Ярі зернові: щоб поле колосилося

Ярі зернові: щоб поле колосилося

/ Агрономія Сьогодні / П'ятниця, 10 січня 2020 14:40

Формування високопродуктивних посівів зернових потребує значного, ніж у інших культур, регулювання численних факторів, що визначають високий біологічний і господарський урожай.

Критерієм початку сівби ярого ячменю є стиглість ґрунту. Є тільки одна засторога проти раннього строку сівби. Його не можна проводити за рахунок якості передпосівної підготовки ґрунту. Ярий ячмінь більше за інших зернових реагує на погано підготовлене насіннєве ложе. Не слід сіяти, якщо в ґрунті понад 10% структурних агрегатів мають розмір 2–3 см і більше, а також у випадках перезволоження ґрунту. Особливо ячмінь боїться запливаючих ґрунтів, де за тривалої низької температури землі (+3…+5°) сильно затримуються сходи, що може призвести до зрідження посівів. У таких випадках краще посіяти на 2–3 доби пізніше, але за цей час якісно підготовити ґрунт, забезпечивши добре насіннєве ложе.

Ярий ячмінь необхідно посіяти впродовж 5–7 діб від настання фізичної стиглості ґрунту, або від першої можливості застосування ґрунтообробної техніки. Рання сівба дає можливість ефективно використати зимові запаси вологи в ґрунті, продовжити вегетаційний період. За ранньої сівби затримує перехід у генеративну фазу розвитку, що позитивно впливає на густоту продуктивних стебел і урожайність у рослин довгого світлового дня. У разі запізнення з сівбою рослини ярих зернових культур формують недостатньо розвинену кореневу систему, неефективно використовують вологу, формування репродуктивних органів припадає на несприятливі погодні умови. Пізні посіви кожного року дуже сильно уражуються хворобами. Запізнення із сівбою на 5–7 діб призводить до зниження урожаю в середньому на 0,6–0,8 т/ га, в посушливі роки — на 1,0–1,4 т/га і більше. Особливо відчутне зниження за пізнього настання весни. Існує наступна закономірність: запізнення із сівбою на один день обумовлює втрати зерна в середньому на 0,05–0,08 т/га, а у разі пізньої і посушливої весни — на 0,10–0,17 т/га. Сівбу необхідно завершити не пізніше другої декади квітня навіть в умовах пізньої весни.

yachmen 7

Овес доцільно висівати в перші дні польових робіт, коли ґрунт досягне фізичної спілості, одночасно або відразу після сівби ярої пшениці та ячменю.

Встановлення оптимальної норми висіву під час вирощування сільськогосподарських культур по різних попередниках є однією зі складових сортової агротехніки. За оптимальної норми висіву створюються сприятливі умови для росту та розвитку рослин, і вони більш ефективно використовують елементи живлення та воду, а отже, здатні формувати вищий рівень урожаю. З урахуванням впровадження у виробництво нових сортів, зміни структури попередників, системи удобрення, обробітку ґрунту та інших елементів агротехніки, виникає необхідність встановлення скоректованих норм висіву.

Одним із чинників формування густоти стеблостою є норма висіву, яка залежить від кліматичних і ґрунтових умов, рівня культури землеробства, способів сівби, якості насіння, особливостей сорту та інших факторів. Найвищий урожай у сортів ярої м’якої пшениці формується за густоти 450–500 стебел на 1 м², а твердої — 500–550. Густота такого стеблостою забезпечується за сівби 4,5–5,0 млн шт./га схожих насінин після кращих попередників, а після гірших — 5,0–5,5 млн шт./га. Для твердої пшениці оптимальною нормою висіву після кращих попередників є 5,0–5,5 млн шт./га, а після гірших — 5,5–6,0 млн шт./га схожих насінин. Середні норми висіву в Лісостепу — 5,0–5,5, у Степу — 4,5–5,0 млн/га схожих насінин. Підвищені норми висіву пов’язані з тим, що яра пшениця має низький коефіцієнт кущення.

