agro business 160 160

Землеробство в час змін потребує точних рішень

Землеробство в час змін потребує точних рішень

/ Агрономія Сьогодні / П'ятниця, 24 липня 2020 15:10

Агробізнес за останні роки переживає суттєві зміни. Насамперед це пов’язано з питанням прибутковості вирощування тих чи інших культур, зростанням ролі логістичного фактору в господарських процесах. Змінюються підходи і до технологій — на перше місце все більше виходить діагностика, чітке знання того, що потребує ґрунт і рослина в конкретних умовах. Українські агровиробники приречені на розвиток, якщо вони будуть успішно працювати в умовах сучасної жорсткої ринкової кон’юнктури. Як переорієнтація виробничої діяльності, комплексне впровадження елементів точного землеробства дозволяють вирішувати нагальні питання успішного агровиробництва — в розмові з генеральним директором СТОВ «Олстас-льон» Станіславом Котенком.

Орієнтація на агробізнес

Агроформування «Олстас» було засновано ще в 1991 році на зорі підприємництва в Україні. Ми перші роки, так би мовити, трішечки нарощували м’язи. Займалися різними видами діяльності, зокрема нафто-, продуктами харчування тощо.

А 2001 року було засноване СТОВ «Олстас-льон», яке зосередилося на аграрному напрямі. Маючи льонозавод у Чернігівській області, почали займатися вирощуванням та переробкою льону-довгунця, налагодили експорт волокна в Китай тощо. Але з часом виявилося, що льон — все ж надто специфічна нішева культура, і потрібно переорієнтовуватися. Таким чином, ми зайнялися вирощуванням зернових та олійних культур. Зараз обробляємо близько 8, 5 тис. га землі, маємо свій елеватор у Мені на Чернігівщині, який сертифікований як для європейського, так і китайського ринків із їхніми дуже жорсткими вимогами. Позаторік інвестували в сучасні сушарні потужності, складські приміщення, придбали залізничні вагони тощо.

 

03 418 52

Станіслав Котенко, генеральний директор СТОВ «Олстас-льон» 

 

Ринок спонукає до змін

Останні два роки аграрний бізнес переживає суттєві зміни. З чим це пов’язано? Насамперед це питання прибутковості вирощування тих чи інших культур. Ціни на зернові та олійні культури залишають бажати кращого. Більше того, вони відверто низькі: так, кукурудза торік стартувала зі 145-148 $. І тут уже задумуєшся над доцільністю її вирощування. Ті вершки, які знімали 5-8 років тому, коли лише лінивий не сіяв кукурудзу, вже в минулому. Тоді можна було, не маючи, практично, нічого — ні своєї матеріально-технічної бази, ні сушарки тощо — отримувати прибуток. Кукурудза приносила до 1000 дол./га. Сьогодні вона дає 300-400, у кращому разі до 500 доларів. І це коли все відносно благополучно.

А якраз минулий рік видався далеко невдалим. По-перше, свою роль зіграла низька ціна на сільськогосподарські культури. По-друге, те, що на півночі України другий рік поспіль проблеми з урожайністю. Скажімо, у нас 15-18 % озимих у 2018 році пропали, не вийшли з зими через надмір опадів. А минулого року, навпаки, відсутність дощів звела нанівець усі наші зусилля із вирощування пшениці, ріпаку, тієї ж кукурудзи. Так, ми отримали 9-10 т у заліковій вазі на коло, це для таких умов досить добрий результат, коли скажімо, сусіди мали по 3-6 т. І третій фактор — це, звичайно, зростання курсу гривні. Зважаючи на те, що 80-90 % реалізації врожаю — це експорт і, відповідно, валютна виручка, ми недоотримали через суттєве падіння курсу долара близько 20 млн грн.

 

Традиційні культури як фактор ризику

Сьогодні, на жаль, традиційні наші зернові культури стають дуже ризикованими та малоприбутковими. Звісно, вони дозволяють, наприклад, давати людям роботу на селі. Але, якщо хтось скаже, що він працює лише з любові до землі, до своїх ближніх, то це чудово, проте помре з голоду. І багато вже померли. Чимало виробників не в змозі платити достойну платню ні робітникам, ні пайовикам. Фактично, зараз в Україні відбувається те, що було в Америці років 15-20 тому — різке падіння прибутковості вирощування класичних культур. Фермери там змогли успішно перейти на двопільну сівозміну: кукурудза-соя. І зараз ефективно працюють.

