Прибуток — у кошику
Наше господарство працює у Менському районі Чернігівської області. Воно створене давно, а наша команда прийшло сюди працювати в 2013 році. Зараз земельний банк збільшився майже наполовину — обробляємо 8600 га землі, вирощуємо цілу низку сільськогосподарських культур. Зокрема, традиційною для нас є озима пшениця — засіваємо щорічно 1700–1800 га. Соняшнику зазвичай сіємо близько 1900 га, майже 1000 га гороху, 500–600 га сої, займалися і, сподіваюсь, будемо продовжувати пивоварним ячменем. А все інше наразі відводимо під кукурудзу — загалом понад 3 тис. га.
Всі ми розуміємо, що агровиробники в Україні працюють заради прибутку. А соняшник є однією із найприбутковіших культур і займає серйозне місце в сівозміні. Недарма його називають чорним золотом України — ми основні виробники соняшнику та, відповідно, олії у світі.
Співзасновник ТОВ «ДП Зернятко» Сергій В’ялий
Технологія — сила
Я у Менському районі вирощую цю культуру вже сьомий рік, і з кожним роком технологія виробництва стає усе більш складною та важчою. Наприклад, у перші роки ми його могли вирощувати зовсім без застосування фунгіцидів. Не було великих проблем із хворобами, патогенами. Зараз вже для досягнення високого рівня урожайності необхідні дві фунгіцидні обробки, це як мінімум. І щороку пресинг хвороб наростає.
Розуміємо, звідки це все береться — інфекція накопичується у ґрунті і все таке інше. З моєї точки зору та практики нашого господарства, соняшник має повертатися на поле не раніше ніж через п’ять років. На півдні України практикуються, звичайно, більш короткі сівозміни, наприклад соняшник-пшениця. Але для нашого регіону це було би занадто ризиковано, адже тут вологозабезпечення краще, ніж у південних регіонах. А це створює сприятливе середовище для розвитку інфекцій, рівень поширення хвороб тісно корелює із рівнем зволоження протягом вегетаційного періоду. І навіть маючи в своєму арсеналі сучасні потужні фунгіциди провідних світових брендів, кращі гібриди з генетичною стійкістю до певних хвороб, не можемо нехтувати сівозміною. Соняшник має повертатися на поле не раніше, чим через п’ять років, бо будуть великі проблеми на полі.
Оранка без питань
Крім того, я спілкуюся із колегами, науковцями галузевих структур та фахівцями відомих світових компаній. Усі вони рекомендують для того, щоби зменшити інфекційне навантаження на культуру, робити глибокий обробіток ґрунту під соняшник. Тому в нас технологія вирощування це передбачає, і врожаї на добре зораних полях вищі. Як правило, вирощуємо соняшник після озимої пшениці, частково після ячменю чи кукурудзи. Ми намагаємося робити глибоку оранку — не менше 26–30 см, бо вона має більш ефективний агротехнологічний прийом для контролю інфекційного фону. Заорюємо скупчення інфекції на достатню глибину, аби вони не могли відразу ж вразити рослину. Це стосується насамперед склеротинії, сірої гнилі тощо. Також склеротинія з кожним роком поширюються і вже стає серйозною проблемою. Збудники патогену можуть зберігатися у полі до 10 років. Ті, хто нехтує подібними агрозаходами, суттєво не добирають урожай.
Якість під контролем
У господарстві постійно висіваємо демонстраційні ділянки з гібридами різних компаній для того, щоб відібрати найкраще і потім впроваджувати в себе у виробництві. Це, звичайно, потребує зусиль, щороку сіємо близько 40 гібридів лише соняшнику, а кукурудзи і того більше. Але це себе виправдовує. Адже коли ведемо боротьбу з хворобами, шкідниками, навіть посухою останнім часом, то все це потрібно робити. Один і той же самий гібрид може себе по-різному повести в різних регіонах: залежно від ґрунту, кліматичних умов тощо. Скажімо, якщо щось добре на Полтавщині, це ще не означає, що воно буде добрим у нас на Чернігівщині. Звичайно, у господарстві прислуховуємося до рекомендацій компаній-виробників, але завжди бажано перевіряти на власних полях для певності.
