Агротехнічні заходи
Контроль бур’янів у посівах буряків цукрових необхідно забезпечувати з перших днів вегетації і до змикання рядків. Культура надто чутлива до конкуренції бур’янів, гербокритичний період триває від перших двох днів до чотирьох тижнів її вегетації. Вирішальним періодом щодо обмеження шкідливості бур’янів є час від сходів культури до утворення 4 справжніх листків.
Післяпосівний період догляд за посівами буряків цукрових повинен включати такі заходи, як суцільне розпушування ґрунту до появи сходів (досходові боронування), перше розпушування ґрунту в міжряддях і зоні рядків (шарування), формування густоти рослин, розпушування у міжряддях із присипанням бур’янів землею у рядках (у разі потреби одночасно з підживленням), захист рослин від шкідників та хвороб.
Перше міжрядне шарування на глибину 3-4 см здійснюють після позначення рядків. Для контролю бур’янів і руйнування ґрунтової кірки сходи вдруге проріджують на етапі органогенезу культури перша пара справжніх листків за густоти посівів більш як 8 рослин на 1 м рядка. Під час виконання заходу допускається пошкодження близько 20% рослин культури та присипання ґрунтом не більше 8%.
Надзвичайно важливо вчасно сформувати густоту рослин. Її починають формувати після появи сходів, на етапі органогенезу «вилочка», а закінчують до появи у буряків цукрових четвертої пари справжніх листків. Густота посівів перед збиранням урожаю повинна становити: у зоні достатнього забезпечення вологою 115-120 тис., нестійкого — 110-115 і недостатнього — 95-100 тис. рівномірно розміщених у рядках рослин культури на гектар. За будь-якого способу формування густоти посівів має залишатися 5-6 рослин на 1 м рядка.
Для створення сприятливих умов росту і розвитку рослин культури після формування густоти посівів й обмеження чисельності сходів бур’янів розпушують ґрунт у міжряддях, одночасно присипаючи ґрунтом бур’яни, що вегетують, у зоні рядків. Необхідність розпушувань і присипань, а також глибину ходу робочих органів визначають з урахуванням кількості опадів і ступеню забур’яненості посівів. Перше присипання у зонах рядків поєднують із розпушуванням ґрунту в міжряддях культиваторами під час етапу органогенезу культури 2-3 пари справжніх листків і за висоти рослин буряків 5-7 см із використанням спеціальних підгортачів, які засипають ґрунтом сходи бур’янів у зоні рядків. Повторно виконують цю операцію у зонах рядків культури під час змикання рослин у рядках, поєднуючи з їх підгортанням і розпушуванням ґрунту в міжряддях, а втретє — перед змиканням листків у міжряддях. Для того щоб не допускати пошкодження рослин культури, ширина захисних зон з кожного боку рядка під час перших розпушувань ґрунту в міжряддях повинна становити 6-7 см, під час наступних — 10-12 см. Висота ґрунтового валка не повинна перевищувати 1/3 висоти рослин культури. При цьому точку росту буряків цукрових засипати не рекомендується. Здійснення підгортання посівів буряків дозволяє пригнітити вторинні бур’яни, що знаходяться у фазі сходів, але первинні виявляються більш стійкими до присипання.
Хімічні заходи
Через морфологічні особливості культура на початкових етапах розвитку не може самостійно протистояти шкідливості бур’янів, рясні сходи яких появляються у посівах і швидко нарощують вегетативну масу. Для отримання запланованого врожаю у посівах буряків цукрових здійснюють цілий ряд заходів, одним із яких є внесення гербіцидів. У сучасному сільському господарстві неможливо виростити високі врожаї буряків цукрових без застосування гербіцидів, водночас на сьогодні існує небезпека утворення стійких видів. Тому система захисту культури від шкідливості бур’янів повинна поєднувати хімічні заходи з агротехнічними, біологічними, профілактичними і передбачати внесення препаратів з різними діючими речовинами.
Для обмеження шкідливості бур’янів посіви культури обприскують гербіцидами, рекомендованими «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Норми їх внесення і способи застосування відрізняються і залежать від ґрунтово-кліматичних особливостей регіону, структури забур’яненості посіву.
Максимально ефективно обмежити шкідливість бур’янів у посівах культури до рівня порогу шкідливості можливо за допомогою однієї із двох систем хімічного захисту посівів цукрових буряків, одна з яких передбачає внесення гербіцидів після появи сходів культури та бур’янів, а друга — комбінована, яка включає як застосування препаратів ґрунтової дії, так і післясходові обприскування.
