Конкурентна спроможність сільськогосподарських культур залежить від багатьох факторів, а саме: від біологічних особливостей вирощуваної культури, інтенсивності її розвитку, висоти рослин, густоти стеблостою та потужності надземної маси. При цьому важливе значення мають способи сівби, реакція культурних рослин на сприятливі умови, стійкість проти негативних зовнішніх факторів, кількість бур’янів у пociвах та їx видовий склад, якість попередників i застосована технологія вирощування культури. Протягом вегетації гострота конкурентних взаємовідносин i ступінь шкідливості бур’янів змінюється.
Дуже важливо вчасно здійснити контроль за бур’янами. Той факт, що ріпак дійсно має вищу конкурентну спроможність щодо бур’янів порівняно із зерновими, зменшує увагу виробника до цієї проблеми. Проте за сильного забур’янення зменшення урожайності насіння може сягати 30-60% і більше. Особливо негативно впливають бур’яни на початку вегетації - в умовах сильної конкуренції за елементи живлення, вологу, світло, в результаті чого формується малопродуктивний тип рослини, нестійкий до морозу з обмеженими можливостями до весняного гілкування. У зв’язку з цим весняне внесення гербіцидів на озимому ріпаку можна розглядати лише як страховий захід. На озимому та ярому ріпаку найбільшу ефективність забезпечують ґрунтові гербіциди. Важливо, щоб препарат мав якнайширший спектр дії і був селективним, не пригнічував розвиток ріпаку.
Озимий ріпак є конкурентоспроможною культурою, посіви яких переважно не потребують захисту від бур’янів. Однак при засміченні багаторічними і деякими особливо шкідливими однорічними бур’янами, а також при зрідженні посівів унаслідок несприятливих погодних умов, заходи зі знищення бур’янів можуть стати економічно доцільними.
В технології вирощування ріпаку особливо важливе місце відводиться боротьбі із засміченістю посівів бур’янами, які досить сильно пригнічують рослину на перших стадіях росту і розвитку. Майбутній урожай значною мірою залежить від захисту посівів ріпаку в осінній період. Підготовка грунту до сівби, посів в оптимальні строки, вчасне внесення гербіцидів для захисту посівів, створення усіх необхідних умов для успішного розвитку ріпаку та його перезимівлі - все це складові майбутнього врожаю.
Восени найбільш конкурентними для ріпаку бур’янами на полях є: підмаренник чіпкий, види ромашок, види осотів, волошка синя, мак-самосійка, падалиця зернових та інші. Якщо не контролювати ці бур’яни, то ріпак не зможе конкурувати з ними, що призведе до надмірного виносу точки росту над поверхнею грунту та, відповідно, до послаблення розвитку кореневої системи. А це збільшує ризик вимерзання культури, адже міцна коренева система є запорукою успішної зимівлі.
З гербіцидів із широким спектром дії для застосування на посівах ріпаку в Україні зареєстровані препарати, що вносяться у ґрунт до появи сходів культури, зокрема, похідні хлорацетаніліду - метозахлор, S-метолахлор, ацетохлор та динітроаніліну - трифлуралін. Однак наведені препарати неефективні проти багаторічних бур’янів. На посівах ріпаку можливе застосування гербіцидів на основі клопіраліду (Лонтрел 300, к.е.; Лонтрел Гранд, в.г.), що є найбільш ефективною системною діючою речовиною для викорінення багаторічних дводольних бур’янів із родини айстрових, зокрема осоту польового (Cirsium arvense (L.) Scop.). Проте спектр дії клопіраліду є досить обмеженим. Стійким щодо цієї діючої речовини є, зокрема, такий шкодочинний вид дводольних бур’янів, як підмаренник чіпкий (Galium aparine L.), здатний конкурувати з ріпаком і зменшувати якість врожаю насіння.
Не чутливими до нього є також бур’яни з родини лободових та амарантових, насамперед, найбільш поширені представники цих родин лобода біла (Chenopodium album L.) та щириця звичайна (Amaranthus retroflexusL.). У зв’язку з цим було розроблено гербіцид Галера 334 SL, в.р. (клопіралід, 267 г/л + піклорам, 67 г/л), метою створення якого було розширення спектра дії за додавання до клопіраліду піклораму. Застосування гербіциду Галера, 334 SL, в.р. у нормах 0,3-0,35 л/га у посівах озимого ріпаку здатне забезпечити ефективне знищення окремих багаторічних, зокрема осоту польового, та широкого спектра видів однорічних дводольних бур’янів: жовтого осоту городнього, ромашки непахучої, волошки синьої, горошку мишачого, злинки канадської, гірчаків шосткого та берізковидного, а також істотне пригнічення підмаренника чіпкого, лободи білої, щириці звичайної.
Проведені дослідження свідчать, що при посіві озимого ріпаку в оптимальні терміни (третя декада серпня), при відповідних погодних умовах через місяць рослини ріпаку перебувають у фазі 4-5 справжніх листків, а рослини бур’янів у фазах, найбільш уразливих до дії гербіциду (підмаренник висотою до 5-8 см, осоти, ромашки та волошки - в фазі розетки, мак-самосійка - в фазі до 4 листочків). Перші симптоми дії препарату помітні на 3-5 день, а повна загибель рослин бур’янів настає через 2-3 тижні. Температурні умови у зазначений період також сприятливі для застосування препарату. Осіннє внесення гербіциду Галера 334 SL, в.р. при вищенаведених умовах не завдає негативного впливу (фітотоксичності) на рослини ріпаку, вони нормально ростуть і розвиваються до припинення осінньої вегетації, і завдяки цьому перезимівля посівів ріпаку проходить задовільно. При пізніших строках посіву озимого ріпаку (допустимі до середини вересня) обробку посівів гербіцидом Галера 334 SL, в.р. варто проводити весною, коли складуться оптимальні умови для застосування препарату.
При змішаному характері засмічення посівів злаковими (зокрема, пирієм повзучим) та дводольними бур’янами і контролю падалиці зернових у посівах ріпаку гербіцид Галера, 334 SL, в.р. доцільно застосовувати у баковій суміші з грамініцидами, зокрема з гербіцидом Зеллек Супер, к.е. Враховуючи підсилення грамініцидом фітотоксичної дії гербіциду Галера, 334 SL, в.р. на дводольні бур’яни, у сумішах варто використовувати мінімальну рекомендовану норму його внесення - 0,3 л/га. Норма внесення грамініциду у суміші з гербіцидом Галера, 334 SL, в.р. має бути у межах рекомендованої й залежатиме від засмічення посіву одно- чи багаторічними злаковими бур’янами.
