Особливості підживлення кукурудзи

Особливості підживлення кукурудзи

/ Агрономія Сьогодні / Четвер, 14 травня 2020 14:54

Кукурудза — важлива технічна культура, універсальна у застосуванні і відмічається високою врожайністю. Їй необхідно значно більше добрив, ніж іншим зерновим культурам. Високі показники врожайності відмічають там, де в ґрунті міститься велика кількість азоту, фосфору, калію та інших важливих елементів. На перших стадіях розвитку кукурудза дуже вимоглива до наявності легкодоступних поживних речовин у ґрунті, особливо фосфору.

На формування 1 т зерна кукурудзі необхідно в середньому 25–35 кг азоту (N), 9–12 кг фосфору (P2O5), 30–35 кг калію (K2O). Загальне винесення поживних речовин із ґрунту гібридами кукурудзи на одиницю врожаю залежить від погодних умов вирощування, а також біологічних особливостей самих гібридів. Потреба її в основних елементах живлення у різних зонах України неоднакова й істотно залежить від ґрунтових умов, агротехніки та низки інших факторів.

Органічні добрива відіграють важливу роль у підвищенні врожайності кукурудзи. Вони не тільки збагачують ґрунт органічними речовинами та необхідними елементами живлення, але й зменшують накопичення у ньому штучних хімічних сполук. Основним органічним добривом, що найширше використовують під кукурудзу, — гній. За внесення 1 т гною у ґрунт потрапляє в середньому до 5 кг азоту, 2,5 кг фосфору та 6 кг калію, а також велика кількість мікроорганізмів, які швидко розмножуються, посилюють мікробіологічні процеси, сприяють перетворенню малорухомих форм окремих добрив на легкозасвоювані. Цінність гною обумовлена також наявністю у ньому великої кількості необхідних для рослин мікроелементів.

Нещодавно вважалося, що добрива забезпечують високу ефективність у нормах, які найповніше задовольняють потребу різних біологічних типів гібридів кукурудзи. Саме тому з наукової точки зору рекомендується застосовувати під посіви кукурудзи дози добрив, що сприяють формуванню максимальної урожайності зерна — N90–120Р40–60К40–60. Проте останнім часом, враховуючи високу вартість мінеральних добрив і великий дефіцит фосфорних туків, варто їх вносити оптимальними дозами. За високих доз (N100–120Р50–60К50–60) зростають витрати енергії на застосування добрив у 1,5–2 разів, а також знижується їх окупність майже на 50%. Використання мінеральних добрив під кукурудзу в дозах, які перевищують 90 кг/га д. р. NPK, на родючих чорноземних ґрунтах взагалі призводить до непродуктивного використання елементів живлення. У Степу України кукурудза найкраще реагує на дозу N60–90P45–60K40.

Для Лісостепу вона становить орієнтовно N80–140Р80–100К70–120. В умовах західного Лісостепу максимальної урожайності можна отримати за внесення 30 т гною та N90P90K90. На Закарпатті найвища врожайність досягається у разі внесення 30–45 т/га гною та N100–200P80–160K80–160.

 

Норми внесення мінеральних добрив під кукурудзу

11 402 28 2

 

Дозу добрив уточнюють з урахуванням рівня вмісту елементів живлення у ґрунті конкретного поля. До того ж треба брати до уваги й високу здатність кореневої системи кукурудзи задовольняти потреби рослин за рахунок наявних у ґрунті поживних елементів. Так, за підвищеної забезпеченості рухомими сполуками фосфору й калію рівень застосування відповідних добрив можна зменшити на 30%, а за високої обмежитися тільки припосівним їх внесенням.

У разі вирощування кукурудзи на силос рекомендовану дозу азотних добрив для кукурудзи на зерно збільшують на 20–40 кг/га у діючій речовині.

Норму фосфорних і калійних добрив треба вносити восени під оранку. За весняного внесення розчинність їх у ґрунтовому розчині обмежується дуже коротким терміном, залежно від наявності вологи в зоні розміщення гранул. У разі швидкого пересихання ґрунту їх доступність різко падає. Також за зниження температури фосфор стає для рослин кукурудзи малодоступним.