Критичним періодом, під час якого конкуренція культури до появи сходів бур’янів є мінімальною, є період до етапу змикання листків у міжряддях (друга декада червня). Тут важливим є забезпечення обприскування посівів ефективними гербіцидами. Основна маса насіння бур’янів, яке знаходиться у верхньому шарі ґрунту, — це передусім однорічних видів, що має розтягнутий період проростання. З метою контролю сегетальної рослинності цих видів та інших, здійснюють декілька послідовних обприскувань, спрямованих на знищення «хвиль» сходів бур’янів по мірі їх появи.
Під час обприскування посівів за післясходовою системою захисту основною умовою для ефективного контролю бур’янів є поява сходів культури та масова поява дводольних бур’янів, розвиток яких повинен бути у фазі сім’ядоль і першого-другого листків. У цій фазі розвитку у бур’янів відсутня фазова стійкість до гербіцидів, а тому допустиме застосування мінімальних норми витрати препаратів. Під час пізніших фаз бур’яни накопичують епітикулярні воски, що надає їм стійкості до гербіцидів.
Тому після обприскування на більш пізніх фазах розвитку багато бур’янів виживуть і продовжать вегетацію й утворять насіння. Не доцільно зволікати з обприскуванням і допускати переростання бур’янів. Крім цього, краще проявиться вплив гербіцидів на рослини бур’янів в умовах високої вологості повітря, ніж за жаркої й посушливої погоди, коли бур’яни проявляють стійкість завдяки шару воску, який утворюється на поверхні листя. Також важливе значення має температура повітря, адже дія гербіцидів бетанальної групи залежить від температури повітря, яка повинна бути не нижче ніж +15-18°С.
Для контролю сходів багаторічних коренепаросткових видів бур’янів, а саме осоту жовтого і будяка польового, рекомендовано використовувати гербіциди на основі діючої речовини клопіралід. Для отримання задекларованої технічної ефективності такі препарати вносять у періоди від формування бур’янами розетки до початку утворення генеративного пагона. Крім того, гербіциди на основі діючої речовини клопіралід рекомендовані для контролю амброзії полинолистої та кульбаби лікарської. Разом із цим, необхідно відмітити, що ефективнішим будуть заходи з контролю багаторічних коренепаросткових бур’янів, зокрема і берізки польової, у посівах попередника буряків цукрових — пшениці озимої. Для цього застосовують гербіциди на основі діючих речовин амінна сіль, дикамба, трибенурон-метил, метсульфурон-метил, флорасулам, флуроксипір.
Третє внесення гербіцидів здійснюють орієнтовно через 10-14 днів після другого під час чергової масової появи сходів бур’янів. Зазвичай у цей час проростають однорічні злакові види, зокрема мишії сизий і зелений, плоскуха звичайна. Для їх контролю рекомендовано застосовувати грамініциди на основі діючих речовин хізалофоп-П-тефурил, хізалофоп-П-етил, галоксифоп-R-метил, пропахізофоб, клетодим та інші. Можливе використання препаратів на основі цих діючих речовин у бакових сумішах. Необхідно враховувати, що за високих температур повітря після обробки посівів такими сумішами може бути пригнічення рослин буряків цукрових. Причиною стресу є збільшення у таких бакових сумішах концентрації поверхнево-активних речовин, які додаються для підсилення дії гербіцидів. Для знищення у посівах осередків багаторічних однодольних видів бур’янів (пирію повзучого) застосовують грамініциди з максимальною нормою витрати, обприскують за висоти бур’яну 10-15 см.
Починаючи з другої половини червня, у посівах буряків цукрових відбуватиметься змикання міжрядь, яке перешкоджатиме доступу світла до поверхні ґрунту й появі нових сходів бур’янів. Але такий фітоценотичний контроль бур’янів буде лише у посівах, у яких густота стояння та рівномірність розміщення рослин на площі достатні. Так, густота посівів буряків цукрових на період збирання культури у зоні достатнього забезпечення вологою повинна становити 100-110 тис. шт./га, нестійкого — 95-100 і недостатнього 90-95 тис. шт./га. Інакше посіви вважаються зрідженими і навіть за якісно здійсненого захисту буде відмічатися повторне забур’янення, яке суттєво зменшуватиме урожайність культури. Повторне можуть спричиняти в основному ранні та пізні ярі види, серед яких паслін чорний, гірчаки березковидний та почечуйний, незабутниця дрібноквіткова, півняче просо, мишії сизий і зелений та інші.
Переважно в технології вирощування буряку цукрового для контролю сегетальної рослинності застосовують гербіциди бетанальної групи. Вони у своїй формуляції містять три діючі речовини: фенмедифам, десмедифам і етофумезат, які характеризуються різними механізмами дії. Так, діюча речовина етофумезат проникає у бур’яни через листя і ґрунт, а фенмедифам і десмедифам, тільки через листя.