Протягом багатьох років основну площу соняшникових площ у нас займають гібриди компанії «Сингента». Зокрема, такі всім відомі та популярні, як НК Конді чи НК Бріо. Якщо взяти гібриди під систему Clearfield, то була НК Неома, зараз з’являється СИ Діамантіс. Також гарні гібриди у компанії «Лімагрейн», зокрема, вирощуємо ультраранній ЛГ 5477 та ЛГ 5478. Пробуємо також гібриди інших компаній, зокрема «Піонер».
Критерії у підборі гібридів у нас ті ж самі, що і в більшості агровиробників. Насамперед це високий потенціал урожайності. По-друге, в наших умовах гібрид має давати якісне зерно з високою олійністю. Звичайно, враховується стійкість чи висока толерантність до основних хвороб, які присутні в нашому регіоні. І такі параметри, як посухо- та жаростійкість, які корелюють з урожайністю, теж, ясна річ, беруться до уваги.
Також обов’язково здаємо насіння у лабораторію, тому що для нас важливі такі основні показники, як схожість, енергія росту тощо. Це скоріше перепровірка того, чи нормально зберігався посівний матеріал, поки він доїхав до нашого господарства. Ще ніяких казусів у нас в цьому плані не було, але ж можливі всілякі нюанси. Так що перевіряли і будемо перевіряти. Адже насіння не дешеве, а ризики великі, якщо посіяєш щось не те, що очікував.
Наше — на рівні
Ще одна з наших основних вимог до дистриб’юторів, у яких ми беремо насіння, — партії посівного матеріалу мають бути обов’язково протруєні з інсектицидною складовою. У нашому господарстві достатньо високий рівень наявності ґрунтових шкідників. І інсектицидний протруйник під час обробки насіння став уже обов’язковим атрибутом нашої технології, щоби забезпечити потрібну густоту сходів.
Всі хотіли раніше насіння закордонного виробництва, американське чи французьке. Та зараз я вже можу стверджувати, но насіння відомих компаній, яке вироблене в Україні, може бути кращої якості, краще відкаліброване, ніж те, яке приходить із закордону. Ми з цим вже стикалися. За урожайністю я не бачу ніякої різниці, дивилися та порівнювали. За чистотою, скажімо, калібрування наше насіння краще від виробленого в Угорщині чи інших країнах Євросоюзу. Це стосується не лише соняшнику, а тієї ж кукурудзи. Зараз на українському ринку насіння дуже велика конкуренція, тут працюють всі світові лідери, будують потужні насіннєві заводи… Так що в мене немає такої умови, що насіння має бути з якоїсь там конкретної країни виробництва.
Точність висіву
Насіння перевірили, впевнилися у його належній якості — і тепер залишаються погодно-кліматичні оптимальні умови для висіву. Як правило, розпочинаємо сівбу соняшнику в 20-х числах квітня. Навіть якщо є можливість раніше зайти в поле, не ризикуємо. Адже в цьому разі може затягнутися період появи сходів, за цей час може багато чого статися — і ми втратимо на дружності та густоті стояння рослин. Так що краще починати, коли на глибині сівби температура вже перейшла 8 °C.
Технічні можливості господарства дозволяють відсіятись у належні терміни. Ми маємо дві 16-рядні сівалки Kinze, обладнані вакуумною системою Precision Planting, також є сівалка Vaderstad. Тут важливо ще правильно налаштувати посівний агрегат. Мало того, щоби насіння висівалось на однакову глибину, а комп’ютер показав необхідну кількість насінин. Агрономічна служба також слідкує, щоб не було пропусків та двійників, дивимося не лише на комп’ютерні дані, а проводимо ґрунтові розкопки. Для формування урожайності дуже важливо, щоб відстань між зернинами була однакова. Чим більш рівномірно розташовані в посівному ложі насінини соняшнику, тим дружніше вони зійдуть, не будуть між собою конкурувати, а розвиватимуться синергічно. Це хороший початок для доброго врожаю. Якщо ж насіння посіяне на різну глибину, є двійники та пропуски — це суттєвий мінус для реалізації потенціалу гібриду. Це дуже важливі моменти.
