agro business 160 160

×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 88

Аридизація клімату та зміни в агровиробництві

Аридизація клімату та зміни в агровиробництві

/ Агрономія Сьогодні / П'ятниця, 17 січня 2020 14:52

Глобальні зміни клімату на Землі розпочалися не вчора, проте за останні кілька років вони набрали загрозливого для агровиробництва характеру.

Клімат на усій планеті, в тому числі й в Україні, стає не просто посушливим, а неприйнятно контрастним. Посилюються всі метеорологічні явища: якщо дощ — то місяць поспіль, якщо спека — то до 40 градусів, якщо вітер — то ураганної сили.

Звісно, всі ці зміни негативно відбиваються на агровиробництві, яке найбільшою мірою залежить від природних умов.

 

Спекотно…

За свідченням метеорологів, найбільші ризики для аграріїв несе саме підвищення температури повітря. Кількість опадів на території України практично не зменшується, проте через підвищення температури зростає випаровування вологи.

За інформацією доцента кафедри землеробства та гербології НУБіП Миколи Косолапа, внаслідок глобальних змін клімату протягом останніх 20 років в Україні середня температура повітря збільшилася на 1,1 градуса, і вчені прогнозують до 2030 року її підвищення ще на 1,5 позначки. Аридизація клімату вже відсунула межу українського степу на північ на 300 км. При цьому терміни вегетації рослин на українських ланах збільшилися на два тижні і, за прогнозом, мають до 2030 року зрости ще на стільки ж.

За песимістичним сценарієм метеорологів, протягом наступних 10 років більша частина території України має перетворитися на типову напівпустелю — з надвисокими температурами повітря, бідними ґрунтами та браком води.

 

Не вій, вітре, на Вкраїну…

Глобальні кліматичні зміни в усьому світі призводять до посилення вітрів. Тепер і в Україні вітер нерідко сягає сили урагану, ламаючи плодові насадження у садах, руйнуючи інфраструктуру агропідприємств і здуваючи з полів взимку захисний шар снігу, а влітку родючий шар ґрунту.

Значно погіршила ситуацію деградація системи полезахисних смуг, які до останнього часу залишались без власника і через це вирубалися сільським населенням на дрова на тлі стрімкого подорожчання природного газу.

Заради прибутків недобросовісних підприємців інтенсивно вирубалися також ліси — і то не лише в Карпатах.

— Тепер проти суховію, який миттю видуває вологу з ґрунту, моє поле беззахисне, — зауважує фермер із Полтавщини Володимир Ярошенко. — Мені доводилося спостерігати, як сильний вітер вивертає із землі цукрові буряки разом із коренеплодом! Отже, допоки ми не відновимо ступінь заліснення області до рівня 40%, наші поля залишатимуться під загрозою руйнівної вітрової ерозії.

 

Поради ФАО та наша рішуча відповідь

Для компенсації дії факторів аридизації клімату експерти ФАО пропонують аграріям запроваджувати методи сталого ведення сільського господарства, які мають на меті виховання сильних рослин, здатних самотужки боронитися проти кліматичних ризиків. Насправді йдеться про звичайні технології, застосування яких не потребує величезних інвестицій. Ось ці рятувальні заходи:

1) мінімальний обробіток ґрунту;

2) застосування постійного ґрунтового покриву залишками рослин і мульчею;

3) забезпечення належних сівозмін, а також біорізноманіття на полі та в саду;

4) відновлення захисних лісосмуг.

 

На жаль, розумні рекомендації ФАО поки що важко знаходять шлях до серця аграрія.

1) Більш спекотний клімат посилює деградацію ґрунтів. Щоб уповільнити цей процес, в агровиробництві доводиться зменшувати масштаби ґрунто­обробітку й збільшувати розміри земельних площ, на яких застосовуються ґрунтозахисні технології: no-till, mini-till, stripe-till тощо. Якщо в 2009 році ці технології в Україні застосовували лише на 1% орних площ, то наступного року цей показник має зрости до 15%.

