Поживний режим чорнозему у посівах озимої пшениці по чистому пару

Поживний режим чорнозему у посівах озимої пшениці по чистому пару

/ Агрономія Сьогодні / П'ятниця, 04 жовтня 2019 15:02

Чорноземи північного Степу України мають доволі високий потенціал родючості, однак значна частина елементів живлення у ґрунті міститься у формі складних органічних або нерозчинних мінеральних сполук і тому не може засвоюватися коренями рослин.

Попри значну роль азоту, фосфору і калію в отриманні високих урожаїв польових культур вплив систем та способів обробітку ґрунту на режим засвоюваних сполук елементів живлення вивчений недостатньо, а до того ж він несе суперечливий характер під час оцінки різними дослідниками.

Проведені нами дослідження у стаціонарних дослідах Інституту зернових культур НААН України показують, що вже перед першою культивацією чистого пару (травень) в орному шарі ґрунту (0–30 см) у середньому містилось 11,6–14,6 мг/кг нітратного азоту. На час проведення повторного визначення вмісту азоту в ґрунті (липень) показники зросли до 19,7–26,1 мг/кг, а перед сівбою пшениці досягли рівня 28,5–32,6 мг/кг (табл. 1–2). Тобто основна кількість нітратного азоту в усіх варіантах досліду утворювалась у першу половину парування. В наступний період кількість N–NО3, незалежно від способу обробітку ґрунту, ще зростала, але інтенсивність процесу була значно нижчою, і додатково його утворилось лише 20–22%, а по ранньому пару — 26%.

Перед першою весняною культивацією азот нітратів без компостування по окремих шарах ґрунту за всіма способами обробітку розподіляється рівномірно з тенденцією до зниження у шарі 20–30 см проти 0–10 та 10–20 см.

Здатність парового поля забезпечувати посіви озимих необхідною кількістю азотних сполук є позитивним явищем. Однак передчасна і надлишкова мобілізація азоту є небажаною з погляду можливих втрат його від різних негативних явищ (ерозія, міграція, денітрифікація). За нашими даними, ефективним заходом, що призупиняє надмірне залучення у кругообіг азоту, є використання ріллі як раннього пару без відчуження побічної продукції за межі поля.

На час сівби пшениці озимої розбіжності щодо вмісту N-NO3 у шарі ґрунту 0–30 см, залежно від строків, способів та глибини обробітку парового поля, дещо нівелювались, але сутність тенденції збереглась (табл. 1).

 

Таблиця 1. Динаміка рухомих форм азоту (N-NO3) у ґрунті залежно від способів обробітку чистих парів, мг/кг

22 389 56

 

Виявлено зниження нітратного азоту у всі три строки визначення у ранньому пару порівняно з іншими обробітками.

Попри досить високі показники вмісту азоту нітратів, особливо у другий та третій строки спостережень, потенційні можливості ґрунту в природних умовах були вичерпані не повністю. Про це свідчить визначення азоту після 7-ми добового інкубування ґрунту в лабораторних умовах. Уже в перший строк спостережень на варіантах обробітку (дискування, чизелювання та оранка) ґрунт мав можливість за достатнього зволоження та оптимального температурного режиму накопичувати в шарі 0–30 см 29,0–32,3 мг/кг азоту. У варіантах раннього пару цей показник становив 29,0–31,0 мг/кг. У наступні строки потенційні можливості ґрунту зростали і дорівнювали 35,2–45,2 та 45,4–51,1 мг/кг із тенденцією до зниження на ділянках раннього пару. Закономірності розміщення цієї форми азоту по профілю ґрунту були аналогічними, як і по вмісту N–NO3 без компостування.

Енергія нітрифікації ґрунту майже не залежала від строків визначення та способів утримання чистого пару і варіювала в межах 15,1–20,0 мг/кг. Згідно з факторіально усередненими даними відстежувалась незначна перевага пару після ярого ячменю над паром після соняшнику та кукурудзи щодо потенційної спроможності до мобілізації азоту нітратів у ґрунті впродовж усього періоду парування.

 

Фосфати

Рівень вмісту фосфатів у ґрунті може суттєво змінюватись залежно від реакції ґрунтового розчину, умов зволоження, температурного режиму, антропогенних чинників (застосування добрив, обробіток тощо).

