soniashnyk

Хто найбільше шкодить цукровим бурякам?

Хто найбільше шкодить цукровим бурякам?

/ Агрономія Сьогодні / П'ятниця, 22 травня 2020 14:55

Враховуючи те, що з літа і до кінця вегетації найбільшої шкоди буряку цукровому можуть завдати попелиці, личинки довгоносиків, клопи, бурякова мінуюча міль, луговий метелик, совки й інші, необхідно зосередитися на їх шкідливості та заходах контролю.

Якщо правильно чергувати культури у сівозміні, то можна значно зменшити поширення збудників хвороб і шкідників на цукрових буряках. Обприскування інсектицидами доцільно здійснювати тільки після встановлення, що чисельність їх перевищує економічний поріг шкідливості, препаратами дозволеними для використання в Україні.

 

Бурякова листкова попелиця

Шкодить тим, що висмоктує сік із листків культури, заселяючи їх із нижнього боку листкової пластинки.

Попелиця заподіює значних пошкоджень насінникам буряків цукрових, тому що, крім листя, пошкоджує й пагони та призводить до їх викривлення. Під час висмоктування комаха виділяє зі слиною ферменти, які, потрапляючи у тканини рослин, спричиняють плазмоліз клітин і перетворюють крохмаль на цукор. Навіть після знищення шкідника, через отруйну дію цих ферментів, пошкоджені рослини не можуть відновити свою нормальну вегетацію. Пошкоджена рослина відстає у рості, знижується цукристість (до 0,7%) і маса коренеплодів (до 30%), зменшується вихід насіння і погіршується його якість. Нерідко попелиця є переносником вірусної хвороби буряків, такої як мозаїка.

За відносної вологості повітря не нижче 60-80% і температури повітря +23-+28 °С, одне покоління розвивається впродовж 10-14 діб.

 

13 404 76 2

Бурякова листкова попелиця

 

У певних природних зонах створюються умови для поширення властивих для них шкідників. Зокрема, у зоні достатнього зволоження значно частіше відмічається поява бурякової листкової попелиці, тоді як у зонах нестійкого, особливо недостатнього зволоження для неї створюються умови лише у вегетаційні періоди з достатньою кількістю опадів. Бурякова коренева попелиця активно розвивається і розмножується за достатньої кількості тепла, обмеженої чисельності опадів, помірно ущільненого ґрунту.

До заходів захисту культури від цього шкідника необхідно включати знищення бур’янів, обмеження посадок рослин-господарів. У разі заселення шкідником понад 5% рослин у травні, 10% у червні і 15% у липні для їх контролю необхідно застосовувати інсектициди, наприклад, на основі діючої речовини імідаклоприд, 200 г/л із нормою витрати 0,25-0,3 л/га, альфа-циперметрин, 100 г/л — 0,25 л/га, диметоат, 400 г/л — 0,5-1,0 л/га, лямбда-цигалотрин, 50 г/л — 0,125-0,15 л/га, а також тіаметоксам, 141 г/л + лямбда-цигалотрин, 106 г/л — 0,18 л/га та іншими, дозволеними до використання в Україні інсектицидами.

Інсектициди з вмістом альфа-циперметрину, лямбда-цигалотрину рекомендовані також для контролю у посівах культури бурякових блішок, довгоносиків, щитоносок, цикадок. Препарати з вмістом диметоату знищують у посівах буряків клопів, блішок, мінуючих мух і міль, мертвоїдів.

Інсектициди, що поєднують дві активні речовини з тривалим періодом захисту рослини зсередини: тіаметоксам, 141 г/л + лямбда-цигалотрин, 106 г/л, рекомендовані і для контролю звичайного бурякового довгоносика, щитоносок, блішок.

Зоною високої шкідливості є центральний і східний Лісостеп, а також північна частина Степу. Довгоносик поширюється передусім у сухих і теплих районах. Зимує в грунті. Навесні жуки розповзаються або розлітаються на поля зі сходами буряка цукрового. В умовах відсутності культури живиться також різними бур’янами, наприклад лободою, амарантом тощо. На сходах завдає великої шкоди, обгризаючи молоді рослини буряків, іноді на всій площі. Сильно пошкоджені молоді рослини гинуть. Впродовж свого життя один жук з’їдає 13-14 г зеленої маси (у сто разів більше за свою власну).

У той час, коли буряк має 6-8 листків, самки відкладають яйця на глибині в декілька сантиметрів від поверхні грунту безпосередньо поруч із рослиною. Цей процес триває більше місяця. Плодючість становить 100-200 яєць. Ембріональний розвиток завершується за 6-10 діб. Личинки пошкоджують коренеплоди буряка протягом літа. В кінці липня і серпні заляльковуються. Лялечки розвиваються в середньому 16-20 діб. Новоутворені жуки залишаються у ґрунті до весни наступного року. Шкоди завдають жуки і личинки. Пошкодження особливо шкідливих на ранніх етапах розвитку рослин культури.

