soniashnyk

Особливості підживлення кукурудзи

Особливості підживлення кукурудзи

/ Агрономія Сьогодні / Четвер, 14 травня 2020 14:54

Кукурудза — важлива технічна культура, універсальна у застосуванні і відмічається високою врожайністю. Їй необхідно значно більше добрив, ніж іншим зерновим культурам. Високі показники врожайності відмічають там, де в ґрунті міститься велика кількість азоту, фосфору, калію та інших важливих елементів. На перших стадіях розвитку кукурудза дуже вимоглива до наявності легкодоступних поживних речовин у ґрунті, особливо фосфору.

На формування 1 т зерна кукурудзі необхідно в середньому 25–35 кг азоту (N), 9–12 кг фосфору (P2O5), 30–35 кг калію (K2O). Загальне винесення поживних речовин із ґрунту гібридами кукурудзи на одиницю врожаю залежить від погодних умов вирощування, а також біологічних особливостей самих гібридів. Потреба її в основних елементах живлення у різних зонах України неоднакова й істотно залежить від ґрунтових умов, агротехніки та низки інших факторів.

Органічні добрива відіграють важливу роль у підвищенні врожайності кукурудзи. Вони не тільки збагачують ґрунт органічними речовинами та необхідними елементами живлення, але й зменшують накопичення у ньому штучних хімічних сполук. Основним органічним добривом, що найширше використовують під кукурудзу, — гній. За внесення 1 т гною у ґрунт потрапляє в середньому до 5 кг азоту, 2,5 кг фосфору та 6 кг калію, а також велика кількість мікроорганізмів, які швидко розмножуються, посилюють мікробіологічні процеси, сприяють перетворенню малорухомих форм окремих добрив на легкозасвоювані. Цінність гною обумовлена також наявністю у ньому великої кількості необхідних для рослин мікроелементів.

Нещодавно вважалося, що добрива забезпечують високу ефективність у нормах, які найповніше задовольняють потребу різних біологічних типів гібридів кукурудзи. Саме тому з наукової точки зору рекомендується застосовувати під посіви кукурудзи дози добрив, що сприяють формуванню максимальної урожайності зерна — N90–120Р40–60К40–60. Проте останнім часом, враховуючи високу вартість мінеральних добрив і великий дефіцит фосфорних туків, варто їх вносити оптимальними дозами. За високих доз (N100–120Р50–60К50–60) зростають витрати енергії на застосування добрив у 1,5–2 разів, а також знижується їх окупність майже на 50%. Використання мінеральних добрив під кукурудзу в дозах, які перевищують 90 кг/га д. р. NPK, на родючих чорноземних ґрунтах взагалі призводить до непродуктивного використання елементів живлення. У Степу України кукурудза найкраще реагує на дозу N60–90P45–60K40.

Для Лісостепу вона становить орієнтовно N80–140Р80–100К70–120. В умовах західного Лісостепу максимальної урожайності можна отримати за внесення 30 т гною та N90P90K90. На Закарпатті найвища врожайність досягається у разі внесення 30–45 т/га гною та N100–200P80–160K80–160.

 

Норми внесення мінеральних добрив під кукурудзу

11 402 28 2

 

Дозу добрив уточнюють з урахуванням рівня вмісту елементів живлення у ґрунті конкретного поля. До того ж треба брати до уваги й високу здатність кореневої системи кукурудзи задовольняти потреби рослин за рахунок наявних у ґрунті поживних елементів. Так, за підвищеної забезпеченості рухомими сполуками фосфору й калію рівень застосування відповідних добрив можна зменшити на 30%, а за високої обмежитися тільки припосівним їх внесенням.

У разі вирощування кукурудзи на силос рекомендовану дозу азотних добрив для кукурудзи на зерно збільшують на 20–40 кг/га у діючій речовині.

