agro business 160 160

Продуктивність колоса озимої пшениці (Продовження. Початок у № 14-16)

/ Агрономія Сьогодні / Вівторок, 06 вересня 2011 14:52

 

В. ЛИХОЧВОР, доктор с.-г. наук, професор, Львівський національний аграрний університет,
С. КОСТЮЧКО, магістр з агрономії, ПП «Агро-Експрес-Сервіс»
Маса зерна з одного колоса
У структурі врожаю озимої пшениці двома найголовнішими узагальнюючими показниками є кількість продуктивних стебел на одиниці площі і маса зерна з одного колоса. Добуток цих двох величин, визначений перед збиранням, дає нам величину біологічного врожаю. Реальна продуктивність зростає при інтенсивному і синхронному розвитку всіх органів рослини, що забезпечує більше число пагонів на ІV етапі, колосків - на VІІІ, кількості запліднених квіток - на ІХ-Х і масу зернівок - на ХІ-ХІІ етапах.
Відповідними цілеспрямованими агрозаходами можна збільшити як число продуктивних стебел на одиниці площі, так і продуктивність колоса. Як правило, цих двоє основних елементів продуктивності розвиваються у протилежних напрямах. Збільшення густоти продуктивного стеблостою призводить до зменшення маси зерна з одного колоса, і навпаки. Тому необхідне їх оптимальне поєднання, яке може бути різним.

 

Взаємозв'язок цих двох показників і відповідність певному рівню біологічного врожаю показано в табл.1. При масі зерна з колоса 1 г урожайність може змінюватися від 25 до 70 ц/га (жовтий рядок у таблиці), залежно від кількості колосків. Якщо маса зерна з колосу становитиме 2 г, то урожайність зросте до 50-140 ц/га (синій рядок у таблиці).
Найчастіше у структурі посівів зустрічається таке поєднання - маса зерна знаходиться у межах 0,8-1,2 г, а число продуктивних стебел становить 500-600 шт/м2. Це дозволяє збирати з одного гектара 40-72 ц зерна (виділено сірим кольором у таблиці). Дальший ріст урожайності теоретично може відбуватися в основному за рахунок густоти стеблостою. Проте, як видно з табл. 1, є можливість росту цього показника лише до 650-700 шт/м2. Збільшення кількості колосків на м2 до понад 700 шт., згідно з численними даними, призводить до різкого зниження маси зерна з колоса, вилягання посівів, погіршення фітосанітарного стану тощо.
На нашу думку, набагато ширші можливості росту врожайності закладені в іншому показнику - масі зерна з одного колоса.

alt

Так, при масі зерна з колоса 0,8-1,2 г і густоті 700 шт/м2, урожайність становить 56-84 ц/га (виділено зеленим кольором у табл. 1). За густоти продуктивних стебел навіть у межах 500-600 шт./м2, підвищенням маси зерна з колоса до 2 г можна отримати врожайність зерна на рівні 100-120 ц/га. Якщо ж досягти теоретично можливої маси зерна з колоса 3 г, то врожайність зросте до 150-210 ц/га (виділено червоним кольором у табл. 1).
Маса зерна з колоса залежить від більшості агротехнічних заходів. За даними Львівського НАУ, маса зерна з колоса змінювалася під впливом пепередника (рис. 1). Після найкращого попередника - конюшини - вона на фоні N90 P90 K90 становила 1,18-1,20 г, а сівба після картоплі чи кукурудзи призводила до зменшення продуктивності колоса на 0,10-0,20 г. Виявлено тісну пряму кореляційну залежність (r = 0,968) між показниками врожайності і маси зерна з одного колоса.

alt

Значною мірою продуктивність колоса залежить від особливостей сівби. Маса зерна з одного колоса вища при ранніх строках сівби. У наших дослідженнях маса зерна з одного колоса озимої пшениці сорту Миронівська 65 була найвищою при сівбі 30 вересня, за якої вона становила 1,12 г. Зміщення строків сівби на більш ранні чи пізні приводило до зменшення цього показника (рис. 2).

