Що робити зі зрідженими посівами озимої пшениці навесні

Що робити зі зрідженими посівами озимої пшениці навесні

/ Агрономія Сьогодні / Понеділок, 23 березня 2020 11:35

Практично кожна друга осінь характеризується критично посушливими умовами. Особливо гостро це виявилося торік, що створило неабиякі проблеми під час посівної, які, на жаль, обов’язково проявляться навесні. У багатьох господарствах агрономи були змушені ризикувати і класти насіння у суху землю чи взагалі відмовитися від сівби озимих зернових.

Поки що, як бачимо, ситуація ненабагато покращилася впродовж зими. Вологи досі бракує, а потужні вітри не втомлюються висушувати землю. Якщо, не доведи Господи, підключаться сильні морози на голу землю, то мало не видасться… Тому вже зараз потрібно якомога більш ретельно слідкувати за станом посівів озимини, прикидаючи щодо того, на яких площах доведеться провадити підсівання чи навіть цілковите пересівання площ.

Там, де ми увійдемо у весну зі сформованими розрідженими, слаборозвиненими сходами зі слабким кущенням чи взагалі його відсутністю, потрібно буде щось вирішувати, оскільки потенціал продуктивності на таких полях апріорі слабкий. Звісно, що пересівати чи підсівати зріджені посіви пшениці нікому не хочеться, і завжди існує спокуса подолати цю проблему шляхом додаткового внесення азотних добрив чи якихось стимуляторів. Та природу обдурити навряд чи можна, тому потрібно підійти до справи максимально об’єктивно.

Найскладніше у цій справі — своєчасно прийняти оптимальне рішення. Відповідно, впродовж зимового періоду слід провадити систематичні спостереження за станом посівів озимої пшениці. Найвищу ефективність демонструє метод визначення життєздатності рослин за ступенем інтенсивності відростання вузла кущення.

Нагадаємо, як виглядає цей спосіб. На полі, де росте озима пшениця, по діагоналі через кожні 50–100 м викопують із ґрунтом, не пошкоджуючи вузла кущення, до 50 рослин. У них відрізають коріння і поміщають у скляну посудину, на дні якої лежить шар мокрої вати, марлі або фільтрувального паперу. Далі посудину накривають і на добу ставлять у тепле місце за температури 23–25 °C. Після цього рослини очищають від ґрунту і оглядають. Загиблі рослини не показують ніякого приросту стебла, в ослаблених він становить до 5 мм, а сильні демонструють приріст 1 см і більше. Кількаразове проведення такого елементарного досліду дасть змогу зрозуміти реальний стан посівів озимої пшениці.

03 418 70 1

Для прийняття остаточного рішення про необхідність підсівання або пересівання озимої пшениці навесні на полі по діагоналі через кожні 30–50 м потрібно викопати рослини із суміжних рядів протяжністю 20–30 см. Очистити їх від ґрунту, зняти листя, розрізати лезом вузол кущення уздовж та оглянути кожне стебло за допомогою лупи чи простенького мікроскопа. У живих непошкоджених рослин вузол кущення зазвичай буває яскраво-білим із перламутровим відтінком. У нижній його частині немає коричневого або темного забарвлення. В ослаблених рослин він також білий, але із темним відтінком відтінком. Такі рослини можуть оговтатися від невдалої перезимівлі лише за особливо сприятливих умов навесні. У загиблих рослин вузол кущення має біле забарвлення тільки у верхній частині. Порахувавши відсоток загиблих та сильних рослин на одиницю площі, агроном уже матиме доволі чітке розуміння щодо того, що робити далі.

Натомість, якщо агроном вирішить визначити стан посівів навесні «на око», то існує ймовірність прийняття помилкового рішення. Річ у тім, що внаслідок високої вологості ґрунту та повітря навіть загиблі рослини можуть на декілька днів набути пристойного вигляду і почати усихання із підвищенням температури навколишнього середовища.

Загалом побутує чітке правило щодо доцільності підсівання чи пересівання поля з озимою пшеницею. Якщо нараховується менш ніж 100 живих рослин на 1 м², доцільніше його пересіяти. Тим більше, якщо там зафіксовано поганий фітосанітарний стан (засміченість бур’янами, поширення гнилей тощо). Нормального врожаю тут вже не отримати.

Якщо ж ми маємо до 150 живих рослин на 1 м², тут є сенс поборотися, підсіявши поле насінням підходящих культур. Оптимально використовувати ярий ячмінь та овес, спроможні максимально повно використати вологу в ґрунті. В окремих господарствах з цією метою використовують тритікале. Втім, саме ярий ячмінь вважається найбільш придатною культурою для підсівання зріджених сходів озимої пшениці. Термін настання його збиральної стиглості більш-менш точно збігається із часом настання повної стиглості у пшениці. Важливим нюансом є і те, що зерно цих двох культур відносно просто можна розділити під час післязбиральної обробки насіння для того, щоб реалізувати окремо.

