Для боротьби з небажаною забур’яненістю компанія Аріста ЛайфСайенс Україна пропонує на ринку новий препарат Пропоніт 720 к.е., який поєднує у собі кращі властивості як грунтових, так і страхових гербіцидів: високу селективність і ефективність дії, універсальність застосування та тривалість захисної дії, яка становить не менш як 12 тижнів. Діюча речовина Пропоніту пропізохлор є інгібітором синтезу нуклеїнових кислот і білків. Швидке відмирання однорічних злакових та двосім’ядольних бур'янів відбувається внаслідок зниження осмотичного тиску після ушкодження їх кореневої системи. Завдяки унікальному механізму дії пропізохлор забезпечує високу ефективність Пропоніту як при досходовому застосуванні, так і у разі післясходового використання - у фазі 1-2 справжніх листків у ріпаку. Принагідно варто зауважити, що Пропоніт при досходовому застосуванні не потребує загортання у грунт. Однак боронування легкими борінками після досходового застосування препарату під час періоду затяжної засухи підвищує ефективність його дії.
У разі використання Пропоніту в рекомендованих нормах 2,0-3,0 л/га та витраті робочого розчину 200-400 л/га він є високоефективним проти всіх злісних однорічних злакових бур'янів, що поширені в посівах озимого ріпаку при вирощуванні в умовах достатнього зволоження: курячого проса, видів мишію, метлюгу, видів пальчатки, вівсюга, гумаю (з насіння), а також основних двосім'ядольних видів, таких як: види щириці, кучерявець Софії, підмаренник чіпкий, мак-самосійка, сокирки польові, види ромашки, види кропиви, фіалка польова, зірочник середній, грицики звичайні, види ромашки, роман польовий тощо. При наявності достатньої кількості вологи в орному шарі грунту Пропоніт восени на озимому ріпаку здатний контролювати навіть берізку польову при досходовому та післясходовому застосуванні. Завдяки здатності діючої речовини пропізохлору активно знищувати як проростаючі, так і вже вегетуючі на момент проведення обприскування бур'яни, його можна вносити під час висівання, а також після отримання сходів ріпаку, коли культура перебуває у фазі 2-4 листків.
Пропоніт надійно знищує проростаючі бур'яни і стримує появу нових їх хвиль впродовж усього періоду осінньої та частково весняної вегетації озимого ріпаку. За умови післясходового застосування Пропоніту найкращий ефект проти бур'янів досягається, коли злакові бур'яни перебувають у фазі 1-2 листочків, а широколисті - сім'ядолей.
На полях, де було застосовано гербіцид Пропоніт восени, зазвичай відпадає потреба в повторному обприскуванні страховими гербіцидами навесні. Як правило, Пропоніт у посівах озимого ріпаку зберігає свою ефективність до квітня-травня, допоки озимий ріпак не сформує потужну вегетативну масу і повністю не почне домінувати над бур'янами. При наявності в посівах ріпаку хрестоцвітих видів та деяких зимуючих бур'янів найбільш виправданим і ефективним є осіннє досходове застосування 2,5 л/га Пропоніту в баковій суміші з двосім'ядольним гербіцидом на основі діючої речовини кломазон у нормі використання 0,12-0,15 л/га.
Характерною особливістю застосування Пропоніту у посівах озимого ріпаку є відсутність будь-яких проявів фітотоксичності у культури навіть після випадання інтенсивних атмосферних опадів. Як відомо, саме поява фітотоксичності в умовах підвищеної зволоженості верхнього шару грунту часто не дозволяє використовувати деякі препарати з групи ацетанілідів у посівах таких чутливих культур як ріпак, соняшник, соя, цукрові буряки та інші.
Одними з кращих попередників для озимого ріпаку у центральних, західних і південних регіонах є колосові злакові культури - пшениця та ячмінь, оскільки після їх збирання залишається достатньо часу для якісної підготовки грунту до висівання наступної культури. Самосіви пшениці та ячменю створюють значну конкуренцію рослинам озимого ріпаку за грунтову вологу, світло та площу мінерального та органічного живлення. У випадку поширення на ріпаковій ниві падалиці зернових колосових культур, при затримці її в рості у зв’язку з погодними умовами та у разі появи хвилями після випадання опадів, у системі захисту озимого ріпаку, окрім гербіциду Пропоніт, слід передбачити застосування грамініцидів. Максимально ефективним у боротьбі з падалицею зернових колосових культур є поєднання у системі захисту озимого ріпаку досходового застосування гербіциду Пропоніт у нормі 2,5-3,0 л/га та грамініцидів Центуріон з ПАР Аміго у нормі витрати препарату 0,2-0,4 л/га або Селект - 0,4-0,8 л/га. Після застосування грунтового гербіциду Пропоніт до отримання сходів озимого ріпаку рослини падалиці колосових злаків, яким вдалося все-таки прорости, перебуватимуть у пригніченому стані й ефективність дії Центуріону чи Селекту у рекомендованих дозах буде максимальною.
