agro business 160 160

Прогноз розвитку основних шкідників зернових культур у зоні Степу

Прогноз розвитку основних шкідників зернових культур у зоні Степу

/ Агрономія Сьогодні / Вівторок, 02 червня 2020 12:02

Порушення наукових основ ведення сільського господарства та зміна погодно-кліматичних умов призвели до погіршення фітосанітарної ситуації в агроценозах сільськогосподарських культур усіх зон України. Потепління сприяє проникненню і розповсюдженню теплолюбних шкідників із півдня на північ. І ті фітофаги, які шкодили раніше лише у зоні північного Степу, зараз добре «почуваються» і розмножуються у зоні Лісостепу. Завдяки теплим зимам спостерігається краща перезимівля шкідливих організмів.

Завдяки тогорічним та багаторічним даним чисельності, поширення та шкідливості ентомокомплексу фітофагів зернових агроценозів можна спрогнозувати рівень їх поширення у поточному році і бути готовим до захисту, якщо виникне така потреба.

Обґрунтоване прийняття рішень щодо застосування хімічного захисту посівів від шкідливих організмів здійснюється, як правило, на підставі урахування економічних порогів їх шкодочинності (ЕПШ), тобто за мінімальних показників чисельності шкідників, що спричиняють економічно значущі втрати, котрі відшкодовуються ціною збереженого врожаю з рівнем рентабельності заходів захисту не нижче виробничих витрат.

 

Основні загрози хлібам

У лабораторії захисту рослин Інституту зернових культур НААН України у зоні північного Степу щорічно проводять моніторинг фітосанітарного стану посівів. Результати обліків свідчать, що основними шкідниками зернових колосових культур є хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides G.), клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.), гостроголовий клоп (Aelia acuminata L.), трипс пшеничний (Haplothrips tritici Kurd.), велика злакова попелиця (Sitobion avenae F.), звичайна злакова попелиця (Schizaphis graminum Rond.), п’явиця синя (Oulema lichenis Voet.), п’явиця червоногруда (O. melanopus L.), хлібна смугаста блішка (Phyllotreta vittula Redt.), гессенська муха (Mayetiola destructor S.), опоміза пшенична (Opomisa florum F.), озима муха (Leptochylemia cearctata Fll.), пильщик хлібний звичайний (Cephus pygmaeus L.), жук кузька (Anisoplia austriaca H.), ячмінна шведська муха (Oscinella pusilla Mg.), вівсяна шведська муха (Oscinella frit L.), зернова совка (Parastichtis basilinea F.). Особливу увагу хотілося б приділити деяким фітофагам.

 

Не нехтуйте постійним моніторингом посівів

Хлібна жужелиця у фазі личинки шкодить у посівах пшениці озимої восени за сівби по стерньовим попередникам. Осіння посуха 2019 року стримала поширення шкідника, лише на окремих полях місцями виявляли до 2–3 личинок на 1 м², тому у весняний період значної чисельності шкідника ми не очікуємо. Проте за умови 3–5 личинок на квадратному метрі необхідно проводити хімічну обробку.

З урахуванням достатнього зимуючого запасу та м’якої зими слід очікувати у період весняного кущіння-трубкування зернових колосових культур поширення внутрішньостеблових шкідників, таких як озима муха, опоміза, зеленоочка, гессенська та шведські мухи. Особливо на слабо розкущених з осені та зріджених після перезимівлі посівах озимих, за порушення агротехніки вирощування культур (пізня сівба ярих, неякісний обробіток ґрунту, недотримання сівозміни, сівба озимих у ранні строки).

10 425 38

Тенденція останніх років свідчить і про значне поширення хлібних п’явиць як червоногрудої, так і синьої, особливо на посівах ячменю ярого та вівса. Знову ж таки недоотримання сівозміни та висока частка зернових у сівозміні сприяють інтенсивному розмноженню та поширенню фітофага. За підвищення температури уже із середини квітня очікується вихід жуків із місць зимівлі, а це ґрунт на полях зернових і в травостої. Спочатку жуки харчуються на озимих, пізніше на ярих хлібах, де розмножуються, а личинки активно харчуються листям, вигризаючи довгасті смужки, не займаючи шкірки листка зі зворотного боку. Значне поширення та висока чисельність п’явиць у посівах ячменю ярого та вівса минулого року викликала необхідність проведення двох, на окремих полях трьох, обробок проти шкідника. Прогнозують подібну ситуацію і у 2020 році. За чисельності жуків на посівах пшениці озимої кількістю 40–50, на пшениці ярій, ячмені ярому та вівсі — 10–15 екземплярів на 1 м² до відкладання ними яєць необхідно обприскувати інсектицидами, дозволеними до застосування. Критерієм доцільності хімічних обробок посівів може бути також перевищення чисельності личинок п’явиць 0,5–0,7 екземплярів на одне стебло.

Очікується вихід зі стану депресії популяції хлібних клопів, які не тільки знижують урожай, а й погіршують його якість. Вихід клопів із місць зимівлі в умовах степового регіону спостерігається, зазвичай, 20–25 квітня. У сонячну і теплу погоду за температури понад 18 °С відбувається масовий літ клопів, що збігається приблизно з кінцем кущіння — початком трубкування в озимих культур. Це перший період, коли потрібно проводити обприскування (хоча б крайових смуг) проти цих шкідників, щоб не допустити масового їх розмноження та шкідливості. Оскільки в цей час клопи проколюють хоботком стебла нижче зародка колоса і висмоктують сік із рослини. У місці уколу утворюється перетяжка, пошкоджені стебла довго залишаються зеленими, але не колосяться і поступово відмирають. Під час уколу в стрижень колоса виникає повна або часткова білоколосість. У цей час ЕПШ для озимих: клоп шкідлива черепашка — 2 екз./м², злакові, польові й інші клопи — 5–20 екз./м², ярі зернові — понад 1,5. У фазу молочно-воскової стиглості на посівах цінних і сильних пшениць — 2 (личинки), на посівах рядових сортів — 4–6, на ячмені — 8–12.

Посушливі погодні умови травня-червня попередніх років сприяли масовому розмноженню та поширенню попелиць (особливо на соргових культурах), в осередках вище ЕПШ. Можливо, не буде винятком і поточний рік. Здебільшого, якщо витримується програма боротьби з клопами, паралельно буде обмежуватися розвиток попелиці. У фазі колосіння пшениці озимої (для ярих зернових у фазі кущіння-вихід у трубку) критичною чисельністю попелиць є 5–10 особин на одне стебло, на початку молочної стиглості — 10–25 за 50%-го заселення стебел.

Залежно від погодних умов та інших обставин на перші позиції за шкідливістю можуть вийти й інші шкідники. Необхідно проводити регулярні (один раз на 5–7 діб) моніторингові спостереження за посівами агроценозів культур протягом усієї вегетації для виявлення загрози від шкідників і своєчасний захист агрокультур.

 

Тетяна ПЕДАШканд. с.-г. наук, 
ДУ Інститут зернових культур НААНУ

 

 29 березня 2024
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit ...
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit радять включати ...
29 березня 2024
 29 березня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
29 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.