03 418 70 2

Перед пересіванням загиблої пшениці поле культивують на глибину загортання насіння 4–6 см. Після сівби потрібно пройтися кільчасто-шпоровими котками. Втім, якщо стан поля дає змогу висіяти насіння ярої культури на глибину 4–5 см без попереднього обробітку, то навіть сильно розріджені посіви пшениці краще не пересівати, а підсівати їх повною нормою висіву. Це дає змогу виграти час і якомога більш повно використати зимову вологу.

Підсівати ярих ячменем потрібно впоперек рядків озимої пшениці за малої швидкості руху посівного агрегату до 6 км/год.

Важливо розуміти, що питання про доцільність підсівання та пересівання озимої пшениці багато в чому залежить від погодних умов навесні, а також компенсаторної здатності гібридів.

Наприклад, у роки із раннім відновленням вегетації рослин та за умов наявності достатньої кількості вологи і своєчасного продуманого азотного підживлення на полях, де густота рослин є не меншою ніж 150 од./1 м², можна обійтися без підсівання. Рослини, що лишилися на полі, будуть гарно кущитися, надто ж якщо це гібриди із запрограмованою компенсаторною здатністю. Це дасть змогу отримати пристойний урожай. Тим паче, що під час підсівання якась частка живих рослин обов’язково отримає пошкодження під час проходів техніки. Тому, якщо складаються нормальні умови раннього відновлення вегетації, то цю пшеницю краще не чіпати взагалі.

У такому разі можна порятувати навіть ту пшеницю, де знаходиться менше 100 рослин на 1 м², здійснивши підсівання, а не пересівання.

Якщо весняна вегетація пшениці розпочинається 20 березня, у середні терміни всі площі, де знаходиться менше 200–250 живих рослин на 1 м², доведеться підсівати. І ефективність цього агрономічного прийому буде доволі високою. Натомість посіви, де нараховується менше 200 од./1м², потрібно цілковито пересіяти.

Якщо ж відновлення вегетації озимої пшениці припадає на початок квітня, доведеться підсівати поля, де перебуває 250–300 рослин на 1 м². Річ у тім, що в такому разі буде мало шансів на продуктивне кущення внаслідок стрімкого зростання температури навколишнього середовища.

Слід пам’ятати, що шанси на добру перезимівлю сходів озимої пшениці і нормальний їх розвиток після відновлення весняної вегетації зростають за дотримання елементарних агротехнічних вимог. Це належна забезпеченість ґрунтів елементами живлення, відмінний їх фітосанітарний стан, застосування сертифікованого насіння підходящих гібридів, своєчасне правильне весняне підживлення посівів тощо. Такі інвестиції у багатьох випадках дадуть змогу обійтися без підсівання чи пересівання площ.

 

Ігор КОВАЛЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні

17bbffa263551ac879b30ab411df2d7c

 05 липня 2020
Середньостатистичний українець за рік з’їдає близько 15 кілограмів сала, тоді як житель ЄС близько 45 кілограмів.
Середньостатистичний українець за рік з’їдає близько 15 кілограмів сала, тоді як житель ЄС близько 45 кілограмів.
05 липня 2020
 05 липня 2020
Аналітики EastFruit повідомляють про різке зростання цін на помідори, особливо у південному регіоні України в останні дні. Основною причиною зростання цін стало уповільнення темпів збору врожаю у зв’язку з погіршенням погодних умов.
Аналітики EastFruit повідомляють про різке зростання цін на помідори, особливо у південному регіоні України в останні дні. Основною причиною зростання цін стало уповільнення темпів збору врожаю у зв’язку з погіршенням погодних умов.
05 липня 2020
 05 липня 2020
Малина, ожина, чорниці, вишня, лохина, смородина, порічки та шовковиця – усе це липневі ягоди. Вони корисні, але ціни кусаються.
Малина, ожина, чорниці, вишня, лохина, смородина, порічки та шовковиця – усе це липневі ягоди. Вони корисні, але ціни кусаються.
05 липня 2020
 03 липня 2020
З 3 липня Держгеокадастр відновлює роботу пілотного проєкту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок.
З 3 липня Держгеокадастр відновлює роботу пілотного проєкту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок.
03 липня 2020
 03 липня 2020
В Україні спільними зусиллями фахівців Інституту садівництва НААН та інноваційної компанії «ФруТек», розпочалось масштабне дослідження перспективних сортів жимолості.
В Україні спільними зусиллями фахівців Інституту садівництва НААН та інноваційної компанії «ФруТек», розпочалось масштабне дослідження перспективних сортів жимолості.
03 липня 2020
 03 липня 2020
Уряд України працює над забезпеченням прозорої простежуваності та об’єктивності даних щодо об’ємів збіжжя на елеваторах. Окрім того планується інтегрувати можливість національної оцінки якісних характеристик зернових та олійних.
Уряд України працює над забезпеченням прозорої простежуваності та об’єктивності даних щодо об’ємів збіжжя на елеваторах. Окрім того планується інтегрувати можливість національної оцінки якісних характеристик зернових та олійних.
03 липня 2020

Please publish modules in offcanvas position.