agro business 160 160

Вапнування: доцільно й ефективно

Вапнування: доцільно й ефективно

/ Агрономія Сьогодні / Понеділок, 20 січня 2020 11:55

Серед різноманітних меліоративних заходів, спрямованих на поліпшення якості сільськогосподарських угідь, вапнування ґрунтів посідає одне з чільних місць у системі інтенсивного землеробства.

Вапнування проводять до внесення добрив з метою створення оптимальної реакції ґрунтового розчину, ліпшого засвоєння елементів живлення із ґрунту і внесених добрив. Його зазвичай здійснюють один раз за ротацію сівозміни. Основне цільове завдання — створити високу буферну ємність ґрунтів, що забезпечуватиме їх стійке функціонування за різних умов зовнішніх впливів і навантажень. Вапнування ґрунтів не слід розуміти надто спрощено — лише як спосіб нейтралізації зайвої кислотності.

 

Як відбувається засвоєння добрив?

Засвоєння елементів живлення рослинами відбувається за відповідної реакції ґрунтового середовища. Вважають, що оптимальні значення рН для засвоєння рослинами елементів живлення із ґрунту такі: азоту — 6–8; фосфору — 6,25; калію і сірки — 6–8,5; кальцію і магнію — 4,5–6; бору, міді та цинку — 5–7; молібдену — 7–8,5.

За ступенем кислотності та лужності ґрунти поділяють на десять груп (табл. 1).

 

Таблиця 1. Групування ґрунтів за ступенем кислотності та лужності

17 408 58 2

 

За логарифмічною шкалою ґрунт із рН 6 удесятеро кисліший, ніж із рН 7, а ґрунт із рН 5 у сто разів кисліший, ніж із рН 7.

 

Сприятливе середовище для кожного своє

Для кожного виду рослин є сприятливіший для росту і розвитку інтервал реакції ґрунтового середовища. Для більшості рослин і ґрунтових мікроорганізмів оптимальною є слабкокисла і дуже слабкокисла реакція ґрунтового середовища (рНсол 6–7). Проте відомі культури, для яких найліпшим є кисліше середовище, проте вони добре ростуть за широкого інтервалу рН. Допустимі межі зміни реакції середовища становлять 1–2 одиниці рН. Рослини значно гірше переносять підлуження ґрунту, ніж його підкислення.

Реакція ґрунту зазвичай впливає на життєдіяльність рослин побічно: змінює рухливість поживних речовин і їх доступність рослинам, сприяє накопиченню у ґрунті шкідливих речовин і розвитку супутньої мікрофлори (бактерії надають перевагу нейтральній і лужній реакції, а гриби кислій).

За відношенням до кислотності ґрунту, а відповідно, і за реакцією на вапнування, сільськогосподарські культури умовно поділяють на п’ять груп.

Перша група культур — це найчутливіші до кислотності ґрунту рослини, які потребують нейтральної або слабколужної реакції ґрунтового розчину (люцерна, буркун, буряк, часник, капуста білоголова, салат, шпинат, селера, гірчиця, яблуня, вишня, слива, смородина). Вони активно реагують на внесення вапна навіть на слабкокислих ґрунтах.

Рослини-кальцієфіли (айстра степова, порізник проміжний, модрина європейська, кунжут, виноград, маслина тощо) пристосовані до життя на ґрунтах, збагачених кальцієм, а також у місцях виходу вапняків, крейди та інших кальцієвмісних порід.

Друга група потребує слабкокислої та близької до нейтральної реакції ґрунтового розчину. Вони добре реагують на вапнування не лише сильно- і середньо-, а й слабкокислих ґрунтів (пшениця, кукурудза, ячмінь, соя, горох, соняшник, квасоля, боби кормові, вика, конюшина, лисохвіст, огірок, цибуля, капуста цвітна, груша, аґрус).