Цього нам цілком достатньо, ми сіяємо цілодобово. Після оранки обов’язково виконуємо передпосівну культивацію, а перед цим вносимо на гектар по 100 кг КАС. Як правило, висіваємо не більше 60 тис. н./ га — це наша робоча густота. А робоча глибина, як правило, становить не більше 4 см. Щоправда, інколи насіння доводиться заробляти і дещо глибше, якщо не вистачає вологи. Якщо посівний матеріал належним чином протруєний фунгіцидом та інсектицидом, проведений якісний передпосівний обробіток ґрунту, ми отримаємо густоту 54–56 тис. н./га. Цього якраз достатньо, щоби розкрити потенціал гібриду. Загущувати не маємо потреби, краще звернути увагу на якість насіння та підготовку до висіву і саму сівбу.
Вивірене живлення
Я вже говорив, що вносимо КАС у нормі 100 кг/ га. Це якраз той необхідний мінімум для соняшнику на наших ґрунтах. Азоту дещо не вистачає, недостатній вміст калію, зате маємо середній, навіть підвищений вміст фосфору. Довгий час під соняшник вносили складні добрива з підвищеним вмістом калію. Потім почали експериментувати із внесенням у рядок під час сівби добрив компанії YaraMila у нормі 100–120 кг/ га. Там, окрім основних елементів в необхідному нам співвідношенні, є також мікроелементи: бор, сірка тощо. І побачили приріст урожайності за меншої норми. Загалом, я можу сказати, що вміст елементів живлення у ґрунті, його ефективна родючість зростають. Значить, ми обираємо правильну систему живлення та сівозміну в наших умовах.
Ґрунтова схема
У нас десь 65–70% гібридів вирощуються за класичною технологією, а на тих полях, де велика фактична чи потенційна забур’яненість, працюємо за системою Clearfield. Слава Богу, вовчок для нашої зони ще не становить небезпеки, але ж він стрімко поширюється.
Відразу після сівби на поле заходить обприскувач, щоби внести ґрунтові гербіциди. Страховими препаратами практично не доводиться працювати, адже наша схема достатньо ефективна. Довгий час експериментували з різними ґрунтовими сумішами, щоби один раз внести, вирішити проблему забур’яненості — і більше до цього не повертатися. Останні два роки притримуємося дуже ефективної схеми, яка включає у себе гербіциди Пропоніт у нормі 2 л/ га + та Челендж — 2, 5 л/ га. Цієї бакової суміші достатньо, аби захистити як від одно-, так і дводольних бур’янів посіви соняшнику. Це надзвичайно важливо, тому що на початковому етапі росту помилки в захисті можуть дорого коштувати. Або препарати не спрацювали належним чином, було сухо чи, навпаки, через рясні опади відбулося промивання.
Таке трапляється, і досить часто, коли ідуть зливи — тоді можлива втрата ефективності гербіцидів. Відповідно, є ймовірність великого ступеню забур’яненості в посівах. Особливо небезпеку в цьому плані становлять хрестоцвітні види бур’янів на початковому етапі вегетації, деякі поширені в нашому регіоні злакові. Ми багато чого випробовували. Та вищезгадана ґрунтова суміш демонструє найкращу ефективність.
Тут важливо згадати ще один момент, і це, можливо, ще один недолік класичної технології. Коли йдуть рясні дощі та зливи, в цей час і відбувається промивання діючих речовин у зону залягання насіння, дуже часто можна стикнутися із проблемою фітотоксичності. Інколи це може призвести до суттєвого зниження урожайності. А Пропоніт та Челендж –найбільш «м’які» в цьому плані препарати, вони більш бережні до самої культури. Коли минулого та позаминулого років випадали сильні дощі, сусіди, які працювали за іншою схемою захисту, стикнулися із проблемою пригнічення соняшнику. У нас, слава Богу, і поле було чисте, і сходи рівномірно розвинуті — без усіляких там підпалів, пригнічення тощо.
Також ризиком для ґрунтової схеми є недостатнє зволоження, пересихання верхнього шару ґрунту. Та комбінація Пропаніт і Челендж навіть у посушливих умовах показує високу ефективність. Єдине, що, як і всі ґрунтові гербіциди, ці продукти не контролюють належним чином багаторічних бур’янів. Тому їх відсутність на полі є необхідною умовою для застосування нашої класичної схеми.
