agro business 160 160

Догляд за озимими — без помилок

Догляд за озимими — без помилок

/ Агрономія Сьогодні / Субота, 04 січня 2020 12:02

На сьогодні на сучасний агрофітоценоз відчутно впливає потепління клімату, яке не варто недооцінювати та залишати поза увагою. Враховуючи те, що ці зміни набувають усе більш сталого характеру, необхідно забезпечити відповідне реагування на них, яке повинно бути, зокрема, спрямоване на удосконалення технологій вирощування пшениці озимої.

Під час весняного догляду посівів пшениці озимої здійснюють боронування середніми або важкими боронами залежно від стану поля. Тип борони обирають з урахуванням фізичного стану ґрунту і рослин. Глибина ходу зуба борони має становити 2–3 см. Напрямок руху агрегатів (уздовж, впоперек, за діагоналлю рядків) вибирають так, щоб не пошкоджувати культурних рослин і забезпечувати необхідну якість боронування посівів. Весняне боронування, у разі проведення його в оптимальні строки, оцінюється приростом зерна пшениці озимої на 0,05–0,1 т/га. Поєднують його із підживленням культури азотом прикореневим способом.

Серед зернових колосових культур пшениця озима найвибагливіша до забезпечення мінеральними речовинами. За вегетацію вона проходить 12 етапів органогенезу, кожен з яких характеризується відповідними вимогами до умов мінерального живлення. Тому недооцінювати роль добрив неварто. Вони є одним із най­ефективніших та швидкодіючих факторів підвищення урожайності пшениці і поліпшення якості зерна. На сприятливому удобреному фоні в пшениці формуються добре розвинена коренева система, оптимальна листкова поверхня, підвищується морозо- та зимостійкість, знижується транспірація.

Після перезимівлі посіви обстежують з метою визначення їх зрідження, кількості рослин, розвиток та ступінь кущистості. У разі, якщо на 1 м залишилося менше 150 розкущених або 200–250 нерозкущених рослин, такі площі доцільно пересіяти. Підсіву підлягають посіви з густотою 150–200 розкущених рослин або 250–300 нерозкущених, а також, де рослини на період відновлення вегетації знаходяться у фазі сходів кількістю менше 300 шт./м².

Для ефективного контролю сегетальної рослинності за допомогою агротехнічних заходів вирішальна роль належить системі обробітку ґрунту в поєднанні з сівозмінами. Під час такого обробітку ґрунту, крім знищення бур’янів, виконується також багато інших завдань (регулювання водного, повітряного, поживного режимів тощо).

 

Важливо!

1. Не скорочувати період повернення пшениці озимої у польовій сівозміні на попереднє місце і не розміщувати її після злакових попередників;

2. Максимально збільшити у часі розрив між основним (оранкою або поверхневим) і передпосівним обробітками ґрунту, що дасть можливість накопичити вологу, активізувати корисну ґрунтову мікрофлору, яка є антагоністом патогенної, різко зменшити забур’яненість;

3. Переглянути оптимальні строки сівби культури, з метою уникнення її надмірного переростання. Дослідники рекомендують змістити ці строки для північних регіонів на 6–7 днів, або з 28 вересня по 5 жовтня.

4. Не допускати надмірно глибоке загортання насіння (глибше 5 см);

5. Вносити під час сівби науково обґрунтовану для кожної агрокліматичної зони кількість мінеральних добрив, важливий аспект осіннього догляду, яким властиво істотно коригувати чисельність та активність шкідливої біоти ґрунту, позитивно впливаючи на темпи і спрямованість фізіологічних та біохімічних процесів у рослинах, строки проходження ними окремих етапів органогенезу.

 

На сьогодні на сучасний агрофітоценоз відчутно впливає потепління клімату, яке не варто недооцінювати та залишати поза увагою. Враховуючи те, що ці зміни набувають усе більш сталого характеру, необхідно забезпечити відповідне реагування на них, яке повинно бути, зокрема, спрямоване на удосконалення технологій вирощування пшениці озимої.

Так, за даними досліджень, проведених у 2004–2008 роках, встановлено, що середньорічна температура повітря за цей період становила +8,1 °C за середньобагаторічної норми +6,9 °C, або на 1,2 °C вище. За таких умов осінньо-зимове потепління має досить неоднозначний вплив на культуру і визначає необхідність перегляду наявних критеріїв догляду за нею — від сівби до припинення осінньої вегетації.

06 397 80

Негативні зміни відмічають науковці також і щодо погіршення фітосанітарного стану посівів у результаті зменшення частки впливу біологічних факторів у регулюванні взаємовідносин у системі рослина-довкілля. Так, характерною ознакою сучасного землеробства для Лісостепу України є надмірне насичення короткоротаційних сівозмін такими культурами, як соняшник, кукурудза на зерно, соя, ріпак. При цьому скорочення тривалості перерви у вирощуванні тих, що виносять із ґрунту велику кількість поживних речовин і вологи, та наявна система відновлення родючості ґрунту є неадекватними. На фоні цього протиріччя, яке набуває усе більших масштабів, особливе занепокоєння викликає різке скорочення обсягів внесення органічних добрив і площ посівів багаторічних бобових трав, обумовлене скороченням поголів’я худоби.

Для зменшення негативного впливу таких змін в агроценозі дослідники рекомендують відновити інтегрований захист або ознаки інтегрованості наявних систем захисту і, головним чином, їх основної складової — агротехнічного методу контролю шкідливих організмів.