І для наших умов та ж кукурудза, попри зниження прибутковості, є найбільш маржинальною та технологічною культурою. Її можна сіяти в технологічні вікна, особливо складних агрозаходів вона не потребує, та й збирати урожай можна, фактично, впродовж трьох місяців. Я гадаю, що кукурудза в Україні буде займати все більше й більше площ. Клімат, знову ж таки змінюється, кукурудза рухається на північ: коли десять років тому ми вирощували гібриди з ФАО 200, то зараз вже сіємо з ФАО 300. Середньостиглі гібриди, звичайно, більш урожайні та прибуткові, ніж ранньостиглі. Загалом, цьогоріч ми плануємо посіяти більше кукурудзи за рахунок зменшення площ під традиційними зерновими культурами. Розраховуємо отримати 60-70 тис. т зерна. Це пристойний обсяг для нашого господарства.

Соняшнику теж багато сіють. Але мені здається, що це швидше не від доброго життя: його дуже складно включити в сівозміну, він потребує багато клопотів та витрат. Ми спокійно отримуємо 3 т соняшнику, однак особливого прибутку він не дає. Знову ж таки, після нього дуже складно щось вирощувати — тут і падалиця, і виснаження ґрунтів тощо.

 

Ставка на технології і якість

Загалом, у нас на сьогодні вирощуються чотири культури: кукурудза, соя, пшениця і ріпак. Минулого року площі під пшеницею суттєво зменшилися. Справа в тім, що вже два роки поспіль ми не можемо нормально посіяти пшеницю і ріпак — дуже сухо. Фактично, сіяли озиму пшеницю на місяць пізніше від оптимальних термінів. А це великий ризик — ми не маємо можливості так ризикувати.

03 418 56 2

Насіння пшениці отримуємо прямо з Німеччини. Хоча це складний процес, але у порівнянні з насіннєвим матеріалом, що вирощується в Україні, є різниця. У мене таке відчуття, що в Україну завозиться багато сміття, щоб просто заробити гроші. А ми беремо сорти на півночі Німеччини, це практично наша зона — і в кращі роки отримуємо 9-10 т на коло. Українські сорти, на мій погляд, поступаються якісній європейській селекції.

Сою теж отримуємо прямо з Канади. Вирощувати цю культуру багато хто пробує — і багато хто відходить від неї. Тому що вона часто малоприбуткова. Нормальний прибуток виходить тоді, коли ви отримуєте 3 т/га і більше. Соя гарна в сівозміні з кукурудзою. Минулого року у нас під нею було четверть площ, а цьогоріч плануємо рази в чотири скоротити на користь кукурудзи.

Щодо технологій вирощування, то тут секретів ніяких немає. Є відповідні рекомендації та всесвітньо прийняті технології. Як у медицині існують протоколи лікування, так у сільському господарстві — технології вирощування. Агроному не треба гадати: є діагностика ґрунту та рослин, є висновки спеціалістів. Потрібно землю довести до відповідних кондицій, щоби рослині, наприклад сої, було комфортно. Для цього існують спеціальні добрива. Ми перейшли від російських чи білоруських добрив на німецькі та американські продукти: хлористий калій замінили, фосфор і азот також. І результати очевидні.

Ми використовуємо препарати, які радять німецькі вчені, бо це має практичний сенс. І ці продукти теж купляємо в країні виготовлення. Ми не беремо якісь пігулки для рослин, окремі рішення, а запроваджуємо весь технологічний цикл від А до Я. Прогрес, звичайно, є. Для прикладу: на кращих полях ми отримуємо 13-14 т кукурудзи в сухому зерні.

 

Фахівці вирішують усе

Сьогодні в сільському господарстві впроваджуються найбільш сучасні, апробовані технології. Ми теж обираємо перевірені рішення, зважено підходимо до вибору препаратів, насіння тощо. Зараз усе дуже дорого. Заради якоїсь там економії у певному сегменті ви можете загубити весь технологічний цикл і втратити незрівнянно більше.

Це може прозвучати банально, але без науки, без сучасних технологій та препаратів успішно працювати наразі вже неможливо. Наприклад, ми є учасником Клубу новаторів агробізнесу компанії БАСФ, активно тестуємо і застосовуємо їхні інноваційні продукти.

Особливість нашого підприємства полягає ще в тому, що ми попередньо консультуємося із німецькими фахівцями. Вони приїжджають до нас, дивляться на наші землі, роблять аналіз ґрунтів — і надають свої висновки. І ми їх дотримуємося у своїй роботі. Чотири-п’ять разів за рік ці спеціалісти відвідують наші поля. Так що все дуже просто. Звичайно, це коштує грошей, але витрати на консультації досвідчених іноземних фахівців окуповуються. На жаль, вітчизняна наука не завжди спроможна надати сучасні рекомендації та поради українському аграрію. І наші лабораторії теж поки не сягнули належного рівня, хоча зрушення є.