alt

Аналогічні результати одержано з сортом Мирлебен, коли при сівбі 30 вересня маса зерна з одного колоса зростала до 1,23-1,30 г, що значно вище, ніж в інші терміни сівби.
За даними більшості дослідників, збільшення норми висіву призводить до зменшення продуктивності колоса. Так, за норми висіву 1,0 млн/га маса зерна з одного колоса становила 1,48 г, а при висіві 6,0 млн/га зменшувалася до 1,03 г. Маса зерна з колоса у сорту Іллічівка була найбільша при нормі висіву 3,0 млн/га, де вона становила 1,47 г. На варіанті з нормою висіву 4,0 млн/га вона зменшилась до 1,22 г, при 5,0 млн/га - до 1,07 г і при 6,0 млн/га - до 1,03 г .
У наших дослідженнях збільшення норми висіву сприяло закономірному зменшенню маси зерна з одного колоса в обох сортів. Так, у сорту Щедра Полісся за норми висіву 3,0 млн/га маса зерна становить 0,99-1,46 г, а з підвищенням до 5,5 млн/га зменшується, залежно від варіанту удобрення, до 0,82-1,37 г (табл. 4). Подібна закономірність спостерігалася також у сорту Миронівська 61.
В інших наших дослідженнях, при висіві 3,0 млн/га середня маса становить 1,51 г, а при висіві 5,0 млн/га - лише 1,26 г, що на 0,25 г менше (табл. 2).
Найменшою маса зерна була в одностеблових рослин (1,14-1,35 г). Зі збільшенням кількості продуктивних стебел на рослині середня маса зерна з колоса зростала. Рослини з трьома продуктивними стеблами забезпечували більшу масу зерна з колоса - 1,34-1,59 г. Маса зерна у чотиристеблових рослин була найвищою і коливалася від 1,36 до 1,60 г (табл. 2).
 
alt
 
На масу зерна з одного колоса впливає площа живлення рослини, що формується певним розміщенням насіння. За сівби рядковим способом маса зерна становила 1,12 г. Розміщення насіння за схемами 4х4 см і 5х5 см сприяло значному росту густоти продуктивного стеблостою, що викликало зменшення продуктивності колоса. Найвища маса зерна з колоса була при розміщенні насіння за схемою 8х8 см, де вона досягала 1,33 г (табл. 3).
Елементи продуктивності колоса змінюються під впливом добрив. На варіанті без добрив маса зерна з одного колоса у сорту Миронівська 65 становила 0,95 г, а в сорту Циганка - 0,97 г. Підвищення норми добрив до N40P30K30 сприяло зростанню маси зерна з одного колоса у Миронівської 65 до 1,08 г і в Циганки - до 1,10 г. При внесенні N80P60K60 маса зерна у цих сортів зростала відповідно до 1,14 г і 1,18 г. Найвищою вона була на фоні N120P90K90: у сорту Миронівська 65 збільшилась до 1,18, і в сорту Циганка - до 1,21 г, що вище, ніж на варіанті без добрив відповідно на 0,23 г і 0,24 г. Продуктивніший колос у поєднанні з більшою густотою стебел були основними факторами росту врожайності зерна під впливом мінеральних добрив.
У 1998-2001 роках нами вивчались особливості формування урожаю сортів озимої пшениці залежно від норми висіву, строків внесення і норм азотних добрив для підживлень. Схема внесення азотних добрив наступна:
А - Р90 К120  - восени під оранку;
Б - Р90К120 + N30 (восени) + N30 (ІІІ етап органогенезу) + N30V етап) + N30 (VІІІ етап);
В - Р90К120 + N60( ІV етап) + N60(VІІІ етап);
Г - Р90К120 + N60( ІІІ етап) + N60 (VІІІ етап);
Д - Р90К120 + N 30( ІІІ етап) + N60V етап) + N30(VІІІ етап).

