soniashnyk

Важливі всі нюанси під час вирощування озимих культур

Важливі всі нюанси під час вирощування озимих культур

/ Агрономія Сьогодні / Вівторок, 05 листопада 2019 12:48

Сучасні технологічні підходи до планування вирощування озимих культур — пшениці та ріпаку — забезпечують стійкі рівні їх врожайності.

Клімат у світі й в Україні постійно змінюється. Щороку складаються дуже різні умови для вирощування сільськогосподарських культур. Тому головне завдання агронома, його мистецтво, фаховість полягають у тому, щоб адаптувати місцеву технологію вирощування обраних сільгоспкультур до наявних кліматичних умов. «Пристосуйся або збанкрутуй!» — це не просто гасло. Це виклик часу для українських аграріїв.

Ми розмовляємо із завідувачем кафедри технологій у рослинництві Львівського національного аграрного університету, член-кореспондентом Національної академії аграрних наук, доктором сільськогосподарських наук, професором Володимиром Лихочвором. За його словами, проблемних років, навіть за останніх 10–15, які негативно впливали б на врожайність озимих зернових культур, не було. Хіба що були окремі періоди нестачі вологи у зонах Півдня, Сходу чи навіть Центру України. У цих регіонах дійсно часто виникає брак вологи, але у другій половині вегетації. Тому агроном має брати до уваги ці кліматичні зміни. Якби вони щороку були однакові, фахівці написали б технологічну карту, і будь-який селянин без спеціальної освіти міг би вирощувати сільськогосподарські культури й отримувати пристойні врожаї. Наш «цех» озимих культур — просто неба, отже, мистецтво агронома полягає в тому, щоб пристосувати технологію до кліматичних умов.

Ми поставили науковцеві кілька запитань щодо оптимізації вирощування цих сільгоспкультур.

 

  • Які рекомендації Ви дали б щодо догляду посівів озимих пшениці та ріпаку?

— Сьогодні українські аграрії вже подолали значний шлях технологічного ланцюга, мають досвід підживлення посівів азотними добривами. Як свідчать результати наших багаторічних досліджень, найкращим підживленням для озимої пшениці є аміачна селітра, яка містить азот у нітратній та амонійній формах. Такий азот легкодоступний рослинам. Помиляються ті господарства, що як азотні добрива для другого підживлення у квітні (це кінець кущення — початок виходу в трубку пшениці) використовують карбамід. Карбамід — ідеальне добриво для листкового внесення, але якщо розкидати його поверхнею ґрунту, а не заробляти, це зумовить дуже значні втрати. Окрім того, карбамід — повільне добриво, тому що його амідна форма спочатку трансформується в амонійну, потім у нітратну і доступною для рослин, зокрема пшениці, стає запізно. Якщо підживимо карбамідом у квітні — травні, ефективність такого підживлення буде низька. Карбамід можна застосовувати у лютому — на початку березня під час першого підживлення: внести аміачну селітру, а наступного дня розкидати карбамід. Тоді вже у травні він би працював.

А от з КАС у квітні можна працювати. Вони містять три форми азотних добрив, у тому числі нітратну — легкодоступну. Добре зробити також третє підживлення у фазі колосіння посівів, тоді буде хороша якість зерна з високим вмістом білка і клейковини.

Без сумніву, не лише у живленні полягає суть технології, потрібно також вносити гербіциди. Правильно роблять ті господарства, які вносять гербіциди восени, тому що конкурента, тобто бур’ян, треба прибрати з самого початку, як наприклад, на цукрових буряках та інших сільгоспкультурах. Якщо ж внесення гербіцидів відклали на весну, зробити це треба якомога швидше, знову ж таки, щоб прибрати конкурента. Той, хто вносить гербіциди восени, зберігає азот першого підживлення для пшениці. Якщо ж, наприклад, підживили наприкінці лютого — на початку березня, а гербіцид внесли наприкінці квітня, той азот споживатимуть також і бур’яни. Тому господарства переходять на осіннє внесення гербіцидів на пшениці. Сподіваюся, це станеться масово найближчим часом, тому що поміркований агроном саме так має працювати. І потрібно захистити посіви від вилягання: якщо дали загальну норму азоту в межах 150–180 кг діючої речовини чи навіть трохи менше, все одно обов’язково треба внести морфорегулятори, що захистять рослину від вилягання. А також провести комплекс робіт із захисту від хвороб і шкідників.

Ozimi zernovi ripak 2019 93

 

  • Десикація посівів — потрібно її робити чи ні?

— Дуже непросте запитання, і виробники щороку розв’язують цю дилему. Якщо поле забур’янене, хоча таких полів зараз не зустрічаю, справді, необхідно робити, якщо пшениця нерівномірно достигає (так сталося: не відрегулювали, є різні яруси й вони достигають не одночасно). Але вважаю, що 90% господарств десикації не роблять. Це — як виняток. Але буває і потреба. Там, де є сушильні агрегати, теж не потрібно робити десикацію. А коли їх немає і при цьому з поля йде велика кількість вологого зерна, провести десикацію доцільно.

 

  • Як краще захистити озимий ріпак, щоб посіви не вимерзли?

— Це вже осінній цикл робіт. Щоб ріпак не вимерз, його треба посіяти з оптимальною густотою, не загустити, уникнути виходу кореневої шийки на поверхню ґрунту. Бо за таких умов посіви ріпаку точно вимерзнуть. А найголовніше — це використання фунгіцидів-морфорегуляторів для того, щоб не піднялася коренева шийка. Як правило, за ранніх строків сівби, наприклад, перша декада серпня, фунгіциди можна внести двічі — тричі. Якщо господарство посіє ріпак в оптимальні строки, можна обробити один — два рази. А якщо посіяти пізно, у вересні, можливо, й не потрібно цього робити.