Економічний поріг шкідливості становить 0,2 жука на 1 м². Легкі, вилужені чорноземи, повітропроникні й швидко прогріті навесні ґрунти сприятливіші для розвитку шкідника, ніж важкі глинисті, в яких личинки та лялечки масово гинуть від хвороб.

13 404 78

Дієвими заходами захисту культури є дотримання просторової ізоляції, розміщення площ з буряками цукровими на відстані 500 м від посівів культури двох минулих років, при цьому відстань між маточними, продовольчими й висадками буряків повинна становити не менше 1 км, знищення бур’янів, особливо з родини лободових, обприскування країв полів, де був висіяний буряк попереднього року, під час «пішого ходу» жуків.

Для контролю шкідника застосовують інсектициди, зокрема на основі поєднання таких активних речовин, як хлорпірифос, 500 г/л + циперметрин, 50 г/л із нормою витрати 0,8-1,0 л/га, які будуть ефективними і для зменшення чисельності звичайного та сірого бурякового довгоносиків, щитоноски; імідаклоприд, 150 г/л +лямбда-цигалотрин, 50 г/л — 0,1 л/га, який передбачає і контроль попелиць, тіаклоприд, 100 г/л + дельтаметрин, 10 г/л із нормою витрати
1 л/га, який контролюватиме бурякових блішок.

Інсектицид з активною речовиною фозалон, 350 г/л — 1,0-3,0 л/га застосовують для контролю блішок, довгоносиків, крихіток, мертвоїдів, мінуючих молей і мух, попелиць, щитоносок.

У разі сівби насінням, обробленим системними інсектицидами, економічний поріг шкідника становить 0,5-0,7, необробленим — 0,3-0,5 жука/м².

 

Буряковий клоп

Поширений повсюдно, найбільш небезпечний у Лісостепу України. Висмоктуючи соки з рослин, він викликає в’янення і деформацію листя, у разі живлення в точці росту клопи спричиняють багатоголовчатість коренів, у яких в подальшому відмічається низька цукристість, а за сильного ураження можливо відмирання уражених органів.

 

13 404 77 2

Буряковий клоп

 

Впродовж сезону в Лісостепу розвивається два покоління, у Степу — три. Самки клопів останнього покоління у вересні-жовтні відкладають яйця у незагрубілі стебла й черешки листків різних рослин. Яйця їх успішно переносять несприятливі умови, і загибель за зиму рідко перевищує 6-10%.

Важливими заходами захисту є знищення бур’янів упродовж вегетаційного періоду, максимально можливе низьке скошування багаторічних трав, видалення з полів стебел висадок буряків після обмолоту, глибока зяблева оранка. За наявності чисельності шкідника понад 30 особин на 100 помахів сачком, або 2-3 особини на одну рослину рекомендується застосовувати інсектициди, наприклад, на основі діючих речовин імідаклоприд, 200 г/л із нормою витрати 0,25-0,3 л/га, диметоат, 400 г/л — 0,5-1,0 л/га, який рекомендований також і для обмеження чисельності попелиць, мінуючих мух та молі, довгоносиків та іншими, дозволеними до використання в Україні.

 

Бурякова мінуюча міль

Поширена у степовій і лісостеповій зонах. Впродовж зими гусениці, які знаходяться у бадиллі, зазвичай гинуть. Виживають тільки ті, що були у головках коренеплодів, котрі залишаються на полі і в кагатах. Плодючість становить 100-150 яєць.

На доросліших рослинах буряків вони знаходяться під закрученими краями листків і в мінах усередині черешка або у ходах усередині головки коренеплоду. Пошкодження відмічаються впродовж усього сезону, починаючи з появи 2-3 пар справжніх листків до збирання врожаю. Завершивши живлення, вони заляльковуються в овальних павутинних коконах у ґрунті на глибині 2-5 см. Особливо небезпечні пошкодження коренеплодів маточних буряків, оскільки вони стають малопридатними для зимового зберігання у кагатах.

Методи захисту. Під час здійснення заходів захисту необхідно враховувати те, що у зв’язку з тим, що пошкоджені коренеплоди швидко загнивають, першочергово збирати урожай насамперед доцільно розпочинати на полях, де міль завдала найбільшої шкоди. Після жнивування видалити з поля максимально усі рослинні рештки і здійснити глибоку зяблеву оранку. Також необхідно ліквідувати сходи падалиці насіння як джерела для розвитку третього і четвертого поколінь шкідника. Перед закладанням у кагати на зберігання доцільно ретельно відбраковути пошкоджені коренеплоди.