03 418 52 1

 

Без помилок від А до Я

Кожна технологічна операція у нас зазвичай проводиться з браком 5-10%. А коли в тебе їх 5-6, то ти втрачаєш 50% урожаю ще на етапі росту. Звичайно, ми розпочинаємо з підготовки площ. Поля мають бути ідеально підготовлені для сівби, особливо під сою. Та і для інших культур не менш важливо. Через зміну клімату це стає дедалі складніше. Минулого року зорати землю після кукурудзи було проблемно — вологи в метровому шарі ґрунту просто не було, плуг не ліз у землю і не міг цей пласт перевернути.

Окрема тема — це внесення добрив. У нас часто-густо розкидають їх просто поверху. Так, з азотом та калієм це ще може пройти за рахунок їх гарного руху з ґрунтовими водами. Але стосовно фосфору, то цей елемент потрібно покласти на глибину не менше 15-20 см, щоб стимулювати розвиток коріння вглиб, і, крім того, він має бути розташований у безпосередній близькості від коріння, бо інакше буде недоступним для рослини. Ми використовуємо культиватор американського виробництва Orthman, який дозволяє диференційовано вносити добрива та заробляє їх на потрібну глибину конкретно під корінь. Під сою та пшеницю задіяна стріп-тілл сівалка Horsh, яка вносить добрива за тим самим принципом.

Якісний висів — це, дійсно, основа врожаю. Ми обираємо насіння не просто за схожістю, а за таким показником, як енергія росту. Це забезпечує дружні сходи, що дуже важливо. І стосується не лише сої, а всіх культур. Коли основна частина сходів з’являється на 4-6 день, а 30% тільки на 10-й день, то ці 30% — не майбутній урожай, а баласт.

Коли ви все зробили належним чином, то, як кажуть американці, варто поставити свічку, щоб дощі йшли хоча б раз у тиждень і бажано вночі.

Потім, звичайно, вас чекає належна робота гербіцидами, фунгіцидами… за необхідності працюємо інсектицидами проти кліщів, правильне збирання урожаю теж важливо. У всьому є свої нюанси, наприклад, ми намагаємося не застосувати страховий гербіцид, бо він пригнічує сою. Все начебто просто: дотримання технологічних регламентів і розуміння того, що рослина — це живий організм, якому потрібно все дати вчасно і достатньою мірою, а головне — не зашкодити чи пригнітити.

03 418 54

 

Точність — це професіоналізм аграрія

Про точне землеробство говорять сьогодні всі, але витримати технологію від А до Я можуть одиниці. Фермер купує ту чи іншу «залізяку» — сучасні трактор, сівалку чи культиватор — і гадає, що він уже на коні. Та ні, до придбаного потрібна ще купа залізяк та причандалля, щоб воно склалося у цілісну картину і технологію, яка реально працюватиме.

На перше місце все більше виходить діагностика. Потрібно знати, що потребує ґрунт і рослина, від яких саме хвороб ми маємо захистити культуру. Взагалі дуже важливо комплексно впроваджувати елементи точного землеробства. Я вважаю, що зараз без цього успіху не досягти. Ми не можемо ігнорувати конкретні особливості кожного поля. Це як лікар буде виходити в своїй роботі з середньої температури по лікарні. У нас на полі площею у 100 га може бути 12 ділянок із трьома різними типами ґрунту. То ж ми маємо 4-5 різних карт поля, складених на основі лабораторних аналізів, супутникових даних, моніторингу за допомогою дронів тощо. Беремо карту вегетації, карту продуктивності за останні 5 років, накладаємо та знаходимо 2-3 характерні зони. Спеціалісти їдуть у конкретні точки, беруть аналізи грунту, співвідносять їх передусім із картою кислотності, бо саме остання впливає на рівень засвоєння усіх поживних елементів, які ми даємо рослині. Також беруться до уваги інші показники ґрунту — і ми отримуємо рекомендації, що в цих зонах потрібно внести. Техніка дозволяє нам дозовано внести всі потрібні елементи в конкретному місці — калій, азот, фосфор, магній тощо, а не закидати все поле добривами. Крім того, диференційоване внесення дає можливість суттєво зменшити витрати на придбання добрив та підвищити ефективність їх використання (споживання рослиною).

Обприскувачі також працюють згідно із заздалегідь складеними картами. Моніторинг полів здійснюється як фізично, так із застосуванням дронів, супутникових знімків. Комбайни під час жнив за допомогою набору датчиків складають електронні карти врожайності. Всі ці дані акумулюються і дозволяють проаналізувати ефективність застосованих технологій, відкоригувати їх на майбутнє.