Для успішного контролю бур’янів у посівах буряків цукрових необхідно враховувати цілий ряд факторів, основними серед яких є видовий і кількісний склад бур’янів, фази їх розвитку, погодні умови, характеристики ґрунту, стан рослин культури, вибір препаратів і норм внесення, підбір ефективних сумішей, у яких взаємодія гербіцидів має характер синергізму тощо. Гербіциди на основі діючої речовини хлоридазон застосовують, наприклад, по культурі, що вегетує, при цьому можливе кратне внесення (двічі) з нормою витрати 2,5-3,5 л/га з інтервалом між обробками два тижні.
Під час вегетації буряків цукрових, починаючи з етапу органогенезу сім’ядолей у культури, для контролю однорічних дводольних та деяких злакових бур’янів під час їх фази розвитку сім’ядолі здійснюють кратні обробки одним із комплексних препаратів бетанальної групи, на основі поєднання діючих речовин фенмедифаму з десмедифамом та з додаванням етофумезату — три обробки з інтервалом 5-10 діб по сім’ядолях бур’янів, а також фенмедифаму з десмедифамом та з додаванням етофумезату та ленацилу — три обробки з інтервалом 5-10 діб по сім’ядолях бур’янів.
У разі переростання бур’янів для підвищення ефективності їх контролю під час другого чи третього їх обприскування із цих кратних обприскувань може застосовуватися бакова суміш гербіцидів на основі діючих речовин фенмедифаму з десмедифамом та з додаванням етофумезату у поєднанні з трифлусульфорон-метилом + ПАР, а також фенмедифаму з десмедифамом та з додаванням етофумезату разом із метамітроном.
Для обмеження шкідливості багаторічних коренепаросткових (осотів) та деяких однорічних дводольних бур’янів під час появи 1-3 пари справжніх листків у буряку цукрового вносять гербіциди на основі діючої речовини клопіралід. Для контролю злакових бур’янів посіви культури обробляють одним із грамініцидів. Шкідливість однорічних бур’янів обмежують до фази кущення злакових бур’янів незалежно від етапу органогенезу культури грамініцидами на основі діючих речовин хізалофоп-П-етил, хізалофоп-П-тефурил, флуазифоп-П-бутил, пропахізофоп, клетодим.
Для контролю багаторічних злакових бур’янів за їх висоти 10-15 см, незалежно від етапу органогенезу культури, застосовують ті ж самі грамініциди, але з максимальними нормами витрат.
Для контролю одно- та багаторічних злакових бур’янів використовують грамініциди на основі діючих речовин пропахізофоп, хізалофоп-П-етил, тепралоксидим.
Для прикладу можна зазначити, що у Нідерландах загальні втрати врожайності буряків цукрових від шкідливості бур’янів становлять від 50 до 100% від їх потенційного врожаю. Рослини буряків цукрових до етапу розвитку культури 8 справжніх листків не здатні конкурувати з бур’янами. Видовий склад бур’янів, які контролює окремо один гербіцид, є обмеженим, тому у країні застосовуються суміші з декількох препаратів. Забур’янені поля, особливо на торф’яних грунтах, часто потребують від 6 до 8 обробок післясходовими гербіцидами, але середньою кількістю є від 4 до 5 обробок.
Для контролю бур’янів у більшості регіонів Нідерландів фермери застосовують так звану «низько-нормову систему». Ця система полягає у кількаразовому використанні низьких норм гербіцидів на ранніх фазах росту бур’янів. Застосовуючи її, фермери отримують якісний контроль бур’янів за допомогою дуже низьких норм внесення пестицидів, що також знижує рівень пригнічення гербіцидами культурних рослин. Цей метод дає змогу скорочувати норми витрат гербіцидів до 30%. Для покращення гербіцидної активності в робочий розчин у половині випадків додаються ад’юванти на основі мінеральної або рослинної олії. Розпушування міжрядь здійснюється на приблизно 50% посівів культури, головним чином, для контролю широколистяних бур’янів. З цією метою фермери застосовують здебільшого комбінацію препаратів на основі таких діючих речовин, як 0,5 л/га фенмедіфаму + 0,5 л/га метамітрону + 0,5 л/га етофумезату + ад’ювант.
Найвища ефективність контролю бур’янів у посівах буряків цукрових досягається за умов поєднання агротехнічного (науково обгрунтовані сівозміни, якісно здійснені операції під час основного і передпосівного обробітків ґрунту, до- і післясходове боронування, розпушування міжрядь, присипання бур’янів у рядках тощо) та хімічного способів.
Ігор СТОРЧОУС, канд. с.-г. наук