Третя група — це слабкочутливі до підвищеної кислотності ґрунтового розчину (жито, овес, просо, гречка, тимофіївка, редиска, помідор, морква, суниця). Вони задовільно ростуть у досить широкому діапазоні рН ґрунтового розчину — від кислих до слабколужних (рН 4,5–7,5), але найкращі для їхнього росту ґрунти зі слабкокислою і близькою до нейтральної реакцією (рН 5,5–6,0). Ці культури позитивно реагують на вапнування середньокислих ґрунтів, що пояснюється не лише зниженням кислотності, а й ефектом поліпшення мінерального живлення рослин після вапнування.

17 408 59 1

Четверта група культур потребує вапнування лише середньо- і сильнокислих ґрунтів, але погано переносить у ґрунті надлишок кальцію. Так, картопля не реагує на невелику кислотність, а льон навіть краще росте за слабкокислої реакції ґрунтового розчину. На перевапнованих ґрунтах, зокрема за недостатнього внесення мінеральних добрив, насамперед калійних, знижується якість продукції: бульби картоплі дуже уражуються паршею, і в них знижується вміст крохмалю, а льон уражується кальцієвим хлорозом, що погіршує якість волокна. Це пов’язано не стільки з нейтралізацією кислотності, стільки зі зменшенням доступності з ґрунту бору, цинку, міді і підвищенням концентрації іонів кальцію у ґрунтовому розчині, що ускладнює надходження в рослини катіонів, наприклад калію і магнію.

У сівозмінах з великою часткою картоплі й льону у разі внесення високих доз мінеральних добрив, зокрема калійних, вапнування можна проводити повною дозою. Для цього найліпше використовувати доломітове борошно, яке містить кальцій і магній. Після вапнування знижується доступність для рослин сполук бору, цинку, міді з ґрунту, що потребує внесення їх із добривами. Виконання цих умов сприяє підвищенню продуктивності всіх культур сівозміни.

П’ята група культур — це досить стійкі до кислого середовища. Рослини-ацидофіти: люпин, серадела, картопля, льон, щавель, рис та інші ростуть на ґрунтах із рН 4,0–6,0, а оптимальним для них є рН 4,5–5,0. Вони погано ростуть на лужних і навіть нейтральних ґрунтах. Для них потреба у вапнуванні виникає лише на дуже сильнокислих ґрунтах. Наявність катіонів кальцію у ґрунтовому розчині знижує схожість насіння цих культур і негативно впливає на їх початковий ріст.

Деякі рослини потребують особливо кислих умов для росту (чорниця, рододендрони, каштани). Тому в деяких випадках може з’явитися необхідність у зниженні рН ґрунту. Наприклад, щоб поліпшити ріст чорниці, необхідний рН ґрунту 5 і нижче.

Загалом більшість вирощуваних сільськогосподарських культур позитивно реагує на ліквідацію надлишкової кислотності ґрунту після вапнування (табл. 2).

 

Таблиця 2. Зниження урожаїв сільськогосподарських культур залежно від кислотності ґрунту (А. І. Сєрий, В. Г. Полєвиченко), %

17 408 59 2

 

Негативна дія кислотності ґрунту на рослини складається із прямої дії підвищеної концентрації іонів водню і багатьох побічних чинників. Прямим її наслідком є погіршення розвитку кореневої системи та її вбирної здатності. Особливо чутливі рослини до підвищеної кислотності ґрунту на початку росту. Погіршується ріст і галуження кореневої системи, фізико-хімічний стан плазми клітин кореня, знижується їх проникність, тому погано відбувається поглинання рослинами поживних речовин ґрунту і добрив.

 

Побічна токсична дія кислотності ґрунту — багатостороння

Кислі ґрунти мають гірші властивості (фізичні, фізико-хімічні, структуру, ємність поглинання, буферність), знижується діяльність корисних ґрунтових мікроорганізмів, зокрема азотфіксувальних, мінералізація органічних речовин, що зменшує доступність для рослин елементів живлення.