Втім, хоча деякі експерти прогнозують, що рано чи пізно «все буде no-till», більшість українських аграріїв прощатися із плугами поки що не поспішають. Пояснюється така інертність насамперед тим, що на радикальне оновлення свого машинного парку у них банально бракує коштів.

2) Значна частина аграріїв досі звикла спалювати пожнивні рештки на полі, завдаючи цим величезної шкоди власній землі та довкіллю.

3) Як зауважив колись академік НААН Олександр Іващенко, «на півдні в нас часто сіють пшеницю після соняшнику», чого робити ніяк не можна. Додамо: а буває і так, що по соняшнику знову сіють той самий соняшник.

4) Із біорізноманіттям у нас теж не все просто. Для значної частини виробників існує лише «золота п’ятірка» культур: пшениця, кукурудза, соя, ріпак і ячмінь, все решта уваги, вочевидь, не варте.

Між тим, як свідчить агрономічний досвід, монокультура збільшує ризики появи шкідників і хвороб на посівах.

5) Що ж стосується відновлення втрачених лісосмуг, то скористатися із цього заходу зможуть хіба що онуки нинішніх аграріїв.

17 408 20

 

Чи плодитимуть банани під Броварами?

Новий клімат привів до України нові сільгоспкультури. Пам’ятаю, коли наприкінці 70-х років я працював у найбільшому ботанічному саду України в Києві, моя куратор Леся Михайлівна Чуприна вчила нас вирощувати персики. Тоді Київ був крайнім північним форпостом для цієї культури. Тепер же персики вільно ростуть і плодоносять по всій території України, крім високогір’я Карпат.

Інший приклад: ще зовсім недавно монополістом на віт­чизняному ринку товарного томату була Херсонська область, а нині величезні врожаї помідорів збирає сільгоспкооператив на правобережній Черкащині. Та й кавуни на сході Київщини вже вирощують геть не гірші за херсонські.

Разом зі спекою на українські поля прийшло африканське сорго. Як зазначає генеральний директор ТОВ «Науково-виробниче товариство «УКРСОРГО» Ярослав Бардин, на вирощування однієї тонни зерна кукурудзи треба витратити 400 т води, а на отримання такої ж кількості зерна сорго — лише 200 т. За інформацією Українського клубу аграрного бізнесу, протягом останнього десятиріччя урожайність сорго в Україні зросла вдвічі, і тепер наша країна входить до десятки світових лідерів із цього показника.

Серед українських аграріїв зростає популярність найбільш посухостійкої бобової культури — нуту, який в умовах Придніпров’я може давати врожайність до 1,5–2 т/га бобів.

Натомість у південних областях України через зростання середніх температур повітря та ґрунту аграрії вже воліють не сіяти ярий ячмінь і соняшник, які просто «згорають» від спеки та посухи ще до настання жнив.

 

Нові часи — нові сорти

Глобальні кліматичні зміни завдали клопоту українським селекціонерам. Постало завдання коригування генофонду віт­чизняних сортів рослин з метою їх екологічної адаптації до нових кліматичних умов.

За словами голови ради Асоціації «Українське насіннєве товариство» Юлії Проходи, нам потрібні нові сорти — сильніші, більш посухо- та зимостійкі, витривалі проти хвороб і шкідників.

Генеральний директор компанії UA Distribution Олександр Ушаков радить аграріям сіяти ранні сорти зернових, які встигають визрівати до настання великої спеки.

У лабораторії селекції зернових культур Білоцерківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України протягом останніх років вивели цілий ряд сортів пшениці, стійких проти крижаної кірки, вимокання та випрівання, зимо- і посухостійких.

Виведені в Україні новітні гібриди пшениці витримують навіть місяць без зволоження, тому посуха для них не така страшна, як затяжні дощі.