Азотні добрива вносять під весняну культивацію (70–90%), решту використовують для підживлення під час вегетації. Особливо це стосується зон достатнього зволоження, де осіннє внесення азотних добрив супроводжується вимиванням їх опадами.

Для забезпечення рослин кукурудзи магнієм і калієм рекомендовано застосовувати калійне добриво калімагнезію, в якому міститься 6–8% магнію та 28% калію.

 

Позакореневі підживлення

За поганого зволоження ґрунту в початкові фази росту й розвитку кукурудзи традиційне підживлення мінеральними азотними туками (N20) часто є неефективним, тому його варто замінити на більш технологічне позакореневе підживлення культурних рослин у фазі 6–8 листків комплексними мінеральними макро- та мікродобривами.

Раніше мікроелементи застосовували у вигляді неорганічних солей металів. Але такі сполуки відзначаються низкою недоліків:

  • токсичністю;
  • шкідливістю для ґрунту;
  • низькою засвоюваністю рослинами (20–30%).

 

Саме тому останнім часом на зміну солям прийшли більш ефективні форми мікроелементів — хелатні складні органічні комплексні сполуки, які значно краще засвоюються рослинним організмом. Позакореневе підживлення рослин кукурудзи мікроелементами доцільніше застосовувати в бакових сумішках зі страховими гербіцидами, що вдвічі зменшує витрати порівняно з проведенням цих двох агроприйомів окремо.

Також не можна забувати і про передпосівну інкрустацію насіння. Зафіксовано немало випадків, коли передпосівна обробка насіння мікроелементами забезпечувала набагато кращу ефективність, ніж внесення їх у ґрунт або в позакореневе підживлення.

Серед мікроелементів рослини кукурудзи найбільше потребують цинку, який входить до складу багатьох ферментів, бере участь в утворенні хлорофілу, сприяє синтезу вітамінів. Цей елемент відіграє важливу роль в окисно-відновних процесах, тому підживлення цинком сприяє посиленню росту рослин кукурудзи. Ознаками нестачі його в рослинах є розвиток міжжилкового хлорозу, затримка росту, порушення процесу достигання зерна кукурудзи.

Бор є одним із найважливіших мікроелементів для формування урожайності кукурудзи. Він істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни у рослинах, утворення фітогормонів — ауксинів. Бор є генератором клітин, він активізує поділ клітин та сприяє інтенсивному розвитку молодих тканин, бере участь у синтезі нуклеїнових кислот ДНК і РНК, сприяє синтезу хлорофілу й асиміляції вуглекислого газу.

За дефіциту бору в рослинному організмі кукурудзи порушується транспортування вуглеводів в інші органи, гальмується процес фотосинтезу, розвиток кореневої системи, пригнічуються процеси розвитку точки росту (меристематичних клітин).

Мідь входить до складу ферментів і бере участь в окисно-відновних перетвореннях, близько 50% її міститься у хлоропластах.

За дефіциту міді порушується лігнофікація клітинних стінок, знижується інтенсивність процесів дихання і фотосинтезу. Ознаки мідного голодування у рослин кукурудзи проявляються у побілінні та засиханні листкових пластинок.

Залізо бере участь у функціонуванні основних елементів електронтранспортних ланцюгів дихання і фотосинтезу, відновленні молекулярного азоту і нітратів до аміаку, каталізує початкові етапи синтезу хлорофілу. Нестача його призводить до міжжилкового хлорозу кукурудзи, пожовтіння листкових пластинок, утворення дрібних листків, зниження вмісту цукрів.

11 402 28 1

Марганець активізує ферменти у рослині, бере участь у фотолізі води, як компонент фотосинтезної системи сприяє накопиченню і пересуванню цукрів із листя в інші органи кукурудзи, стимулює наростання нових тканин у точках росту. За його відсутності різко погіршується інтенсивність процесу фотосинтезу, зменшується кількість утворення вуглеводів та виділення кисню.

Молібден часто називають мікроелементом азотного обміну, оскільки він входить до складу нітратредуктази і нітрогенази, бере участь у формуванні білків. За його нестачі порушується нормальний обмін речовин, послаблюється ріст рослин кукурудзи, затримується цвітіння, листя має світло-жовте забарвлення, згодом буріє і відмирає.