Ячмінь здатний інтенсивно кущитись, чим вигідно відрізняється від інших ярих зернових культур. Бокові пагони формують майже таку ж продуктивність, як і основні, стебло­стій вирівняний за розвитком та висотою. За ресурсоощадних технологій необхідно повністю реалізовувати цю цінну біологічну особливість. Орієнтовні норми висіву ячменю у центральних і північних районах Степу — 4,0–4,5, у південних і південно-східних степових районах — 3,5–4,0 млн/га схожих зерен.

Під час сівби ячменю після кращих попередників застосовують меншу норму, ніж після гірших, а у разі запізнення або висівання в сухий ґрунт — більшу. Сорти ячменю, які мають низьку стійкість до вилягання, а також ті, що характеризуються високим коефіцієнтом кущення, потребують знижених норм висіву і, навпаки, стійкі до вилягання і з низьким продуктивним кущенням — підвищених. Скоростиглі сорти ячменю більш чутливі до загущення посіву, ніж середньостиглі. На полях із високою культурою землеробства, де забезпечується польова схожість на рівні 80%, а загальне виживання рослин у межах 70–75%, на високих агрофонах можна застосовувати знижені норми висіву — 3,0–4,0 млн/га схожих насінин.

oves 1

Для отримання повних і дружніх сходів ярих зернових культур важливе значення має глибина загортання насіння у ґрунт. У виборі глибини загортання насіння керуються здебільшого такими показниками, як механічний склад ґрунту та ступінь його зволоження. Але під час встановлення глибини загортання насіння необхідно враховувати й морфобіологічні особливості сортів. Від глибини загортання насіння залежить якість сівби, формування приросту і габітусу рослин. Глибина загортання насіння ярих зернових культур за достатньої вологості ґрунту на структурних ґрунтах — 4–5 см, на легких — 5–6, у посушливих умовах — 6–8, на важких запливаючих– 3 см.

Слід враховувати, що під час загортання насіння глибше 6–10 см конус наростання виноситься у поверхневий шар ґрунту за рахунок подовження базальних міжвузлів із витратами при цьому енергетичних ресурсів насіння, що послаблює розвиток сходів. Це зумовлює зниження польової схожості, послаблення дружності сходів, посилює пошкодження витягнутих підземних міжвузлів кореневими гнилями, внаслідок чого знижується ступінь реалізації потенціалу продуктивності рослин. Глибина загортання насіння повинна бути рівномірною, інакше сходи з’являться неодночасно, і внаслідок конкуренції між ними досягти оптимальної густоти та вирівняності стеблостою буде неможливо. Невирівняність загортання насіння за глибиною пов’язана як із недосконалістю сівалок, так і з порушенням технологічної дисципліни: неякісна передпосівна підготовка ґрунту та висока швидкість посівних агрегатів (більше 5 км/год).

Кращими для ярої пшениці є чорноземні, окультурені сірі лісові, каштанові ґрунти середнього механічного складу з рН 6–7,5. Коренева система її характеризується пониженою фізіологічною активністю, тому краще росте і розвивається на ґрунтах із достатнім вмістом легкорозчинних сполук поживних речовин, особливо азоту. За вирощування на малородючих ґрунтах слабо кущиться. Вибагливіші до ґрунтів сорти твердої пшениці. Яра пшениця має меншу енергію кущення, слабше розвинену кореневу систему, меншу її засвоювальну здатність, ніж озима та інші хлібні культури. Тому вона потребує високого вмісту в ґрунті рухомих елементів живлення. На формування 1 ц зерна виносить із ґрунту 3,5–4 кг азоту, 1–1,2 кг фосфору, 2–3 кг калію. Яра пшениця дуже чутлива до добрив. Маючи відносно слаборозвинену кореневу систему і менший період для засвоєння добрив, порівняно з озимою, вона інтенсивно вбирає поживні елементи. Найбільшу потребу у фосфорі рослини мають на початку кущення-виходу в трубку. Калій підвищує стійкість соломини до вилягання, зменшує ураження кореневими гнилями і прискорює рух вуглеводів зі стебел і листків у колос.