 

Вчорашньої води не доженеш, пролитої назад не збереш

Останнім часом Україна посідає останні позиції у Європі за рівнем забезпеченості населення водою. За останні 30 років в Україні щезло 10 тисяч малих річок, катастрофічно міліє Дніпро та Шацька група озер.

Через стрімку аридизацію клімату вже 17 регіонів України вважаються зоною ризикованого землеробства. Посухи стали звичайним явищем навіть там, де їх не було зроду-віку — в Галичині, на Слобожанщині та Поліссі з його легкими ґрунтами, в яких не затримує­ться вода. Від дефіциту водного балансу страждають як дикі, так і культурні рослини.

Подекуди аграрії навіть вдаються до таких кроків відчаю, як пропуск одного сільгоспроку для того, щоб у ґрунті накопичилося достатньо вологи для живлення рослин.

Виробників також засмучує той факт, що за дефіциту вологи рослини не можуть засвоїти внесені на поле такі нині дорогі мінеральні добрива, що спричиняє втрати врожаю.

Дедалі більше аграріїв застосовують технології зрошення посівів і посадок. Інтенсивні сади та ягідники нині закладаю­ться лише в комплексі із системою крапельного зрошення — навіть на досі «вологому» Прикарпатті. А овочівники пробують вирощувати на поливних ділянках картоплю та цукрові буряки.

Втім, влаштування поливу потребує від виробника вкладення значних інвестицій. Обладнання системи поливу на полі з рельєфом може коштувати навіть до 10 тис. доларів США на кожний гектар площі. Зрозуміло, що до відкриття ринку землі аграрії не поспішають влаштовувати складні й дорогі системи поливу на своїх — поки що орендованих — землях.

Разом із тим, у ряді господарств успішно застосовують різноманітні заходи збереження вологи в ґрунті. Зокрема, в агрофірмі «Колос» (Київ­ська обл.) запроваджено чизельне розпушування ґрунту на глибину 40 см впоперек схилів. У результаті вода не стікає у низини разом зі змитим гумусним шаром ґрунту, а залишається у прорізаних щілинах, утворюючи запаси вологи для вегетації рослин.

Чимало агровиробників переводять своє виробництво під захист теплиць, де легше забезпечувати оптимальний водно-температурний режим для рослин, або на посівах у полі широко використовують ґрунтопокривні культури для збереження вологи в ґрунті.

Відомо, що чим нижчий рівень землеробства, тим більше воно залежить від ґрунтово-кліматичних умов. Тому великі надії в агровиробництві покладають на запровадження технологій точного землеробства, які, серед іншого, здатні забезпечити значну економію витрат води.

 

Марко БУГАЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні

 

 29 березня 2024
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Чи можна ще додавати азот до ріпаку? А як щодо фунгіцидів? Деякі посіви ріпаку, особливо на півдні України та в західних регіонах, уже знаходяться на дуже просунутій стадії розвитку.
Чи можна ще додавати азот до ріпаку? А як щодо фунгіцидів? Деякі посіви ріпаку, особливо на півдні України та в західних регіонах, уже знаходяться на дуже просунутій стадії розвитку.
29 березня 2024
 28 березня 2024
Цього тижня в Україні спостерігається чергове зниження цін на моркву.
Цього тижня в Україні спостерігається чергове зниження цін на моркву.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Період залежності українського ринку від імпорту вершкового масла завершився. На тлі збільшення пропозиції вітчизняна продукція помітно подешевшала, і європейське масло стало неконкурентним в Україні.
Період залежності українського ринку від імпорту вершкового масла завершився. На тлі збільшення пропозиції вітчизняна продукція помітно подешевшала, і європейське масло стало неконкурентним в Україні.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Перші аукціони з оренди державних земель в Україні можуть бути оголошені вже влітку цього року.
Перші аукціони з оренди державних земель в Україні можуть бути оголошені вже влітку цього року.
28 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.