Ступінь рухомості фосфатів у середньому за роки досліджень по парових полях для шару 0–30 см змінювався, залежно від способу обробітку, від 0,15 до 0,22 мг/л розчину. Це можна класифікувати як підвищену рухомість. З обох попередників вищі показники притаманні полицевому обробітку. В сезонній динаміці ступеня рухомості фосфатів чіткої закономірності не виявлено. Те саме можна констатувати і за порівняння попередників пару. Зміна ступеня рухомості фосфатів по шарах ґрунту виявлена досить чітко, особливо під час порівняння полицевого і безполицевого способів обробітку. Так, за першого у шарі 20–30 см показники ступеня рухомості були на 30% нижчими, ніж у 0–10 см, тоді як у другому — на 41%.

22 389 55

 

Калій у грунті

Вміст рухомого калію (за Чириковим), у середньому за роки досліджень у двох стаціонарних дослідах, по всіх варіантах обробітку ґрунту і попередниках у шарах 0–10 і 10–20 см був високим та дуже високим і знаходився в інтервалі 143–172 мг/кг, а в шарі 20–30 см підвищеним і високим з інтервалом 114–133 мг/кг.

Суттєвого впливу способів обробітку, терміну відбору зразків та попередників пару на вміст рухомого калію не виявлено. Спостерігає­ться лише закономірне зниження його вмісту у шарах 10–20 та 20–30 см порівняно з шаром 0–10 см, яке притаманне практично в однаковій мірі всім способам обробітку ґрунту та обом попередникам.

Таким чином, використання чистих парів незалежно від способів їх обробітку забезпечує посіви озимих необхідною кількістю елементів живлення для формування сталого і високого врожаю пшениці озимої. Ефективним заходом збереження ґрунту та елементів живлення від втрати за різних негативних явищ (ерозія, міграція, денітрифікація) є використання ріллі за типом раннього пару без відчуження побічної продукції за межі поля.

У весняний період росту і розвитку пшениці озимої спостерігались певні закономірності в рівнях наявності поживних речовин у ґрунті. Що стосується азоту нітратів, то в середньому за роки досліджень суттєвих змін як за способами обробітку ґрунту, так і видами парів із різних попередників не спостерігалось. Його вміст у шарі 0–30 см, залежно від вказаних вище факторів, становив 8,7–9,7 мг/кг. Відстежувалась тенденція до гальмування процесів нітрифікації на ранньому пару після ячменю та кукурудзи. За порівняння запасів азоту нітратів під час сівби озимих із наявністю на весну чітко простежує­ться зниження показників на 24,8 мг/кг після пару по ячменю, на 24,1 мг/кг після пару по соняшнику та на 21,1 мг/кг після пару по кукурудзі. Така різниця у рівнях змін вмісту азоту за осінньо-зимовий період певною мірою пов’язана з інтенсивністю формування вегетативної маси озимини, станом водопроникнення за цей період та глибиною промивання нітратів.

Що стосується потенційних можливостей ґрунту (N–NО3 після компостування) та енергії нітрифікації, то зазначені для азоту без компостування залежності були практично повністю повторені.

Вивчення вмісту рухомих форм фосфору у ґрунті під пшеницею озимою із залученням різних методів (Чирикова, Мачигіна, Францесона, Карпінського-Зам’ятіної) дало можливість встановити ряд закономірностей і тенденцій, які полягали у наступному:

  • зниження показників за профілем орного шару від верхнього (0–10 см) до нижнього (20–30 см);
  • зменшення вмісту фосфатів під озиминою після соняшникового пару порівняно з паром після ячменю та кукурудзи;
  • не чітко виражений вплив способів обробітку ґрунту.

 

У разі порівняння вмісту фосфатів у весняний строк з осіннім (перед посівом озимини) в дослідах зареєстровано зниження відповідних показників з осені до весни, що може пояснюватись як використанням фосфору рослинами, так і зміною температурного режиму та зволоження ґрунту. Це явище більше виражено під пшеницею озимою на пару після соняшнику (табл. 2).

 

Таблиця 2. Вміст рухомих сполук фосфору і калію у ґрунті під пшеницею озимою у весняний період по чистому пару після кукурудзи за 2010–2015 рр., мг/кг

22 389 56 2

 

Рухомі форми калію визначали двома методами — Чирикова (кислоторозчинні) і Мачигіна (лужнорозчинні). Обидва вони свідчать лише про одну загальну закономірність, яка полягає у зниженні вмісту його рухомих форм від шару 0–10 до 20–30 см. Роль передпопередника озимої пшениці та способів обробітку парів не значна.