 

13 404 77 3

Бурякова мінуюча міль

 

За умов небезпечно високої чисельності шкідника здійснюють передпосівну обробку насіння системними інсектицидами. Економічний поріг шкідливості: у фенофазу 6-8 листків — 0,5 гусениці на рослину; на початку формування коренеплоду — 0,8-1 особини на рослину; на початку відмирання листя — 2 гусениці на рослину.

За чисельності шкідника, яка перевищує зазначені пороги, рекомендовано здійснювати обприскування посівів буряків цукрових інсектицидами, наприклад, які поєднують дві активні речовини: хлорпірифос, 500 г/л + циперметрин, 50 г/л із нормою витрати 0,8-1,0 л/га. Також з цією метою необхідно застосовувати інсектициди, зокрема, на основі поєднання діючих речовин імідаклоприд, 100 г/л + бета-цифлутрин, 12,5 г/л за норми 0,5-0,6 л/га. Крім того, за допомогою цього препарату знищують звичайного бурякового довгоносика, бурякових блішок, щитоноски, бурякову попелицю, мінуючу міль, піщаного мідляка. Препарати з активною речовиною дельтаметрин, 250 г/кг із нормою витрати 0,05-0,1 кг/га рекомендовано використовувати для контролю як цього шкідника, так і звичайного бурякового довгоносика, бурякових блішок, совок озимих.

 

Лучний метелик

Поширений повсюдно, але більшої шкоди завдає у Лісостепу і на півночі степової зони. Гусениця багатоїдна, пошкоджує рослини з 35 родин, особливо буряки цукрові, соняшник, кукурудзу, бобові, баштанні та інші культури. Знижує урожай до 60%, іноді викликає 100% загибель рослин.

Гусеницi об`їдають листки, стебла та генеративнi органи рослин.

 

13 404 78 1

Гусінь лучного метелика

 

Лiт метеликiв першого поколiння починається весною за середньодобової температури повітря +15°С. Середня плодючiсть самок — близько 400 яєць, максимальна — 600.

Характерною особливістю лучного метелика є циклічність масових розмножень, синхронізованих із циклами сонячної активності та клімату.

Методи захисту. Зменшенню чисельності цього шкідника сприяють заходи зі знищення бур’янів, дискування та глибока зяблева оранка ділянок із високою щільністю гусениць (понад 5 екз./м²), застосування біологічного методу, зокрема випуск вогнівкової форми трихограми у 3-4 прийоми з інтервалом 5 діб.

Інсектициди застосовують для контролю першого покоління у разі виявлення гусениць другого віку в кількості понад 5 екз./м², другого — посіви обприскують за щільності гусениць 10 екз./м². З цією метою застосовують інсектициди з вмістом активної речовини дельтаметрин, 25 г/л із нормою витрати 0,25-0,5 л/га.

 

Шкідливість нематоди

Цукрові буряки уражуються багатьма видами нематод, серед яких найбільш небезпечними є бурякова, стеблова, галові та лонгідоруси. Втрати врожаю коренеплодів за високої щільності популяції бурякової нематоди можуть бути на рівні 65% і більше. Шкідливість інших видів фітопаразитичних нематод, таких як пратиленхи, гелікотиленхи, паратиленхи дещо менша, однак їхнє комплексне заселення коренів пригнічує розвиток рослин і призводить до втрати 37% біомаси цієї культури.

При цьому в Україні в усіх бурякосійних областях найбільш поширена бурякова нематода, яка є причиною хвороби буряків цукрових, яка називається гетеродероз. Бурякова нематода за вегетаційний період розвивається у двох поколіннях і здатна паразитувати на рослинах із 25 сімей класу дводольних. Крім буряків цукрових, вона також уражує ріпак, редьку, гірчицю, капусту, а серед бур’янів кращими господарями є представники сімейств лободових і хрестоцвітих. Особливістю розвитку є те, що самка відкладає не всі яйця: частина їх залишається у тілі матері, потім її кутикула утворює цисту, де яйця можуть зберігати свою життєздатність до шести років.

Припускають, що розвивається від чотирьох до семи поколінь на рік, причому самки останнього покоління (наприкінці літа) оточують себе оболонкою, утворюючи цисту, та зимують у ґрунті.

Поріг шкідливості нематод у межах наявності 5-7 цист/см³ ґрунту. За результатами багаторічних обстежень встановлено, що переважна більшість бурякосійних господарств має середній рівень зараження (близько 600 личинок + яєць у 100 см³ ґрунту), що може спричинити 30% втрат урожаю. В окремих господарствах чисельність нематоди сягає надзвичайно високого рівня (до 7000 личинок + яєць у 100 см³ ґрунту).