Норму фосфорних і калійних добрив треба вносити восени під оранку. За весняного внесення розчинність їх у ґрунтовому розчині обмежується дуже коротким терміном, залежно від наявності вологи в зоні розміщення гранул. У разі швидкого пересихання ґрунту їх доступність різко падає. Також за зниження температури фосфор стає для рослин кукурудзи малодоступним.

Азотні добрива вносять під весняну культивацію (70–90%), решту використовують для підживлення під час вегетації. Особливо це стосується зон достатнього зволоження, де осіннє внесення азотних добрив супроводжується вимиванням їх опадами.

Для забезпечення рослин кукурудзи магнієм і калієм рекомендовано застосовувати калійне добриво калімагнезію, в якому міститься 6–8% магнію та 28% калію.

 

Позакореневі підживлення

За поганого зволоження ґрунту в початкові фази росту й розвитку кукурудзи традиційне підживлення мінеральними азотними туками (N20) часто є неефективним, тому його варто замінити на більш технологічне позакореневе підживлення культурних рослин у фазі 6–8 листків комплексними мінеральними макро- та мікродобривами.

Раніше мікроелементи застосовували у вигляді неорганічних солей металів. Але такі сполуки відзначаються низкою недоліків:

  • токсичністю;
  • шкідливістю для ґрунту;
  • низькою засвоюваністю рослинами (20–30%).

 

Саме тому останнім часом на зміну солям прийшли більш ефективні форми мікроелементів — хелатні складні органічні комплексні сполуки, які значно краще засвоюються рослинним організмом. Позакореневе підживлення рослин кукурудзи мікроелементами доцільніше застосовувати в бакових сумішках зі страховими гербіцидами, що вдвічі зменшує витрати порівняно з проведенням цих двох агроприйомів окремо.

Також не можна забувати і про передпосівну інкрустацію насіння. Зафіксовано немало випадків, коли передпосівна обробка насіння мікроелементами забезпечувала набагато кращу ефективність, ніж внесення їх у ґрунт або в позакореневе підживлення.

Серед мікроелементів рослини кукурудзи найбільше потребують цинку, який входить до складу багатьох ферментів, бере участь в утворенні хлорофілу, сприяє синтезу вітамінів. Цей елемент відіграє важливу роль в окисно-відновних процесах, тому підживлення цинком сприяє посиленню росту рослин кукурудзи. Ознаками нестачі його в рослинах є розвиток міжжилкового хлорозу, затримка росту, порушення процесу достигання зерна кукурудзи.

Бор є одним із найважливіших мікроелементів для формування урожайності кукурудзи. Він істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни у рослинах, утворення фітогормонів — ауксинів. Бор є генератором клітин, він активізує поділ клітин та сприяє інтенсивному розвитку молодих тканин, бере участь у синтезі нуклеїнових кислот ДНК і РНК, сприяє синтезу хлорофілу й асиміляції вуглекислого газу.

За дефіциту бору в рослинному організмі кукурудзи порушується транспортування вуглеводів в інші органи, гальмується процес фотосинтезу, розвиток кореневої системи, пригнічуються процеси розвитку точки росту (меристематичних клітин).

Мідь входить до складу ферментів і бере участь в окисно-відновних перетвореннях, близько 50% її міститься у хлоропластах.

За дефіциту міді порушується лігнофікація клітинних стінок, знижується інтенсивність процесів дихання і фотосинтезу. Ознаки мідного голодування у рослин кукурудзи проявляються у побілінні та засиханні листкових пластинок.

Залізо бере участь у функціонуванні основних елементів електронтранспортних ланцюгів дихання і фотосинтезу, відновленні молекулярного азоту і нітратів до аміаку, каталізує початкові етапи синтезу хлорофілу. Нестача його призводить до міжжилкового хлорозу кукурудзи, пожовтіння листкових пластинок, утворення дрібних листків, зниження вмісту цукрів.