За порівняння вмісту калію перед сівбою озимих та у весняний період у середньому за роки досліджень чітко простежується зниження вмісту рухомих сполук калію за зимовий період на 23–27% (метод Чирикова) та на 5–15% (Мачигіна). Очевидно, що оцінку вмісту калію у ґрунті за методом Мачигіна слід проводити відповідно до погодно-кліматичних умов. Це пояснюється тим, що лужнорозчинні сполуки калію більшою мірою представлені в ґрунті у весняний період і їх кількість знижується у міру наростання напруженості гідротермічного режиму.

На кінець вегетації вміст елементів живлення у ґрунті в орному шарі (0–30 см) закономірно зменшувався внаслідок використання їх рослинами пшениці озимої. Так, вміст рухомих форм азоту скоротився на 20–30%, фосфору — 10–15%, калію — на 5–10%.

Таким чином, застосування різних способів обробітку ґрунту під чисті пари у посівах пшениці озимої практично не приводило до суттєвих змін азотного живлення рослин. Відстежувалась тенденція до гальмування процесів нітрифікації на ранньому пару після ячменю та кукурудзи. Способи обробітку ґрунту практично не впливали на наявні запаси Р2О5 і К2О в шарі 0–30 см перед сівбою пшениці озимої. Запасів елементів живлення пару було достатньо для формування високого врожаю зерна незалежно від досліджуваних агроприйомів.

 

Олександр ЦИЛЮРИКдоктор с.-г. наук
Дніпровський державний аграрно-економічний університет

1

 21 жовтня 2019
В Україні на сьогоднішній день є близько 80 тисяч виробників меду, які проживають в сільській місцевості. Вони забезпечують робочі місця для переробників, трейдерів, а також дозволяють українцям і закордонним споживачам насолоджуватися якісним смачним та здоровим продуктом.
В Україні на сьогоднішній день є близько 80 тисяч виробників меду, які проживають в сільській місцевості. Вони забезпечують робочі місця для переробників, трейдерів, а також дозволяють українцям і закордонним споживачам насолоджуватися якісним смачним та здоровим продуктом.
21 жовтня 2019
 21 жовтня 2019
В Україні наприкінці минулого року кількість медової продукції, що містить у собі залишки антибіотиків зросла на 25%, порівняно з 2016 роком. Про це розповів директор з розвитку компанії-експортера меду «Асканія-Пак» Віктор Іванченко під час медового форуму “Україна медова і світ” у Києві. «На сьогоднішній день український ринок намагається контролювати наявність хоча б 4 антибіотиків у медовій продукції, коли, в свою чергу, європейський ...
В Україні наприкінці минулого року кількість медової продукції, що містить у собі залишки антибіотиків зросла на 25%, порівняно з 2016 роком. Про це розповів директор з розвитку компанії-експортера меду «Асканія-Пак» Віктор Іванченко під час медового форуму “Україна медова і світ” у Києві. «На сьогоднішній день український ринок намагається ...
21 жовтня 2019
 21 жовтня 2019
Державне агентство лісових ресурсів запускає пілотний проект графічного онлайн-відображення лісових рубок у країні.
Державне агентство лісових ресурсів запускає пілотний проект графічного онлайн-відображення лісових рубок у країні.
21 жовтня 2019
 21 жовтня 2019
Згідно з оцінками експертів USDA, прогноз світового виробництва сої в 2019/20 МР скорочений до 338,97 млн тонн. Нагадаємо, вереснева оцінка відповідала 341,39 млн тонн.
Згідно з оцінками експертів USDA, прогноз світового виробництва сої в 2019/20 МР скорочений до 338,97 млн тонн. Нагадаємо, вереснева оцінка відповідала 341,39 млн тонн.
21 жовтня 2019
 21 жовтня 2019
Минулого тижня на ринку картоплі в Україні було зафіксовано зниження цін.
Минулого тижня на ринку картоплі в Україні було зафіксовано зниження цін.
21 жовтня 2019
 21 жовтня 2019
На Львівщині побудують кооперативний молокопереробний завод за фінансової підтримки уряду Канади «Розвиток молочного бізнесу в Україні». Сума інвестицій – $1 млн.
На Львівщині побудують кооперативний молокопереробний завод за фінансової підтримки уряду Канади «Розвиток молочного бізнесу в Україні». Сума інвестицій – $1 млн.
21 жовтня 2019

Please publish modules in offcanvas position.