством стоїть завдання подати до парламенту законопроект про ринок деревини до червня цього року.
17 січня 2020
 17 січня 2020
Пшеничні ринки 15 січня 2020 року росли за підтримки підсумків тендерів в Єгипті і Туреччині, прогнози збільшення експорту зерна з Франції і на новинах про плани Росії обмежити експорт зерна в другій половині сезону до 20 млн тонн.
Пшеничні ринки 15 січня 2020 року росли за підтримки підсумків тендерів в Єгипті і Туреччині, прогнози збільшення експорту зерна з Франції і на новинах про плани Росії обмежити експорт зерна в другій половині сезону до 20 млн тонн.
17 січня 2020
 17 січня 2020
Переговори щодо експорту м’яса птиці з України до Китаю перебувають на фінальному етапі.
Переговори щодо експорту м’яса птиці з України до Китаю перебувають на фінальному етапі.
17 січня 2020
 17 січня 2020
На полях України наразі озимі знаходяться в стані спокою, але він не глибокий, як це буває зазвичай.
На полях України наразі озимі знаходяться в стані спокою, але він не глибокий, як це буває зазвичай.
17 січня 2020
 17 січня 2020
16 січня 2020 року набув чинності Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству.
16 січня 2020 року набув чинності Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству.
17 січня 2020

Please publish modules in offcanvas position.