У кожному конкретному випадку потрібно корегувати технологічні процеси, передбачаючи одне, два, три внесення морфорегуляторів. Я рекомендую робити так само, як із пшеницею. На ріпак потрібно масово вносити гербіциди восени. Якщо хтось цього не робить, бо дорого, а планує вносити їх навесні, тоді краще й не починати вирощувати ріпак. Осіннє внесення має бути обов’язковим для боротьби і з дводольними бур’янами, і з падалицею злакових культур. Адже, в основному, ріпак сіють після пшениці чи озимого ячменю, і на полях проростає насіння цих культур. Його також потрібно видаляти препаратами типу грамініцид. І це саме осінній цикл роботи.

 

  • Є таке поняття, як поріг доцільності боротьби з бур’янами. Як бути тут?

— Так, для шкідників, для хвороб є, а для бур’янів я навіть не розглядаю таке питання, тому що поля потрібно обробляти гербіцидами. Не бачу таких полів, де можна було б не вносити гербіцидів ні по пшениці, ні по ріпаку, особливо в умовах Правобережної України.

Ozimi zernovi ripak 2019 94

 

  • Як змінився посівний матеріал цих сільгоспкультур?

— Досягнення селекції як науки безсумнівні. Можна виділити гібриди ріпаку — вони зараз мають компактну архітектоніку, стійкі до розтріскування, високоврожайні, підвищено стійкі до вимерзання. Нарікань щодо гібридів хороші виробники не мають. На мою думку, потрібно дотримувати науково-обґрунтованої норми висіву і щодо ріпаку, і щодо пшениці. Завищувати норми висіву не зовсім правильно. Щодо ріпаку українські виробники зараз визначили норму сівби на погонному метрі 30–40 насінин. Це і є обґрунтовані норми висіву. За такої густоти висіву рослин виростає 20–30, і цього, за удосконалення технологій, цілком вистачає для формування високого врожаю.

Стосовно пшениці явище взагалі парадоксальне: коли у господарстві висівають 5–6 мільйонів зернин на гектар, у світі такого не сприймають. Адже в інших країнах норма висіву 3–4 і навіть 2 мільйони на гектар. Так само і зі строками сівби. Якщо українські аграрії сіють у листопаді, норма зазвичай становить 5–6 мільйонів, бо рослина одностеблова. А найкращий урожай формують рослини, що мають три осінніх пагони, розкущені з осені, з яких навесні формується три колоси. Цей базовий елемент технології дає змогу отримати 80–90 центнерів зерна на круг.

Тобто кожен нюанс у технології важливий. Другорядного немає нічого.

Ріпак сіємо переважно після пшениці або ячменю, які залишають солому. Її загортаємо у ґрунт, і щоб вона мінералізувалася, потрібно восени внести під ріпак 2 центнери селітри.

Насіння ріпаку отримуємо вже готове, протруєне фунгіцидом та інсектицидом. Коли йдеться про пшеницю, щодо фунгіцидного протруєння вже нікого не потрібно переконувати. А от щодо інсектицидного, за допомогою якого контролюють шкідників, ще не всі впевнені. Ми вважаємо, що потрібно обов’язково застосовувати фунгіцидний та інсектицидний протруйники, навіть є зараз готові суміші. Це дуже важливо, бо фітосанітарний стан такий, що з’являться дротяники, злакові мухи та інші — й рослини випадатимуть. Тому інсектицидний протруйник зернових культур є обов’язковим елементом сучасних інтенсивних технологій.

 

Неля ГРАБОВСЬКА, спеціально для Агробізнесу Сьогодні

 17 січня 2020
В Миколаєві компанія «Югелеватор» розпочала будівництво нового об'єкта ФГ «Давос».
В Миколаєві компанія «Югелеватор» розпочала будівництво нового об'єкта ФГ «Давос».
17 січня 2020
 17 січня 2020
Перед Держлісагентством стоїть завдання подати до парламенту законопроект про ринок деревини до червня цього року.
Перед Держлісагентством стоїть завдання подати до парламенту законопроект про ринок деревини до червня цього року.
17 січня 2020
 17 січня 2020
Пшеничні ринки 15 січня 2020 року росли за підтримки підсумків тендерів в Єгипті і Туреччині, прогнози збільшення експорту зерна з Франції і на новинах про плани Росії обмежити експорт зерна в другій половині сезону до 20 млн тонн.
Пшеничні ринки 15 січня 2020 року росли за підтримки підсумків тендерів в Єгипті і Туреччині, прогнози збільшення експорту зерна з Франції і на новинах про плани Росії обмежити експорт зерна в другій половині сезону до 20 млн тонн.
17 січня 2020
 17 січня 2020
Переговори щодо експорту м’яса птиці з України до Китаю перебувають на фінальному етапі.
Переговори щодо експорту м’яса птиці з України до Китаю перебувають на фінальному етапі.
17 січня 2020
 17 січня 2020
На полях України наразі озимі знаходяться в стані спокою, але він не глибокий, як це буває зазвичай.
На полях України наразі озимі знаходяться в стані спокою, але він не глибокий, як це буває зазвичай.
17 січня 2020
 17 січня 2020
16 січня 2020 року набув чинності Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству.
16 січня 2020 року набув чинності Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству.
17 січня 2020

Please publish modules in offcanvas position.