03 418 56 1

 

Не пишатись, а працювати

Ми повинні заробляти гроші. При тому заробляти так, щоб не нищити землю, на якій працюємо, не втратити техніку, людей тощо. Ми б’ємо себе в груди, мовляв, ми, аграрії, вирощуємо багато зерна, годуємо країну та наповнюємо бюджет. Але, як на мене, тут пишатись особливо нічим. Ще 4-5 тисяч років тому наші шановні предки кидали зерно в землю, знімали якісь там врожаї — і міняли на шкури чи луки. Пройшли тисячоліття, і нічого не змінилося: тільки зараз ми міняємо зерно на смартфони, телевізори чи автомобілі.

Ми заливаємо землю хімією, незважаючи на те, що живемо на ній самі і все це їмо, п’ємо, цим дихаємо. Європа, піклуючись про свою землю та майбутні покоління, обмежує неконтро­льоване розорювання земель, використання добрив та забороняє велику кількість пестицидів. І ми маємо про це думати та працювати над цим, а не лише радіти збиранню величезного валу зерна.

Взагалі від розвитку економіки країни, інфраструктури залежить робота кожного господарства. Так, зараз на перше місце виходить логістика. Що і як вирощувати — вже відходить на другий план. Чого варта дрібна економія на технологічних процесах, коли послуги залізниці обходяться нам у 10 тис. грн/га? Це дорожче насіння і добрив разом взятих. Технології просто відходять на п’ятий план. Головне зберегти і відвантажити врожай, а це стає усе складніше. Порти не приймають, немає локомотивної тяги… У нас свої вагони — так вони тижнями стоять у тому ж Бахмачі. Тут проблема навіть не в техніці, а в людях, які десятиріччями паразитують на залізниці. І така ситуація у всіх сферах.

Щороку ми інвестуємо значні кошти в розвиток підприємства — купуємо нову техніку, обладнання, будуємо нові об’єкти. Але розвиток, на жаль, відбувається не завдяки підтримці держави та органів місцевого самоврядування, а швидше всупереч — багато часу та ресурсів витрачається на «боротьбу» з державними дозвільними органами та монополіями.

Щоби змінити життя на краще, нам потрібно змінюватися і змінювати ситуацію у всьому.

 

Олекса СТЕРНІЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні

 

 28 березня 2024
Сучасне сільське господарство наголошує на ефективному та екологічно чистому використанні ресурсів з метою досягнення максимальної врожайності та якості врожаю. Передпосівне внесення добрив під час смугового обробітку ґрунту та внесення добрив під час вегетації є ключовими методами, що сприяють оптимальному розвитку рослин і досягненню бажаних результатів. Ця стаття присвячена різним технологіям та інноваціям від BEDNAR.
Сучасне сільське господарство наголошує на ефективному та екологічно чистому використанні ресурсів з метою досягнення максимальної врожайності та якості врожаю. Передпосівне внесення добрив під час смугового обробітку ґрунту та внесення добрив під час вегетації є ключовими методами, що сприяють оптимальному розвитку рослин і досягненню бажаних ...
28 березня 2024
 28 березня 2024
Закупівельні ціни на кукурудзу в портах Чорного моря протягом тижня виросли на 8-10 $/т до 154-156 $/т або 6600-6650 грн/т на тлі активного експортного попиту, зростання курсу долара на міжбанку та стримування продажів виробниками.
Закупівельні ціни на кукурудзу в портах Чорного моря протягом тижня виросли на 8-10 $/т до 154-156 $/т або 6600-6650 грн/т на тлі активного експортного попиту, зростання курсу долара на міжбанку та стримування продажів виробниками.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Весняна посівна кампанія розгортається в Україні, але в низці регіонів не вистачає кадрів для виходу в поля.
Весняна посівна кампанія розгортається в Україні, але в низці регіонів не вистачає кадрів для виходу в поля.
28 березня 2024
 28 березня 2024
У лютому 2024 року середня споживча ціна на м’які жирні сири в Україні зросла на 2,6% – до 185,9 грн/кг проти 181,13 грн/кг у січні.
У лютому 2024 року середня споживча ціна на м’які жирні сири в Україні зросла на 2,6% – до 185,9 грн/кг проти 181,13 грн/кг у січні.
28 березня 2024
 28 березня 2024
За запитом благодійного фонду «Мурашки» в рамках соціального проєкту «Добро в дії» від ТМ «Добродія» відправили продукцію для подальшої передачі військовим на передову.
За запитом благодійного фонду «Мурашки» в рамках соціального проєкту «Добро в дії» від ТМ «Добродія» відправили продукцію для подальшої передачі військовим на передову.
28 березня 2024
 27 березня 2024
Протягом минулого тижня на українському експортному ринку соняшникового шроту спостерігалось підвищення цін, що зумовлено активним попитом на нього та різким збільшенням обсягів експорту.
Протягом минулого тижня на українському експортному ринку соняшникового шроту спостерігалось підвищення цін, що зумовлено активним попитом на нього та різким збільшенням обсягів експорту.
27 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.