11 402 28 1

Марганець активізує ферменти у рослині, бере участь у фотолізі води, як компонент фотосинтезної системи сприяє накопиченню і пересуванню цукрів із листя в інші органи кукурудзи, стимулює наростання нових тканин у точках росту. За його відсутності різко погіршується інтенсивність процесу фотосинтезу, зменшується кількість утворення вуглеводів та виділення кисню.

Молібден часто називають мікроелементом азотного обміну, оскільки він входить до складу нітратредуктази і нітрогенази, бере участь у формуванні білків. За його нестачі порушується нормальний обмін речовин, послаблюється ріст рослин кукурудзи, затримується цвітіння, листя має світло-жовте забарвлення, згодом буріє і відмирає.

 

Варто знати!

У розвитку рослин кукурудзи є два важливі етапи щодо забезпеченості їх макро- та мікроелементами:

√ фази 3–5 листочків;
√ фази 7–8 листків.

На цих етапах ефективним прийомом є підживлення. В основному проводять одноразове підживлення у фазі 3–5 листків. У цей період у кукурудзи формуються генеративні органи, що визначають майбутній урожай. Від наявності елементів живлення, особливо фосфору, залежить кількість качанів на рослині та зерен на них.

У разі підживлення мінеральними добривами застосовують 50–100 кг/га аміачної селітри у фізичній масі. Кукурудза добре реагує на листкове підживлення карбамідом — 6%-м розчином (6 кг карбаміду на 100 л води). Обприскують посіви зранку або ввечері за нижчої температури.

У фазі 7–8 листків кукурудза добре реагує на листкове підживлення мікроелементами і саме у цей час за рахунок їх застосування покращується озерненість качана та якість продукції. Під час посухи, низьких температур, тощо листкове підживлення є практично єдиним способом забезпечення деякими елементами живлення, особливо мікроелементами. Навіть невелика їх кількість є дуже важливою, оскільки макро- та мікроелементи містяться у легкодоступній формі та швидко проникають у рослину.

 

Ольга ВЛАСОВАканд. с.-г. наук
Інститут захисту рослин НААН

17bbffa263551ac879b30ab411df2d7c

 29 травня 2020
В Україні названо п’ятірку oблacтeй-лiдepiв з виробництва ягід вiдкpитoгo ґрунту.
В Україні названо п’ятірку oблacтeй-лiдepiв з виробництва ягід вiдкpитoгo ґрунту.
29 травня 2020
 29 травня 2020
Мінекономіки просять врегулювати законодавство таким чином, щоб продукти харчування, термін придатності або продажу яких закінчився, можна було б передавати безкоштовно на корми тваринникам.
Мінекономіки просять врегулювати законодавство таким чином, щоб продукти харчування, термін придатності або продажу яких закінчився, можна було б передавати безкоштовно на корми тваринникам.
29 травня 2020
 29 травня 2020
Комітет з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради України рекомендував ухвалити за основу законопроект № 3205-2 «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві».
Комітет з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради України рекомендував ухвалити за основу законопроект № 3205-2 «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві».
29 травня 2020
 29 травня 2020
У липні-квітні 2019/20 маркетингового року Україна експортувала на зовнішні ринки 185,2 тис.т ріпакової олії на загальну суму $143,3 млн.
У липні-квітні 2019/20 маркетингового року Україна експортувала на зовнішні ринки 185,2 тис.т ріпакової олії на загальну суму $143,3 млн.
29 травня 2020
 29 травня 2020
Розораність земель в Україні є найбільшою в світі і наближається до 80% сільськогосподарських угідь.
Розораність земель в Україні є найбільшою в світі і наближається до 80% сільськогосподарських угідь.
29 травня 2020
 29 травня 2020
В Україні очікуються сезонні коливання цін на продукти харчування, але глобальних змін не передбачається. 
В Україні очікуються сезонні коливання цін на продукти харчування, але глобальних змін не передбачається. 
29 травня 2020

Please publish modules in offcanvas position.