Слід зауважити, що в силу своїх морфологічних особливостей падалиця пшениці і ячменю на різних етапах органогенезу має різну чутливість до дії грамініцидів, тому терміни застосування проти них грамініцидів повинні корегуватися відповідним чином. Так, найбільш чутливою стадією до дії грамініцидів для самосівів пшениці є фаза 1-2 листків (BBCH 09-13), для ячменю - початок кущення або 4-6 листків (BBCH 23-24). Тому проти падалиці пшениці грамініциди Центуріон чи Селект слід застосовувати якомога раніше, коли рослини пшениці сформували 1-2 листки, а проти ячменю - коли він починає кущення. Необхідність підвищення рекомендованих норм застосування грамініцидів проти самосівів злакових культур в осінній період може виникати при їх переростанні або за несприятливих погодних умов: тривале зниження або підвищення температури повітря, відсутність атмосферних опадів.
Останнім часом однією з основних проблем сучасного ріпаківництва є розтріскування стебел озимого ріпаку та погана перезимівля. Впродовж кількох років, починаючи з 2003-го, у сезоні 2008-2009 та в поточному вегетаційному періоді 2010-2011 років значні площі озимого ріпаку були пошкоджені морозами і загинули. Вітчизняна аграрна наука причини фізіологічного розтріскування стебел ріпаку і поганої перезимівлі спочатку вбачала в несприятливих абіотичних факторах, зокрема, температурний режим, ранньовесняні приморозки, перепад температури повітря вдень і вночі, відсутність опадів тощо. Однак більш детальний аналіз даних багатьох обстежень посівів ріпаку та дані закордонних вчених, зокрема німецьких, чеських та польських дають всі підстави вважати, що такий характер пошкодження рослин озимого ріпаку спричинюють злісні шкідники - прихованохоботники, а саме: капустяний стебловий (Ceutorhynchus quadridens), капустяний галловий (Ceutorhynchus pleurostigma), великий ріпаковий (Ceutorhynchus napi), чорний стебловий хрестоцвітий (Ceutorhynchus picitarsis) та капустяний стручковий (Ceutorhynchus assimilis). Якщо великий ріпаковий, капустяний стебловий та капустяний стручковий прихованохоботники проявляють свою найбільшу шкодочинність переважно навесні (березень-червень), то капустяний галловий та чорний стебловий хрестоцвітий - восени (кінець серпня-кінець вересня).
Саме через пошкодження, спричинені жуками та личинками прихованохоботників в осінній період, у тканини рослин озимого ріпаку проникають збудники хвороб, особливо фомозу, склеротиніозу, сірої та білої гнилей. Волога, що з'являється у тріщинах у період заморозків, розриває тканини стебла зсередини. Так, верхівка пагона рослини ріпаку, пошкоджена хрестоцвітим прихованохоботником відмирає ще восени, а вся рослина вимерзає весною внаслідок дії приморозків або формує додаткові бічні пагони, що часто сприймається як пошкодження морозами. Личинка хрестоцвітого прихованохоботника, як і личинка ріпакової блішки, є першопричиною осіннього вилягання ріпаку. У таких рослин в’яне та передчасно обпадає листя, ростові процеси сповільнюються, і вони зазвичай не формують репродуктивних органів.
Щоб не допустити ранньоосіннього (вересень) знищення озимого ріпаку, необхідно проводити обприскування Дантопом у нормі 35-45 г/га за появи перших ознак пошкодження рослин личинками чорного стеблового хрестоцвітого прихованохоботника, які є дуже подібними до ураження ріпаковими блішками. Цей вид прихованохоботників заселяє молоді посіви озимого ріпаку на початку вересня одночасно з ріпаковою блішкою, перелітаючи з зібраних полів ріпаку, узлісся, полів засмічених суріпицею. Фаза додаткового харчування жука відбувається на молодих листках ріпаку.
