Капусті шкодить комплекс фітофагів. В умовах минулого року навесні повсюдно шкодили хрестоцвіті блішки (Phyllotretta sp.). Ці фітофаги найбільш ушкоджують капусту в період сходів та в перші два тижні, коли висаджують розсаду в ґрунт. Шкідливіші в південних і південно-східних областях. З місць зимівлі виходять рано — з кінці березня — на початку квітня. Жуки живляться спочатку сходами бур’янів, пізніше капустою й іншими хрестоцвітими. Навесні відчутно шкодять за теплої сухої погоди. За рік розвивається одне покоління.
Поточного року за теплої сухої погоди навесні та помірно дощовитого літа ймовірне зростання чисельності та підвищення шкідливості хрестоцвітих блішок в агроценозах капустяних культур.
Шкодять капусті й капустяні мухи, а також редисці, іншим хрестоцвітим. Великої шкоди завдають у дощові роки або на зрошуваних землях. Існує два види капустяних мух — весняна й літня. Найшкідливіша весняна муха (Delia brassiсае Bouche). Імаго з’являються в кінці квітня — на початку травня, коли цвіте черемха. Самиці відкладають яйця на нижні частини стебел капустяної розсади, висадженої у відкритий ґрунт. На більшій частині території України розвиваються два покоління, на Півдні — три. Личинки шкодять кореневій системі, капуста в’яне, качани зазвичай не утворюються. Літня капустяна муха (Delia floralis Fallen) трапляється також повсюдно, виліт починається у кінці червня — на початку липня. Генерація однорічна. Личинки весняної мухи шкодять у травні — на початку червня, літньої — в кінці червня — на початку липня. Торік мухи заселяли та пошкоджували від 2 до 25–30% рослин капусти.
Цьогоріч за сприятливих погодних умов можливо очікувати осередкову шкідливість. Масовому розмноженню капустяних мух сприяє прохолодна і волога весна.
Профілактичні заходи: дотримання сівозміни, просторова ізоляція.
На всіх сортах капусти, брукви й ріпи шкодять і прихованохоботники. Навесні жуки з’являються в кінці квітня — на початку травня. Відкладання яєць триває до середини літа. Личинки прогризають листкові пластинки й стебла розсади, рослини відстають у рості. Жуки стеблового капустяного прихованохоботника (Ceuthorrhynchus quadridens Panz.) зимують під рослинними рештками на узліссях, у лісосмугах, парках, садах; жуки ріпакового, або насіннєвого прихованохоботника (Сeuthorrhynchus assimilis Payk.) — у поверхневому шарі ґрунту й під рослинними рештками на полях, де вони живилися. За рік прихованохоботники мають одну генерацію. Шкодять личинки й імаго.
Нагромадженню прихованохоботників сприяє недотримання сівозмін, порушення норм просторової ізоляції від тогорічних посівів, несвоєчасне проведення заходів захисту.
Важливим у регулюванні чисельності всіх видів прихованохоботників є раннє виявлення їх у стадії імаго, в період масового живлення, до початку відкладання яєць усередину рослини, де личинка захищена від дії інсектициду. Для виявлення шкідників застосовують пастки — «жовті посудини» або жовті клейові пастки.
У степовій і лісостеповій зонах капусті й іншим капустяним рослини відчутно шкодить ріпаковий листоїд (Еntomoscelis adonidis). Шкодять личинки й імаго. У квітні-травні личинки живляться на капустяних бур’янах, потім заляльковуються в ґрунті, через 14–20 діб, у кінці травня, виходять жуки, що живляться листками, квітками й стручками капустяних рослин. За високих середньодобових температур повітря жуки зариваються в ґрунт, де живуть до осені в стані літнього спокою. В кінці серпня — у вересні вони виходять на поверхню ґрунту, живляться капустяними рослинами, потім відкладають яйця у поверхневий шар ґрунту. Зимує в стадії яйця, а іноді й личинки. За рік розвивається одна генерація.
Для захисту проводять осінній обробіток ґрунту. Знищення бур’янів із родини капустяних. Розпушування ґрунту в міжряддях. У разі заселення шкідником 10% рослин, за середньої чисельності 5–6 екз./рослину, обприскують інсектицидами. Обприскування насінників у період бутонізації, за чисельності понад 5 жуків на рослину.
Відчутної шкоди у зволожених західних районах Полісся й Лісостепу завдає ріпаковий пильщик (Аthalia rosae L.). Шкідник пошкоджує капусту, редиску, редьку й інші хрестоцвіті, а також насінники хрестоцвітих культур. В окремі роки розмножується в масовій кількості та завдає великої шкоди. Зимують личинки в коконі в ґрунті. У квітні заляльковуються. Через 8–15 діб вилітають дорослі пильщики й додатково живляться на квітках капустяних і зонтичних рослин. Личинки перших віків скелетують, доросліші об’їдають листки. Розвивається два покоління на рік.
