Важливі всі нюанси під час вирощування озимих культур

Важливі всі нюанси під час вирощування озимих культур

/ Агрономія Сьогодні / Вівторок, 05 листопада 2019 12:48

Сучасні технологічні підходи до планування вирощування озимих культур — пшениці та ріпаку — забезпечують стійкі рівні їх врожайності.

Клімат у світі й в Україні постійно змінюється. Щороку складаються дуже різні умови для вирощування сільськогосподарських культур. Тому головне завдання агронома, його мистецтво, фаховість полягають у тому, щоб адаптувати місцеву технологію вирощування обраних сільгоспкультур до наявних кліматичних умов. «Пристосуйся або збанкрутуй!» — це не просто гасло. Це виклик часу для українських аграріїв.

Ми розмовляємо із завідувачем кафедри технологій у рослинництві Львівського національного аграрного університету, член-кореспондентом Національної академії аграрних наук, доктором сільськогосподарських наук, професором Володимиром Лихочвором. За його словами, проблемних років, навіть за останніх 10–15, які негативно впливали б на врожайність озимих зернових культур, не було. Хіба що були окремі періоди нестачі вологи у зонах Півдня, Сходу чи навіть Центру України. У цих регіонах дійсно часто виникає брак вологи, але у другій половині вегетації. Тому агроном має брати до уваги ці кліматичні зміни. Якби вони щороку були однакові, фахівці написали б технологічну карту, і будь-який селянин без спеціальної освіти міг би вирощувати сільськогосподарські культури й отримувати пристойні врожаї. Наш «цех» озимих культур — просто неба, отже, мистецтво агронома полягає в тому, щоб пристосувати технологію до кліматичних умов.

Ми поставили науковцеві кілька запитань щодо оптимізації вирощування цих сільгоспкультур.

 

  • Які рекомендації Ви дали б щодо догляду посівів озимих пшениці та ріпаку?

— Сьогодні українські аграрії вже подолали значний шлях технологічного ланцюга, мають досвід підживлення посівів азотними добривами. Як свідчать результати наших багаторічних досліджень, найкращим підживленням для озимої пшениці є аміачна селітра, яка містить азот у нітратній та амонійній формах. Такий азот легкодоступний рослинам. Помиляються ті господарства, що як азотні добрива для другого підживлення у квітні (це кінець кущення — початок виходу в трубку пшениці) використовують карбамід. Карбамід — ідеальне добриво для листкового внесення, але якщо розкидати його поверхнею ґрунту, а не заробляти, це зумовить дуже значні втрати. Окрім того, карбамід — повільне добриво, тому що його амідна форма спочатку трансформується в амонійну, потім у нітратну і доступною для рослин, зокрема пшениці, стає запізно. Якщо підживимо карбамідом у квітні — травні, ефективність такого підживлення буде низька. Карбамід можна застосовувати у лютому — на початку березня під час першого підживлення: внести аміачну селітру, а наступного дня розкидати карбамід. Тоді вже у травні він би працював.

А от з КАС у квітні можна працювати. Вони містять три форми азотних добрив, у тому числі нітратну — легкодоступну. Добре зробити також третє підживлення у фазі колосіння посівів, тоді буде хороша якість зерна з високим вмістом білка і клейковини.

Без сумніву, не лише у живленні полягає суть технології, потрібно також вносити гербіциди. Правильно роблять ті господарства, які вносять гербіциди восени, тому що конкурента, тобто бур’ян, треба прибрати з самого початку, як наприклад, на цукрових буряках та інших сільгоспкультурах. Якщо ж внесення гербіцидів відклали на весну, зробити це треба якомога швидше, знову ж таки, щоб прибрати конкурента. Той, хто вносить гербіциди восени, зберігає азот першого підживлення для пшениці. Якщо ж, наприклад, підживили наприкінці лютого — на початку березня, а гербіцид внесли наприкінці квітня, той азот споживатимуть також і бур’яни. Тому господарства переходять на осіннє внесення гербіцидів на пшениці. Сподіваюся, це станеться масово найближчим часом, тому що поміркований агроном саме так має працювати. І потрібно захистити посіви від вилягання: якщо дали загальну норму азоту в межах 150–180 кг діючої речовини чи навіть трохи менше, все одно обов’язково треба внести морфорегулятори, що захистять рослину від вилягання. А також провести комплекс робіт із захисту від хвороб і шкідників.

Ozimi zernovi ripak 2019 93

 

  • Десикація посівів — потрібно її робити чи ні?

— Дуже непросте запитання, і виробники щороку розв’язують цю дилему. Якщо поле забур’янене, хоча таких полів зараз не зустрічаю, справді, необхідно робити, якщо пшениця нерівномірно достигає (так сталося: не відрегулювали, є різні яруси й вони достигають не одночасно). Але вважаю, що 90% господарств десикації не роблять. Це — як виняток. Але буває і потреба. Там, де є сушильні агрегати, теж не потрібно робити десикацію. А коли їх немає і при цьому з поля йде велика кількість вологого зерна, провести десикацію доцільно.

 

  • Як краще захистити озимий ріпак, щоб посіви не вимерзли?

— Це вже осінній цикл робіт. Щоб ріпак не вимерз, його треба посіяти з оптимальною густотою, не загустити, уникнути виходу кореневої шийки на поверхню ґрунту. Бо за таких умов посіви ріпаку точно вимерзнуть. А найголовніше — це використання фунгіцидів-морфорегуляторів для того, щоб не піднялася коренева шийка. Як правило, за ранніх строків сівби, наприклад, перша декада серпня, фунгіциди можна внести двічі — тричі. Якщо господарство посіє ріпак в оптимальні строки, можна обробити один — два рази. А якщо посіяти пізно, у вересні, можливо, й не потрібно цього робити.