Маса зерна з колоса була найнижча у варіанті А, де не вносились азотні добрива. Будь-яка схема внесення азоту (N120) забезпечувала значне зростання продуктивності колоса. Поділ всієї норми азоту (N120) на чотири строки внесення (варіант Б), одне з яких було проведено восени, виявився найменш ефективним для збільшення зернової продуктивності. Маса зерна, залежно від сорту і норми висіву, зросла тільки на 0,16-0,24 г (табл. 4).
 
alt
 
Найвища продуктивність колоса була у варіанті В, де пізні строки внесення азоту сприяли засвоєнню більшої його кількості для формування і наливу зерна. Маса зерна у цьому варіанті коливається, залежно від сорту і норми висіву, від 1,29 до 1,46 г (табл. 4). Зміщення строку першого підживлення (N60) у варіанті Г на ІІІ етапі органогенезу призвело до деякого зменшення маси зерна з колоса порівняно з варіантом В. Внесення більшої частини азоту у фазі кущіння у варіанті Д теж призвело до зменшення продуктивності колоса порівняно з варіантами В і Г.
Таким чином, на продуктивність колоса найбільше впливають підживлення азотними добривами, проведені на IV i VIII етапах органогенезу.
Аналіз структури врожаю озимої пшениці показує, що вагомим резервом збільшення урожайності, поряд із забезпеченням необхідної густоти продуктивного стеблостою, є також підвищення маси зерна з одного колоса. Збільшення продуктивності колоса - основне завдання інтенсивних технологій.
 
Маса 1000 зерен
На завершальних фазах росту та розвитку рослин більший рівень урожайності досягається за рахунок кращої виповненості зерна. Виповненість зерна найкраще характеризується таким показником, як маса 1000 зерен.
Ріст зернівок залежить від низки чинників, які впливають на утворення сухих речовин у рослинах. Маса зернівки залежить перш за все від тривалості і швидкості її росту. Нагромадження сухих речовин починається уже через тиждень після цвітіння. Спочатку воно йде повільно, досягаючи максимуму через 14 днів після цвітіння. Для досягнення високих урожаїв бажане швидке нагромадження продуктів фотосинтезу якраз на початкових фазах розвитку. Швидкість нагромадження сухих речовин позитивно корелює із високою врожайністю, кількістю розвинутих зерен у колосі і повільним ростом зернівок у початкові фази їх розвитку.
Маса 1000 зерен залежить не тільки від метеорологічних умов, але й може регулюватись відповідними агрозаходами.
Крупність зерна є чітко вираженою сортовою особливістю. Більша маса 1000 зерен у сортів високоінтенсивного типу нового покоління. За нашими даними, найвища маса 1000 зерен була у сорту Поліська 90, де вона залежно від норми добрив (N80P60K60 - N200P100K120) коливалась у межах 45,7-53,9 г. У сорту Циганка вона зменшилась до 44,2-51,8,8 г, а найменші показники зафіксовані у сорту Миронівська 65 - від 44,1 до 50,8 г.
Попередники озимої пшениці теж впливають на розмір зерна. У наших дослідженнях розміщення сорту Миронівська 65 після конюшини підвищувало масу 1000 зерен до 49,0-54,6 г. Після гороху вона становила 49,1 г, картоплі - 487,5 г і після кукурудзи була найнижчою - 46,0 г.
Підвищення норми добрив сприяє росту маси 1000 зерен. Позитивно впливають на крупність зерна всі макроелементи, особливо при правильному їх співвідношенні. Найбільш ефективним є внесення азоту, особливо під час фази колосіння-наливу зерна.
У наших дослідах маса 1000 зерен зростала зі збільшенням норми добрив. Так, маса 1000 зерен на фоні N30P30K30 становила 48,6 г, а за норми добрив N120P120K120  підвищилася до 50,2 г, що   на 1,6 г більше (рис. 3).
Маса 1000 зерен сорту Миронівська 65 у наших дослідженнях найвища при нормі висіву 3,0 млн/га, де вона становить 47,2 г, тоді як на варіанті з нормою висіву 5,5 млн/га зменшується до 44,3 г.
За даними Львівського НАУ, найбільша маса зерна у сорту Миронівська 65 була при сівбі в оптимальні строки - 30 вересня - 48,3 г. При сівбі 10 вересня маса зерна становила 45,6 г; 20 вересня зросла до 47,2 г, або на 1,6 г; а при сівбі 10 жовтня зменшилась до 45,2 г (рис. 4).
 
alt

 

 29 березня 2024
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit ...
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit радять включати ...
29 березня 2024
 29 березня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
29 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.