Вимогливість ячменю ярого до родючості ґрунту порівняно з іншими сільськогосподарськими культурами характеризується коротким періодом споживання основних елементів живлення і слаборозвиненою кореневою системою із низьким рівнем засвоєння важкодоступних форм поживних речовин. З урожаєм 1 т зерна він виносить азоту 25 кг, фосфору — 11, калію — 18 кг. Ячмінь розпочинає споживати поживні речовини відразу після появи сходів. Більш інтенсивно на початку вегетації споживає азот і калій, тоді як фосфор — повільними темпами. До виходу в трубку використовується основна частина калію (87%) і азот (74%) від загального виносу, а до фази колосіння — весь азот і калій. Добрий фосфорний режим необхідний до кінця вегетації.

Овес має добре розвинену і фізіологічно активну кореневу систему. Засвоює фосфор із важкорозчинних сполук. Тому менш вибагливий до ґрунтів. У фазі кущення на чорноземних ґрунтах корені заглиблюються до 50–80 см, а на час формування зерна досягають глибини 1,5–2 м. Кращими для нього є структурні чорноземні, темно-сірі опідзолені ґрунти зі слабокислою реакцією рН 5–6. Погано росте на засолених ґрунтах. Має розтягнутий період споживання елементів живлення. Краще від інших хлібних культур реагує на азотні добрива. На 1 ц зерна виносить з ґрунту 3–4 кг азоту, 1,1–1,5 кг фосфору, 2,5–3 кг калію. Період достигання зернівок у волоті розтягнутий. Рослина довгого світлового дня. Вегетаційний період триває 95–120 діб.

pshenica 7

В основу оптимізації живлення сільськогосподарських культур, з метою одержання високоякісної продукції, має бути покладений принцип комфортності живлення, тобто створення таких умов, які забезпечують відсутність стресів у рослин від нестачі або надмірних концентрацій елементів живлення, позиційну доступність елементів живлення кореневій системі; пролонгованість дії добрив; наявність не тільки макро-, а й мікроелементів та кальцію.

Через відсутність вологи в пізніший період добрива можуть негативно вплинути на врожайність, оскільки більш розвинені на удобрених фонах рослини сильніше страждають від її нестачі. В цілому, прирости врожаю від застосування добрив за посухи зменшується на 25–30% порівняно з роками зі сприятливими погодними умовами. Нестійкі метеорологічні умови року зумовлюють коливання врожайності сільськогосподарських культур у межах 40–50%. Мінеральні добрива підвищують осмотичний тиск клітинного соку і ступінь гідратації колоїдів, збільшують вміст колоїдно-зв’язаної води у листках. Це позитивно позначається на рості вегетативних та генеративних органів і, зрештою, на врожайності.

Дія добрив також пов’язана і з кількістю вологи у період максимальної потреби в елементах живлення. Якщо в цей час у ґрунті вологи недостатньо, то внесені добрива, в зв’язку з низькою інтенсивністю їхнього надходження у рослини та ослабленням усіх фізіологічних процесів, зменшують свою ефективність.

У живленні рослин, формуванні врожаю та його якості, поряд з основними елементами — азотом, фосфором, калієм, кальцієм, магнієм, сіркою, важлива роль належить бору, йоду, кобальту, марганцю, міді, молібдену, цинку та іншим мікроелементам. Їх вміст у рослинах коливається від сотих до тисячних масових часток. Вони беруть участь у багатьох фізіологічних і біохімічних процесах, що відбуваються у рослинах, входять до складу багатьох ферментів, вітамінів, ростових речовин, які в рослинах виконують важливу роль біохімічних прискорювачів і регуляторів найскладніших біологічних процесів.

Одним з елементів біологізації сучасного землеробства є використання біопрепаратів на основі ефективних штамів мікроорганізмів, які покращують азотне та фосфорне живлення культурних рослин. Крім того, мікробні препарати сприяють зростанню чисельності мікроорганізмів окремих еколого-трофічних груп у ризосферному ґрунті, що опосередковано свідчить про метаболічні зміни. Застосування біопрепаратів у технологіях вирощування сільськогосподарських культур сприяє підвищенню урожайності та якості продукції і дає змогу зменшити дози внесення мінеральних добрив і засобів захисту рослин.