13 404 79 1

За умов високого заселення, понад 300 личинок + яєць у 100 см³ ґрунту, рослини буряків відстають у рості й розвитку, бурякові листки мають блідо-зелений колір. Внаслідок того, що уражені рослини зосереджуються осередками, на полі утворюються «лисини» (в кінці червня-на початку липня). Виснажені й прив’ялі рослини частіше і сильніше уражуються паразитарними хворобами. Через півтора-два місяці вегетації в осередках з інтенсивним зараженням у нижній частині та з боків у коренеплоду формується характерна за ураження нематодою «борода» з численних бічних корінців, які утворюються у місці живлення нематод. Бічні корінці також у великій кількості заселяють молоді білі самки і зрілі коричневі цисти. У посушливі періоди і в жаркі години дня у вогнищах зараження спостерігається в’янення рослин, яке до ранку минає. Найшкідливішим проявом ураження є повне випадання рослин буряка цукрового.

За низького (1-100 личинок + яєць у 100 см³ ґрунту) і середнього (101-300 личинок + яєць у 100 см³ ґрунту) рівнів її чисельності уражені рослини зовні не відрізнятимуться від здорових. У посівах буряків цукрових шкідливість бурякової нематоди насамперед залежить від рівня її допосівної наявності в ґрунті. Встановлено, що в умовах Лісостепу зниження урожайності буряків цукрових починається за початкової зараженості ґрунту нематодою на рівні 160–180 личинок + яєць у 100 см³ ґрунту.

Економічний поріг шкідливості, за якого доцільно застосовувати хімічні та біологічні засоби захисту, становить 200 личинок + яєць у 100 см³ ґрунту. Основна діагностика виявлення нематоди ґрунтується на відборі проб на полях, де виявлено зовнішні ознаки ураження. Однак її кількість залежить від тривалості вирощування культур, які пошкоджуються, на одному полі, фази розвитку рослин та погодних умов. Зразки ґрунту для аналізу на вміст нематоди відбирають із глибини 0-30 см, але тут міститься приблизно 35%, а інші — у значно глибших шарах ґрунту (близько 50% — у шарі 30-60 см; 15% — ще глибше). Діагностика нематод ускладнюється їхніми мікроскопічними розмірами і швидким розмноженням.

На сьогодні на світовому ринку засобів захисту рослин нематоцидів, які б забезпечували усунення шкідливості нематод, не так багато. Фактично основним заходом є використання для вирощування стійких сортів.

 

Ігор СТОРЧОУСканд. с.-г. наук
спеціально для Агробізнесу Сьогодні

17bbffa263551ac879b30ab411df2d7c

 29 травня 2020
В Україні названо п’ятірку oблacтeй-лiдepiв з виробництва ягід вiдкpитoгo ґрунту.
В Україні названо п’ятірку oблacтeй-лiдepiв з виробництва ягід вiдкpитoгo ґрунту.
29 травня 2020
 29 травня 2020
Мінекономіки просять врегулювати законодавство таким чином, щоб продукти харчування, термін придатності або продажу яких закінчився, можна було б передавати безкоштовно на корми тваринникам.
Мінекономіки просять врегулювати законодавство таким чином, щоб продукти харчування, термін придатності або продажу яких закінчився, можна було б передавати безкоштовно на корми тваринникам.
29 травня 2020
 29 травня 2020
Комітет з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради України рекомендував ухвалити за основу законопроект № 3205-2 «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві».
Комітет з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради України рекомендував ухвалити за основу законопроект № 3205-2 «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві».
29 травня 2020
 29 травня 2020
У липні-квітні 2019/20 маркетингового року Україна експортувала на зовнішні ринки 185,2 тис.т ріпакової олії на загальну суму $143,3 млн.
У липні-квітні 2019/20 маркетингового року Україна експортувала на зовнішні ринки 185,2 тис.т ріпакової олії на загальну суму $143,3 млн.
29 травня 2020
 29 травня 2020
Розораність земель в Україні є найбільшою в світі і наближається до 80% сільськогосподарських угідь.
Розораність земель в Україні є найбільшою в світі і наближається до 80% сільськогосподарських угідь.
29 травня 2020
 29 травня 2020
В Україні очікуються сезонні коливання цін на продукти харчування, але глобальних змін не передбачається. 
В Україні очікуються сезонні коливання цін на продукти харчування, але глобальних змін не передбачається. 
29 травня 2020

Please publish modules in offcanvas position.