За підвищеної кислотності ґрунту збільшується рухливість у ньому алюмінію, заліза, мангану, проте зменшується молібдену, тому його може не вистачати для живлення рослин, зокрема бобових. У ґрунтах із кислою реакцією, особливо піщаних і супіщаних, мало рухомих сполук кальцію і магнію, внаслідок чого порушується живлення рослин цими макроелементами.

Вапнування — основний і найрадикальніший прийом поліпшення властивостей кислих ґрунтів. Кожна часточка вапна діє на ґрунт лише в межах 2 мм. Тому з метою рівномірного розподілення в орному шарі ґрунту половину його розрахункової дози необхідно внести під зяблеву оранку, а половину під передпосівну культивацію.

 

Як досягти максимальної ефективності вапнування?

Після внесення у кислий ґрунт повної дози вапна усувається активна й обмінна кислотність, значно знижується гідролітична. Вважають, що найсприятливіші умови для росту й розвитку більшості культурних рослин і засвоєння ними елементів живлення формуються за рН ґрунтового середовища дуже слабкокислого і нейтрального, тобто від 5,5 до 7,0. Надлишок кальцію у ґрунті призводить до уповільнення поглинання рослинами калію й бору, тому на вапнованих ґрунтах насамперед спостерігається їх калійне і борне голодування. Крім того, після вапнування для формування вищого врожаю поглинається більше цих елементів, що потребує додаткового внесення їх із добривами.

17 408 60 2

На ділянках, де є лужний (вапняковий) підорний шар, (і якщо дозволяє гумусовий підорний шар ґрунту) методом глибокої оранки також можна підвищити показник рН (самовапнування).

Максимальна дія вапна на зміщення показника рН ґрунту досягається у перші 2 роки. Упродовж наступних п’яти знову відбувається поступове підкислення ґрунту і втрачається до 30% досягнутого рівня нейтралізації. Через 7–8 років втрати досягають 50% отриманого в перші два роки рівня рН. У зв’язку з цим ефективним є внесення вапнувальних матеріалів пролонгованої дії, із вмістом широкого спектра часточок різного діаметра. Застосування таких матеріалів дає змогу підтримувати постійний рівень реакції ґрунтового середовища впродовж тривалого часу.

Хімічна активність вапнякових матеріалів значно залежить від розміру фракцій, із яких вони складаються, тобто тониною помелу або сумою поверхні їх часточок. Певне значення при цьому має щільність їх складення. Проте зі збільшенням дози меліоранту вплив тонини помелу знижується.

На динаміку рівня і структуру кислотності ґрунту впливають також форми вапняних добрив. Так, на дерново-підзолистому ґрунті максимальна дія вапнякового борошна на його агрохімічні показники спостерігається на 2–3-й рік, а доломітового — на 5–6-й.

Слід зазначити, що чим вищий рівень рН, досягнутий після вапнування (особливо за рН > 6), тим швидше відбувається наступне підкислення ґрунту, що зумовлено збільшенням втрат кальцію і магнію у разі внесення високих доз меліоранта. Тому вапнування високими дозами неефективне та екологічно шкідливе, оскільки призводить до посилення втрат кальцію, магнію та інших елементів живлення внаслідок вимивання. Перевапновані (завапновані) ґрунти без урахування їхніх кислотно-основних буферних властивостей мають підвищену лужність. Це пригнічує ацидофільні рослини і призводить до непродуктивних витрат добрив, дефіциту рухомих форм мікроелементів тощо.

 

Григорій ГОСПОДАРЕНКОдоктор с.-г. наук,
ґрунтознавець, агрохімік
Уманський національний університет садівництва

 

 29 березня 2024
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit ...
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit радять включати ...
29 березня 2024
 29 березня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Чи можна ще додавати азот до ріпаку? А як щодо фунгіцидів? Деякі посіви ріпаку, особливо на півдні України та в західних регіонах, уже знаходяться на дуже просунутій стадії розвитку.
Чи можна ще додавати азот до ріпаку? А як щодо фунгіцидів? Деякі посіви ріпаку, особливо на півдні України та в західних регіонах, уже знаходяться на дуже просунутій стадії розвитку.
29 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.