Дослідженнями, проведеними в Інституті сільського господарства Степу НААН, встановлено, що під час сівби ячменю ярого плівчастого по сої вища урожайність 4,19 т/га формувалась за сівби нормою 5,0 млн сх. зерен на 1 га, соняшнику — 3,59 т/га (4,5 млн, пшениці озимій — 3,93 т/га (5,5 млн). У разі збільшення норми висіву більше наведеної встановлено зниження продуктивності посівів. За вирощування ячменю ярого голозерного по попередниках соя та пшениця озима більше врожаю 3,29 і 2,76 т/га отримано за норми висіву 5,0 млн сх. зерен на 1 га, тоді як по соняшнику він був на одному рівні — 2,93–3,01 т/га при 4,5–6,0 млн.

 

Галина КОЗЕЛЕЦЬ, завідувач лабораторії науково-інноваційного
впровадження, первинного та елітного насінництва ІСГС НААН,
к. с.-г. н.; експерт-дорадник з питань рослинництва;
Віталій ІЩЕНКО, заступник директора з наукової роботи, завідувач
лабораторії селекції зернових і технічних культур ІСГС НААН,
к. с.-г. н.; експерт-дорадник з питань рослинництва;
Олег ГАЙДЕНКО, вчений секретар, завідувач науково-технологічного
відділу селекції, насінництва і трансферу інновацій ІСГС НААН
, к. т. н., с. н. с., експерт-дорадник з питань механізації сільського
господарства та економіки сільськогосподарського виробництва

17bbffa263551ac879b30ab411df2d7c

 15 липня 2020
Компанія ALFA Smart Agro вирішила познайомити своїх клієнтів та партнерів із процесом створення інноваційних препаратів – від народження ідеї до перевірки ефективності готового продукту в полі – та запросила агровиробників прожити разом «Один день з ALFA Smаrt Agro».
Компанія ALFA Smart Agro вирішила познайомити своїх клієнтів та партнерів із процесом створення інноваційних препаратів – від народження ідеї до перевірки ефективності готового продукту в полі – та запросила агровиробників прожити разом «Один день з ALFA Smаrt Agro».
15 липня 2020
 15 липня 2020
Через затяжну холодну весну в Українівиник дефіцит тепличних помідорів.
Через затяжну холодну весну в Українівиник дефіцит тепличних помідорів.
15 липня 2020
 15 липня 2020
Європейський банк реконструкції та розвитку надав компанії «Нібулон» $27 млн кредиту.
Європейський банк реконструкції та розвитку надав компанії «Нібулон» $27 млн кредиту.
15 липня 2020
 15 липня 2020
Переробні підприємства закуповують значні партії насіння ріпаку, з яких останніми роками менше як 50% спрямовують безпосередньо на промислову переробку, тоді як основний його обсяг експортують.
Переробні підприємства закуповують значні партії насіння ріпаку, з яких останніми роками менше як 50% спрямовують безпосередньо на промислову переробку, тоді як основний його обсяг експортують.
15 липня 2020
 15 липня 2020
Агрохолдинг KSG Agro в II кварталі 2020 року збільшив обсяг реалізації свиней в порівнянні з I кварталом на 41% – з більш ніж 63 млн грн до близько 89 млн грн.
Агрохолдинг KSG Agro в II кварталі 2020 року збільшив обсяг реалізації свиней в порівнянні з I кварталом на 41% – з більш ніж 63 млн грн до близько 89 млн грн.
15 липня 2020
 15 липня 2020
Станом на 14 липня 2020 року, аграрії Луганщини зібрали 528 тис. тонн ранніх зернових культур з площі 140 тис. га, тоді як у минулому році в той самий час було намолочено 467,6 тис. тонн із 136 тис га.
Станом на 14 липня 2020 року, аграрії Луганщини зібрали 528 тис. тонн ранніх зернових культур з площі 140 тис. га, тоді як у минулому році в той самий час було намолочено 467,6 тис. тонн із 136 тис га.
15 липня 2020

Please publish modules in offcanvas position.