Для зменшення шкідливості ріпакового пильщика проводять глибоку зяблеву оранку з метою знищення коконів із личинками. До цвітіння знищують капустяні й інші бур’яни на посівах і навколо них. Обробляють сходи за чисельності личинок молодших віків 1–2 екз./рослину.
У Степу й Лісостепу посівам капусти шкодять хрестоцвіті клопи. З місць зимівлі вони виходять наприкінці квітня або на початку травня. Шкодять личинки й імаго. Живляться бур’янами, потім розсадою капусти та насінників хрестоцвітих. На пошкоджених листках спочатку утворюються свіжі крапки, які пізніше зливаються в плями. Пошкоджені листки жовтіють і засихають. У результаті пошкодження квіткових пагонів спостерігається осипання генеративних органів. Розвивається шкідник у двох поколіннях.
Повсюдно відчутно шкодить капустяна попелиця (Вrevicorynе brassісае). Крім капусти пошкоджує редиску, ріпак, брукву, інші хрестоцвіті. Дорослі попелиці й личинки висмоктують соки з рослин, внаслідок чого листки зморщуються і жовкнуть. Найнебезпечніша попелиця в середині й наприкінці літа, під час інтенсивного розмноження. Впродовж вегетаційного сезону попелиця дає від 8 до 16 поколінь.
Поточного року в разі теплої помірно вологої погоди можливе масове розмноження шкідника в посівах капусти.
Для захисту від попелиці проводять глибоку зяблеву оранку полів із метою заорювання рослинних решток. Розміщення поблизу ділянок із капустою нектароносів (кріп, морква, фацелія й ін.) для принаджування ентомофагів. У разі виявлення перших осередків шкідника й чисельності 150 особин/10 рослин застосовують інсектициди.
На початку травня відбувається виліт білана капустяного (Ріеris brassiсае L.). Пошкоджує цвітну й качанну капусту, редис, редьку і брукву. Самиця відкладає яйця на нижній бік листка капусти. Через 1–2 тижні з’являються жовтувато-зелені плямисті гусениці, які живляться м’якушем листка протягом 30 діб. Найбільшої шкоди гусениці завдають у липні-серпні. В Україні розвивається 2-3 покоління.
У середині травня вилітає ріпаковий білан (Pieris rapae L.). Перше покоління розвивається на бур’янах із родини хрестоцвітих, друге й третє — на капусті. Метелики відкладають яйця на нижній і верхній боки листка, через 8–10 днів виходять гусениці, прогризають у тканинах листка безформні наскрізні отвори. Розвиток гусениць триває 2 тижні, потім вони заляльковуються. Може мати до чотирьох поколінь.
В умовах минулого року білани мали помірний розвиток. Поточного року за сприятливих умов білани розвиватимуться повсюдно, пошкоджуватимуть капусту різних строків дозрівання в середньому та сильному ступенях.
Для стримування розвитку шкідника знищують капустяні бур’яни, перекопують ґрунт. Для зменшення шкідливості біланів знищують бур’яни, проводять глибоку зяблеву оранку, проти гусениць молодшого віку застосовують інсектициди за заселення шкідником 10% рослин із середньою щільністю 3–5 екз./рослину у фазу листкового кільця й зав’язування качана.
Із середини травня до кінця червня літають метелики першого покоління капустяної совки (Маmestra brassiсае L), яка становить небезпеку для всіх сортів і різновидів капусти повсюдно. Друге покоління літає з половини липня протягом серпня й першої половини вересня. Гусениці вигризають великі наскрізні отвори в листках, а після зав’язування головок вгризаються в середину та роблять там ходи.
Поточного року за сприятливих умов — теплої, помірно вологої погоди, наявності нектароносів у період льоту метеликів можливий розвиток фітофага за значної чисельності в усіх регіонах України у ІІ–ІІІ генераціях, що завдаватиме відчутної шкоди сільськогосподарським культурам, є загроза утворення осередків із підвищеною чисельністю та шкідливістю капустяної совки.
Відчутно пошкоджує капусту й інші рослини родини капустяних — капустяна міль (Рlutella maculipennis Curt.), особливо в лісостепових і степових областях. На капусті найнебезпечнішими є пошкодження у фазу утворення кільця («сердечко). Гусениці виїдають м’якуш листків маленькими ділянками, внаслідок цього па листках утворюються численні напівпрозорі округлі плями, або «віконця». Фітофаг має від 2–3 до 4–5 поколінь на рік, які не чітко розмежовані, тому шкідник трапляється на рослинах у різних стадіях розвитку одночасно.
Поточного року за умов спекотної погоди можливе осередкове підвищення чисельності шкідника.
Для захисту від шкідника знищують рослинні рештки, на яких зимує капустяна міль. Глибока зяблева оранка. Боротьба з бур’янами. За заселенням 10% рослин і чисельності гусениць 4–5 екз./рослину проводять обприскування.
Тетяна НЕВЕРОВСЬКА,
старший науковий співробітник
Інститут захисту рослин НААН