Орієнтовно з середини жовтня чорний стебловий хрестоцвітий прихованохоботник відкладає яйця невеликими кладками у пазухах молодих листків. За умови помірних температур протягом зими самки можуть відкладати яйця аж до березня. Зазвичай уражені рослини озимого ріпаку часто вимерзають зимою, гине центральне стебло, утворюються недорозвинені бічні пагони. Як стверджують фахівці з захисту рослин, щоб запобігти шкодочинності чорним стебловим хрестоцвітим прихованохоботником, необхідно здійснювати ретельний контроль появи шкідника на посівах, починаючи з перших днів вересня шляхом встановлення чашок-пасток з розрахунку 2 шт. на 100 га. При виявленні 10 шкідників впродовж 3 діб в одній чашці слід планувати обприскування системним інсектицидом Дантоп у нормі 35-45 г/га у теплу сонячну погоду, коли прихованохоботник інтенсивно харчується.
Як уже було зазначено вище, біологічна основа майбутнього врожаю озимого ріпаку закладається восени. За сприятливих погодних умов (наявність опадів, помірні температури повітря) впродовж 50-60 діб після посіву, рослини формують розетку з 6-8 справжніх листків та кореневу систему 100-150 см, що є передумовою гарної перезимівлі. Вітчизняні вчені стверджують, якщо рослини озимого ріпаку пройшли всі стадії загартування, вони витримують зимові морози на рівні кореневої шийки до мінус 18-19?С. При пізніх посівах озимого ріпаку, несприятливих погодних умовах (відсутність опадів, високі температури повітря), коли рослини не встигають сформувати бажану листкову розетку з 6-8 листків, вони зазвичай гинуть за морозів -6-8?С.
Ефективним засобом запобігання вимерзання рослин ріпаку пізніх посівів в осінньо-зимовий період, допомогти їм підготуватись до перезимівлі, є застосування фітостимулятора, регулятора росту Атонік Плюс.
Атонік Плюс є унікальним препаратом. Три його діючі речовини з групи нітрофенолатів, які є природними сполуками та в мікроскопічних кількостях знаходяться у клітинах всіх живих організмів і беруть участь у багатьох важливих процесах метаболізму як субстрати, активатори, каталізатори та індуктори. Вони беруть участь в енергетичному обміні між АТФ і АДФ, що проходить у мітохондріях, і є джерелом додаткової енергії в клітині, яка вивільняється швидше, в більших об’ємах і є легкодоступною. У результаті такої дії прискорюється тік цитоплазми й активуються реакції синтезу ендоауксинів, цитокінінів, ензимів, алкалоїдів цукру та інших життєво необхідних субстанцій. За рахунок такої комплексної системної дії Атонік Плюс має вплив на прискорення процесів асиміляції, транслокації та транспортної функції всередині клітини. Для рослини ріпаку це проявляється в інтенсивному рості та розвитку вторинної кореневої системи, її здатності засвоювати легше і в більших обсягах елементів мінерального та органічного живлення, збільшеній фотосинтезуючій поверхні та продуктів фотосинтезу рослини в цілому.
Рослини озимого ріпаку, оброблені Атоніком Плюс з нормою використання 0,2 л/га, через кілька тижнів зазвичай мають візуальний потужний ріст та розвиток, формують більшу фотосинтезуючу поверхню та мають здоровий зовнішній вигляд. Атонік Плюс не потребує окремого внесення, його можна застосувати у баковій суміші з фунгіцидом, інсектицидом чи будь-яким іншим агрохімікатом, який передбачений технологією вирощування озимого ріпаку. Атонік Плюс у робочих розчинах з іншими агрохімікатами залишається хімічно нейтральним, не вступає у реакції з ними і не становить потенційної небезпеки фітотоксичності культурі.
Всі функціональні переваги від застосування Атоніка Плюс зводяться до підсилення основоположних для життєдіяльності рослин функцій:
• енергетичного обміну
• біохімічного синтезу
• гормональної регуляції
• транспортування
• водного балансу
• фотосинтезу
У всьому світі існує високий рівень довіри агровиробників до наукових розробок, які мають елементи новизни та гарантують отримання прибавки врожаю. Такий підхід до справи треба взяти на озброєння й українським аграріям.