Також рекомендовано обробляти насіння стимуляторами росту, а окремо вчені як альтернативу радять поширювати ареал сортів південного екотипу на північ. При цьому застерігаючи щодо темпів і масштабів такого поширення і наголошують, що вони повинні бути адекватними зміні кліматичних умов, оскільки ризик успішної перезимівлі їх, незважаючи на істотне пом’якшення зим, є досить високим.

Через ринково-кон’юнктурні підходи до землеробства набір попередників, що рано звільняють поле (за винятком ріпаку озимого) різко скоротився, відповідно, зменшився і проміжок часу між основним, що проводився відразу після збирання культури, та передпосівним обробітками ґрунту. Внаслідок цього майже повністю «випав» із технологічного процесу надзвичайно важливий напівпаровий обробіток ґрунту, який донедавна забезпечував (залежно від кількості опадів) ліквідацію до 70% бур’янів ще до сівби пшениці озимої.

Натомість у більшості випадків виникла ситуація, коли паростки дозрілого насіння бур’янів почали з’являтися на поверхні ґрунту разом зі сходами пшениці озимої, уникнувши таким чином найбільш вразливу фазу свого росту — «білу ниточку» — робочих органів машин під час передпосівного обробітку ґрунту та сівби. Більшість видів дводольних бур’янів (талабан польовий, редька дика, лобода біла, грицики, осот польовий тощо), маючи більш потужну стрижневу кореневу систему та надзвичайно високу природну стійкість до несприятливих умов середовища, надто швидко посідають домінантне місце в екосистемі, поглинаючи значну частину світла, вологи і поживних речовин. Така конкуренція на початкових фазах розвитку пшениці озимої є вкрай небезпечною.

06 397 81

Разом із тим, подовження строків осінньої вегетації культури під впливом потепління неминуче відбувається на фоні ще більш продуктивної вегетації наявних у її посівах бур’янів. Так, під час досліджень в умовах Лісостепу України у 2008 році наростання біомаси дводольних бур’янів відбувалося досить інтенсивно. Згідно з даними досліджень, за 25 днів спільної вегетації сира маса рослин бур’янів зростала у варіанті з оранкою у 9,7, а у варіанті з поверхневим обробітком ґрунту — у 6,2 раза, при цьому, відповідно, 70 та 89% їх сходів з’явилося вже на 14-й день після сівби пшениці озимої. Загальна величина сирої біомаси бур’янів у перерахунку на гектар посівів становить 1,05 т на оранці та 1,44 т на поверхневому обробітку.

За даними Інституту кормів НААН, на формування сирої біомаси бур’янів виноситься із ґрунту 5,5–6,0 кг азоту, 3,4–3,7 кг фосфору та 4,1–4,3 кг калію. Таким чином, впродовж 25 днів осінньої вегетації бур’яни виносять від 10 до 12% поживних речовин, рекомендованих під пшеницю озиму норм мінеральних добрив, знижуючи при цьому, як мінімум, на таку ж величину рівень урожайності та якості зерна.

Сумарна частка втрачених елементів живлення, врожаю та його якості за рахунок зменшення вмісту клейковини в грошовому виразі переконливо свідчать про економічну доцільність застосування гербіцидів за наявності такої і більшої кількості бур’янів у посівах пшениці озимої, що, до речі, широко практикується у країнах Західної та Центральної Європи.

Таким чином, надмірна насиченість короткоротаційних сівозмін енергоємними культурами з тривалим вегетаційним періодом не врівноважена факторами відновлення родючості ґрунту та біологізації агроценозів, з одного боку, та істотне (на 2,1 °C) потепління осені — з іншого, сформували ситуацію, за якої взаємовідносини у системі «рослина–довкілля–шкідливий біокомплекс» різко змінилися на користь останнього, що значно збільшило ризики втрат урожаю пшениці озимої та обумовило необхідність істотного перегляду традиційних шляхів їх обмеження.

Характерною ознакою таких змін є значне (на 15–20 днів) подовження тривалості осінньої вегетації пшениці озимої за загальноприйнятих строків її сівби (в умовах Лісостепу — 20–25 вересня). Разом із тим, різко скоротилися строки між основним та передпосівним обробітком ґрунту, що збільшило ступінь забур’яненості посівів. Такі чинники визначають необхідність істотного вдосконалення наявної системи захисту посівів пшениці озимої. З метою зменшення небезпеки втрати врожаю і зниження його якості науковці переглядають загальноприйняті критерії визначення оптимальних строків сівби пшениці озимої, щоб забезпечити проходження рослинами необхідних етапів органогенезу, за рахунок оптимізації умов їх розвитку шляхом застосування мінеральних добрив та стимуляторів росту. Рекомендують застосовувати нові високоефективні протруйники для подовження терміну захисної дії, яка б максимально збігалася у часі з розвитком та поширенням збудників хвороб і шкідників.

 

Ігор СТОРЧОУС, канд. с-г. наук

 

 29 березня 2024
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit ...
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit радять включати ...
29 березня 2024
 29 березня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Чи можна ще додавати азот до ріпаку? А як щодо фунгіцидів? Деякі посіви ріпаку, особливо на півдні України та в західних регіонах, уже знаходяться на дуже просунутій стадії розвитку.
Чи можна ще додавати азот до ріпаку? А як щодо фунгіцидів? Деякі посіви ріпаку, особливо на півдні України та в західних регіонах, уже знаходяться на дуже просунутій стадії розвитку.
29 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.