У кожному конкретному випадку потрібно корегувати технологічні процеси, передбачаючи одне, два, три внесення морфорегуляторів. Я рекомендую робити так само, як із пшеницею. На ріпак потрібно масово вносити гербіциди восени. Якщо хтось цього не робить, бо дорого, а планує вносити їх навесні, тоді краще й не починати вирощувати ріпак. Осіннє внесення має бути обов’язковим для боротьби і з дводольними бур’янами, і з падалицею злакових культур. Адже, в основному, ріпак сіють після пшениці чи озимого ячменю, і на полях проростає насіння цих культур. Його також потрібно видаляти препаратами типу грамініцид. І це саме осінній цикл роботи.

 

  • Є таке поняття, як поріг доцільності боротьби з бур’янами. Як бути тут?

— Так, для шкідників, для хвороб є, а для бур’янів я навіть не розглядаю таке питання, тому що поля потрібно обробляти гербіцидами. Не бачу таких полів, де можна було б не вносити гербіцидів ні по пшениці, ні по ріпаку, особливо в умовах Правобережної України.

Ozimi zernovi ripak 2019 94

 

  • Як змінився посівний матеріал цих сільгоспкультур?

— Досягнення селекції як науки безсумнівні. Можна виділити гібриди ріпаку — вони зараз мають компактну архітектоніку, стійкі до розтріскування, високоврожайні, підвищено стійкі до вимерзання. Нарікань щодо гібридів хороші виробники не мають. На мою думку, потрібно дотримувати науково-обґрунтованої норми висіву і щодо ріпаку, і щодо пшениці. Завищувати норми висіву не зовсім правильно. Щодо ріпаку українські виробники зараз визначили норму сівби на погонному метрі 30–40 насінин. Це і є обґрунтовані норми висіву. За такої густоти висіву рослин виростає 20–30, і цього, за удосконалення технологій, цілком вистачає для формування високого врожаю.

Стосовно пшениці явище взагалі парадоксальне: коли у господарстві висівають 5–6 мільйонів зернин на гектар, у світі такого не сприймають. Адже в інших країнах норма висіву 3–4 і навіть 2 мільйони на гектар. Так само і зі строками сівби. Якщо українські аграрії сіють у листопаді, норма зазвичай становить 5–6 мільйонів, бо рослина одностеблова. А найкращий урожай формують рослини, що мають три осінніх пагони, розкущені з осені, з яких навесні формується три колоси. Цей базовий елемент технології дає змогу отримати 80–90 центнерів зерна на круг.

Тобто кожен нюанс у технології важливий. Другорядного немає нічого.

Ріпак сіємо переважно після пшениці або ячменю, які залишають солому. Її загортаємо у ґрунт, і щоб вона мінералізувалася, потрібно восени внести під ріпак 2 центнери селітри.

Насіння ріпаку отримуємо вже готове, протруєне фунгіцидом та інсектицидом. Коли йдеться про пшеницю, щодо фунгіцидного протруєння вже нікого не потрібно переконувати. А от щодо інсектицидного, за допомогою якого контролюють шкідників, ще не всі впевнені. Ми вважаємо, що потрібно обов’язково застосовувати фунгіцидний та інсектицидний протруйники, навіть є зараз готові суміші. Це дуже важливо, бо фітосанітарний стан такий, що з’являться дротяники, злакові мухи та інші — й рослини випадатимуть. Тому інсектицидний протруйник зернових культур є обов’язковим елементом сучасних інтенсивних технологій.

 

Неля ГРАБОВСЬКА, спеціально для Агробізнесу Сьогодні

 13 листопада 2019
Україна займає 4 місце по поставках органічних товарів до Європейського Союзу та посідає перше місце з експорту органічного пшона.
Україна займає 4 місце по поставках органічних товарів до Європейського Союзу та посідає перше місце з експорту органічного пшона.
13 листопада 2019
 13 листопада 2019
Законопроект № 2178-10 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення проголосовано парламентом у першому читанні.
Законопроект № 2178-10 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення проголосовано парламентом у першому читанні.
13 листопада 2019
 13 листопада 2019
Верховна Рада ухвалила рішення продовжити ранкове засідання парламенту 13 листопада до завершення розгляду в першому читанні законопроєктів про відкриття ринку землі.
Верховна Рада ухвалила рішення продовжити ранкове засідання парламенту 13 листопада до завершення розгляду в першому читанні законопроєктів про відкриття ринку землі.
13 листопада 2019
 13 листопада 2019
Станом на 12 листопада в Україні зібрано 70,8 млн тонн зерна з площі 14,6 млн га (96%) при середній врожайності 48,4 ц/га.
Станом на 12 листопада в Україні зібрано 70,8 млн тонн зерна з площі 14,6 млн га (96%) при середній врожайності 48,4 ц/га.
13 листопада 2019
 13 листопада 2019
Сьогодні в Україні налічується близько 2,8 млн особистих селянських господарств, які можуть реалізуватись як сімейні фермерські господарства, отримати доступ до державної підтримки.
Сьогодні в Україні налічується близько 2,8 млн особистих селянських господарств, які можуть реалізуватись як сімейні фермерські господарства, отримати доступ до державної підтримки.
13 листопада 2019
 13 листопада 2019
У першій декаді листопада на більшості територій України спостерігалися значні коливання температурного режиму і випадання опадів різної інтенсивності. 
У першій декаді листопада на більшості територій України спостерігалися значні коливання температурного режиму і випадання опадів різної інтенсивності. 
13 листопада 2019

Please publish modules in offcanvas position.