 

Варто знати!

У розвитку рослин кукурудзи є два важливі етапи щодо забезпеченості їх макро- та мікроелементами:

√ фази 3–5 листочків;
√ фази 7–8 листків.

На цих етапах ефективним прийомом є підживлення. В основному проводять одноразове підживлення у фазі 3–5 листків. У цей період у кукурудзи формуються генеративні органи, що визначають майбутній урожай. Від наявності елементів живлення, особливо фосфору, залежить кількість качанів на рослині та зерен на них.

У разі підживлення мінеральними добривами застосовують 50–100 кг/га аміачної селітри у фізичній масі. Кукурудза добре реагує на листкове підживлення карбамідом — 6%-м розчином (6 кг карбаміду на 100 л води). Обприскують посіви зранку або ввечері за нижчої температури.

У фазі 7–8 листків кукурудза добре реагує на листкове підживлення мікроелементами і саме у цей час за рахунок їх застосування покращується озерненість качана та якість продукції. Під час посухи, низьких температур, тощо листкове підживлення є практично єдиним способом забезпечення деякими елементами живлення, особливо мікроелементами. Навіть невелика їх кількість є дуже важливою, оскільки макро- та мікроелементи містяться у легкодоступній формі та швидко проникають у рослину.

 

Ольга ВЛАСОВАканд. с.-г. наук
Інститут захисту рослин НААН

17bbffa263551ac879b30ab411df2d7c

 04 серпня 2020
Повне запилення принесе фермерові наполовину більший врожай, однак медоносні комахи часто наражаються на ризики, вважають фахівці.
Повне запилення принесе фермерові наполовину більший врожай, однак медоносні комахи часто наражаються на ризики, вважають фахівці.
04 серпня 2020
 04 серпня 2020
Профілактична робота із попередження пожеж на полях та перевірки зернозбиральної техніки щодо оснащення справними та сертифікованими вогнегасниками триватиме по всій території країни до завершення жнивної кампанії. Адже з початком жнив випадки пожеж на полях значно почастішали.
Профілактична робота із попередження пожеж на полях та перевірки зернозбиральної техніки щодо оснащення справними та сертифікованими вогнегасниками триватиме по всій території країни до завершення жнивної кампанії. Адже з початком жнив випадки пожеж на полях значно почастішали.
04 серпня 2020
 04 серпня 2020
У І півріччі 2020 року експорт продукції м'ясної групи зменшився проти січня-червня 2019 року на 12,2% – до 319 млн доларів.
У І півріччі 2020 року експорт продукції м'ясної групи зменшився проти січня-червня 2019 року на 12,2% – до 319 млн доларів.
04 серпня 2020
 04 серпня 2020
Верховна Рада України підвищила з 10 до 20% надбавку до «зеленого» тарифу та аукціонної ціни для об'єктів відновлюваної енергетики, рівень використання обладнання українського виробництва на яких становить 70% і вище.
Верховна Рада України підвищила з 10 до 20% надбавку до «зеленого» тарифу та аукціонної ціни для об'єктів відновлюваної енергетики, рівень використання обладнання українського виробництва на яких становить 70% і вище.
04 серпня 2020
 03 серпня 2020
Станом на 3 серпня 2020 року, з початку 2020/21 маркетингового року (липень 2020-червень 2021 р.), Україна експортувала 2,52 млн т зернових культур.
Станом на 3 серпня 2020 року, з початку 2020/21 маркетингового року (липень 2020-червень 2021 р.), Україна експортувала 2,52 млн т зернових культур.
03 серпня 2020
 03 серпня 2020
Елеватори Групи АГРОТРЕЙД прийняли понад 140 тисяч тонн зерна. Станом на 31 липня на елеваторах компанії зберігається 123 тисячі тонн пшениці та ячменю і 18 тисяч тонн ріпаку.
Елеватори Групи АГРОТРЕЙД прийняли понад 140 тисяч тонн зерна. Станом на 31 липня на елеваторах компанії зберігається 123 тисячі тонн пшениці та ячменю і 18 тисяч тонн ріпаку.
03 серпня 2020

Please publish modules in offcanvas position.