Так, вона буде дорожча, ніж якщо просто взяти якийсь там ацетохлор. Але того варта. На серці спокійніше, не доводиться гадати: пронесе чи не пронесе, випаде дощ чи ні, придавить чи не придавить той соняшник? Тому ми давно відійшли від жорстких продуктів на основі ацетохлору. На ефективність ґрунтових препаратів ще дуже впливає вміст органічної речовини в ґрунті. На піщаних, скажімо, ґрунтах є ризик промивання. На бідних гумусом полях, із великим рівнем забур’яненості ми працюємо за системою Clearfield, аби нівелювати зайві ризики.
Фунгіциди на часі
Щодо хвороб, то останніми роками найбільші проблеми становлять біла гниль, склеротинія стеблова та кошикова. Інколи стикаємося із фомопсисом, по всій Україні вже присутні септоріоз, фомоз… Якщо складаються сприятливі умови для розвитку хвороб, то зниження врожаю може бути суттєвим. Скажімо, склеротинія може забрати і 30, і 40… і 50% урожаю. Інші хвороби також, які вважаються менш шкодочинними, наприклад септоріоз, теж можуть завдати значних збитків. Головне, вчасно обробити соняшник.
Тож, щоб уникнути всіх цих ризиків, першу обробку ми проводимо в фазі 6–8 листків, інколи можна трохи відтягнути, залежно від погодних умов. Як говорять самі виробники препаратів, фунгіциди — це ж не засіб для виведення плям. Вони краще подіють у разі завчасного, профілактичного внесення, а не коли проблема вже постала у всій свої красі. Треба працювати на випередження.
Як правило, ми використовуємо препарати стробілурінової групи відомих компаній. Це можуть бути такі гарні продукти, як Амістар Екстра у нормі 0,6–0,8 л/ га чи, скажімо, Аканто Плюс. Собівартість вирощування та господарські витрати в цілому зростають — і тут вже треба боротися за кожен долар, котрий ти витрачаєш на гектар. І при всіх рівних, ми зазвичай обираємо дешевший продукт.
Другу обробку проводимо перед фазою цвітіння за допомогою обприскувача з високим кліренсом або методом авіаобробки. Як правило, застосовуємо такі знані продукти, як Піктор чи Пропульс. Проти склеротинії вони одні з найкращих, зупиняють поширення сірої, білої гнилей тощо. Це теж вже стало обов’язковим заходом.
До кондиції
Десикацію проводимо десь на 80% площ соняшнику. Адже нам потрібно зібрати його швидко, з одним базовим відсотком вологості — бажано 7–8%. Поля у нас із досить складним рельєфом, рослини не завжди рівномірно достигають. У цьому разі десикація себе повністю виправдовує і допомагає уникнути втрат врожаю та погіршення його якості.
Завжди є бажання зекономити, в тому числі і на десикації. Та скільки ми не намагалися це зробити, стикалися із проблемами. Поки ти діждешся нормальної вологості, можуть піти дощі — і втратиш більше на сушінні тощо. А так зробили десикацію, зібрали за оптимальної вологості й отримуємо велику економію уже за рахунок цього.
Важливо все
Цьогоріч господарство зібрало майже 4 т на коло. Загалом, незважаючи на складні умови вирощування, ми збираємо понад 3 т соняшнику. На стадії планування закладаємо 3,2–3,3 т/ га, попри всі ризики. А коли складаються сприятливі умови, то і більше. Поки що це одна з найбільш рентабельних культур. Та, звичайно, що будемо конкретно вирощувати, залежить від кон’юнктури ринку.
Ми постійно працюємо над удосконаленням технології та зниженням собівартості. Взагалі, рослинництво — це творча і аналітична робота водночас. Скажімо, в технології вирощування соняшнику в сучасних умовах немає основних і другорядних заходів — всі вони важливі. Якщо прагнемо досягти максимального результату, всі технологічні операції мають бути виконані якісно та вчасно. Починаючи від обробітку ґрунту та сівби до системи живлення та захисту. А якщо взяти дорогий гібрид і щось у технології вирощування упустити — ви не отримаєте належної віддачі. І, навпаки, посередній гібрид не розкриє свій потенціал, навіть якщо йому все необхідне забезпечити.
Олекса СТЕРНІЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
